Ухвала

від 06.02.2017 по справі 903/936/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 лютого 2017 року Справа № 903/936/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О., суддівКорсака В.А., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скаргиГоловного управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Державної казначейської служби України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі№903/936/15 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" до 1. Волинської митниці Державної фіскальної служби України; 2. Управління Державної казначейської служби України у Волинській області; 3. Державної казначейської служби України простягнення заборгованості в сумі 118 679,15 грн.

Касаційна скарга, яка подана спільно Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області та Державною казначейською службою України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Проте, в порушення зазначених норм скаржниками до касаційної скарги не додано доказів на підтвердження сплати судового збору в установлених законодавством порядку і розмірі.

При зверненні з касаційною скаргою Головним управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Державною казначейською службою України заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання вказано про те, що Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Державна казначейська служба України утримуються за рахунок державного бюджету і їхнє фінансування здійснюється в межах відкритих асигнувань.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то сама по собі несплата та заявлене скаржниками клопотання не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка набрала чинності 01.09.2015) пільги щодо сплати судового збору на Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Державну казначейську службу України не поширюються і скаржники повинні були сплатити судовий збір на загальних підставах.

Наведені скаржниками у клопотанні обставини не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки останніми не надано жодного доказу на підтвердження того, що їхній майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Оскільки скаржниками при зверненні з касаційною скаргою не було враховано вищевикладеного, касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що за приписами частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, а також враховуючи вимоги статті 53 зазначеного Кодексу.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області та Державній казначейській службі України в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційних скарг на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі №903/936/15 Господарського суду міста Києва.

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Державної казначейської служби України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі №903/936/15 Господарського суду міста Києва та додані до неї документи повернути скаржнику без розгляду .

Головуючий суддя В.Швець

Судді В.Корсак

О.Сибіга