Ухвала

від 10.10.2016 по справі 903/936/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"10" жовтня 2016 р. Справа №903/936/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Корсакової Г.В.

Власова Ю.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 у справі № 903/936/15 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стелла Пак Україна

до 1) Волинської митниці Державної фіскальної служби України;

2) Управління Державної казначейської служби України у Волинській області;

3) Державної казначейської служби України

про стягнення заборгованості в розмірі 118 679,15 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 у справі № 903/936/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" до 1) Волинської митниці Державної фіскальної служби України, 2) Управління Державної казначейської служби України у Волинській області, 3) Державної казначейської служби України про стягнення заборгованості в розмірі 118 679, 15 грн. задоволено частково, а саме присуджено до стягнення з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" матеріальну шкоду в розмірі 39 815,71 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Держава казначейська служба України звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просили оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2016, справу № 903/936/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.

На підставі п. 2.3.44. п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 у справі № 903/936/15 передано раніше визначеному автоматизовною системою складу суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 у справі № 903/936/15, дійшла висновку про повернення такої на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Проте, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянтами взагалі не подано до наведених матеріалів апеляційної скарги доказів сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду в порядку та розмірі, визначених Законом України "Про судовий збір", мотивуючи таку несплату тим, що Казначейство України та Головне управління Казначейства утримуються за рахунок державного бюджету, і тому, у зв'язку з тим, що кошторисних призначень та відповідних асигнувань для сплати судового збору кошторисом на 2016 рік Казначейству України та Головному управлінню Казначейства передбачено у недостатньому розмірі, Казначейство України та Головне управління Казначейства не мають можливості скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, внаслідок чого апелянти просили звільнити їх від сплати судового збору.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент звернення апелянтів з даною апеляційною скаргою, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України „Про судовий збір" в редакції від 03.09.2016.

П.п. 1 п. 2 ч. 2 статті 4 названого Закону (в редакції чинній станом на день подання позовної заяви - 25.08.2015) встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості в розмірі 118 679,15 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, за подачу позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" до місцевого господарського суду сума судового збору підлягала сплаті в розмірі 2 373,58 грн.

П.п. 4 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" (в редакції чинній станом на день подання апеляційної скарги - 03.10.2016) встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 у справі № 903/936/15, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 2 610,94 грн. (2 373,58 грн. х 110% = 2 610,94 грн.).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Слід зазначити, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням належності поданих стороною доказів неможливості здійснення такої оплати та складного фінансового становища.

Пункт 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7 зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на звільнення від сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин та поданих доказів.

Крім того, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).

Особливо це стосується позовів, що виникають із господарських правовідносин, які засновані на юридичній рівності їх учасників.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтами не подано взагалі доказів від банківських установ щодо відсутності у апелянтів коштів на рахунках та відсутності бюджетних асигнувань, а також інших доказів, за допомогою яких можна б було встановити відсутність коштів для сплати судового збору, а також перевірити наявність обставин щодо підстав звільнення від сплати такого.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на недоведеність апелянтами обставин, які перешкоджають сплаті судового збору, клопотання апелянтів про звільнення від сплати судового збору за поданих апелянтами доказів та наведених обставин - відхиляється.

При цьому, суд звертає увагу апелянтів на те, що вимоги процесуального закону не обмежують апелянтів у повторному заявлені клопотання про звільнення від сплати судового збору при наявності документально підтверджених та обґрунтованих доказів неможливості сплати розміру судового збору.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 у справі № 903/936/15 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню Київським апеляційним господарським судом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга на підставі ч. 4 ст. 97 ГПК України може бути поданою повторно (з клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги).

Керуючись статтею 86, п. 3 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Державної казначейської служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 у справі № 903/936/15 - повернути без розгляду з доданими до неї матеріалами

2. Матеріали справи № 903/936/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3.Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому порядку.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Г.В. Корсакова

Ю.Л. Власов