Постанова

від 23.02.2017 по справі 903/936/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Справа № 903/936/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О., суддівКорсака В.А., Сибіги О.М. розглянувши касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі№903/936/15 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" до 1. Волинської митниці Державної фіскальної служби України; 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області; 3. Державної казначейської служби України простягнення заборгованості в сумі 118 679,15 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" звернулось з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України, Управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 118 679,15 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що Волинською митницею Державної фіскальної служби України було неправомірно призупинено митне оформлення товарів, які позивачем ввезено на митну територію України, а також неправомірно тимчасово вилучено вказані товари та відмовлено в їх митному оформлені (випуску). Зазначене призвело до здійснення позивачем додаткових витрат, пов'язаних з оплатою простою автотранспорту, яким здійснювалось перевезення зазначених товарів, а також оплатою доставки вилученого товару на склад митниці, відряджень, пального, правової допомоги та проживання осіб, які надавали правову допомогу позивачу. При цьому позивач посилався на приписи статей 22, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, статей 25, 48 Бюджетного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2016, ухваленим суддею Карабань Я.А., позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 39 815,71 грн. В решті позову відмовлено. Вмотивовуючи рішення суд виходив з доведеності обставин неправомірного призупинення Волинською митницею Державної фіскальної служби України митного оформлення товарів, які позивачем було ввезено на митну територію України, а також неправомірного тимчасового вилучення товарів та відмови в їх митному оформлені (випуску). З огляду на що, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу 35 000 грн. вартості простою автомобіля, 2 300 грн. витрат з перевезення тимчасово вилученого товару з митного складу та 2 515,71 грн. витрат на відрядження з метою отримання конфіскованого товару. Відмовляючи у решті позову в частині відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 73 050 грн., витрат на оплату проживання осіб, які надавали правову допомогу позивачу в розмірі 2 820 грн., витрат на відрядження у суди адміністративної та загальної юрисдикції, а також оплату пального в загальному розмірі 2 974,24 грн. суд виходив з відсутності правових підстав для їх стягнення. При цьому суд керувався приписами статей 22, 614, 623, 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, статей 25, 48 Бюджетного кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Станіка С.Р. - головуючого, Гаврилюка О.М., Власова Ю.Л., постановою від 13.12.2016 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Волинська митниця Державної фіскальної служби України звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі в частині задоволених вимог скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким у позові відмовити. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на неврахування судами обставин відсутності оскарження у встановленому законом порядку дій митниці щодо призупинення митного оформлення товарів. Окрім цього, скаржник зазначає про недоведеність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між діями митниці та завданою шкодою. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України, статей 32, 34, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 06.02.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Корсака В.А., Сибіги О.М., касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.02.2017.

На адресу Вищого господарського суду України від Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області надійшло пояснення по справі, в якому відповідач-2 підтримав доводи касаційної скарги.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 24.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" та Акціонерним товариством "Stella Pack" S.A. був укладений контракт № 15, за умовами якого Акціонерне товариство "Stella Pack" S.A. зобов'язувалось передати, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" зобов'язувалось придбати обладнання, пакувальні матеріали, поліетилен, барвники, серветки, ганчірки, одноразовий посуд, товари господарського вжитку і т.д., далі - товар, який вказується в додатках, що додаються до кожної поставки і є невід'ємними частинами цього контракту, на суму 1 000 000 євро на умовах, вказаних у контракті. В подальшому 10.12.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" на митну територію України, а саме - митний пост "Луцьк" Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України, автомобільним транспортом з реєстраційним номером АС0701АР був ввезений товар, придбаний на підставі вищевказаного контракту, в тому числі: № 1 "Кухонні металеві мочалки для чистки посуду: AZ мочалка дручак спіральна - 20 000 шт.; AZ змивак металевий (3 шт.) - 3000 шт., виробник Lijin Household necessities co. LTD, CN, торгівельна марка - Anna Zaradna; GB ST мочалка дручак спіральна - 4700 шт.; GB ST мочалка дручак спіральна максі - 1080 шт., виробник Lijin Household necessities co. LTD, CN, торгівельна марка - Stella. Всього 28780 шт."; № 7 "Речі домашнього вжитку, вироблені з пластмаси, не медичного призначення: AZ прищепки для білизни - 500 шт., виробник Linhai Jiahao Home Product Co. LTD, CN, торговельна марка - Anna Zaradna"; № 8 "Господарські одноразові рукавички виготовлені з полімеру етилену низького тиску (HD) не для медичного використання AZ, розмір М - 2000 шт., AZ розмір L - 2000 шт., виробник HONGKONG KENTOP TRADING LIMITED, CN, торговельна марка - Anna Zaradna. Всього 4000 шт.". Зазначене підтверджується додатком № 1/2 до контракту № 15, рахунком-фактурою (інвойс) №FVEXP/14/00155 від 08.12.2014 та митною декларацією №205070000/2014/055190 від 10.12.2014, копії яких наявні в матеріалах справи. Також судами встановлено, що 11.12.2014 посадовою особою Ягодинської митниці Міндоходів була складена службова записка № 51/35-1239, відповідно до якої запропоновано провести призупинення митного оформлення товарів №1, № 7, № 8 по митній декларації № 205070000/2014/055190, оскільки коди та графічне зображення товарів, що подані до митного оформлення, співпадають з кодами та графічними зображеннями товарів, внесених в Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності, який веде Міністерство доходів і зборів України, як промислові зразки "Скребок господарський", "Прищіпка для білизни", "Рукавички" (далі - промислові зразки) за №002179, №0020101, № 001321, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" не внесене до Митного реєстру Міністерства доходів і зборів України як отримувач (імпортер) оригінальних товарів вказаних промислових зразків. Внаслідок цього Ягодинською митницею Міністерства доходів і зборів України були прийняті рішення про призупинення митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності по товарах № 1, № 7, № 8, зазначених у митній декларації № 205070000/2014/055190, на строк 10 робочих днів з 11.12.2014. У вищевказаних рішеннях зазначено, що правовласником патентів України на промисловий зразок № 27060 від 26.05.2014 ("Скребок господарський"), № 26556 від 11.03.2014 ("Прищіпка для білизни") та № 25945 від 25.11.2013 ("Рукавички") є ЖІ ШЕНГ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (Китайська Народна Республіка), а його представником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоконтракт-Центр". Окрім цього, 22.12.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоконтракт-Центр" звернулось до Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України із клопотанням про прийняття рішення про продовження строку призупинення митного оформлення товарів № 1, № 7, № 8, зазначених у митній декларації № 205070000/2014/055190, на 10 робочих днів. Вищевказане клопотання Ягодинською митницею Міністерства доходів і зборів України було задоволено та продовжено строк призупинення митного оформлення вказаних товарів на 10 робочих днів з 25.12.2014, про що позивача було повідомлено листом № 03-70-51/2010 від 24.12.2014. Установлено судами і те, що 14.01.2015 Волинською митницею Державної фіскальної служби України на підставі статті 399 Митного кодексу України був складений протокол про порушення митних правил № 0039/20507/2015, оскільки позивачем переміщено на митну територію України товари, призначені для виробничої або іншої підприємницької діяльності з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, що є ознаками порушення митних правил, визначених статтею 476 цього ж Кодексу. За вказаним протоколом на підставі статті 511 названого Кодексу було тимчасово вилучено товари - безпосередні предмети порушення митних правил, а саме товари № 1 (код УКТЗЕД - 7323100000) та №8 (код УКТЗЕД - 3926200000), зазначені у митній декларації №205070000/2014/055190. Вищевказаний протокол № 0039/20507/2015 став підставою для оформлення 14.01.2015 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00002, якою позивачу було відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів (які підлягають вилученню згідно протоколу № 0039/20507/2015) за митною декларацією №205070000.2014.055190 від 10.12.2014. Водночас у постанові Любомльського районного суду Волинської області від 04.06.2015 у справі № 163/401/15-п, залишеній без змін постановою Апеляційного суду Волинської області від 06.07.2015, встановлено, що відповідно до положень частини 8 статті 399 Митного кодексу України та на підставі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоконтракт-Центр" від 22.12.2014 №22/12-01, мотивованого наміром звернення з позовною заявою до суду за захистом прав інтелектуальної власності, головою комісії з реорганізації Ягодинської митниці Міндоходів прийнято рішення від 22.12.2014 про продовження призупинення митного оформлення товарів № 1, № 7, № 8 по митній декларації № 205070000/2014/055190 до 14.01.2015. Також, вказаною постановою закрито провадження у справі відносно керівника позивача за статтею 476 Митного кодексу України у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. При цьому вилучений товар згідно з протоколом та описом затриманих предметів визначено повернути позивачу для подальшого митного оформлення. Окрім цього, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 у справі № 803/98/15-а, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2016 (№ К/800/9928/16), визнано протиправною і скасовано прийняту Волинською митницею Державної фіскальної служби України картку відмови №205070000/2015/00002 від 14.01.2015. При цьому у вказаній постанові встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" було наділено правом попереднього користування відносно товарів "Скребок господарський" промислового зразка за патентом України №27060 від 26.05.2014, "Рукавички" промислового зразка за патентом України №25945 від 25.11.2013. Оскільки, Товариством з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" не було допущено порушення охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, відтак митним органом протиправно були прийняті рішення про призупинення митного оформлення товарів і оформлено картку відмови №205070000/2015/00002. Установлено судами попередніх інстанцій і те, що 15.01.2015 позивач здійснив митне оформлення товару, який не був вилучений на підставі протоколу № 0039/20507/2015, згідно митної декларації № 205070000/2015/00791. Водночас митне оформлення повернутого товару згідно митної декларації № 205070002/2015/010674 позивач здійснив 08.07.2015. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" до Волинської митниці Державної фіскальної служби України, Управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 118 679,15 грн., з яких: 35 000 грн. витрати на оплату простою автомобілю; 2 300 грн. витрати на оплату доставки вилученого товару на склад митниці; 73 050 грн. витрати на оплату послуг адвоката; 2 820 грн. витрати на оплату проживання осіб, які надавали правову допомогу позивачу, 5 509,15 грн. витрати на оплату відряджень та пального. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Статтею 22 вказаного Кодексу визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно з приписами статті 1166 названого Кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до положень вказаної статті відповідальність настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи: протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. З матеріалів справи вбачається, що вина Волинської митниці Державної фіскальної служби України встановлена постановою Волинського окружного адміністративного суду у справі № 803/98/15-а від 06.02.2015, якою встановлено обставини того, що митним органом протиправно були прийняті рішення про призупинення митного оформлення товарів і оформлено картку відмови № 205070000/2015/00002, тобто встановлено факти протиправності прийнятих рішень та скасовано результат таких рішень - картку відмови № 205070000/2015/00002. Водночас дослідивши розмір заявленої до стягнення шкоди, суди установили з документальним підтвердженням факт понесення позивачем витрат, здійснених позивачем для відновлення свого порушеного права, внаслідок прийняття митним органом неправомірних рішень, а саме: витрат на оплату простою автомобіля у розмірі 35 000 грн.; витрат на оплату доставки вилученого товару на склад митниці у розмірі 2 300 грн. та витрат, пов'язаних з направленням водіїв позивача у відрядження до Ягодинської митниці Міндоходів з метою отримання конфіскованого товару у розмірі 2 515,71 грн. Згідно з приписами статті 1733 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Статтею 1174 вказаного Кодексу визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Відповідно до положень наведених норм, обов'язок відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, посадовою або службовою особою при здійсненні своїх повноважень, покладено на державу. Положеннями статті 170 Цивільного кодексу України визначено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. У спірних правовідносинах має місце шкода, заподіяна державним органом - Волинською митницею Державної фіскальної служби України. Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Зі змісту статті 25 цього Кодексу вбачається, що державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. За таких установлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову в частині здійснених позивачем витрат, внаслідок прийняття митним органом неправомірних рішень, визнається колегією суддів правомірним. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі №903/936/15 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: В. Корсак

О. Сибіга