Постанова

від 20.09.2016 по справі 825/1515/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1515/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представника позивача Маруса І.Є.,

представників відповідача Труби А.В.,

Кривчука А.П.,

Тюшкевич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції" (далі - ПП «Новгород - Сіверські аграрні інвестиції», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач) № 0002741400 від 12.08.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.08.2012 головним управлінням ДФС у Чернігівській області (надалі - податкова, податковий орган) на підставі акту перевірки від 26.07.2016 № 365/25-14-15-109/35289259 винесено податкове повідомлення - рішення № 0002741400 про збільшення сум грошового зобов'язання податку на додану вартість у розмірі 3484749,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 871187,25 грн. Позивач вважає, що нарахування частини суми збільшення грошового зобов'язання, відповідно до повідомлення - рішення № 0002741400 від 12.08.2016, в сумі 300270,00 грн відбулось в наслідок неправомірного включення відповідачем вантажно - митної декларації № 500010003/2015/000279 за січень 2015 року, хоча фактично податкові зобов'язання виникли в грудні 2014 року за фактом отримання коштів від контрагента та датою перетину товару митної території України. Позивач вважає, що у відповідності до норм податкового законодавства, останньою датою зарахування коштів за відправку кукурудзи 3 класу є дата 25.12.2014, що підтверджується банківськими виписками та наявним судовим рішенням, прийнятим на користь позивача, яке набрало законної сили (справа № 825/3206/15-а від 15.09.2015). Також згідно з висновком, зазначеним в акті, платник (позивач) занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість у скороченій декларації за 2015 рік у розмірі 3438897,00 грн та занизив податкові зобов'язання з ПДВ по загальній декларації у розмірі 45852,00 грн. Донарахування ПДВ податковим органом по загальній декларації призвело до неправомірного зняття податкового кредиту у розмірі 1240611,00 грн та податкового зобов'язання у розмірі 1206181,00 грн за період березень - квітень 2015 року. Позивач вважає, що виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно на підставі даних бухгалтерського (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції із контрагентами, а тому, зазначене податкове повідомлення-рішення, винесене контролюючим органом, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому, позивач вважає, що оскільки в цій частині податкове повідомлення - рішення є протирпавним, то воно підлягає скасуванню повністю.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на письмові заперечення (т. 3 а.с. 140-141), в яких зазначено, що працівниками податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», за результатами якої складено акт № 301/14/35289259 від 26.07.2016, яким встановлено порушення п. 44.6 ст. 44, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, ст. 194, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, ст. 201, п. 15 прим. 2 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України. На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення - рішення № 0002741400 від 12.08.2016, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 4355936,25 грн, з яких 3484749 грн за основним податковим зобов'язанням, 871187,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. Актом перевірки встановлено, що протягом перевіряємого періоду ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» було здійснено господарську операцію, з придбання ТМЦ (соняшнику) у ТОВ «AПГ Кремнянський крохмальний завод», який в подальшому було реалізовано ТОВ «Катеринопільський елеватор» (код ЄДРПОУ 32580463). Також встановлено, що по вказаних операціях, суми ПДВ по податковим накиданим за березень 2015 року в сумі 126169,90 грн не включені ПП «Новгород - Сіверські аграрні інвестиції» до податкових зобов'язань за березень 2015 року уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань за березень 2015 року, а сума податкових зобов'язань у розмірі 126169,90 грн, включена до податкових зобов'язань загальної декларації за березень 2015 року, відповідають даним додатку 5 до уточнюючого розрахунку з ПДВ за березень 2015 року в повному обсязі. Суми ПДВ по податковим накладним за квітень 2015 року в сумі 44240,00 грн, включені ПП «Новгород - Сіверські аграрні інвестиції» до податкових зобов'язань за квітень 2015 року, відображені у реєстрі виданих податкових накладних за квітень 2015 року, відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ за квітень 2015 року в повному обсязі. Щодо загальної декларації, то актом встановлено заниження ПДВ декларацій, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом, у розмірі 45852,00 грн, з них у червні 2015 року у сумі 2822,00 грн, у липні 2015 року у сумі 2637,00 грн, у серпні 2015 року у сумі 1777,00 грн, у вересні 2015 року у сумі 38616,00 грн. Також, в порушення вимог п. 44.6 ст. 44, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, ст. 194, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, ст. 201, п. 15 прим. 2 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» занижено ПДВ декларацій (скорочених) у розмірі 3438897,00 грн, з них у жовтні 2015 року в сумі 144857,00 грн, у листопаді 2015 року у сумі 112518,00 грн, у грудні 2015 року у сумі 3181522,00 грн. Таким чином, ГУ ДФС у Чернігівській області зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позову та вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення таким, що відповідає встановленим вимогам норм законодавства, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині, виходячи з наступних підстав.

ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» (код ЄДРПОУ 35289259) зареєстровано в якості юридичної особи 02.10.2007, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців (т. 1 а.с. 149-153), взято на податковий облік як платника податків 03.02.2009 та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.07.2013 № 200130952 (т. 1, а.с. 155).

Судом встановлено, що працівниками Головним управлінням ДФС в Чернігівській області було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

За результатами перевірки було складено акт № 301/14/35289259 від 26.07.2016 (т. 1 а.с. 40-148).

Перевіркою встановлено порушення ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» п. 44.6 ст. 44, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, ст. 194, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, ст. 201, п. 15 прим. 2 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966.

На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення - рішення № 0002741400 від 12.08.2016, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 4355936,25 грн, з яких 3484749 грн за основним податковим зобов'язанням, 871187,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 32).

Актом перевірки встановлено, що протягом перевіряємого періоду ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» було здійснено господарську операцію, з придбання ТМЦ (соняшнику) у ТОВ «AПГ Кремнянський крохмальний завод», який в подальшому було реалізовано ТОВ «Катеринопільський елеватор» (код ЄДРПОУ 32580463). Також встановлено, що по вказаних операціях, суми ПДВ по податковим накиданим за березень 2015 року в сумі 126169,90 грн не включені ПП «Новгород - Сіверські аграрні інвестиції» до податкових зобов'язань за березень 2015 року уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань за березень 2015 року, а сума податкових зобов'язань у розмірі 126169,90 грн, включена до податкових зобов'язань загальної декларації за березень 2015 року, відповідають даним додатку 5 до уточнюючого розрахунку з ПДВ за березень 2015 року в повному обсязі. Суми ПДВ по податковим накладним за квітень 2015 року в сумі 44240,00 грн, включені ПП «Новгород - Сіверські аграрні інвестиції» до податкових зобов'язань за квітень 2015 року, відображені у реєстрі виданих податкових накладних за квітень 2015 року, відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ за квітень 2015 року в повному обсязі. Щодо загальної декларації, то актом встановлено заниження ПДВ декларацій, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом, у розмірі 45852,00 грн, з них у червні 2015 року у сумі 2822,00 грн, у липні 2015 року у сумі 2637,00 грн, у серпні 2015 року у сумі 1777,00 грн, у вересні 2015 року у сумі 38616,00 грн. Також, в порушення вимог п. 44.6 ст. 44, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, ст. 194, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, ст. 201, п. 15 прим. 2 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» занижено ПДВ декларацій (скорочених) у розмірі 3438897,00 грн, з них у жовтні 2015 року в сумі 144857,00 грн, у листопаді 2015 року у сумі 112518,00 грн, у грудні 2015 року у сумі 3181522,00 грн.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» придбавало соняшник у підприємств ТОВ НВФ «АГРОСВІТ» ( ЄДРПОУ 23233729), ТОВ «Прилуцьке» (ЄДРПОУ 36522672), ФГ «Світанок 07» (ЄДРПОУ 35100247), СТОВ «Благовість» (ЄДРПОУ 32543919), ТОВ СХК «Вінницька промислова група» (ЄДРПОУ 33623350), СТОВ «Відродження-2008» (ЄДРПОУ), TOB «ЛH3» (ЄДРПОУ 30709487), в тому числі у ТОВ «АПГ Кремнянський крохмальний завод» (ЄДРПОУ 37799252).

Так, за період березень - квітень 2015 року позивачем у ТОВ «АПГ Кремнянський крохмальний завод» (ЄДРПОУ 37799252) було придбано соняшник кількістю 727,334 кг. на загальну вартість 7443668,60 грн, згідно договору поставки № 02-03-15 від 02.03.2015, додаткової угоди № 1 від 02.03.2015, додаткової угоди № 2 від 03.03.2015, додаткової угоди № 3 від 05.03.2015, додаткової угоди № 4 від 05.03.2015, додаткової угоди № 5 від 03.04.2015, додаткової угоди № 6 від 03.04.2015, додаткової угоди № 7 від 07.04.2015, додаткової угоди № 8 від 08.04.2015, додаткової угоди № 9 від 10.04.201, додаткової угоди № 11 від 14.04.2015, додаткової угоди № 12 від 14.04.2015, додаткової угоди № 13 від 15.04.2015, додаткової угоди № 14 від 15.04.2015, додаткової угоди № 15 від 16.04.2015, додаткової угоди № 16 від 16.04.2015 (т. 1 а.с. 166-184).

Реальність господарської діяльності між ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» та ТОВ «АПГ Кремнянський крохмальний завод» по даному договору та додатковим угодам підтверджують наявні в справі первинні документи, а саме наступні.

По-перше, видаткові накладні, які являються первинними документами, які підтверджує факт приймання передачі товарів та перехід права власності на них. Всі видаткові накладні заповнені належним чином згідно вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З матеріалів справи вбачається, що позивачу були надані належним чином оформлені наступні видаткові накладні: № РН-0000005 від 02.03.2015, № РН-0000006 від 04.03.2015, № РН-0000007 від 05.03.2015, № РН-0000008 від 05.03.2015, № РН-0000012 від 03.04.2015, № РН-0000013 від 03.04.2015, № РН-0000016 від 07.04.2015, № РН-0000017 від 08.04.2015, № РН-0000018 від 09.04.2015, № РН-0000019 від 10.04.2015, № РН-0000020 від 14.04.2015, № РН-0000036 від 14.04.2015, № РН-0000037 від 16.04.2015, № РН-0000038 від 16.04.2015, № РН-0000039 від 17.04.2015, № РН-0000040 від 17.04.2015 (т. 1 а.с. 185-200).

По-друге, щодо придбання соняшнику ТОВ «АПГ Кремнянський крохмальний завод» було виписано та зареєстровано в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму ПДВ 1240611,40 грн, а саме податкові накладні: № 1/2 від 04.03.2015, № 2/2 від 05.03.2015, № 3/2 від 05.03.2015, № 5/2 від 02.03.2015, № 1/2 від 03.04.2015, № 2/2 від 03.04.2015, № 5/2 від 07.04.2015, № 6/2 від 08.04.2015, № 7/2 від 09.04.2015, № 8/2 від 10.04.2015, № 9/2 від 14.04.2015, № 25/2 від 14.04.2015, № 28/2 від 17.04.2015, № 29/2 від 17.04.2015, № 27/2 від 16.04.2015, № 26/2 від 16.04.2015, № 28/2 від 17.04.2015 (т.1 а.с. 212-227).

По-третє, ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» проводили оплату у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (т. 1 а.с. 201-211).

Судом не приймаються доводи відповідача про відсутність рахунків - фактури, як на одну із підстав для зняття податкового кредиту, так як рахунок - фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь - яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер, форма рахунку-фактури не належить до типових, що затверджуються Держкомстатом, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено.

Також, не приймаються до уваги суду доводи відповідача про відсутність товарно - транспортних накладних в операціях з придбання та реалізації соняшника за березень -квітень 2015 року з ТОВ «Катеринопільський елеватор», а також відсутність економічної вигоди, виходячи з наступного.

Придбання соняшника відбувалось на умовах «Поставка в місце призначення», згідно з правилами «Інкотермс 2010» за рахунок постачальника, відповідно до умов договору поставки, тобто підприємства реалізовували соняшник ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» на складі ТОВ «Катеринопільський елеватор», до якого вони транспортували соняшник за власний рахунок власним або самостійно найнятим транспортом, виходячи з цього ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» не наймало транспорту для перевезення соняшнику на склад покупця.

З матеріалів справи вбачається, що відсутність економічної вигоди в операціях з придбання та продажу соняшнику в березні-квітні 2015 року, пояснюється тим, що придбання та продаж соняшнику підприємством здійснювався не для набуття економічної вигоди, а з метою виконання договірних умов, а саме договору поставки № 4071/к від 27.05.2014, укладеного з ТОВ «Катеринопільський елеватор», та додаткових угод до договору (т. 2 а.с. 1-15).

Так, згідно з пунктом 1.2 цього договору постачальник поставляє, а покупець приймає і оплачує насіння соняшнику, ДСТУ 7011-2009 (надалі товар), у кількості 10630+/- 5% тонн, але в додатковій угоді № 2 від 23.07.2014 (т. 1 а.с. 246) в пункті 1 підпункті 1.2 уточняється кількість соняшника, а саме, постачальник поставляє, а покупець приймає і оплачує насіння соняшнику, ДСТУ 7011- 2009 (надалі - товар), у кількості 13130 +/- 5% тонн. В підпункті 5.3 також прописано, що у разі не поставки всієї кількості товару в граничний термін, обумовлені в п. 3.3 цього договору, постачальник сплачує неустойку у розмірі 0,2% від вартості товару, за кожен день прострочення.

З пояснень представника вбачається, що за плановою урожайністю соняшника на момент підписання договору поставки № 4071/к від 27.05.2014, укладеного з ТОВ «Катеринопільський елеватор», власний валовий збір соняшника мав задовольнити умови контракту, однак за несприятливими погодними умовами, урожайність виявилась меншою і валовий збір склав 10114820,00 кг після доробки 9970474,00 кг, в зв'язку з чим у ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» виникла необхідність у придбані соняшника у інших підприємств, а саме: ТОВ «Агрохата» (ЄДРПОУ 38302518) договір № 17-03-15 від 17.03.2015, СТОВ «Відродження - 2008» ( ЄДРПОУ 34680928) договір № 03-04-15 від 03.04.2015, ТОВ «СХК» «Вінницька промислова группа» (ЄДРПОУ 33623350) договір № 15-04-15 від 15.04.2015, СТОВ «Благовість» (ЄДРПОУ 32543919) договір № 14-04-2015 від 14.04.2015, ТОВ « Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» (ЄДРПОУ 32256241) договір № 15-04-01 від 15.04.2015 (т. 1 а.с. 228-244).

Загальна кількість придбаного соняшнику 3120680 кг, з нього в березні-квітні 2015 року було придбано 1563678,000 кг соняшника загальною вартістю 13981195,10 грн, що підтверджується податковими накладними: РН-0000005 від 02.03.2015, РН-0000006 від 04.03.2015, РН-0000007 від 05.03.2015, РН-0000008 від 05.03.2015, МР-0000003 від 17.03.2015, МР-0000012 від 01.04.2015, АП-0000001 від 01.04.2015, 23-04/15 від 22.04.2015, РН-0000012 від 03.04.2015, РН-0000013 від 03.04.2015, РН-0000022 від 04.04.2015, РН-0000016 від 07.04.2015, РН-0000017 від 08.04.2015, РН-0000018 від 09.04.2015, РН-0000019 від 10.04.2015, РН-0000020 від 14.04.2015, РН-0000036 від 14.04.2015, РН-0000037 від 16.04.2015, РН-0000038 від 16.04.2015, РН-0000083 від 16.04.2015, РН-0000039 від 17.04.2015, РН-0000040 від 17.04.2015, 17-04/15 від 17.04.2015, РН-0000084 від 17.04.2015, 18-04/15 від 18.04.2015, 21-04/15 від 21.04.2015, 22-04/15 від 22.04.2015 (т. 2 а.с. 22-24, 82-91, 104-145).

Відповідно придбаний соняшник було реалізовано на ТОВ «Катеринопільський елеватор» по видатковим накладним, так як видаткова накладна являється первинним документом, який підтверджує факт приймання передачі товарів та перехід права власності на них, а саме видаткові накладні за номерами: 69 від 02.03.2015, 72 від 04.03.2015, 73 від 05.03.2015, 75 від 06.03.2015, 81 від 17.03.2015, 93 від 01.04.2015, 98 від 02.04.2015, 103 від 04.04.2015, 104 від 05.04.2015, 105 від 07.04.2015, 106 від 08.04.2015, 108 від 09.04.2015, 112 від 10.04.2015, 113 від 11.04.2015, 114 від 11.04.2015, 117 від 14.04.2015, 119 від 15.04.2015, 120 від 16.04.2015, 121 від 16.04.2015, 123 від 17.04.2015, 124 від 17.04.2015, 125 від 17.04.2015, 126 від 18.04.2015, 127 від 21.04.2015, 129 від 22.04.2015, 130 від 23.04.2015 (т. 2 а.с. 16-21,25-32,38-49,61-70).

З матеріалів справи вбачається, що до видаткових накладних були зроблені розрахунки коригування на вартість товару, в зв'язку з тим, що в договорі поставки № 4071/к від 27.05.2014 між ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» та ТОВ «Катеринопільський елеватор» в пункті 2.1 орієнтована вартість товару становить 3333,33 грн, з ПДВ 666,67 грн, а в пункті 2.2 остаточна ціна товару встановлюється додатковою згодою сторін. Виходячи з цього на підставі додаткових угод № 14 від 31.03.2015, № 15 від 31.03.2015, № 17 від 14.04.2015, № 18 від 14.04.2015, № 19 від 24.04.2015, № 20 від 24.04.2015, № 21 від 24.04.2015 (т. 2 а.с. 8-15) було зроблено розрахунки коригування на уточнення вартості товару (т. 2 а.с. 33-38, 50-60, 71-81).

На дані господарські операції «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» виписують податкові накладні та розрахунки коригування вартісних показників (т. 2 а.с. 92-103, 146-191).

В зв'язку з тим що вартість придбаного соняшника була вищою за вартість його реалізації ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» нараховують собі податкові зобов'язання, виписують і реєструють податкові накладні на умовний продаж, а саме податкові накладні від 22.04.2015 № 50, від 22.04.2015 № 51, від 30.04.2015 № 231 (т. 3 а.с. 120-123).

Таким чином за даними видаткових накладних, банківських виписок, податкових накладних, картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ «АПГ Кремнянський крохмальний завод» встановлено що у ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» відсутня кредиторська/дебіторська заборгованість перед даним контрагентом, що дає підставу позивачу для включення суми до податкового кредиту з ПДВ.

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій один до одного не мають.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування та податкового кредиту.

Суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.

У відповідності до положень п. 152 підр. 2 роз. XX Податкового кодексу України визначено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно положень п. 198. 5 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платника податків нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 підр. 2 розд. XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що був зроблений невірний розрахунок собівартості продукції реалізованої на експорт у 2015 році (кукурудза, ячмінь), яка була сформована на підставі витрат з урахуванням ПДВ, а саме включення витрат у розрахунок собівартості, на які позивачу від постачальників не надавався податковий кредит.

У січні-грудні 2015 року за даними відповідача позивачем було здійснено експортні операції па загальну суму 78432235,00 грн.

На ці витрати не було надано позивачеві податкового кредиту, так як постачальники не є платниками податку на додану вартість, на що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, акти виконаних робіт та наданих послуг (т. 2 а.с. 192-253, т 3, а.с. 1-119).

Різниця надмірно нарахованих зобов'язань, з урахуванням собівартості продукції (кукурудза, ячмінь), за даними акту перевірки та даними ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» становить 166387,04 грн.

Враховуючи викладене, відповідачем було надмірно та неправомірно нараховані податкові зобов'язання ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» по експортним операціям в сумі 166387,04 грн.

З огляду на вищевикладене, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 212239,04 грн (166387,04 + 15852,00) є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 53059,76 грн (41596,76+11463,00), з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, також є протиправним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області № 0002741400 від 12.08.2016 підлягає скасуванню в частині основної суми грошового зобов'язанням в розмірі 212239,04 грн та в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 53059,76 грн.

Що стосується податкового зобов'язання в сумі 3272509, 96 грн за основним платежем, та 818127,49 грн за штрафними(фінансовими) санкціями, суд зазначає, наступне.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що у відповідності до загальної декларації за 2015 рік, встановлено заниження ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» податку на додану вартість, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом, у розмірі 45852,00 грн, з них у червні 2015 року у сумі 2822,00 грн, у липні 2015 року у сумі 2637,00 грн, у серпні 2015 року у сумі 1777,00 грн, у вересні 2015 року у сумі 38616,00 грн.

Згідно декларацій (скорочених) також встановлено заниження ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» податку на додану вартість у розмірі 3438897,00 грн, з них у жовтні 2015 року в сумі 144857,00 грн, у листопаді 2015 року у сумі 112518,00 грн, у грудні 2015 року у сумі 3181522,00 грн.

До підприємства неодноразово направлялися запити з приводу надання копій документів та пояснень щодо господарських операцій підприємства по придбанню та реалізації соняшника за вказаний період (т. 3 а.с. 142, 143 ), проте відповідь так і не надійшла.

Також, судом встановлено, що вказана сума податкового зобов'язання позивачем як необґрунтована не доводиться, до суду не надано жодного доказу на спростування вказаного зобов'язання, та не заперечується, а отже, податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області № 0002741400 від 12.08.2016 в частині основної суми грошового зобов'язанням в розмірі 3272509,96 грн за основним платежем, та 818127,49 грн за штрафними(фінансовими) санкціями, скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002741400 від 12.08.2016 в частині основної суми грошового зобов'язанням в розмірі 3272509,96 грн за основним платежем, та 818127,49 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, що не заперечується представником позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області № 0002741400 від 12.08.2016 в частині основної суми грошового зобов'язанням в розмірі 3272509,96 грн та в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 818127,49 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити понесені судові витрати приватного підприємства "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції" (вул. Вокзальна, 15, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 35289259) в сумі 61359 (шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять) грн 56 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183).

Відповідно до статей 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан