Ухвала

від 29.09.2016 по справі 904/7356/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

29.09.16 Справа № 904/7356/15

За скаргою: приватного акціонерного товариства "Делос", м. Дніпро

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

У справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю " Дебітум", м. Дніпропетровськ

до приватного акціонерного товариства "Делос", м. Дніпропетровськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

про стягнення грошових коштів

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача (скаржника): ОСОБА_3, керівник, відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Від третьої особи-1: не з'явився

Від третьої особи-2: не з'явився

Від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області: ОСОБА_4, довіреність № 06-54/3575 від 06 травня 2016 року, старший державний виконавець

С У Т Ь С П О Р У :

02 серпня 2016 року до господарського суду Дніпропетровської області від приватного акціонерного товариства "Делос" надійшла скарга, вх. №48264/16 від 02.08.2016, на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій, з урахуванням доповнень до скарги (а.с.151 том 1), скаржник просить:

- визнати неправомірними дії Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 що зазначені в даній скарзі, щодо не направлення боржнику ПАТ "Делос" постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

- визнати неправомірними дії Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 що зазначені в даній скарзі, в частині винесення постанови від 29.06.16. про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови від 05.07.2016. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №51455368;

- визнати недійсною постанову Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 про арешт коштів боржника винесену 05.07.2016. у виконавчому провадженні ВП №51455368.

- визнати недійсною постанову Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 29.06.16. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №51455368.

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області здійснити дії, що полягають у закінченні ВП №51455368 у зв'язку із добровільним виконанням судового рішення.

В обґрунтування вимог скарги відповідач зазначає, що 05 липня товариство отримало постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51455368 від 16.06.2016. При цьому постановою встановлено строк для добровільного виконання - 23.06.2016, тобто термін для добровільного виконання закінчився до моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Враховуючи, що термін для добровільного виконання судового рішення обчислюється з дати отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу відповідача звичайним листом, фактично отримана 05.07.2016, винесення постанови про арешт коштів боржника 05.07.2016 скаржник вважає безпідставним. Скаржник зазначає, що після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження він направив на адресу виконавчої служби листа №48 від 06.07.2016 з викладенням усіх обставин та попередженням про самостійне не примусове виконання рішення суду у семиденний строк. 12 липня 2007 року скаржник повідомив державну виконавчу службу про добровільне виконання рішення суду шляхом укладення угоди про погашення боргу шляхом передачі майна підприємства стягувачу (холодильних камер та холодильного обладнання на загальну суму 3 266 040,0грн.) та просив закрити виконавче провадження. Майно передане за актом 11.07.2016, у зв'язку з чим заборгованість погашена повністю. Проте, в порушення вимог статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", після отримання заяви ПрАТ "Делос" про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з повним погашенням боржником заборгованості та надання державному виконавцю доказів такого погашення, державна виконавча служба проводила виконавчі дії та не винесла постанову про закінчення виконавчого провадження. Скаржник зазначає, що про винесення постанови про накладення арешту на рахунки підприємства 05.07.2016 відповідач дізнався 01.08.2016, коли отримав відмову банку здійснити чергові платежі. Після подання скарги на дії державної виконавчої служби до господарського суду Дніпропетровської області відповідач дізнався про прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору, яку, з наведених вище підстав, вважає незаконною.

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області проти задоволення скарги заперечує та зазначає, що державний виконавець діяв у спосіб визначений Законом України "Про виконавче провадження", що підтверджується наступним:

- рішення суду не виконано впродовж тривалого часу після закінчення строку установленого для самостійного його виконання;

- оскаржувана постанова від 29.06.2016 про стягнення виконавчого збору винесена після закінчення строку, встановленого для самостійного його виконання.

За даних обставин, державний виконавець не вправі порушувати вимоги чинного законодавства та виносити постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі меншому або більшому ніж 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, оскільки норма статті 28 ЗУ "Про виконавче провадження" є імперативною нормою права і не підлягає будь - якому розширеному трактуванню, а, відтак, державний виконавець не вправі виходити за межі своїх повноважень, вираховувати суму виконавчого збору будь - яким іншим методом та в іншому розмірі оскільки статтею 28 ЗУ "Про виконавче провадження" чітко визначено процедуру винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Позивач, треті особи - 1,2 у судове засідання призначене для розгляду скарги не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили, відзиву на скаргу та інших витребуваних господарським судом документів не надали, про день, час, місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2016 року №551 у зв'язку із перебуванням судді Татарчука В.О. у відпустці, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх. №48264/16 справи №904/7356/15, за результатами якого, справу передано для розгляду судді Євстигнеєвій Н.М.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2016 року відновлено приватного акціонерного товариства "Делос" пропущений строк для подання скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та прийнято скаргу до розгляду, призначено її розгляд у засіданні на 25 серпня 2016 року.

Розгляд скарги був відкладений з 25.08.2016 на 14.09.2016, з 14.09.2016 на 29.09.2016.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, державного виконавця, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю " Дебітум" звернулося до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Делос" про стягнення заборгованості у сумі 3 202 000,00грн.

Рішенням господарського Дніпропетровської області від 19.10.2015 позов задоволено, стягнуто з приватного акціонерного товариства "Делос" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дебітум" 3202000грн - основного боргу, 64040грн - витрат по сплаті судового збору.

06 листопада 2015 року на виконання рішення господарського Дніпропетровської області від 19.10.2015 було видано наказ №904/7356/15.

16 червня 2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_6 розглянута заява товариства з обмеженою відповідальністю "Дебітум" від 15.06.2016 про примусове виконання рішення господарського суду та, в порядку статей 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51455368, встановлено строк для добровільного виконання наказу суду - 23.06.2016 (а.с.146 том 1).

У постанові державний виконавець зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим законом.

17 червня 2016 року постанова про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу відповідача супровідним листом №02114/9306 від 16.06.2016 (а.с.144-145 том 1).

29 червня 2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_6 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 326 604,00грн. (а.с.176, том 1).

З метою своєчасного та повного виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/7356/15 державним виконавцем подано запит до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником, у відповідь на який ДПА України зазначила, що на боржника-юридичну особу відкрито 7 рахунків.

05 липня 2016 року, у зв'язку з тим, що боржником рішення суду самостійно не виконано, заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_6 винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника у межах суми 3 592 644,00грн.

06 липня 2016 року приватним акціонерним товариством "Делос" направлено на адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області листа за вих. №48, яким було повідомлено про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження лише 05.07.2016 та можливість виконати судове рішення у добровільному порядку протягом семи днів з дати отримання постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.180 том 1).

В подальшому, 12 липня 2016 року боржник звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про припинення виконавчого провадження (вих. №49 від 12.07.2016), а.с.181 том 1. Заява обґрунтована тим, що між стягувачем та боржником укладено угоду про погашення боргу, який виник на підставі рішення від 19.10.2015 шляхом передачі стягувачу в рахунок погашення боргу майна підприємства, а саме холодильних камер №№1,2 і 3, холодильного обладнання до них на загальну суму 3 266 040,00грн. Боржник зазначив, що майно передано по акту приймання-передачі майна від 11.07.2016.

Також, товариство з обмеженою відповідальністю "Дебітум" звернулося до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській з заявою від 11.07.2016, яка отримана відділом примусового виконання рішень 12.07.2016, з проханням закінчити виконавче провадження.

Відповідач вважає неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо:

не направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

в частині винесення постанови від 29.06.2016 про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП№51455368, а постанови про стягнення виконавчого збору та про арешт майна арешт коштів боржника вважає недійсними, з чим не погоджується Відділ примусового виконання рішень.

Статтею 124 Конституції України, з якою кореспондуються положення ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, встановлено імперативний припис, згідно якого судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 6, ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною першою ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (ч.2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження").

Заява стягувача про прийняття судового наказу до виконання (а.с. 172 том 1) не містить клопотання про накладення арешту на грошові кошти та майно боржника.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана на адресу приватного акціонерного товариства "Делос" супровідним листом без повідомлення про вручення. Доказів повернення на адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повідомлення про вручення вказаного поштового відправлення, в якому було б зазначено про вручення листа боржнику немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, зазначена норма пов'язує факт повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження з фактом надсилання відповідної постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а не з фактом його отримання боржником, відтак доводи Відділу примусового виконання рішень про належне направлення на адресу скаржника постанови про відкриття виконавчого провадження не є підставними.

За визначенням, наведеним в п.2 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "М", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення;

повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Відповідно до п.3.1.6.12 Порядку пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.05.2006. №211, при врученні письмової кореспонденції, адресованої юридичній особі, представник підприємства, організації чи установи, уповноважений на одержання пошти, одержуючи одночасно декілька рекомендованих поштових відправлень або повідомлень, записаних до книги ф. 8 (реєстру ф. 11), розписується із зазначенням літерами загальної кількості одержаних відправлень (повідомлень), своєї посади, прізвища і дати.

Відповідно до офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, та є доказом відповідно до ст.36 ГПК України, поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 4900042582684 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2016) вручено адресату особисто - 02 липня 2016 року, тобто після встановлено строку для добровільного виконання рішення (строк для добровільного виконання рішення суду - 23.06.2016).

З наведеного вбачається, що дії Відділу примусового виконання рішення суду щодо не направлення на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження з рекомендованим повідомленням є неправомірними.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб. Звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, згідно ст.52 цього ж Закону полягає в арешті, вилученні та примусовій реалізації майна боржника.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до частини 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження").

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам (ч.1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").

06 липня 2016 року приватним акціонерним товариством "Делос" направлено на адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області листа за вих. №48, яким було повідомлено про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження лише 05.07.2016 та можливість виконати судове рішення у добровільному порядку протягом семи днів з дати отримання постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.141 том 1).

Між тим, отримавши повідомлення боржника про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження після закінчення строку, встановленого до самостійного виконання рішення суду, Відділ примусового виконання рішень суду не скористався наданим йому правом відкласти виконавчі дії на строк до десяти робочих днів, а розпочав примусове виконання рішення суду, про що свідчить прийняття постанови про арешт коштів боржника.

Постанова про накладення арешту на кошти боржника від 05.07.2016 була направлена на адресу боржника супровідним листом №02114/9956 від 05.07.2016 (а.с.177 том 1).

За наведеного, суд вбачає підстави визнати дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника неправомірними, а постанову про накладення арешту на кошти боржника такою, що не відповідає вимогам законодавства та, відповідно, недійсною.

За загальним правилом частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону, для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Також й пункт 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5), визначає, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення, й у ній визначається встановлений частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, а примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Разом з тим, постанова про стягнення виконавчого збору була винесена 29.06.2016, тобто до моменту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження (02.07.2016) та ознайомлення останнього з встановленим в постанові про відкриття виконавчого провадження терміном для самостійного виконання рішення суду.

Враховуючи, що скаржник був позбавлений можливості виконати самостійно рішення суду, а, відповідно до приписів частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", постанова про стягнення виконавчого збору виноситься лише у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону, для самостійного його виконання, дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору є неправомірними, а постанова про стягнення виконавчого збору не відповідає вищенаведеним положенням та підлягає визнанню недійсною.

З огляду на положення статей 27, 28, 32, 35 Закону України "Про виконавче провадження" у їх системному взаємозв'язку, сплив строку наданого для добровільного виконання рішення суду сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника.

Підставою для закінчення виконавчого провадження, серед інших, стаття 49 Закону України "Про виконавче провадження" визначає фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.8 ч.1 ст. 49 ГПК України).

Судом встановлено, що 12 липня 2016 року боржник звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській з заявою про припинення виконавчого провадження (вих. №49 від 12.07.2016), а.с.181 том 1. На підтвердження виконання рішення суду надав угоду про погашення боргу, укладену між стягувачем та боржником, який виник на підставі рішення від 19.10.2015, шляхом передачі стягувачу в рахунок погашення боргу майна підприємства, а саме холодильних камер №№1,2 і 3, холодильного обладнання до них на загальну суму 3 266 040,00грн. та акт приймання-передачі майна від 11.07.2016.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Аналогічні положення містяться і в статті 202 Господарського кодексу України.

Про повне виконання рішення суду свідчить і лист стягувача (товариства з обмеженою відповідальністю "Дебитум") від 11 липня 2016 року, який надійшов на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 12 липня 2016 (а.с.186 том 1). Стягувач, як вбачається зі змісту цього листа, повідомив виконавчу службу про повне виконання судового рішення та просив закрити виконавче провадження.

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Враховуючи неправомірність дій державної виконавчої служби щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №51455368, визнання судом цих постанов недійсними, суд вбачає підстави задовольнити вимогу скаржника про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області здійснити дії, що полягають у закінченні ВП №51455368 у зв'язку із добровільним виконанням судового рішення.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (правова позиція викладена в п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року за № 9).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу

У Х В А Л И В

Скаргу приватного акціонерного товариства "Делос" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5, що зазначені в даній скарзі, щодо не направлення боржнику ПАТ "Делос" постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Визнати неправомірними дії Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 що зазначені в даній скарзі, в частині винесення постанови від 29.06.16. про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови від 05.07.2016. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №51455368.

Визнати недійсною постанову Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 про арешт коштів боржника винесену 05.07.2016. у виконавчому провадженні ВП №51455368.

Визнати недійсною постанову Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 29.06.16. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №51455368.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області здійснити дії, що полягають у закінченні виконавчого провадження ВП №51455368 у зв'язку із добровільним виконанням судового рішення.

Суддя ОСОБА_7