Ухвала

від 17.10.2016 по справі 904/7356/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

17.10.2016 року Справа № 904/7356/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Євстигнеєва О.С. , Кузнецова В.О.

розглянувши апеляційну скаргу та клопотання про відстрочення сплати судового збору Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2016р., за скаргою приватного акціонерного товариства "Делос" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Дебітум", м. Дніпро

до: приватного акціонерного товариства "Делос", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Дніпро

третя особа-2,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Дніпро

про: стягнення 3 202 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2016 року до господарського суду Дніпропетровської області від приватного акціонерного товариства "Делос" надійшла скарга, вх. №48264/16 від 02.08.2016, на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій, з урахуванням доповнень до скарги (а.с.151 том 1), скаржник просив:

- визнати неправомірними дії Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області що зазначені в даній скарзі, щодо не направлення боржнику ПАТ "Делос" постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

- визнати неправомірними дії Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, що зазначені в даній скарзі, в частині винесення постанови від 29.06.16. про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови від 05.07.2016. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №51455368;

- визнати недійсною постанову Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про арешт коштів боржника винесену 05.07.2016. у виконавчому провадженні ВП №51455368.

- визнати недійсною постанову Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 29.06.16. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №51455368.

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області здійснити дії, що полягають у закінченні ВП №51455368 у зв'язку із добровільним виконанням судового рішення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2016р. ( суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі № 904/7356/15 скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задоволено повністю.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2016р. по справі № 904/7356/15 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити ПАТ "Делос" в задоволенні скарги на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Розглянувши апеляційну скаргу та подані до неї документи, апеляційний суд дійшов до висновку про повернення її без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Як роз'яснено абз. 9 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17 травня 2011 року, треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі, тому, якщо до апеляційної скарги не додано доказів надіслання її копії, зокрема, третім особам, то така апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається господарським судом (п.2 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" від 17 травня 2011 року, належним доказом надіслання копії скарги іншій стороні у справі є розрахунковий документ встановленої форми (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, або засвідчений належним чином витяг з реєстру поштових відправлень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

До апеляційної скарги не додано доказів направлення її копії іншим сторонам у справі, а саме третім особам -1,2: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

До поданої апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що є підставою для повернення скарги відповідно до п. 3 ст. 97 ГПК України.

В тексті апеляційної скарги скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на відсутність можливості сплатити судовий збір, у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування та відсутності коштів для сплати судового збору на рахунках Департаменту та стислими строками оскарження ухвали суду.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються

до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (пункту 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області посилається на те, що є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, та посилається на відсутність коштів на сплату судового збору.

Враховуючи доводи, наведені Головним територіальним управлінням в обґрунтування заявленого клопотання, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", для відстрочення сплати судового збору, відповідно, заява Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 86, пунктами 2, 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, - УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2016 р. у справі №904/7356/15 повернути без розгляду.

Додаток : апеляційна скарга на 8-ти аркушах, в т.ч. конверт.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя В.О. Кузнецов