Ухвала

від 20.06.2017 по справі 904/7356/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.06.2017 Справа № 904/7356/15

За скаргою: приватного акціонерного товариства "Делос" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю " Дебітум", м. Дніпро

до приватного акціонерного товариства "Делос", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Дніпро

про стягнення грошових коштів

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

від ДВС: ОСОБА_3 - довіреність № 06-54/21 від 04.01.17.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Дніпропетровської області від приватного акціонерного товариства "Делос" 02 серпня 2016 року надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій скаржник просить:

- визнати неправомірними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4, що зазначені в скарзі, щодо направлення боржнику ОСОБА_5 "Делос" постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення ;

- визнати неправомірними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4, що зазначені в скарзі в частині винесення постанови від 05 липня 2016 року про арешт кошів боржника у виконавчому провадженні ВП № 51455368;

- визнати недійсною постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4, про арешт коштів боржника винесену 05 липня 2016 року у виконавчому провадженні ВП № 51455368.

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень УДВС головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області здійснити дії, що полягають у закінченні ВП № 51455368 у зв'язку із виконанням судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2016, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2016, вищевказану скаргу на дії ДВС задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2017 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2016. Скаргу на дії відділу ДВС у справі № 904/7356/15, направлено на новий розгляд.

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.04.2017 № 285 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 904/7356/15. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2017, скаргу на дії ДВС у справі № 904/7356/15 передано на розгляд судді Ніколенко М.О.

Ухвалою суду від 03.05.2017 скаргу на дії ДВС суддею Ніколенко М.О. прийнято до свого провадження та призначено розгляд у засіданні на 31.05.2017. Ухвалою суду від 31.05.2017 розгляд скарги було відкладено на 20.06.2017.

Представники відповідача (скаржника), позивача та третіх осіб у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Скарга обґрунтована такими обставинами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2015 у справі № 904/7356/15 позов задоволено, стягнуто з боржника на користь стягувача 3202000,00 грн. основного боргу та 64040,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Дніпропетровської області 06.11.2015 було видано наказ № 904/7356/15.

За вказаним наказом ВДВС 16.06.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51455368, в якій встановлено строк для добровільного виконання наказу суду до 23.06.2016.

У даній постанові зазначено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу боржника 17.06.2016 листом № 02114/9306 від 16.06.2016.

За твердженнями ВДВС, відповідна постанова була отримана боржником 02.07.2016 року, про що свідчить реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції за 17.06.2016 року та відстеження пересилання поштових відправлень.

З огляду на те, що боржником у добровільному порядку наказ суду до 23.06.2016 виконано не було, 29.06.2016 ВДВС винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 326604,00 грн, а 05.07.2016 ВДВС винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника у межах суми 3592644,00 грн.

Відповідач вважає такі дії державного виконавця неправомірними, а винесені ним постанови про стягнення виконавчого збору та накладення арешту на грошові кошти незаконними, оскільки, за твердженнями боржника, ним було одержано постанову про відкриття виконавчого провадження лише 05.07.2016.

До матеріалів справи залучено листа за вих. № 48 від 06.07.2016, яким відповідач повідомив ВДВС про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження 05.07.2016 та повідомив про можливість виконати судове рішення у добровільному порядку протягом семи днів з дати отримання цієї постанови.

В матеріалах справи міститься заява боржника вих. № 49 від 12.07.2016 про припинення виконавчого провадження. Заява мотивована тим, що між стягувачем та боржником укладено угоду про погашення боргу, який виник на підставі рішення суду від 19.10.2015, шляхом передачі стягувачу в рахунок погашення боргу майна підприємства, а саме холодильних камер №№ 1, 2, 3 та холодильного обладнання до них на загальну суму 3266040,00 грн. В заяві боржник зазначив, що майно передано на виконання угоди про погашення боргу по акту приймання-передачі майна від 11.07.2016.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши представника відділу ДВС суд встановив таке.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Частиною 1 статті 28 ГПК України встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скасовуючи постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2016, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2016 та направляючи справу № 904/7356/15 для розгляду скарги ОСОБА_5 "Делос" на дії відділу ДВС на новий розгляд, Вищий господарський суд України у Постанові від 12.04.2017 зазначив, зокрема, таке.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до висновку, що наказ № 904/7356/15 від 06.11.2015 виконано боржником 11.07.2016 у добровільному порядку, а саме: передано стягувачу майно по акту прийому-передачі, відповідно до угоди про погашення боргу. При цьому, судами не було надано правової оцінки тій обставині, що в матеріалах справи відсутні докази того, що сторони зверталися до суду щодо вирішення питання про затвердження мирової угоди.

Також, Вищий господарський суд України зазначив, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на ту обставину, що в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до ВДСВ із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, строк з моменту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та до моменту виконання ним судового рішення у даній справі перевищує передбачений законом семиденний термін добровільного виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Для правильного вирішення спору відповідно для вказівок що містяться у постанові касаційної інстанції, необхідна явка скаржника та надання ним пояснень з вищевикладених питань. Зокрема, витребувані господарським судом пояснення на Постанову ВГСУ від 12.04.2017 є необхідними для розгляду даної скарги на дії ДВС, зокрема, для встановлення наявності або відсутності звернення відповідача (скаржника) до ВДВС із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, про що вказано у Постанові ВГСУ від 12.04.2017.

Ухвалами суду від 03.05.2017 та від 31.05.2017 сторін було зобов'язано надати до суду пояснення на Постанову ВГСУ від 12.04.2017. Ненадання позивачем витребуваних матеріалів, а також пояснень щодо можливості чи неможливості їх надання, перешкоджає з'ясуванню дійсних обставин справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст. 81 ГПК України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування п. 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (ст.65 ГПК України) або в порядку ст.38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Так, поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК України.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами (п. 4.9 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №18 ).

В матеріалах справи відсутні докази поважності причин ненадання відповідачем (скаржником) витребуваних від нього господарським судом документів та неявки його представника у судові засідання.

За таких обставин, скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі № 904/7356/15 слід залишити без розгляду за п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Приватного акціонерного товариства "Делос" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі № 904/7356/15 залишити без розгляду

Суддя ОСОБА_6