Рішення

від 28.09.2016 по справі 904/5951/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.16р. Справа № 904/5951/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-ВПК", м. Дніпро

до Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр", м. Дніпро

про стягнення суми основного боргу у розмірі 14000грн.00коп., пені у розмірі 2118грн.64коп., 3% річних у розмірі 150грн.58коп. та інфляційної складової у розмірі 707грн.55коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 01.08.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. №б/н від 10.08.2016р.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях від 10.08.2016р. та від 22.08.2016р. було оголошено перерву до 22.08.2016р. та до 25.08.2016р., відповідно.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма-ВПК" звернулось до Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 14000грн.00коп., пені у розмірі 2118грн.64коп., 3% річних у розмірі 150грн.58коп. та інфляційної складової у розмірі 707грн.55коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №1 від 16.09.2015р., в частині розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2016р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 10.08.2016р., 22.08.2016р., 25.08.2016р. та 27.09.2016р.

03.08.2016р. на адресу суду надійшла заява позивача, в якій останній просить суд замінити назву відповідача з "Державне підприємство "Адміністративно-господарське підприємство" (Код ЄДРПОУ: 30838090)" на "Державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр" (Код ЄДРПОУ: 30838090)".

Вказану заяву було задоволено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2016р. та замінено назву відповідача у справі з "Державне підприємство "Адміністративно-господарське підприємство" (Код ЄДРПОУ: 30838090)" на "Державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр" (Код ЄДРПОУ: 30838090)".

Також, 03.08.2016р. позивачем була надана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" суму основного боргу у розмірі 14000грн.00коп., пеню у розмірі 3052грн.23коп., 3% річних у розмірі 315грн.57коп. та інфляційну складову у розмірі 1090грн.60коп.

Дослідивши обставини, викладені в заяві позивача про збільшення розміру позовних вимог та встановивши, що вона відповідає вимогам чинного законодавства України, суд прийняв її до розгляду.

Таким чином, з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог предметом розгляду у справі є стягнення з Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-ВПК" суми основного боргу у розмірі 14000грн.00коп., пені у розмірі 3052грн.23коп., 3% річних у розмірі 315грн.57коп. та інфляційної складової у розмірі 1090грн.60коп.

22.08.2016р. відповідач надав письмові заперечення проти позову. У своїх запереченнях відповідач зазначає, що при здійсненні документально - технічної перевірки було виявлено непридатні до використання радіотермінали B1868 TREK у кількості 5 одиниць, які були предметом поставки за договором поставки №1 від 16.09.2015р., про що був складений акт технічного стану від 25.12.2015р. За інформацією, наданою відповідачем, вартість неробочих пристроїв становить 16000грн.00коп.

Відповідач 27.09.2016р. надав додаткові заперечення проти позову, в яких висловив правову позицію, щодо поставки неякісного обладнання згідно договору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

16.09.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма-ВПК" (далі - продавець) та Державним підприємством "Адміністративно-господарське підприємство" (далі - покупець), правонаступником якого є Державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр", підписний договір поставки №1 (далі - договір). За умовами зазначеного договору продавець зобов'язується постачати, а покупець приймати та сплачувати за нижченаведеними умовами товар в строки, в асортименті, кількості і за цінами, наведеними у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного договору після підписання їх сторонами.

Відповідно до пункту 3.2 договору розрахунок за товар проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок продавця в узгоджений сторонами термін. Датою відвантаження вважається дата на товарній накладній.

Згідно з пунктом 7.2 договору за порушення строків оплати покупець сплачує продавцю пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 262400грн.00коп., що підтверджується видатковими накладними №1/15 від 17.09.2015р., №2/15 від 23.09.2015р., №3/15 від 05.10.2015р., №4/15 від 23.10.2015р. та №5/15 від 02.11.2015р.

Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, сплативши позивачу грошові кошти в розмірі 248400грн.00коп. Вказаною сумою відповідач повністю погасив заборгованість за видатковими накладними №1/15 від 17.09.2015р., №2/15 від 23.09.2015р., №3/15 від 05.10.2015р., №4/15 від 23.10.2015р. та частково за видатковою накладною №5/15 від 02.11.2015р. Вартість неоплаченого товару, який був поставлений згідно видаткової накладної №5/15 від 02.11.2015р., становить 14000грн.00коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, Державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр" було зобов'язано оплатити товар, поставлений згідно видаткової накладної №5/15 від 02.11.2015р. в строк до 02.11.2015р. (включно).

Відповідач своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав. Отже, на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №1 від 16.09.2015р. становить14000грн.00коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 14000грн.00коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Щодо тверджень відповідача про поставку неякісного товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 договору продавець гарантує, що якість товару, що буде постачатися відповідно до даного договору, відповідає діючим нормам та стандартам визначеним в державі та підтверджує це відповідними сертифікатами та документами.

Положеннями пункту 5.2 договору передбачено, що якщо під час постачання товару виникли непередбачені претензії до комплектації, технічного стану (дефекти або брак), до зовнішнього вигляду, продавець повинен надати доукомплектування, позбавити товар дефектів чи браку, відновити зовнішній вигляд або замінити товар, якщо цього вимагає покупець. При цьому покупець зобов'язаний попередити продавця про порушення умов даного договору відносно якості протягом 3-х календарних днів з моменту виявлення порушення, під час прийому товару від продавця. Усунення недоліків здійснюється за рахунок продавця.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача, з повідомленням про порушення умов даного договору відносно якості товару в порядку, визначеному положеннями договору.

Також із документів, наданих відповідачем на підтвердження своєї правової позиції, неможливо встановити факт того, що неякісний товар був поставлений саме за спірними видатковими накладними.

Позивач на підставі пункту 7.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 03.11.2015р. по 03.05.2016р. в розмірі 3052грн.23коп.

За результатами зробленого судом розрахунку, пеня за період з 03.11.2015р. по 03.05.2016р. становила суму в більшому розмірі ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 3052грн.23коп.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 1090грн.60коп. за період з листопада 2015р. по червень 2016р. та 3% річних в розмірі 315грн.57коп. за період з 03.11.2015р. по 03.08.2016р.

Позовні вимоги про стягнення суми інфляційної складової підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, вірний період нарахування становить з грудня 2015р. по червень 2016р. За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової в розмірі 795грн.66коп. за період з грудня 2015р. по червень 2016р. В задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової в розмірі 294грн.94коп.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 315грн.57коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-ВПК" до Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" про стягнення суми основного боргу у розмірі 14000грн.00коп., пені у розмірі 3052грн.23коп., 3% річних у розмірі 315грн.57коп. та інфляційної складової у розмірі 1090грн.60коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" (ідентифікаційний код: 30838090; місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Мостова, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-ВПК" (ідентифікацій код: 35543251; місцезнаходження: 49000, АДРЕСА_1) суму основного боргу у розмірі 14000грн.00коп., пеню у розмірі 3052грн.23коп., 3% річних у розмірі 315грн.57коп., інфляційну складову в розмірі 795грн.66коп. та судовий збір в розмірі 1355грн.98коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 27.09.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 03.10.2016р.

Суддя ОСОБА_3