Ухвала

від 21.10.2016 по справі 904/5951/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

21.10.2016 Справа № 904/5951/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дармін М.О., Широбокова Л.П.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр", м. Дніпро

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року у справі № 904/5951/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-ВПК", м. Дніпро

до Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр", м. Дніпро

про стягнення суми основного боргу у розмірі 14000грн.00коп., пені у розмірі 2118грн.64коп., 3% річних у розмірі 150грн.58коп. та інфляційної складової у розмірі 707грн.55коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року (суддя Новікова Р.Г.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-ВПК" до Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" про стягнення суми основного боргу у розмірі 14000грн.00коп., пені у розмірі 3052грн.23коп., 3% річних у розмірі 315грн.57коп. та інфляційної складової у розмірі 1090грн.60коп. задоволені частково.

Суд стягнув з Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-ВПК" суму основного боргу у розмірі 14000грн.00коп., пеню у розмірі 3052грн.23коп., 3% річних у розмірі 315грн.57коп., інфляційну складову в розмірі 795грн.66коп. та судовий збір в розмірі 1355грн.98коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду, до апеляційної інстанції звернувся відповідач – державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр" із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року у справі № 904/5951/16.

Перевіривши апеляційну скаргу державного підприємства «Інвестиційно-інноваційний центр» на відповідність вимогам статей 94, 95,97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд дійшов висновку про її повернення з наступних підстав.

За приписом статті 129 Конституції України та статті 22 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Скаржником порушено вимоги пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України – до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Визначення поняття судового збору міститься в статті 1 Закону України “Про судовий збір” (далі - Закон) - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до статті 3 наведеного Закону судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Стаття 4 Закону містить вичерпний перелік розміру ставок судового збору. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1378 гривень.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно підпункту 2 пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Пунктом 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12 листопада 2015року№ 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII)" роз'яснено, що Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Таким чином, за перегляд рішення в апеляційному порядку, апелянт повинен був сплатити судовий збір у наступному розмірі: 1378 х 110 % ставки, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду = 1515,80 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 538 від 12 жовтня 2016 року державне підприємство «Інвестиційно-інноваційний центр» сплатило судовий збір у розмірі 1450 грн., що менше ніж передбачено діючим законодавством. Таким чином, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 65 грн.80 коп.

Отже, додане до апеляційної скарги платіжне доручення щодо сплати судового збору № 538 від 12 жовтня 2016 року не є належним доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки не підтверджує сплату останнього у встановленому розмірі.

Відповідно до частини 1 пункту 2.22 Пленуму ВГС України від 21 лютого 2013 року №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України ”, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме: статтею 435, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 1113, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 11120, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 1222, частиною п'ятою статті 1226.

Після усунення обставин, а саме надання доказів сплати судового збору по апеляційній скарзі Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр", м. Дніпро

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року у справі № 904/5951/16 (з клопотанням про відновлення строку апеляційного оскарження та з усіма додатками) апеляційна скарга може бути подана до Дніпропетровського апеляційного господарського суду повторно.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року у справі № 904/5951/16 підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року у справі № 904/5951/16 повернути заявнику без розгляду.

Копію апеляційної скарги Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2016 року у справі № 904/5951/16 приєднати до матеріалів справи.

Додаток: апеляційна скарга з додатками всього на 8 аркушах, у тому числі платіжне доручення № 538 від 12 жовтня 2016 року про сплату судового збору.

Головуючий                                                                       О.В.Березкіна

Суддя                                                                       М.О.Дармін

Суддя                                                             Л.П.Широбокова