Ухвала

від 29.09.2016 по справі 826/17820/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17820/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2015 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносистем» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Техносистем» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00011562205 від 20.08.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2015 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2015 скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нову, якою залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2015, якою позов було задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.07.2016 касаційну скаргу ТОВ «Техносистем» задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.07.2016 суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив із того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не були реальними, з огляду на те, що:

- жодних платіжних документів (банківських виписок та/або платіжних доручень ), які б підтверджували дійсність руху коштів між Товариством і ПП «БЕКФАЄР», позивачем надано не було;

- у наданих позивачем рахунку-фактурі та у видатковій накладній не зазначено посади, ім'я, прізвища та по-батькові особи, яка їх підписала від імені позивача;

- в договорі поставки не вказано який саме товар є предметом цього договору та має бути поставлений ПП «БЕКФАЄР» на користь позивача;

- відсутні правові підстави стверджувати, що товар, який начебто був придбаний позивачем у ПП «БЕКФАЄР» за договором поставки, використаний ним при виконанні зобов'язань перед ТОВ «СБТ Сістемз Україна», оскільки такі послуги були виконані позивачем на користь останнього 19 лютого 2014 року, а поставка товару ПП «БЕКФАЄР» відбулась більше ніж через місяць.

Суд апеляційної інстанції, роблячи висновок про відсутність господарських операцій, безпідставно виходив із перевірки правильності складення документів рахунку-фактури та видаткової накладної. Водночас, відсутність у вказаних документах посади, імені, прізвища та по-батькові осіб, які їх підписали, може вказувати на недолік, який по суті не впливає на право платника відображати в податковому обліку наслідки реально здійснених операцій.

Зазначаючи про те, що жодних платіжних документів (банківських виписок та/або платіжних доручень), які б підтверджували дійсність руху коштів між Товариством і ПП «БЕКФАЄР», позивачем надано не було, суд апеляційної інстанції, в порушення принципу офіційного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, вказаних документів не витребовував та залишив поза увагою той факт, що ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду відповідач не ставив під сумнів факт сплати позивачем коштів за поставлений товар. Водночас, такі документи були у позивача та додані до касаційної скарги.

Факт не зазначення в договорі, на підставі якого відбувалась поставка, переліку товарів не суперечить положенням податкового законодавства, а перелік товарів, на виконання умов договору, укладеного між позивачем та контрагентом, містився в рахунку-фактурі.

Як свідчать наявні у матеріалах справи копії видаткової, податкової та товарно-транспортних накладних, оборотно-сальдової відомості, поставка товару позивачу від ПП «БЕКФАЄР» відбулася 28.03.2014, а факт передачі робіт ТОВ «СБТ Сістемз Україна» по монтажу та налагодженню системи відео спостереження, із використанням придбаних у ПП «БЕКФАЄР» товарів, відбувався позивачем на підставі актів від 10.04.2014, а не актів від 19.02.2014, як помилково вказував суд апеляційної інстанції. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що придбаний позивачем у ПП «БЕКФАЄР» товар не міг використовуватися Товариством при виконанні зобов'язань перед ТОВ «СБТ Сістемз Україна.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судом апеляційної інстанції, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновку суду апеляційної інстанції в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно матеріалів справи ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів і зборів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техносистем» щодо взаємовідносин з приватним підприємством «Бекфаєр» за березень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Техносистем» пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 43 834,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів і зборів у місті Києві складено акт № 1279/26-59-22-05/30726586 від 07.08.2014 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 00011562205 від 20.08.2014, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 54 793,00 грн у тому числі: 43 834,00 грн - основний платіж, 10 959,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Виходячи з правового аналізу п. 44.1 ст. 44 п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704 колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно акту перевірки № 1279/26-59-22-05/30726586 від 07.08.2014 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між ТОВ «Техносистем» та його контрагентом - ПП «Бекфаєр».

Між ПП «Бекфаєр» (постачальник) та ТОВ «Техносистем» (покупець) укладено договір поставки № 24/14 від 24.02.2014, відповідно до якого постачальник відповідно до умов цього договору зобов'язується передати, а покупець - прийняти товар та своєчасно сплатити за нього визначену в цьому договорі або рахунку-фактурі грошову суму.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано копії: договору поставки № 24/14 від 24.02.2014; додаткової угоди № 1 до договору поставки № 24/1 від 24.02.2014; рахунку - фактури № 138 від 28.03.2014; видаткової накладної № 138 від 28.03.2014; податкової накладної № 89; оборотно-сальдової відомості по рахунку; товарно-транспортної накладної № 138-ТН від 28.03.2014.

Позивачем до суду касаційної інстанції подано платіжні доручення, які підтверджують рух коштів між товариством та ПП «Бекфаєр».

Також, на обґрунтування ділової доцільності взаємовідносин із ТОВ «Бекфаєр» на підтвердження реальності господарських операцій позивачем вказано на договір із третьою особою.

Позивач вказував, що товари придбано з метою використання у власній господарській діяльності, зокрема з метою виконання зобов'язань перед ТОВ «СБТ Сістемс Україна» щодо налагодження системи відео спостереження.

На підтвердження вказаних обставин в матеріалах справи наявні копії договору від 31.07.2012, додаткової угоди до договору від 19.02.2014, додатки до договору (протоколи узгодженої ціни), актів здачі-прийняття робіт по монтажу та налагодження системи відеоспостереження від 10.04.2014, наказу про проведення інвентаризації від 19.08.2014 та акта про вибіркову інвентаризацію).

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених ТОВ «Техносистем» та його контрагентом вказано на акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міністерства доходів і зборів у Київській області № 299/22-03/38851463 від 27.06.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» (код за ЄДРПОУ 38851463) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 по 31.03.2014».

Згідно акту ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міністерства доходів і зборів у Київській області № 299/22-03/38851463 від 27.06.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» контрагент позивача декларував свої грошові зобов'язання по взаємовідносинам із ТОВ «Техносистем», відхилень контролюючим органом не виявлено.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2014 у справі № 810/4500/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2014 № 810/4500/14, визнано протиправними дії ДПІ у Києво-Святошниському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр», результати якої оформлено актом № 299/22-03/38851463 від 27.06.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» (код за ЄДРПОУ 38851463) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 по 31.03.2014»; визнано протиправними дії ДПІ у Києво-Святошниському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо коригування показників податкової звітності ПП «Бекфаєр» в інформаційних базах даних Міністерства доходів і зборів України на підставі акта № 299/22-03/38851463 від 27.06.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» (код за ЄДРПОУ 38851463) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 по 31.03.2014»; зобов'язано ДПІ у Києво-Святошниському районі Головного управління Міндоходів у Київській області відновити в інформаційних базах даних Міністерства доходів і зборів України показники податкової звітності ПП «Бекфаєр» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі акта № 299/22-03/38851463 від 27.06.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» (код за ЄДРПОУ 38851463) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2014 по 31.03.2014».

Таким чином, оскільки висновки акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міністерства доходів і зборів у місті Києві № 1279/26-59-22-05/30726586 від 07.08.2014 ґрунтуються виключно на акті ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міністерства доходів і зборів у Київській області № 299/22-03/38851463 від 27.06.2014, враховуючи, вищенаведені судові рішення, що набрали законної сили, відповідачем не надано судам належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між ТОВ «Техносистем» та ТОВ «Бекфаєр» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалі від 13.07.2016, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 04.10.2016.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.