Постанова

від 29.09.2016 по справі 904/9437/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2016 року Справа № 904/9437/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: Савруцький С.С., довіреність б/н від 11.11.2015р.;

від відповідача: Кононенко О.В., довіреність б/н від 07.06.2016р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙПРОГРЕС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016р. по справі №904/9437/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСИНТЕЗ", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙПРОГРЕС", м.Орджонікідзе, Дніпропетровська область

про стягнення 21 847, 93 грн.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХСИНТЕЗ" (далі ТОВ "ТЕХСИНТЕЗ") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙПРОГРЕС" (далі ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС") про стягнення 12 040, 00 грн. заборгованості за договором №74 постачання товару від 03.10.2013р., 9 170, 63 грн. інфляційних втрат, 637, 30 грн. 3% річних та 1 218, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 провадження у справі №904/9437/15 було зупинено до проведення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 провадження у справі №904/9437/15 поновлено.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 по справі №904/9437/15 (суддя Золотарьова Я.С.) позов задоволено: стягнуто з ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС" на користь ТОВ "ТЕХСИНТЕЗ" 12 040, 00 грн. основного боргу, 9 170, 63 грн. інфляційних втрат, 637, 30 грн. 3% річних та 1 218, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що факт отримання товару відповідачем по договору постачання товару №74 від 03.10.2013 доведений матеріалами справи, оплата вказаного товару відповідачем у повному обсязі та в установлений строк проведена не була, що є неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 по справі №904/9437/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТЕХСИНТЕЗ" відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що звернувшись з позовом про стягнення боргу за поставлений нефасований портландцемент в кількості 22 тонни позивач не може пояснити, яким автомобільним цементовозом чи залізничним вагоном був відвантажений і доставлений цемент; договором встановлено поставку продукції на умовах ЕХW - "франко-завод (франко-склад) продавця", що передбачає поставку продукції тільки після повної оплати, а не заздалегідь; основним документом відповідно ст. 9 п. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на отримання та видачу товару є товаротранспортна накладна - єдиний первинний товаротранспортний документ, який підтверджує право перевезення цементу автомобільним або залізничним транспортом; за адресою позивача: м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, 51/8 знаходиться квартира, а не склад з цементом; в результаті незаконного стягнення з відповідача коштів за непоставлену продукцію позивач отримає компенсацію безтоварного кредиту по ПДВ в зв'язку з безтоварністю операції, закріпленням такої безтоварної операції є видаткова накладна від 10.01.2014р. без підтвердження товарності (відсутність товаротранспортної накладної); суддя призначила не судово-технічну експертизу документа, а почеркознавчу експертизу, винесла на вирішення експерта інші питання, які скаржник взагалі не заявляв; відповідачем здійснена часткова попередня оплата на суму 10 000, 00 грн., але продукція поставлена не була, так як позивач відмовився поставляти продукцію без повної попередньої оплати та без договору; доказом отримання товару є товаротранспортна накладна, в якій зазначений номер автомобіля перевізника, належність такого автомобіля транспортній компанії, тоді як у позивача та відповідача відсутні прибуткова накладна з підписом та печаткою відповідача, товаротранспортна накладна з підписом та печаткою відповідача, маршрутний лист автомобіля; позивач відповідачу не надавав відповідно до договору на переданий товар накладну, податкову накладну, сертифікат якості, рахунок на оплату; позивач не виконав всі взяті на себе зобов'язання по договору №74 від 03.10.2013, звернення його до суду за стягненням коштів по даному договору є передчасним.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ТЕХСИНТЕЗ" просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 по справі №904/9437/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 29.09.2016 відповідач заявив усне клопотання про витребування у позивача додаткових письмових доказів щодо відпуску та відвантаження 10.01.2014 портландцементу.

Клопотання не підлягає задоволенню, оскільки матеріали справи є достатніми для прийняття рішення по суті. Скаржник не був обмежений в здійсненні права щодо доказування протягом всього розгляду справи. Крім того, наведені докази, навіть і при отриманні, не спростовують правовідносин поставки між сторонами, а саме, доказів поставки товару по договору за видатковою накладною від 10.01.2014, що була підписана обома сторонами без будь-яких зауважень, доказів прийняття та часткової оплати товару.

Відповідно п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

03.10.2013 між ТОВ "ТЕХСИНТЕЗ" (постачальник) та ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС" (покупець) укладено договір постачання товару №74, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність (повне господарське ведення) покупця товар (цемент), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах договору (п. 1.1, п. 1.2 договору).

За п. 2.1 договору, найменування, асортимент, одиниця виміру та загальна кількість товару, строк оплати товару, зазначені в рахунках і накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що загальна вартість товару, що поставляється за договором, складається з вартості товару, зазначеної у видаткових накладних.

Відповідно п. 4.2 та п. 4.3 договору, товар відвантажується партіями, згідно усної заявки покупця, на умовах само вивозу або доставляється орендованим транспортом авто перевізника; право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент фактичної поставки відповідної партії товару, яка оформляється видатковою накладною, підписаною уповноваженим представником покупця.

Розрахунки за договором повинні бути здійснені шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в національній валюті України з рахунку покупця на рахунок постачальника; покупець сплачує 100% вартості товару згідно виставленого рахунку протягом 5 календарних днів (п. 5.1, п. 5.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2013, але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором; у випадку, якщо одна зі сторін письмово не заявить про свої наміри розірвати або змінити договір за 30 днів до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на строк 1 рік (п. 7.1, п. 7.2 договору).

Протягом жовтня - грудня 2013 року позивачем було поставлено відповідачу по договору товар на загальну суму 100 869, 50 грн. за видатковими накладними №РН-0000600 від 04.10.2013, №РН-0000616 від 11.10.2013, №РН-0000644 від 28.10.2013, №РН-0000688 від 20.11.2013, №РН-0000715 від 06.12.2013, №РН-0000723 від 20.12.2013, №РН-0000732 від 30.12.2013 (а.с.176-182), який повністю оплачений відповідачем, про що свідчать відповідні банківські виписки (а.с.141-150).

10.01.2014 на виконання умов договору позивач поставив відповідачу портландцемент марки ПЦ-ІІ/А-Ш400 у кількості 22, 040 тонни на загальну суму 22 040, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000002, підписаною представником покупця ОСОБА_3 на підставі довіреності №1 від 09.01.2014 ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС" на отримання від позивача цементу ПЦ-ІІ/А-Ш400.

10.01.2014 на оплату поставленого товару вартістю 22 040 грн. позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000003.

13.01.2014 відповідачем сплачено 10 000, 00 грн. вартості отриманого товару з призначенням платежу "оплата за портландцемент згідно договору №74 від 03.10.13, рахунок №СФ-0000003", що підтверджується звітом позивача про дебетові та кредитні операції по рахунку за 13.01.2014 (а.с.16).

27.03.2014 позивач направив на адресу відповідача претензію №21 від 26.03.2014 про перерахування на рахунок позивача суми заборгованості у розмірі 12 040, 00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Докази оплати відповідачем заборгованості в сумі 12 040, 00 грн. суду не надані, в матеріалах справи відсутні.

За висновком комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів №315/316-16 від 11.05.2016, проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз:

1. щодо дослідження відтисків печатки ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС" на видатковій накладній №РН-0000002 від 10.01.2014, довіреності №1 від 09.01.2014 та на вільних зразках відтисків печатки ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС", то відтиски печатки ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС" на досліджуваних документах нанесені кліше печатки ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС", вільні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження. У якості вільних зразків відтисків печатки ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС" експерту були надані видаткові накладні №РН-0000600 від 04.10.2013, №РН-0000616 від 13.10.2013, №РН-0000644 від 28.10.2013, №РН-0000688 від 20.11.2013, №РН-0000715 від 06.12.2013, №РН-0000722 від 20.12.2013, №РН-0000723 від 20.12.2013, які оплачені відповідачем без заперечень;

2. щодо дослідження відтисків печатки ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС" на видатковій накладній №РН-0000002 від 10.01.2014, довіреності №1 від 09.01.2014 та на експериментальних зразках відтисків печатки ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС", то відтиски печатки ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС" на досліджуваних документах нанесені не кліше печатки ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС", експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції 14.12.2015;

3. щодо підпису, що міститься у видатковій накладній №РН-0000002 від 10.01.2014 та довіреності №1 від 09.01.2014 від імені ОСОБА_3, то питання експертом не вирішувалось в зв'язку з відсутністю вільних та експериментальних зразків підпису ОСОБА_3

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд першої інстанції на підставі аналізу матеріалів справи, умов договору №74 від 03.10.2013р., з урахуванням положень статей 525, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 265 Господарського кодексу України, висновків судової експертизи, вірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС" на користь ТОВ "ТЕХСИНТЕЗ" 12 040, 00 грн. основного боргу, 637, 30 грн. 3% річних за період з 16.01.2014р. по 21.10.2015р., 9 170, 63 грн. інфляційних втрат за лютий 2014 - вересень 2015р.

Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:

по-перше, щодо посилання відповідача на відсутність товарно-транспортної накладної, то в п. 4.1 договору сторонами погоджено умови поставки - EXW м. Кривий Ріг (згідно ІНКОНТЕРМС 2010), тобто, місцезнаходження постачальника. Термін ЕХW - "франко-завод (франко-склад) продавця" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі, тощо). Товарно-транспортна накладна - юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Відсутність певної транспортної документації не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. Міністерство доходів та зборів у листі від 19.09.2013 №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 зазначило, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання товарно-транспортної накладної не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товару. Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту. Доводи про відсутність товарно-транспортної накладної, яка б підтверджувала транспортування товару, не спростовують висновку суду, оскільки в п. 4.2 договору сторони узгодили, що товар відвантажується покупцю на умовах само вивозу, наявність товарно-транспортної накладної, маршрутного листа автомобіля не передбачено умовами договору. Таким чином, усі товарно-транспортні документи можуть бути складені лише щодо покупця товару, а відтак відсутність у позивача товарно-транспортної накладної не може бути доказом безтоварності господарської операції. Позивачем надано договори оренди цементного складу від 01.01.2013 та від 01.01.2014 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Вантажна, 10 З, акти прийому-передачі цементних складів (ємкостей) у кількості 5-ти штук з технологічним устаткуванням для фасування цементу, договір поставки цементу №02ІІ від 01.01.2012 строком дії до 31.12.2014, за яким позивач отримує цемент від постачальника;

по-друге, щодо можливості поставки товару тільки після повної оплати, то в п. 5.2 договору чітко сторонами визначено, що покупець сплачує 100% вартості товару згідно виставленого рахунку протягом 5 календарних днів. Згідно ст. 201 Податкового кодексу України в редакції станом на час спірних відносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Відповідач надав до матеріалів справи податкову накладну №2 від 10.01.2014, що зареєстрована в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року. Сума податку на додану вартість по поставці товару 10.01.2014 була віднесена позивачем до податкових зобов'язань, що зафіксовано в декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року, розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, отже, позивачем відображено господарську операцію з поставки товару 10.01.2014 на суму 22 040, 00 грн. за договором №74 від 03.10.2013 в обліку податкової звітності;

по-третє, щодо призначення господарським судом експертизи та висновків експерта, то відповідно ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом, проте, остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом. За висновком експертизи на спірній видатковій накладній №РН-0000002 від 10.01.2014 міститься та сама печатка, яку відповідач ставив на видаткових накладних №РН-0000600 від 04.10.2013, №РН-0000616 від 13.10.2013, №РН-0000644 від 28.10.2013, №РН-0000688 від 20.11.2013, №РН-0000715 від 06.12.2013, №РН-0000722 від 20.12.2013, №РН-0000723 від 20.12.2013, які не заперечуються відповідачем та товар по яким оплачено у повному обсязі. При цьому, відповідач не посилається на незаконне використання печатки товариства в оплачених видаткових накладних, на наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Щодо вирішення експертом другого питання, то слід зауважити, що відповідачем не надано експерту інших вільних зразків печатки на момент оформлення спірної видаткової накладної та не надано доказів існування на момент оформлення спірної видаткової накладної печатки, експериментальні зразки відтисків якої було надано експерту для порівняльного дослідження. Щодо підпису від імені ОСОБА_3, який міститься у видатковій накладній №РН-0000002 від 10.01.2014 та довіреності №1 від 09.01.2014, то відповідач не забезпечив явку ОСОБА_3 для відібрання експериментальних зразків підпису, надав довідку №212 від 10.12.2015 про вихід ОСОБА_3 на пенсію за віком, отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того факту, що підпис на видатковій накладній не належить ОСОБА_3, до того ж цей підпис скріплено печаткою ТОВ "СТРОЙПРОГРЕС";

в четверте, щодо ненадання позивачем документів, передбачених умовами договору, то за приписами ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Відповідач у період з часу отримання товару не скористався цим правом, тобто, не відмовився від товару та не повідомив про намір відмовитися від товару через відсутність будь-яких документів, що його стосуються, водночас і не вимагав від позивача надання цих документів. Крім того, ненадання документів не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар;

в п'яте, щодо посилання на незаконне стягнення коштів за непоставлений товар, то ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Видаткова накладна містить відомості про її номер та дату складання, сторони господарських операцій, у тому числі відомості про уповноважену особу покупця, найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну, загальну вартість відпущеного товару. Накладна скріплена зі сторони продавця підписом особи, яка уповноважена на передачу товару, зі сторони покупця - підписом особи, яка уповноважена на отримання матеріальних цінностей від покупця, містить печатки підприємств, що дозволяє ідентифікувати юридичні особи. Підписання уповноваженою особою відповідача видаткової накладної №РН-0000002 від 10.01.2014, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Слід зауважити, що після отримання 10.01.2014 наведеного в видатковій накладній товару відповідачем 13.01.2014 перераховано 10 000, 00 грн. з призначенням платежу "оплата за портландцемент згідно договору №74 від 03.10.13, рахунок №СФ-0000003". Посилання в призначенні платежу на рахунок-фактуру №СФ-0000003 від 10.01.2014 спростовує доводи скаржника про здійснення ним передплати за товар, який не був поставлений позивачем.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують встановлений господарським судом факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та не звільняють відповідача від виконання зобов'язання.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙПРОГРЕС", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016р. по справі №904/9437/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Е.В. Орєшкіна

(Повний текст постанови складений 03.10.2016р.)