Ухвала

від 05.10.2016 по справі 369/6664/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6664/16-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д. Провадження № 22-ц/780/5360/16 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А. Категорія 26 05.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

05 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Приходька К.П., Таргоній Д.О.,

за участі секретаря Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 липня 2016 року про відмову в забезпеченні позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

в с т а н о в и л а :

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що між сторонами 12 вересня 2013 року було укладено договір позики грошей, за умовами якого позивач передала, а відповідач прийняв грошові кошти в розмірі 287748 грн. та зобов'язувався повернути їх до 12 вересня 2014 року.

Однак на момент звернення до суду з позовом відповідач належним чином не виконав взяті на за договором зобов'язання, тому ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача 36000 доларів США, 13004,37 доларів США пені та 927,45 доларів США 3% річних.

26 липня 2016 року через канцелярію суду позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просив суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, податковий номер НОМЕР_1), а саме:

квартиру загальною площею 44,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1;

1/5 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2;

1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3;

квартиру за адресою: АДРЕСА_4;

накласти арешт та заборонити будь-які дії щодо відчуження рухомого майна, а саме на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СОННІГЕР" (код ЄДРПОУ 38590786) у розмірі 11 400 (одинадцять тисяч чотириста) гривень (19% у статутному капіталі товариства).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 липня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки спірним правовідносинам, обсягу позовних вимог, не врахував того, що питання обґрунтованості або ж необґрунтованості позову мають перевірятися під час розгляду спору по суті і не мають розглядатися при забезпеченні позову, оскільки дана процесуальна дія є оперативним заходом, що вживається для забезпечення виконання рішення суду у майбутньому.

Окрім того, суд першої інстанції не пересвідчився в існуванні реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не з'ясував відповідність виду забезпечення позову позовних вимогам та не навів обґрунтованих мотивів щодо відмови у задоволенні заяви.

Враховуючи, що між сторонами виник спір щодо належного виконання грошових зобов'язань, то існує реальна ймовірність вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань та на приховування або відчуження майна з метою недопущення примусового стягнення грошових коштів в рахунок погашення заборгованості.

На підставі викладеного просила скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на майно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у справі, неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.

У відповідності із ч. 2 ст.152 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

На обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_2 надала інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. Відповідно до вказаного документа відповідачу належить нерухоме майно в різних населених пунктах України як в цілому, так і в незначних частках. Відповідач проживає в Київській області.

При розгляді апеляційної скарги представник відповідача надав суду іншу інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо суб»єктів відповідно до якої відповідачу належить лише одна квартира в с.Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області і яка обтяжена іпотекою. Розбіжності в наданих позивачем і відповідачем документів пояснив тим, що позивачем були неправильно введені параметри пошуку, внаслідок чого були надані дані по інших особах, які мають такі ж прізвища, ім.»я та по-батькові як і відповідач.

Також представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що відповідач не має частки в ТОВ «Соннігер».

Таким чином, незважаючи на те, що між сторонами дійсно виник спір і позов міг бути забезпеченим накладенням арешту на майно, але вказане позивачем майно крім однієї квартири, яка знаходиться в іпотеці, не належить відповідачу у суду відсутні підстави для накладення арешту на вказане позивачем майно.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, що обґрунтовано викладені в оскаржуваній ухвалі суду, яку слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 липня 2016 року про відмову в забезпеченні позову залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий

Судді