Вирок

від 10.10.2016 по справі 482/193/16-к

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.10.2016

Справа № 482/193/16-к

В И Р О К

Іменем України

10 жовтня 2016 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР № 12014150280000630 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Одеса Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, на утриманні троє малолітніх дітей, військовозобов`язаного, інвалідом не являється, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а проживаючого по АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 і ч. 2 ст. 125 КК України,

з учасниками судового провадження: прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , її представника ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 і обвинуваченого ОСОБА_3 ,

СУД, В С Т А Н О В И В і ВИЗНАЄ ДОВЕДЕНИМ, що:

05 вересня 2014 року, близько 18.00 год., обвинувачений ОСОБА_3 , маючи умисел на недоторканність житла громадян та завдання тілесних ушкоджень, тримаючи в руці дерев`яну палицю незаконно, зі сторони свого домоволодіння АДРЕСА_2 через огорожу проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_5 , де на подвір`ї цього домоволодіння, на ґрунті тривалих неприязних стосунків умисно завдав ОСОБА_5 палицею два удари по обличчю, один удар в область лівої руки та один удар по спині, внаслідок чого потерпілій заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, крововиливу на обличчі справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України та ч. 2 ст. 125 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінуємих йому кримінальних правопорушеннях не визнав та суду пояснив, що з середини 2014 року у нього виникли неприязні відносини з сусідкою ОСОБА_5 з приводу вирощування ним свиней. 05.09.2014 р. близько 18.30 год. він кинув палкою в кота, який кричав на городі та давив його котеня. Потерпіла почула шум і стала лізти на огорожу та кричати, що він вбиває її котів, а потім, тримаючись руками за огорожу з боку свого домоволодіння, почала кидати в нього палки та каміння. Потім почув, що щось загриміло, нібито впало тіло. Через огорожу на територію ОСОБА_5 не перелазив і не міг перелізти, оскільки її висота складає 2 метра 45 сантиметрів та її не бив. Після цього конфлікту тілесних ушкоджень на ОСОБА_5 не бачив.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 не визнав своєї провини в незаконному проникненні на територію домоволодіння ОСОБА_5 та заподіянні їй тілесних ушкоджень, його вина підтверджується дослідженими в ході судового розгляду кримінального провадження письмовими доказами, а також показами потерпілої та свідків.

Так, зі змісту рапорту працівника Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області та протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, а також витягу з кримінального провадження видно, що 05 вересня 2014 р. до Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області звернулася із заявою ОСОБА_5 про те, що в цей день, близько 18.00 год. ОСОБА_3 , на території її домоволодіння завдав їй тілесні ушкодження. Вказану інформацію внесено до ЄРДР за № 12014150280000630, а дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України, а 10 грудня 2015 р. доповнено кваліфікацію ч. 1 ст. 162 КК України (а. с. 51, 52, 53).

Потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що з квітня місяця 2014 р. знаходиться у неприязних стосунках з ОСОБА_3 , домоволодіння якого межує з її домоволодінням, оскільки той тримає свиней, які створюють їй неприємний запах, з приводу чого вона скаржилася на його дії до міської ради. 05.09.2014 р., близько 17.30 год. кормила свою птицю та почула вистріл з боку домоволодіння ОСОБА_3 . Підійшла до забору і тут ОСОБА_3 підбіг до неї та погрожував пістолетом, а потім почав кидати палки і вона втекла, а ОСОБА_3 забрала його дружина. Через півгодини знову підійшла до огорожі забрати відро, в цей момент ОСОБА_3 з палкою в руках переліз на її територію та наніс їй удари по обличчю, плечу та спині. В цей час в її будинку знаходилася ОСОБА_8 , яка все бачила. Зателефонувала сину та до міліції. Від отриманих тілесних ушкоджень лікувалася в лікарнях, понесла витрати на ліки та цим їй завдано моральної шкоди, а тому просить задовольнити цивільний позов.

Свідчення як потерпілої, так і обвинуваченого співпадають з показами свідка ОСОБА_8 , яка суду пояснила, що 05.09.2014 р. близько до вечора перебувала у будинку ОСОБА_5 . Після того, як ОСОБА_9 пішла поратися по господарству почула крик та гавкання собак. Виглянувши у вікно побачила як ОСОБА_3 з боку свого домоволодіння кидав палки у ОСОБА_5 , але дружина його забрала. Згодом ОСОБА_10 з дерев`яною палкою переліз через огорожу та почав бити ОСОБА_9 в обличчя, руці та спині. На ОСОБА_9 бачила тілесні ушкодження на руці та шиї. Після приїзду сина ОСОБА_9 пішла додому. У подальшому ОСОБА_3 погрозами змушував її відмовитися від свідчень, що давала працівникам міліції.

Зі змісту протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_8 остання на місці події показала та розповіла про обставини злочину вчиненого ОСОБА_3 і ці покази співпадають з її свідченнями даними у судовому засіданні (а. с. 79-87).

Факт знаходження у будинку ОСОБА_5 ОСОБА_8 та наявність конфлікту підтверджується свідченнями ОСОБА_11 , яка суду пояснила, що живе по сусідству з ОСОБА_5 05.09.2014 р., під вечір почула крики дружини ОСОБА_3 ОСОБА_12 . Коли ввійшла до них до двору, то ОСОБА_10 сказав, що ОСОБА_9 кинула камінь на їх подвір`я. Після цього зустріла ОСОБА_13 , яка вийшла з двору ОСОБА_9 .

Покази потерпілої ОСОБА_5 , а також свідка ОСОБА_8 узгоджуються зі свідченнями сина потерпілої ОСОБА_14 та його дружини ОСОБА_15 , які суду пояснили, що у вечірній час 05.09.2014 р. подзвонила мати, ОСОБА_5 та сказала, що її побив сусід ОСОБА_3 . Приїхали з Миколаєва та побачили на матері тілесні ушкодження, а через декілька днів завезли її до лікарні.

Зі свідчень працівників поліції ОСОБА_16 та ОСОБА_17 випливає, що саме вони 05.09.2014 р. перебуваючи на службі в оперативній групі Новоодеського райвідділу міліції виїхали до ОСОБА_5 за її заявою. Бачили на обличчі та руці ОСОБА_5 садни та подряпини, яка розповіла, що її побив дерев`яною палицею сусід ОСОБА_3 та показала місце вчинення злочину у дворі її домоволодіння та палку, якою їй нанесено тілесні ушкодження. В момент побиття ОСОБА_5 в її будинку знаходилась ОСОБА_8 .

Частково ці свідчення підтверджуються показами дружини ОСОБА_3 ОСОБА_12 , яка суду пояснила, що 05.09.2014 р. після конфлікту її чоловіка з ОСОБА_9 , який не бив останню та не лазив до неї через огорожу, приїхали працівники міліції, один з яких був ОСОБА_16 , який прийшов від ОСОБА_5 та повідомив їм, що у останньої подряпина біля рота.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що після 05 вересня 2014 р. була у ОСОБА_5 і бачила на ній тілесні ушкодження, а згодом син відвіз її до лікарні.

Наявність конфлікту між сторонами підтвердив суду своїми показами і свідок захисту ОСОБА_19 , який пояснив, що зустрів на вулиці ОСОБА_5 , яка йому розповіла, що її палкою побив ОСОБА_3 , яку вона несла до міліції.

Наведене узгоджується з висновками судово-медичних та додаткової експертизи від 08 вересня 2014 р., 13 жовтня 2014 р. та 10 лютого 2015 р., в яких зазначено, що у ОСОБА_5 виявлені ушкодження у вигляді: крововиливу і переривчастої садни по верхньому краю його в області обличчя з права, що охвачує підбородок і нижню губу у краю рота з права; крововилив подовженої форми з просвітленням у центрі і садна по верхньому краю його на задній зовнішній і задній поверхні лівого плеча; по садні на передній поверхні лівого плеча і розгинальної поверхні лівого передпліччя. Пошкодження в області обличчя, лівого плеча могли утворитися від дії палиці. Вказані тілесні пошкодження відносяться до категорії легких, які потягли за собою короткочасний розлад здоров`я (а. с. 55, 57, 70).

Протоколом огляду предмета та висновків судово-медичної цитологічної експертизи від 14 січня 2015 р., 31 серпня 2015 р. та 18 вересня 2015 р. відповідно, з яких видно, що працівниками поліції оглянуто видану ОСОБА_5 дерев`яну палицю, на якій медичними експертами виявлено кров, що належить ОСОБА_5 (а. с. 66, 92, 96).

Протоколом огляду місця події встановлено, що висота огорожі з боку домоволодіння ОСОБА_3 становить 190 та 130 см., що спростовує його твердження про те, що висота огорожі складає 245 см. і він фізично не міг через неї перелізти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 КПК України потерпілий також має право на збирання доказів, а тому не заслуговують на увагу твердження захисника про те, що дерев`яна палиця є недопустимим доказом у зв`язку з тим, що не оформлена відповідно до вимог кримінально-процесуального кодексу. Вказаний речовий доказ був прийнятий від потерпілої працівниками поліції і оглянутий.

Таким чином, дослідивши всю сукупність доказів, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме, заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , що спричинило короткочасний розлад здоров`я, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто, незаконне проникнення до іншого володіння особи, що порушують недоторканність житла громадян.

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, його позитивну характеристику за місцем проживання, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєних ним злочинів, обставини при яких він вчинив злочини, а також те, що вчинені ним злочини відносяться до категорії невеликої тяжкості.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З огляду на те, що обвинувачений є працездатним, але не має постійного місця роботи, суд вважає за доцільне застосувати до нього такий вид покарання, передбачений санкціями ч. 2 ст. 125 і ч. 1 ст. 162 КК України, як обмеження волі.

У кримінальному провадженні заявлено цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення з нього матеріальної шкоди пов`язаної з витратами на лікарські препарати в сумі 11 498,24 грн, а також завдану їй злочинними діями обвинуваченого моральну шкоду у сумі 100 000 грн (а. с. 25, 37).

Обґрунтовуючи свої вимоги посилалась на те, що для лікування від отриманих тілесних ушкоджень придбала у аптеках лікарські засоби та матеріали медичного призначення на вищевказану суму. Крім цього вказує на те, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я та приниженні честі та гідності.

У судовому засіданні ОСОБА_5 цивільний позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_3 заявлені вимоги не визнав посилаючись на те, що не завдавав тілесних ушкоджень потерпілій, а тому й не повинен нести матеріальну і моральну відповідальність.

Заслухавши сторін, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

В силу ч. 1 ст. 1166 майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В ході розгляду кримінального провадження встановлено вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, що відносяться до категорії легких, які спричинили короткочасний розлад її здоров`я.

Суд вважає, що потерпіла ОСОБА_5 після отриманих тілесних ушкоджень перенесла моральні страждання від порушення її фізичного стану та витрати часу на його відновлення, а тому з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань компенсацію моральної шкоди в грошовому розмірі 4000 грн, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 , на цей час є виваженою, розумною та справедливою, як по відношенню до потерпілої, так і зважаючи на особу обвинуваченого, який є молодою людиною, має задовільний стан здоров`я, є працездатним та має на утриманні трьох малолітніх дітей.

Крім того, частково підлягають відшкодуванню витрати пов`язані з придбанням потерпілою ОСОБА_5 ліків та медичних препаратів на її лікування у сумі 8 367,75 грн, що підтверджується належними та допустимими доказами, а саме, фіскальними чеками та квитанціями (а. с. 136-142).

Суд не бере до уваги та вважає недопустимим доказом надані позивачем товарний чек на суму 3130,49 рублів, виданий ФОП « ОСОБА_20 », оскільки такої грошової валюти не існує в Україні та нею не проводяться розрахунки в аптеках (а. с. 135).

У цьому кримінальному провадженні прокурор Новоодеського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Новоодеської центральної районної лікарні Миколаївської області (далі районна лікарня), а також Миколаївського обласного госпіталю Ветеранів війни Миколаївської обласної ради (далі госпіталь) звернувся з цивільним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої (а. с. 12, 15).

Ці вимоги прокурор обґрунтовував тим, що ОСОБА_3 завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_21 , внаслідок чого вона перебувала на стаціонарному лікуванні у районній лікарні 16 ліжко-днів і на її лікування державою затрачено 5029,60 грн, а також у госпіталі 14 ліжко-днів, де на лікування потерпілої витрачено 812,80 грн, які просить стягнути з обвинуваченого.

Вказані позовні вимоги обвинувачений ОСОБА_3 також не визнав і просив в їх задоволенні відмовити.

В силу ч. 2 ст. 1191 ЦК України Держава, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З роз`яснень, що містяться у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07 липня 1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат"випливає, щопитання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання" (затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року (далі Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць ( в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно п. 3 Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Так, в ході розгляду цього кримінального провадження судом встановлено вину обвинуваченого ОСОБА_3 у завданні потерпілій ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, що відносяться до категорії легких, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Судом з`ясовано і вказані обставини сторонами не оспорюються, те, що після отримання тілесних ушкоджень потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні у хірургічно-травматичному відділенні Новоодеської районної лікарні у період з 11 вересня 2014 р. по 26 вересня 2014 р., з приводу струсу головного мозку. Церебрального атеросклерозу. Дегенеративно-деструктивно ураження хребта з больовим синдромом (а. с. 130).

Відповідно до довідки лікарні, вартість одного ліжко-дня з урахуванням медикаментів складала 314,35 грн. Таким чином, матеріальний збиток спричинений лікарні становить 5 029,60 грн (312,35 грн * 16 днів), що підлягає стягненню з відповідача у безспірному порядку.

Крім того, у період з 24 жовтня 2014 р. по 07 листопада 2014 р., тобто 14 ліжко-днів ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні у госпіталі з діагнозом: Дегенративно дистрофічні пошкодження поперекового відділу хребта, хронічно-рецидивуюче протікання, стадія загострення, люмбалгія дисцикуляторна атеросклеротична енцефалопатія II ступеню, помірний вестибулоатактичний та астеноневротичний синдроми IXC. Атеросклеротичний кардіосклероз. На її лікування в цьому медичному закладі витрачено 255,38 грн, а на харчування 557,42 грн, а загалом 812,80 грн, що підтверджується довідкою вказаної установи (а. с. 129).

Ці витрати також підлягають стягненню з відповідача, оскільки лікування від отриманих хвороб знаходиться в причинному зв`язку із завданням потерпілій обвинуваченим тілесних ушкоджень.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України і ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

В силу пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Речовий доказ: зразки крові та дерев`яна палиця (талон № 607), що зберігаються в камері речових доказів Новоодеського відділенні поліції знищити.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, а матеріальної шкоди в розмірі 8 367,75 грн, а всього 12367,75 (дванадцять тисяч триста шістдесят сім гривень 75 коп.) гривень.

В решті позовних вимог ОСОБА_5 щодо стягнення моральної і матеріальної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунальної установи Новоодеської центральної районної лікарні Миколаївської області (юридична адреса: 56600, Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Шкільна, 38, р/р 35419001751934, в ГУДКСУ Миколаївської області, місцевий бюджет м. Нова Одеса, код ЄДРПОУ 01998294, код платежу 24060300) витрати на лікування особи, яка потерпіла від злочину в розмірі 5029,60 (п`ять тисяч двадцять дев`ять гривень 60 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Миколаївського обласного госпіталю Ветеранів війни Миколаївської обласної ради (юридична адреса: 54058, м. Миколаїв, вул. Київська, 1, р/р 35416001050181, код ЄДРПОУ 02007087 банк ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013) витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в розмірі 812,80 (вісімсот дванадцять гривень 80 коп.) гривень.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд.

Головуючий