Постанова

від 27.03.2007 по справі 16/358-нм

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/358-НМ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

27 березня 2007 р.                                                                                   № 16/358-НМ  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Н. ВолковицькоїЛ. Рогач

за участю представників:

позивачаСтрукова Л.В. –довіреність від 10.10.2005 р.

відповідачаАрсенюк В.В. - довіреність від 23.03.2007 р.

третіх осіб- Кондратюк В.Г. –голова правління ЖБК “Житловик” (а.с. 68);- Елюкова В.Ф. –довіреність від 22.05.2006 р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Державної податкової адміністрації у Житомирській області

на постановувід 21.11.2006 Житомирського апеляційного господарського суду

у справі№ 16/358-НМ господарського суду Житомирської області

за позовомДержавної податкової адміністрації у Житомирській області

доДочірнього підприємства “Промжитлобуд” фірми “Житомирінвест” Відкритого акціонерного товариства

треті особи- Виконавчий комітет Житомирської міської ради;-Житлово-будівельний кооператив “Житловик”

проспонукання до вчинення дій та визнання права власності на квартиру

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2006 р. Державна податкова адміністрація у Житомирській області (далі –ДПА у Житомирській області) звернулась до господарського суду Житомирської області з позовом до Дочірнього підприємства “Промжитлобуд” фірми “Житомирінвест” Відкритого акціонерного товариства (далі ДП “Промжитлобуд”) про спонукання відновити становище, яке існувало до порушення права ДПА у Житомирській області та виконати зобов'язання за договором № 24-04/2001-ПУ від 24.04.01р. шляхом вчинення дій з передачі ДПА у Житомирській області іншої квартири загальною площею 66,97 кв.м., вказавши при цьому адресу будинку, номер квартири та очікувану дату вводу будинку в експлуатацію, крім того, позивач просив суд поновити термін позовної давності (з урахуванням уточнень позовних вимог а.с. 57-58).

          Обґрунтовуючи позовні вимоги ДПА у Житомирській області, зокрема, зазначало, що право ДПА у Житомирській області як дольовика у будівництві порушено навмисними та незаконними діями ЖБК “Житловик” та ДП “Промжитлобуд”.

Відповідачем - ДП “Промжитлобуд” в супереч статті 161 Цивільного кодексу УРСР (статті 526 Цивільного кодексу України) не виконано зобов'язань за договором №24-04/2001-ПУ від 24.04.2001 р.

А тому, у відповідності до статті 208 Цивільного кодексу УРСР (статей 16, 611, 614 Цивільного кодексу України) особа, якій повинно було бути передано майно, тобто особа, право якої порушено –кредитор, має право вимагати примусового виконання обов'язку в натурі.

          Щодо строку позовної давності, позивач зазначив, що відліковує його з 21.02.2003 р. –дати отримання ДПА у Житомирській області листа від ДП “Промжитлобуд” з повідомленням про вселення у спірну квартиру громадянки Біляченко О.В.

          У відзиві на позовну заяву ДП “Промжитлобуд”, зокрема, зазначив, що у ДПА у Житомирській області відсутнє право вимоги до ДП “Промжитлобуд” в частині виконання зобов'язань за договором                        № 24-04/2001-ПУ від 24.04.2001 р. у зв'язку з відсутністю зобов'язальних відносин між вказаними сторонами та у зв'язку з повним виконанням ДП “Промжитлобуд” своїх зобов'язань за вказаним договором.          

          Крім того, ДП “Промжитлобуд” зазначено про пропуск ДПА у Житомирській області  строку подання позову та не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність поважних причин пропуску процесуальних строків, що є підставою для відмови у позові.

          Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.06.2006 р. (суддя Гансецький В.П.) у позові відмовлено.

Мотивуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами договору № 24-04/2001-ПУ від 24.04.2001р. ДП “Промжитлобуд”  та Будівельною корпорацією “УкрАзіаБуд” відсутній будь-який спір щодо умов його виконання та сам договір, відповідно до пп.9.3 припинив свою дію у зв'язку з виконанням.

Позивач - ДПА у Житомирській області не була стороною даного договору, не мала будь-яких прав у ньому та, відповідно,  у сторін даного договору не виникало будь-яких зобов'язань перед позивачем у зв'язку з даним договором.

ДПА у Житомирській області не надано відповідних доказів та не доведено перед судом обставин, на підставі яких у відповідача - ДП "Промжитлобуд" виникає обов'язок відновити становище, яке існувало до порушення права позивача та виконати зобов'язання за договором № 24-04/2001-ПУ від 24.04.01р. шляхом вчинення дій з передачі ДПА у Житомирській області іншої квартири загальною площею 66,97 кв.м., вказавши при цьому адресу будинку, номер квартири та очікувану дату вводу будинку в експлуатацію.

При цьому, господарський суд зазначив, що права позивача на квартиру № 20 по вул. Московській 60 в м. Житомирі безумовно порушені, але не відповідачем - ДП "Промжитлобуд".

Крім того, позивачем з власної вини пропущений строк позовної давності для звернення до судових інстанцій за захистом своїх прав, проте доказів поважності пропуску строку позовної давності не надано, а ті обґрунтування поважності пропуску, які зазначив позивач, суд розглядає як непереконливі, оскільки вони не були перешкодою для звернення до суду за захистом порушених прав, а тому на підставі статей 71 та 80 Цивільного кодексу УРСР та у зв'язку з безпідставністю позовних вимог, у задоволені позову відмовлено.

          За апеляційною скаргою ДПА у Житомирській області Житомирський апеляційний господарський суд (судді: Гулова А.Г., Пасічник С.С., Шкляр Л.Т.), переглянувши рішення в апеляційному порядку, постановою від 21.11.2006 р. залишив його без змін з тих же підстав, дійшовши висновку, що ДПА у Житомирській області безпідставно стверджується про порушення його прав ДП "Промжитлобуд".

          Проте, суд апеляційної інстанції не погодився з посиланням суду першої інстанції на пропуск позивачем строку позовної давності як на додаткову підставу для відмови в позові. Оскільки, відповідно до частини 2 статті 267 Цивільного кодексу України, положення якого про позовну давність, у відповідності до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу застосовуються до спірних правовідносин, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. У випадку, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності.   

          ДПА у Житомирській області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відновлення права ДПА у Житомирській області та визнання права власності на квартиру, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 79, 440 Цивільного кодексу УРСР, статті 1173 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України “Про власність”.

          Скаржник, зокрема, зазначає, що права ДПА у Житомирській області фактично були порушені Виконавчим комітетом Житомирської міської ради та ЖБК “Житловик”, проте, суд, встановивши порушення право ДПА у Житомирській області, не допустив заміну первісного відповідача належним відповідачем.          

          У відзиві на касаційну скаргу ДП "Промжитлобуд" просить залишити судові рішення у справі без змін, а касаційну скаргу без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги є безпідставними та невмотивованими, а судові рішення не порушують норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін та третіх осіб, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції у м. Житомирі в кварталі вул. Московської-Домбровського - Л.Українки з 1995 року здійснювалось будівництво  житлового будинку. За весь час будівництва в якості замовника, генерального підрядчика, дольовиків, пайовиків виступали різні юридичні особи на підставі договорів та угод, які укладались для продовження будівництва та розподілу побудованих квартир. А саме, наступні угоди:

- 24.04.2001р. укладено договір № 24-04/2001-ПУ пайової участі в будівництві між ДП "Промжитлобуд" ВАТ "Житомирінвест" - замовником та Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд" - пайовиком (а.с.11,12), за умовами якого, сторони домовились, що в місячний термін з часу вводу об'єкта в експлуатацію замовник (ДП "Промжитлобуд") повинен передати у власність пайовику (БК "УкрАзіаБуд) загальну житлову площу, визначену п.1.2 договору, що становить 2345,41 кв.м. загальної житлової площі (згідно переліку квартир, узгодженому у Додатку № 1 до цього договору). Така передача оформляється Актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін;  

- 28 квітня 2001 року між БК "УкрАзіаБуд", як замовником та Міністерством оборони України в особі президента Благодійного фонду "Житло військовим", як дольовиком, було укладено договір № 57, предметом якого було завершення будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, відповідно до умов якого, дольовик - БФ "Житло військовим", бере участь у завершенні будівництва 178-ми квартирного житлового будинку, розпочатого будівництвом у травні 1995р. у м. Житомирі в кварталі вулиць Московська-Домбровського, поз.1 загальною площею 9340,0 кв.м., що здійснюється замовником, а замовник після завершення будівництва передає дольовику квартири загальною площею 2345,41 кв.м. (а.с. 9-10);

- 14.07.2001 р. між ДПА України та Службою безпеки України було укладено Генеральну угоду № 19/1-215 про реалізацію спільних проектів у відповідних сферах, у тому числі й у сфері проведення роботи у спільному залученню інвестицій для будівництва житла для військовослужбовців СБУ та осіб начальницького складу (а.с. 13);

- 03.09.2001 р. між Службою безпеки України, ДПА України та Всеукраїнською Профспілкою працівників органів державної податкової служби було укладено додаткову угоду № 19/1-243 (до Генеральної угоди     № 19/1-215 від 14.07.2001 р.), також, щодо залучення інвестицій для будівництва і придбання житла  за умовами якої для військовослужбовців СБУ та їх сімей, начальницького складу податкової міліції, за умовами якої передача готового житла проводиться за актами приймання –передачі (а.с. 14-16).   

Судами встановлено, що після завершення будівництва першої черги вказаного будинку, на підставі  договору № 24-04/2001-ПУ від 24.04.2001р. ДП "Промжитлобуд" передав БК "УкрАзіаБуд" згідно двостороннього Акта від 29.12.2001р. обумовлену договором кількість квадратних метрів  загальної площі житла - 2345,41, що становить 36 квартир (а.с.76).

На виконання договору № 57 від 28.04.2001р. та згідно двостороннього Акта передачі житла від 17.12.2001р. БК "УкрАзіаБуд" передала БФ "Житло військовим" чотири квартири №№ 14,20,52,55.

Згідно двостороннього Акта передачі житла від 17.12.2001р. Благодійний фонд "Житло військовим", на підставі Генеральної угоди від 24.12.97р., передав Службі безпеки України отримані вищевказані чотири квартири №№ 14,20,52,55 (а.с.20).

У свою чергу, Служба безпеки України згідно двостороннього Акта передачі житла від 20.12.2001р. на підставі Генеральної угоди від 14.07.2001р. № 19/1-215 та додаткової угоди до неї від 03.09.2001р. № 19/1-243 передала Центральній Раді Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби ті ж самі чотири квартири - №№ 14,20,52,55 (а.с.21).

Після цього, Центральна Рада Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби згідно двостороннього Акта передачі житла від 21.12.2001р. на підставі вищезазначених: Генеральної угоди від 14.07.2001р. № 19/1-215, додаткової угоди до неї від 03.09.2001р. № 19/1-243 та договору-доручення від 26.04.2001р. № Д-001/01 передала Державній податковій адміністрації в Житомирській області вказані чотири квартири - №№ 14,20,52,55 (а.с.137).

Згідно Наказу ДПА у Житомирській області від 19.03.02р. № 59 три з вказаних чотирьох квартир були розподілені між працівниками ДПА області (а.с.140-144), а квартира № 20  залишилась нерозподіленою та резервною.

З протоколу № 8 від 20.11.2002р. загальних зборів членів Житлово –будівельного кооперативу “Житловик”, вбачається, що збори вирішили запланувати квартиру № 20 для члена кооперативу громадянки Біляченко О.В. (а.с.30).

Рішенням від 29.12.2002р. Корольовського районного суду м. Житомира за позовом гр. Біляченко О.В. було визнано її право власності на квартиру    № 20 по вул. Московській 60 в м. Житомирі (а.с.32).

Ухвалою від 15.09.04р. апеляційного суду Житомирської області за апеляційною скаргою ДПА у Житомирській області було відмовлено ДПА області в прийнятті заяви про перегляд рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29.12.02р. (а.с.34).

З матеріалів справи вбачається, що ДПА у Житомирській області звернулась до господарського суду з позовом про спонукання ДП "Промжитлобуд" відновити становище, яке існувало до порушення права позивача та виконати зобов'язання за договором №24-04/2001-ПУ від 24.04.01р. шляхом вчинення дій з передачі ДПА У Житомирській області іншої квартири загальною площею 66,97 кв.м., вказавши при цьому адресу будинку, номер квартири та очікувану дату вводу будинку в експлуатацію із залученням у якості третіх осіб Виконавчого комітету Житомирської міської ради та Житлово-будівельного кооперативу “Житловик”.

Як встановлено судом першої інстанції, і з чим погодився суд апеляційної інстанції, права позивача на квартиру № 20 по вул. Московській 60 в м. Житомирі безумовно порушені, але не відповідачем - ДП "Промжитлобуд".

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Зі змісту вказаної норми, зокрема, вбачається, що встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд може допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Така процесуальна дія суду обумовлена згодою позивача. У випадку незгоди позивача на заміну відповідача іншою особою, суд може з власної ініціативи залучити цю особу як іншого відповідача.  

Проте, судами першої та апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 24 Господарського процесуального кодексу України, не визначено правовий статус кожного з учасників процесу відповідно до спірних правовідносин та встановлених обставин справи відносно встановленого порушеного права позивача.    

При цьому, колегія суддів вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції, що у випадку, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск позовної давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України ухвалює рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.

Викладене дає підстави для висновку про неповне з'ясування господарськими судами обставин, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, у зв'язку з чим рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Житомирської області від 21.06.2006 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 р. у справі № 16/358-НМ господарського суду Житомирської області скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Житомирській області задовольнити частково.

Головуючий                                                                                Т. Дроботова

Судді                                                                                            Н. Волковицька

                                                                                                     Л. Рогач