Постанова

від 31.05.2007 по справі 16/358-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/358-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" травня 2007 р.                                                     Справа № 16/358-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Гансецького В.П.

при секретарі Байдала І.Г.

за участю представників сторін

від позивача Ніколайчук Н.І.- нач. відділення, посв.№ 35 від 28.12.01р.

від відповідача Потапко І.М., дор. від 23.01.07р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Бердичеві (м.Бердичів)     

до Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області (м.Бердичів)

про зобов'язання вчинення дій

Позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача вчинити дії по виключенню з Акта щомісячної звірки витрат на поховання по особових справах померлих, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в яких відсутній медичний висновок про причинний зв'язок сум раніше взятих до заліку позивачем в загальній сумі 1978,30грн.

Представник позивача позов підтримала з викладених в ньому підстав, зокрема зазначила, що позивачем помилково, у зв'язку із значним завантаженням працівників, були взяті до заліку і відшкодовані відповідачу кошти витрат на поховання, в той час, як згідно чинного законодавства, таке відшкодування можливе тільки за наявності причинного зв'язку між смертю потерпілого та отриманим ним ушкодженням здоров'я. Представник, крім того, в судовому засіданні подала письмове клопотання від 31.05.07р. про поновлення та продовження пропущеного строку звернення з позовною заявою до адміністративного суду.

Відповідач у відзиві (запереченнях) від 14.03.07р. № 1237/04 та його представник в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечили, просили в позові відмовити, зокрема, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що Управлінням Пенсійного фонду України в Бердичівському районі були надані до відшкодування позивачем Акти щомісячної звірки витрат по особових справах померлих, до яких були внесені померлі, на думку відповідача, внаслідок нещасного вирпадку на виробництві або профзахворювання, хоча медичний висновок про причинний зв'язок смерті з трудовим каліцтвом відсутній.

Також зазначає, що позивачем були помилково взяті до заліку витрати, пов'язані з виплатою допомоги на поховання за 2003-2005 роки на загальну суму 1978,30грн.

Посилаючись на Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99р. № 1105-XIV, постанову Кабінету Міністрів України від 11.07.01р. № 826 та постанову правління Фонду від 06.03.06р. № 13, позивач вважає, що витрати на поховання проводяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування.

На цій підставі позивач ставить вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії по виключенню із раніше підписаних у 2003-2005 роках актів звірок витрати на поховання.  

Господарський суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач у своєму відзиві та окремою заявою від 25.04.07р. № 1967/04 наполягав на застосуванні приписів статті 100 КАС України (а.с.42).

Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Господарський суд вважає, що у задоволенні зазначеного клопотання позивача слід відмовити у зв'язку з тим, що провадження у справі на час подання даного клопотання вже було відкрите, а також обгрунтування позивачем даного клопотання не вбачаються переконливими та не підтверджені жодним доказом.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На виконання Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99р. № 1105-XIV, Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року за № 5-4/4 затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (далі Порядок), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.03р. за № 376/7697.

Згідно п.2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме, крім іншого, - допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Тобто, зазначеним Порядком встановлений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснювати дії по підписанню актів щомісячної звірки, в які повинні бути включені, крім іншого, суми виплаченої допомоги на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію.

Суд вважає, що оскільки розрахунки за період, який зазначає позивач в позовній заяві - 2003-2005рр., вже проведені на централізованому рівні, тому і дії, про які ставить вимоги позивач, також повинні вчинятись на централізованому рівні.

За таких обставин господарський суд вважає, що в позові слід відмовити на підставі ч.1 ст.100 КАС України, тобто у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, а також безпідставністю позовних вимог.

Судові витрати стягненню не підлягають, оскільки позивач від їх сплати звільнений.

Керуючись ст.ст.99,100,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання про поновлення та продовження пропущених строків відмовити.

2.  У позові відмовити.

Постанова господарського суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви, а в разі складення постанови суду у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                         

                        Дата виготовлення постанови в повному обсязі 31.05.07р.

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам.