Рішення

від 12.10.2016 по справі 2-5034/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-5034/08 Номер провадження 22-ц/786/1886/16Головуючий у 1-й інстанції Боровик Т.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.

суддів: Корнієнка В.І., Карпушина Г.Л.

за участю секретаря Гнатюк О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 11 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 до ТОВ «СВФ КОЛО» про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2008 року позивачі звернулися до суду з позовом до ТОВ «СВФ КОЛО» про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, просили визнати такими, що відбулися договори купівлі-продажу нерухомого майна, укладені між ними та ТОВ «СВФ КОЛО», визнати за ними право власності на квартири, які розташовані в будинку АДРЕСА_18 а саме: за ОСОБА_3 - на квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_4 - на квартиру АДРЕСА_2, за ОСОБА_5 - на квартиру АДРЕСА_3, за ОСОБА_6 - на квартиру АДРЕСА_4, за ОСОБА_7 - на квартиру АДРЕСА_5, за ОСОБА_8 - на квартиру АДРЕСА_6, за ОСОБА_9 - на квартиру АДРЕСА_7, за ОСОБА_10 - на квартиру АДРЕСА_8, за ОСОБА_11 - на квартиру АДРЕСА_9, за ОСОБА_12 - на квартиру АДРЕСА_10, за ОСОБА_13 - на квартиру АДРЕСА_11 за ОСОБА_14 - на квартиру ОСОБА_14, за ОСОБА_15 - на квартиру АДРЕСА_13 за ОСОБА_16- на квартиру АДРЕСА_14 за ОСОБА_17 - на квартиру АДРЕСА_15

В обґрунтування заявлених вимог посилались на те, що ними була досягнута домовленість з ТОВ «СВФ КОЛО» про придбання ним квартир у будинку № 77а по вул. Жовтневій в м. Полтаві. Позивачі умови укладених угод виконали в повному обсязі, проте відповідач ухиляється від укладання договорів у встановленому порядку, тому вони змушені звернутися до суду за захистом порушеного права.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 11 грудня 2008 року позов задоволено повністю.

Визнано такими, що відбулися договори купівлі-продажу нерухомого майна, укладені між ТОВ «СВФ КОЛО» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. полтаві, а саме: 1 коридор - площею 5,6 кв.м., 2 санвузол - площею 4,0 кв.м., 3 кухня - площею 9,7 кв.м., 4 кімната - площею 23,9 кв.м., 1 балкон - площею 3,3 кв.м., а всього по кв. АДРЕСА_1 - 46,5 кв.м.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_2, а саме: 1 коридор - площею 12,1 кв.м., 2 вбиральня - площею 1,8 кв.м., 3 кухня - площею 18,0 кв.м., 4 кладова - площею 4,1 кв.м., 5 кімната - площею21,1 кв.м., 6 ванна - площею 4,3 кв.м., 7 кімната - площею 19,0 кв.м., 1 балкон - площею 3,4 кв.м., ІІ лоджія - площею 3,2 кв.м, а всього по кв. АДРЕСА_2 - 87,0 кв.м.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_3, а саме: 1 коридор - площею 13,5 кв.м., 2 кімната - площею 25,4 кв.м., З кухня - площею 14,8 кв.м., 4 кухня - площею 13,4 кв.м., 5 ванна - площею 3,1 кв.м., 6 вбиральня - площею 1,7 кв.м., І балкон - площею 3,0 кв.м, II балкон - площею 3,4 кв.м., а всього по кв. № 18 - 78,3 кв.м.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_4, а саме: 1 коридор - площею 22,6 кв.м., 2 кладова - площею 1,1 кв.м., З кухня - площею 12,3 кв.м., 4 кімната - площею 17,7 кв.м., 5 ванна - площею 3,7 кв.м., 6 вбиральня - площею 2,6 кв.м., 7 кімната - площею 19,0 кв.м., 8 кладова - площею 4,0 кв.м., І балкон - площею 3,1 кв.м, а всього по кв. АДРЕСА_4 - 86,1 кв.м.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на квартиру АДРЕСА_5, а саме: 1 коридор - площею 12,1 кв.м., 2 вбиральня - площею 1,8 кв.м., З кладова - площею 4,1 кв.м., 4 кухня - площею 17,7 кв.м., 5 кімната - площею 20,7 кв.м., 6 ванна - площею 4,2 кв.м., 7 кімната - площею 19,1 кв.м., І балкон - площею 3,4 кв.м., II лоджія - площею 3,2 кв.м., а всього по кв. АДРЕСА_5 - 86,3 кв.м.

Визнано за ОСОБА_8 право власності на квартиру АДРЕСА_6, а саме: 1 коридор - площею 6,0 кв.м., 2 кімната - площею 23,4 кв.м., З кухня - площею 12,2 кв.м., 4 санвузол - площею 4,2 кв.м., І балкон - площею 3,3 кв.м., а всього по кв. АДРЕСА_6 - 49,1 кв.м.

Визнано за ОСОБА_9 право власності на квартиру АДРЕСА_7, а саме: 1 коридор - площею 22,7 кв.м., 2 кладова - площею 1,1 кв.м., З кухня - площею 12,4 кв.м., 4 кімната - площею 17,3 кв.м., 5 ванна - площею 3,8 кв.м., 6 вбиральня - площею 2,5 кв.м., 7 кімната - площею 19,0 кв.м., 8 кладова - площею 3,8 кв.м., І балкон - площею 3,1 кв.м., а всього по кв. АДРЕСА_7 - 85,7 кв.м.

Визнано за ОСОБА_10 право власності на квартиру АДРЕСА_8, а саме: 1 коридор - площею 6,0 кв.м., 2 кімната - площею 23,4 кв.м., З кухня - площею 12,1 кв.м., 4 санвузол - площею 4,2 кв.м., і балкон - площею 3,3 кв.м., а всього по кв. АДРЕСА_8 - 49,0 кв.м.

Визнано за ОСОБА_11 право власності на квартиру АДРЕСА_9, а саме: 1 коридор - площею 21,3 кв.м; 2 вбиральня - площею 2,4 кв.м., З санвузол - площею 6,2 кв.м; 4 кімната - площею 15,1 кв.м; 5 кімната - площею 23,2 кв.м., 6 кімната - площею 16,7 кв.м; 7 кладова - площею 2,2 кв.м., 8 кухня - площею 23,6 кв.м., І балкон - площею 12,0 кв.м., II балкон - площею 3,5 кв.м., а всього по кв. АДРЕСА_9 - 126,2 кв.м.

Визнано за ОСОБА_12 право власності на квартиру АДРЕСА_10, а саме: 1 коридор - площею 11,6 пл.м; 2 кухня - площею 19,4 кв.м; 3 комора - площею 5,3 кв.м; 4 кімната - площею 12,9 кв.м; 5 кімната - площею 12,9 кв.м; 6 кімната - площею 40,5 кв.м; 7 санвузол - площею 4,1 кв.м., 8 ванна - площею 3,9 кв.м., І балкон - площею 3,1 кв.м; II балкон - площею 3,3 кв.м., а всього по кв. АДРЕСА_10 - 117,0 кв.м.

Визнано за ОСОБА_13 право власності на квартиру АДРЕСА_11, а саме: 1 коридор - площею 5,7 кв.м; 2 кімната - площею 23,6 кв.м; 3 кухня - площею 9,3 кв.м; 4 санвузол - площею 3,9 кв.м; І балкон - площею 3,3 кв.м., а всього по кв. № 62 - 45,8 кв.м.

Визнано за ОСОБА_14 право власності на квартиру АДРЕСА_12, а саме: 1 коридор - площею 9,4 кв.м; 2 кімната - площею 19,0 кв.м; 3 ванна - площею 4,2 кв.м; 4 кімната - площею 17,1 кв.м; 5 кухня - площею 15,0 кв.м; 6 вбиральня - площею 2,0 кв.м; І балкон - площею 3,4 кв.м; II лоджія - площею 3,1 кв.м., а всього по кв. ОСОБА_14 - 73,2 кв.м.

Визнано за ОСОБА_15 право власності на квартиру АДРЕСА_13, а саме: 1 коридор - площею 11,4 кв.м; 2 вбиральня - площею 1,9 кв.м; 3 кухня - площею 17,8 кв.м; 4 кімната - площею 20,9 кв.м., 5 санвузол - площею 4,3 кв.м; 6 кімната - площею 19,6 кв.м; 7 кімната - площею 32,6 кв.м., І лоджія - площею 3,1 кв.м., а всього по кв. АДРЕСА_13 - 111,6 кв.м.

Визнано за ОСОБА_16 право власності на квартиру АДРЕСА_14, а саме: 1 коридор - площею 22,1 кв.м; 2 вбиральня - площею 2,5 кв.м; 3 санвузол - площею 5,8 кв.м; 4 кімната - площею 14,4 кв.м; 5 кімната - площею24,5 кв.м.; 6 кімната - площею 16,2 кв.м., 7кухня - площею 23,2 кв.м; 1 балкон - площею 11,8 кв.м.; ІІ балкон - площею 3,4 кв.м, авсього по кв. № 52 - 123,9 кв.м.

Визнано за ОСОБА_17 право власності на квартиру АДРЕСА_15, а саме: 1 коридор - площею 9,4 кв.м.; 2 санвузол - площею 4,1 кв.м.; 3 кімната - площею 23,3 кв.м.; 4 кухня - площею 9,8 кв.м.; 1 балкон - площею 3,3 кв.м., а всього по кв. № 13 - 49,9 кв.м.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28 січня 2009 року виправлено описки, допущені в рішенні Київського районного суду від 11 грудня 2008 року.

Ухвалено вірно вважати по тексту рішення суду «Десінов Юрій Олександрович» замість «Денісова Юрія Олександровича».

Абзац 5 резолютивної частини рішення ухвалено викласти в такій редакції:

«Визнати за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_16, а саме: 1 коридор - площею 13,5 кв.м., 2 кімната - площею 25,4 кв.м., 3 кімната - площею 14,8 кв.м, 4 кухня - площею 13,4 кв.м., 5 ванна - площею 3,1 кв.м., 6 вбиральня - площею 1,7 кв.м., 1 балкон - площею 3,0 кв.м., ІІ балкон - площею 3,4 кв.м., а всього по кв. № 18-78,3 кв.м».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, особа яка не брала участь у розгляді справи, стверджує, що рішенням суду вирішено питання про належні їй права та обов'язки, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині визнання за ОСОБА_15 права власності на квартиру та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні його позовних вимог, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначала, що вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалено внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Також посилалась на те, що 04 лютого 2008 року між нею та ОСОБА_15 укладений договір про створення спільної часткової власності, який стосувався саме квартири, що буде розташована у будинку за адресою: вул. Жовтнева, 77а в м. Полтаві.

На адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_15, згідно якої він визнає апеляційну скаргу ОСОБА_2, підтверджує фактичні обставини, на які вона посилається, і просить залишити його позов без розгляду.

Подана заява не підлягає задоволенню, оскільки за змістом Глави 1 Розділу V ЦПК України позивач може реалізувати своє диспозитивне право щодо розпорядження заявленими вимогами шляхом відмови від позову (ст.306 ЦПК України). Отже, позивач на стадії апеляційного провадження не може заявити про залишення його позову без розгляду, так як його вимоги вже розглянуті по суті і відносно них ухвалене судове рішення (ч.3 ст.208 ЦПК України).

Колегія суддів, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь в розгляді справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове по суті заявлених вимог, в разі невірного застосування судом норм матеріального або процесуального права.

При цьому у відповідності до ч.3 ст.303 ЦПК України колегія суддів визнає на необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги у частині заявлених правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції

З матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2008 року між ОСОБА_15 і ТОВ «СВФ КОЛО» укладена угода про резервування квартири для передачі у власність №ДР.077.58 та додаткова угода до неї від 21.07.2008 року (т.1 а.с.206-212).

Згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 29.07.2008 року № 284-08, житловий будинок по вул. Жовтневій, 77а в м. Полтава прийнятий в експлуатацію (т.2 а.с.40)

Згідно укладеного договору і додаткової угоди ТОВ «СВФ Коло» гарантував ОСОБА_15 резервування і подальшу передачу у власність останньому кватири АДРЕСА_13. ОСОБА_15 зобов'язався придбати у ТОВ «СВФ Коло» емітовані ним облігації.

Актом пред'явлення облігацій до погашення від 10.10.2008 р. ТОВ «СВФ Коло» і ОСОБА_15 підтвердили, що оплата вартості кватири АДРЕСА_13 проведена у повному обсязі відповідно до умов договору №ДР.077.58 від 18 червня 2008 року (т.1 а.с.213).

Згідно акту №077.58 від 10 жовтня 2008 року ТОВ «СВФ Коло» передало, а ОСОБА_15 прийняв кватиру АДРЕСА_13 (т.1 а.с.214).

20 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_15 укладено договір про створення спільної часткової власності об'єкту нерухомого майна, а саме, квартири, яка буде розташована у будинку за адресою: вул. Жовтнева,77а, м.Полтава (т.2 а.с. 103-104).

Визнаючи таким, що відбувся договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_17, укладений між ТОВ «СВФ КОЛО» та ОСОБА_15, суд, керуючись положеннями ст.220 ЦК України, виходив із того, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджуються письмовими доказами і відбулося повне виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

Однак, з такими висновками суду колегія суддів не може повністю погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року роз'яснив, що, вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч.2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Статтею 657 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Отже, договір купівлі-продажу квартири в силу ст. 657 ЦК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, тому не міг бути визнаний судом дійсним на підставі ч.2 ст.220 ЦК України, і, відповідно, відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд України в постанові від 19 червня 2013 року у справі № 6-49цс13, яка в силу ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув та зробив помилковий висновок про можливість визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним на підставі ч.2 ст.220 ЦК України.

Крім того, судом не було враховано, що однією з умов визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення факту ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину, чого судом у справі встановлено не було.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у частині задоволених вимог ОСОБА_15 слід скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 11 грудня 2008 року у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_15 скасувати, ухваливши у цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_15 в задоволенні позовних вимог про визнання таким, що відбувся договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ним і ТОВ «СВФ КОЛО», про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_13, а саме: 1 коридор - площею 11,4 кв.м; 2 вбиральня - площею 1,9 кв.м; 3 кухня - площею 17,8 кв.м; 4 кімната - площею 20,9 кв.м., 5 санвузол - площею 4,3 кв.м; 6 кімната - площею 19,6 кв.м; 7 кімната - площею 32,6 кв.м., І лоджія - площею 3,1 кв.м., а всього по кв. АДРЕСА_13 - 111,6 кв.м.

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 11 грудня 2008 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: В.І.Корнієнко

Г.Л.Карпушин

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов