Постанова

від 08.09.2010 по справі 2-а-417/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2010 р. Справа № 2-а-417/10/0270 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича ,

при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3

прокурор : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "УПР-Діапазон"

до : Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про : визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «УПР-Діапазон» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Позов мотивовано тим, що податковим повідомленням-рішенням № 000 308 2310/0 від 01.10.2009 р., прийнятим на підставі акту ДПІ у м. Вінниці від 22.09.2009 року №2310/333844767 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «УПР-Діапазон» щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами отриманих матеріалів стосовно ТОВ «УХЛ С» за період з 01.09.2007 року по 01.07.2008 p., підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 187 935 грн. та застосовано у зв'язку з цим штрафні санкції в сумі 93 968 грн.

Крім того, прийнятим на підставі вищезазначеного акту перевірки податковим повідомленням-рішенням № 000 309 2310/0 від 01.10.2009 р. позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19671 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 9836 грн.

З висновками, викладеними в акті перевірки, та зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується та вважає їх прийнятими з порушенням чинного законодавства.

З позовної заяви вбачається, що основною підставою зменшення відшкодування ПДВ, донарахування ПДВ та застосування штрафних санкцій стало недотримання порядку заповнення податкових накладних, які видавались контрагентом позивача -товариством з обмеженою відповідальністю «УХЛ С» , у якого позивач придбавав товар на підставі договору № 28 від 18.09.2007 р. Так, на думку позивача, відповідач помилково вважає порушенням порядку заповнення податкової накладної той факт, що податкова накладна, яка має відтиск печатки ТОВ «УХЛ С» та підпис певної особи, не має посилання на посаду особи, яка цей підпис поставила.

В свою чергу в даному випадку оформлення податкових накладних здійснювалося у відповідності до Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 р. № 165, який не вимагає обов'язкового посилання на посаду особи, яка підписала податкову накладну.

Крім того, позивач зазначає, що в разі порушення ТОВ «УХЛ С» порядку здійснення господарської діяльності, його контрагенти, в тому числі і ТОВ «УПР-Діапазон» , можуть нести відповідальність лише за наявності вини. А оскільки вина позивача не встановлена, а Конституцією України передбачено, що юридична відповідальність особи, має індивідуальний характер, тому в даному випадку відповідальність повинен нести правопорушник -ТОВ «УХЛ С» , а не позивач -ТОВ «УПР-Діапазон» .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на зазначені в заяві обставини, просила їх задовольнити.

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву (а.с.34-36) та письмові пояснення (а.с.81-83), відповідно до яких зазначив, що позивач в своїй діяльності допустив порушення пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , а саме: завищив заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 187 935 грн. та занизив податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19 671 грн. В результаті чого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач не погоджується з доводами позивача щодо правильності заповнення податкових накладних, адже працівниками податкового органу правильність їх заповнення перевірялася у відповідності до Порядку, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, яким затверджена обов'язкова форма податкової накладної.

Крім того, згідно з поясненнями колишнього директора ТОВ «УХЛ С» гр. ОСОБА_4, він не підписував договір № 28 від 18.09.2007 р., не співпрацював з ТОВ «УПР-Діапазон» , а, отже, його підписами не могли бути скріплені відповідні податкові накладні. Дана обставина, на думку відповідача, також підтверджується експертними висновками КНДІСЕ № 1027 від 17.06.2009 р. та № 1392 від 17.08.2009 р.

Також відповідач посилається на протокол допиту свідка від 23.07.2009 р., проведеного оперуповноваженим ГВПМ ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_5, відповідно до якого директор ТОВ «УПР-Діапазон» ОСОБА_6 пояснив, що не знає працівників ТОВ «УХЛ С» та ніколи з ними не спілкувався.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову, надали пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях та письмових поясненнях, просили в задоволенні позову відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 60 КАС України у справу вступив прокурор та надав суду заяву з обґрунтуванням правових підстав вступу у справу (а.с.41). Однак, в судове засідання прокурор не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 07.05.2010 року витребувано з матеріалів кримінальної справи, яка знаходиться в провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПА у Вінницькій області, належним чином завірені копії пояснень ОСОБА_4, протоколу допиту ОСОБА_6, висновку почеркознавчої експертизи та відповідних податкових накладних (а.с.58).

Витребувані матеріали були надані суду та досліджені в судовому засіданні (а.с.65-73, 98-154).

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПР-Діапазон» перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100061302 від 28.08.2007 р. (а.с.9).

Судом встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_7 на підставі відповідних наказів та направлень ДПІ у м. Вінниці, а також постанови слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області від 07.07.2009 р., проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «УПР-Діапазон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами отриманих матеріалів стосовно ТОВ «УХЛ С» за період з 01.09.2007 року по 01.07.2008 p., про що складено акт перевірки № 2310/33844767 від 22.09.2009 р. (а.с.10-28).

Виявлені під час перевірки та зафіксовані у вказаному акті порушення полягали в тому, що позивачем не дотримано вимоги пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 187 935 грн., в т.ч.: за жовтень 2007 року - 6667 грн.; за листопад 2007 року - 15529 грн.; за грудень 2007 року - 39967 грн.; за січень 2008 року - 23804 грн.; за лютий 2008 року - 6069 грн.; за березень 2008 року - 36363 грн.; за травень 2008 року - 20684 грн.; за червень 2008 року - 41852 грн.; та занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19 671 грн., в т.ч.: за травень 2008 р. - 18643 грн., червень 2008 р. - 1028 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0003082310/0 від 01.10.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 187 935 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 93 968 грн. (а.с.7), та податкове повідомлення-рішення №0003092310/0 від 01.10.2009 року, яким ТОВ «УПР-Діапазон» визначено суму податкового зобов'язання податку на додану вартість в сумі 29507 грн., у тому числі: за основним платежем 19671 грн., за штрафними санкціями 9836 грн. (а.с.8).

Судом встановлено, що на підставі укладених договорів ТОВ «УХЛ С» поставило ТОВ «УПР-Діапазон» деревне вугілля, що підтверджується податковими накладними, які позивач отримав від ТОВ «УХЛ С» , та які містяться в матеріалах справи (а.с.98-144).

В свою чергу ТОВ «УПР-Діапазон» провело розрахунок за отримане вугілля, що підтверджується наданими суду виписками з особового банківського рахунку позивача (а.с. 171-180).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих сторонами доказів, суд виходить з наступного.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі -Закон №168/97), визначені виключні підстави для віднесення сум до податкового кредиту та відшкодування їх з Державного бюджету України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 Закону №168/97, на підставі якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Тобто, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону №168/97, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченої: відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів; б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі підпункту 7.7.4 пункту 7.7. ст. 7 Закону №168/97 платник податку який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону №168/97 визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття «бюджетне відшкодування» та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Згідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як вбачається з п. 7.1 ст. 7 Закону №168/97 поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна містити реквізити, визначені пп. 7.2.1 Закону №168/97.

Відповідно до пп. 7.2.3 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Факт одержання та оплати позивачем вартості придбаного вугілля підтверджується відповідними податковими накладними з урахуванням ПДВ та виписками з особового банківського рахунку позивача і не заперечується сторонами у справі. Обставин проведення розрахунків, сплати у їх складі ПДВ відповідач не заперечує.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Системний аналіз вищенаведених положень Закону України «Про податок на додану вартість» дозволяє зробити висновок про те, що платник податку (в даному випадку -ТОВ «УПР-Діапазон» ) виключно на підставі проведеної оподаткованої операції та оформленої контрагентом (в даному випадку - ТОВ «УХЛ С» ) податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, що фактично і було зроблено, а також з урахуванням зазначеного отримує право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Оцінюючи посилання відповідача на те, що податкові накладні ТОВ «УХЛ С» не скріплені підписами колишнього директора даного підприємства ОСОБА_4, а тому відсутні підстави вважати правомірним включення сум ПДВ за цими податковими накладними до податкового кредиту ТОВ «УПР-Діапазон» та відсутні підстави для відшкодування відповідних сум ПДВ даному підприємству, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «УПР-Діапазон» дійсно придбало та оплатило деревне вугілля від ТОВ «УХЛ С» , що підтверджується наявними у справі податковими накладними (а.с.98-144). На вказаних документах містяться всі необхідні реквізити продавця - товариства з обмеженою відповідальністю «УХЛ С» , крім податкової накладної № 4 від 24.04.2008 р., на якій відсутній підпис особи, яка склала накладну (а.с.115).

Факт недодержання відповідного порядку заповнення зазначеної податкової накладної не заперечувався позивачем. Однак, суд позбавлений можливості виокремити з сум, відображених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, саме ту суму зменшеного відшкодування ПДВ, донарахуваного ПДВ та застосованих штрафних санкцій, яка повинна бути застосована стосовно позивача за порушення порядку заповнення податкової накладної № 4 від 24.04.2008 р.

Крім того, позивачем доведено, що господарська операція, фактично здійснена згідно з накладною № 4 від 24.04.2008 р., підтверджується наданими суду виписками з особового банківського рахунку позивача.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності на деяких податкових накладних прізвища особи, яка їх складала, тобто прізвища посадової особи ТОВ «УХЛ С» .

На думку суду, незначні недоліки в заповненні податкових накладних, одержаних від продавця (ТОВ «УХЛ С» ), не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем (ТОВ «УПР-Діапазон» ) витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішень податкової інспекції щодо зменшення відшкодування ПДВ, донарахування ПДВ та застосування штрафних санкцій.

Недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. З огляду на те, що на момент перевірки позивача органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, які містять відомості про придбаний товар, його вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість, незважаючи на те, що такі накладні мають незначні недоліки в заповненні.

Суд також враховує те, що обов'язкове посилання на посаду особи, яка підписала податкову накладну, не передбачено ні Законом України «Про податок на додану вартість» , ні Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 р. № 165, ні жодним іншим нормативно-правовим актом.

Також суд вважає, що покупець - ТОВ «УПР-Діапазон» не може нести відповідальність за можливу наявність на податкових накладних продавця підробних підписів посадової особи ТОВ «УХЛ С» , за умови своєї необізнаності.

Суд також виходить з того, що відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про обізнаність позивача про те, що його контрагент видавав скріплені неналежними підписами податкові накладні, а тому суд дійшов висновку, що позивач цілком правомірно включив кошти до податкового кредиту згідно з належним чином оформленими накладними, та в зв'язку з цим отримав право на бюджетне відшкодування.

Крім того, оцінюючи посилання відповідача на висновок № 1392 від 17.08.2009 р. судово-почеркознавчої експертизи, призначеної у кримінальній справі (а.с.67-70), суд виходить з наступного.

Як вбачається з даного висновку, досліджувані податкові накладні скріплені підписами не гр. ОСОБА_4, а підписами іншої особи (осіб). Дана обставина не заперечувалась і представником позивача в судовому засіданні.

В даному випадку суд враховує те, що покупець (ТОВ «УПР-Діапазон» ) не зобов'язаний перевіряти належність підпису на податкових накладних посадовій особі продавця (ТОВ «УХЛ С» ), та, крім того, він позбавлений можливості вчиняти такі дії. Для покупця достатньої підставою прийняття податкових накладних є наявність всіх необхідних реквізитів, в тому числі підпису особи, яка склала податкову накладну, а також печатки підприємства-продавця. Як вбачається з висновку експерта №205-П від 15.07.2010 р. на досліджених податкових накладних наявні відтиски печатки ТОВ «УХЛ С» (а.с.145-154).

Також суд враховує положення ст. 61 Конституції України відповідно до якого юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Невиконання контрагентом (ТОВ «УХЛ С» ) зобов'язань зі сплати податку до бюджету може тягнути за собою відповідальність тільки щодо цієї юридичної особи, тобто не може бути підставою для позбавлення платника податку (ТОВ «УПР-Діапазон» ) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав всі передбачені чинним законодавством умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також суд при винесенні рішення зважає на вірогідність придбання позивачем у ТОВ «УХЛ С» деревного вугілля в тому обсязі та за тією ціною, які відображені в досліджуваних податкових накладних.

Таким чином, з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів, встановлених у справі обставин та на підставі вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 р. № 165, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 01.10.2009 р. № 000 309 2310/0 та № 000 308 2310/0 прийняті без урахування всіх обставин, що мали значення у даному випадку, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, оскільки підстави для їх винесення в судовому засіданні не підтвердились.

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства та, як наслідок, про правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.10.2009 р. № 000 309 2310/0 та № 000 308 2310/0.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Квитанцією № 62 від 08.02.2010 р. документально підтверджено судові витрати здійснені позивачем в розмірі 3,40 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці №000 308 2310/0 від 01 жовтня 2009 року про зменшення відшкодування податку на додану вартість на суму 187 935 (сто вісімдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. та штрафних санкцій в сумі 93 968 (дев'яносто три тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн., №000 309 2310/0 від 01 жовтня 2009 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 19 671 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. та штрафних санкцій в сумі 9 836 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. товариству з обмеженою відповідальністю УПР -Діапазон (21000, м. Вінниця, вул. Лебединського, 34, оф. 18, код ЄДРПОУ 33844767).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю УПР -Діапазон судові витрати в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови оформлено 13 вересня 2010 року.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович