Ухвала

від 13.10.2016 по справі 760/10021/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3473/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволеноклопотання детектива Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене із начальником Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , та продовжено строк тримання під вартою строком до 02.11.2016 р. включно, визначивши заставу у розмірі 720 мінімальних заробітних плат, що становить 992160 (дев`ятсот дев`яносто дві сто шістдесят) грн., з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, Гвоздівський сільський голова, Васильківського району, Київської області, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 4 ст. 368 КК України.

Згідно ухвали суду слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжує існувати, зокрема щодо можливості ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також врахувавши обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, з огляду на необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій, прийшов до висновку про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому ОСОБА_8 необхідно продовжити строк тримання під вартою.

На зазначену ухвалу слідчого судді захисник подав апеляційну скаргу в якій вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та порушенням вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, а тому просить ухвалу слідчого судді про продовження строку тримання під вартою скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави у значно меншому розмірі.

Мотивуючи свої вимоги захисник підозрюваного зазначає про те, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя не встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, не обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не врахував всі обставини кримінального провадження та необґрунтовано дійшов висновку про доцільність продовження підозрюваному строку тримання під вартою. Також, як зазначає апелянт, детективом не надано доказів, які б могли свідчити про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_8 , буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчиняти спроби знищити сховати або спотворити будь-які із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також доказів неможливості застосування більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу для запобігання заявленим у клопотання ризикам.

Також, на думку захисника, слідчим суддею під час продовження строку тримання під вартою, в порушення вимог ст. 178 КПК України, в повній мірі не враховано характеризуючі дані про особу ОСОБА_8 , який має на утриманні хвору дружину пенсіонерку та сина, має постійне місце проживання та реєстрації, є працівником органу місцевого самоврядування, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, матеріальна шкода його діями не завдана, а вчинений злочин не спрямований проти життя та здоров`я людини, що на думку апелянта також свідчить про відсутність заявлених стороною обвинувачення ризиків.

Крім того, як зазначає в своїй апеляційній скарзі захисник, слідчий суддя, в порушення вимог ст. 182 КПК України, в постановленій ним ухвалі, не врахував майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та визначив заставу у розмірі 720 мінімальних заробітних плат, яка є завідомо непомірною для підозрюваного та позбавляє його можливості скористатися альтернативним запобіжним заходом.

Одночасно захисник підозрюваного просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.09.2016 року та в обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження, апелянт вказує на те, що повний текст ухвали було оголошено лише 21.09.2016 р., що перешкодило апелянту звернутися з апеляційною скаргою у встановлений кримінальним процесуальним законом строк.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Враховуючи, що повний текст ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.09.2016 року оголошений 21.09.2016 р., строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущений.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні третього підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110000000264 від 12.05.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачено ч. 4 ст. 368 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється в тому. що будучи посадовою особою місцевого самоврядування, а саме обіймаючи посаду Гвоздівського сільського голови, тобто будучи особою, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження на здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету, за попередньою змовою з ОСОБА_11 вимагав та одержав неправомірну вигоду від засновників ТОВ «Гвоздів-Агро» (код ЄДРПОУ 33894378) ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за прийняття відповідно до наданої йому влади рішень в інтересах вищезазначених осіб на загальну суму 10000 доларів США та 300000 Євро, що за офіційним курсом НБУ на час її отримання становило 8665628,8 грн., що перевищує 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

01.06.2016 р. ОСОБА_8 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, та наступного дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

03.06.2016 р. ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

03.06.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання детектива та застосовано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 18 год. 00 хв. 28.07.2016 р., з визначенням застави у розмірі 6000 мінімальних заробітних плат, що становить 8268000 грн., з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

25.07.2016 р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016110000000264 продовжено до чотирьох місяців, тобто до 02.10.2016 р.

27.07.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання детектива та продовжено ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 21.09.2016 р. включно, з визначенням застави у розмірі 1100 мінімальних заробітних плат, що становить 1515800 грн., з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

19.09.2016 постановою заступника Генерального прокурора України керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016110000000264 продовжено до шести місяців, тобто до 02.12.2016 р.

19.09.2016 р. детектив Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , за погодженням із начальником Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою, посилаючись на наявність підстав, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали суду про продовження підозрюваному строку тримання під вартою, а саме у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих та процесуальних дій, а також з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, та з метою запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому на думку органу досудового розслідування жоден із більш м`яких запобіжний заходів, на думку органу досудового розслідування, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

19.09.2016 р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання детектива та продовжено ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 02.11.2016 р. включно, з визначенням застави у розмірі 720 мінімальних заробітних плат, що становить 992160 грн., з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні детектива підстави для продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_8 , вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються детектив та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення детективом зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних фактів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_8 , з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні фактами. Сукупність цих фактів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Враховуючи наведене вимоги апеляційної скарги в цій частині слід визнати непереконливими та такими, що спростовуються матеріалами провадження.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 ,, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наявні докази в достатній мірі підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_8 , оцінивши при цьому, відповідно до ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тяжкість покарання що загрожує підозрюваному, в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється останній, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.

Відповідно до змісту ст. ст. 177, 183, 199 КПК України, крім наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою особливо тяжкого кримінального правопорушення, тримання під вартою має бути обумовлено доведеністю обставин, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.

Так, розглядаючи клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_8 строку тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про наявність реальних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, а також враховуючи усвідомлення підозрюваним тяжкості вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, колегія суддів приходить до висновку про доведеність детективом та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Матеріали судового провадження містять факти і про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати.

Колегія суддів, погоджується з висновками слідчого судді про те, що ризики є очевидними, з огляду на особу ОСОБА_8 та його позицію з приводу повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення в ході досудового розслідування.

Що стосується ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, то встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, і в разі повернення на волю може спробувати маніпулювати поясненнями іншого підозрюваного, а також поясненнями свідків та потерпілих, а тому ризик втручання у проведення досудового розслідування може виправдати його подальше тримання під вартою.

На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що посилання захисника про недоведеність існування ризиків не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання детектива.

Слідчий суддя також дослідив доводи клопотання детектива щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27.07.2016 р., та з урахуванням необхідності проведення ряду слідчих та процесуальних дій, обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою. Також судом з`ясовано, що у порядку, передбаченому законом, строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, а саме до 02.12.2016 р.

Зазначені в апеляційній скарзі вимоги та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються вищевикладеним.

Наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_8 , який має на утриманні хвору дружину пенсіонерку та сина, має постійне місце проживання та реєстрації, є працівником органу місцевого самоврядування, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, матеріальна шкода його діями не завдана, а вчинений злочин не спрямований проти життя та здоров`я людини, на які також посилається захисник та які на думку пелянта не були враховані слідчим суддею, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_8 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі вище викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності часткового задоволення клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою, оскільки детектив в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_8 на свободу. Таке продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Таким чином підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.

Крім того, слідчий суддя також правильно, з урахуванням виключного випадку, а також практики Європейського суду з прав людини, визначив розмір застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 та дані про його особу, визначив заставу у розмірі 720 мінімальних заробітних плат, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього обов`язків у випадку внесення застави. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_8 під вартою, матеріали судової справи не містять.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а також яким дана належна оцінка, а тому апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній вимогами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 176 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року, якою частково задоволеноклопотання детектива Національного бюро першого відділу детективів третього підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 та продовжено строк тримання під вартою строком до 02.11.2016 року включно, визначивши заставу у розмірі 720 мінімальних заробітних плат, що становить 992160 (дев`ятсот дев`яносто дві сто шістдесят) грн., з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4