Рішення

від 11.10.2016 по справі 923/810/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року Справа № 923/810/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт Холдінг", м. Херсон

про стягнення 122079 грн. 92 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. № 2-282д від 29.12.2015р.;

від відповідача - ОСОБА_2, представник, від 23.08.2016р.

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт Холдінг" (відповідач) про стягнення заборгованості у загальній сумі - 122079 грн. 92 коп., з якої: пеня у розмірі - 61 039 грн. 96 коп. та штраф у розмірі 61 039 грн. 96 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст.16, 526, 530, 610, 611, 612, 629, 631, 662, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 25, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.07.2016 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.08.2016 р. Двічі ухвалами суду від 11.08.2016 р. та від 06.09.2016 р. розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Розгляд справи розпочатий 25.08.2016 року з перервою до 06.09.2016 року відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Строк вирішення спору продовжено до 13.10.2016 року ухвалою суду від 06.09.2016 року за клопотанням позивача.

В ході судового засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову за необґрунтованістю, оскільки він не отримував заявки на відвантаження продукції від позивача за договором № УГВ1083/11-16 від 15.04.2016 р.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» та товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт-Холдинг» укладений договір поставки (закупівлі товару за власні кошти) №УГВ 1083/11-16 від 15 квітня 2016 року .

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов’язується поставити Покупцеві Товар, зазначений у специфікації, що додається до договору і є його невід’ємною частиною, а Покупець - прийняти і оплатити такий Товар.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у Специфікації.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до Договору.

Згідно з п. 5.2. Договору, обсяг поставки Товару визначається в рознарядках Покупця та узгоджується до поставки Товару.

Специфікацією № 1 від 15.04.2016 р. до Договору передбачено поставку Листа оцинкованого, ст. 1-3 кп,сп,пс, 0,55x1000/1250x2000/2500 мм або в рулонах у кількості 44,3 т, загальною вартістю з ПДВ 871 999,43 грн.

Згідно з п. 2 Специфікації № 1 до Договору, умови поставки Товару: DDР - станція (склад) призначення (згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС (редакція 2000 року). Допустиме відхилення при відвантаженні: +0%/-3%.

Пунктом 3 Специфікації № 1 до Договору зазначено, що строк поставки Товару:7 календарних днів з дати отримання заявки Замовником.

Суд дійшов до висновку, що за своєю природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність в обумовлені строки другій стороні, яка приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання п. 3 Специфікації № 1, 21.04.2016 р. Покупцем на адресу Постачальника надіслано цінним листом з описом (№ 0100137365175) заявку від 20.04.2016 р. № 11/1-753, якою Позивачем надано Відповідачу реквізити на відвантаження всього обсягу Товару за Договором. Зазначені обставини підтверджені копією заявки доданої до матеріалів справи № 11/1-753 від 20.04.2016 р., поштивим описом від 21.04.2016 р. та поштовою квитанцією від 21.04.2016 р. З витягу сайту Укрпошти видно, що вказану заявку було доставлено 29.04.2016 р. Таким чином, відповідно до п. 5.1. Договору та п. 3 Специфікації № 1 до Договору, Постачальник зобов’язаний поставити Товар до 06.05.2016 р. включно.

Відповідач спростовує зазначений факт та доводить, що він не отримував зазначеної поштової кореспонденції.

Суд звернувся із запитом до Херсонської дирекції УДППЗ "Укрпошта", яка листом від 12.09.2016 р. № 31-21/235 надала відповідь, що на адресу ТОВ "Консалт-Холдінг" вул. Карбишева,11 оф.33 м. Херсона,73034 від ПАТ " Укргазвидобування" 26.04.2016 р. надійшов лист з оголошеною цінністю № 0100137365175, відправлений із Києва. ТОВ "Консалт-Холдінг" орендує приміщення у ПрАТ " Херсонліфт". Первинне від 26.04.2016 р. та повторне 29.04.2016 р. повідомлення про надходження листа з оголошеною цінністю листоношею вручалось уповноваженій від ПрАТ " Хесронліфт" для подальшої передачі їх адресату, оскільки ТОВ "Консалт-Холдінг" не уклав з УДППЗ "Укрпошта" договору про порядок доставки пошти та немає абонентської скриньки. За одержанням листа з оголошеною цінністю адресат не з'явився, тому лист № 0100137365175 був повернутий 26.05.2016 р. на адресу відправника за закінченням терміну зберігання.

Позивач також надав відповідь УДППЗ " Укрпошта" від 27.09.2016 р. № 532-с-2353 на його запит. Згідно відповіді повідомлені ті ж обставини та пояснено, що повідомлення про надходження поштової кореспонденції передавалось через працівника ПрАТ "Херсонліфт" за відсутності у відповідача поштової скриньки, договору на доставку пошти, а тому відсутній будь-який номер телефону для відправки СМС повідомлення.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст.44 ГК України підприємництво здійснюється, зокрема на принципах вільного вибору підприємницької діяльності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Із огляду на встановлені факти, суд дійшов до висновку, що, визначаючи з договором поставку спосіб отримання заявки, яка визначає терміни поставки та адресатів отримання продукції, відповідач мав би запропонувати іншій спосіб повідомлення, немає належних засобів зв'язку у УДППЗ "Укрпошти". Оскільки відповідач здійснює підприємницьку діяльність на принципах чинного законодавства, то неотримання заявки з вищенаведених причин суд відносить до господарських ризиків та вважає, що у відповідача були відсутні поважні причини щодо неотримання заявки за умовах договору.

Тому суд прийшов до висновку, що відповідач без поважних причин не прийняв заходи для отримання заявки та виконання умов договору.

Оскільки, Постачальником не виконано свої зобов’язання за Договором, Покупцем було направлено на адресу Відповідача претензію від 06.06.2016 р. № 11/1-09-4074 з вимогою сплатити пеню та штраф за непоставлену продукцію за Договором № №УГВ1083/11-16 від 15 квітня 2016 року.

Відповідач листом від 21.06.2016 р. № 408 надав відповідь на претензію ПАТ «Укргазвидобування», яким не погодився з вимогами Позивача та надав свої заперечення. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Відповідно до п. 7.11. Договору, у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки Товару у строки, зазначені у специфікаціях до даного Договору, останній сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або недопоставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або недопоставленого Товару.

Позивач заявив до стягнення штраф, нарахований на умовах п.7.11 договору у сумі 61 039 грн. 96 коп. (871 999,43 х 7% = 61 039,96 грн.).

Також позивач нарахував пеню на умовах цього ж пункту договору сумі 61 039 грн.96 коп. із розрахунку 871 999 грн.43 коп. ( ціна договору) х 70 днів прострочки з 07.05.2016 Х 0.1%

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Із сукупності встановлених фактів та аналізу чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивачем доведені у повному обсязі та підлягають задоволенню.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1831 грн. 20 коп. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт-Холдінг» (код ЄДРПОУ 39297881, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Карбишева, 11 оф. 33) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) 61 039,96 грн. пені, 61 039,96 грн. штрафу та 1831 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.10.2016 р.

Суддя Л.М. Немченко