Ухвала

від 18.10.2016 по справі 826/22827/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                                                           Справа 826/22827/15                                                                       Суддя доповідач Кузьменко В. В.            У Х В А Л А 18 жовтня 2016 року                                                                                       м. Київ Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрум» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання незаконним та скасування рішень від 19.02.2015 №11511/10/26-55-18-04, від 13.05.2015 №7721/10/26-15-11-03-11, від 24.07.2015 №15582/6/99-99-11-02-02-15, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрум» з позовом визнати незаконним і скасувати рішення (лист) ДПІ у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 19.02.2015 №11511/10/26-55-18-04 «Про відмову у прийнятті», рішення ГУ ДФС у місті Києві від 13.05.2015 №7721/10/26-15-11-03-11 про результати розгляду первинної скарги, рішення Державної фіскальної служби України від 24.07.2015 №15582/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги. Просив зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві включити відомості з поданої ТОВ «Електрум» (код ЄДРПОУ 31838924) податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць січень 2015 року, доповнення та додатків до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2016 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, оформлене листом від 19.02.2015 №11511/10/26-55-18-04. До Київського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2016. Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху оскільки не відповідає вимогам  ст. 187 КАС України. Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом не сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду. Водночас, подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивовано відсутністю фінансування з Державного бюджету України на сплату судового збору та внесення змін до Кошторису є неможливим. Клопотання містить аналіз норм права, що регулюють порядок сплати судового збору та умови звільнення від його сплати, а також відповідної судової практики. У клопотанні міститься висновок про те, що підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан особи. Разом з тим, вказане клопотання не містить посилання на те, що відповідач перебуває у складному майновому стані, докази такого стану. Також у клопотанні податкового органу не зазначено інших обставин, які перешкоджали сплаті судового збору.   Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір». З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.   Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.   Відсутність роз'яснень та інструкцій з приводу виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» не належить до підстав, передбачених ч. 1 ст. 88 КАС України, для звільнення від сплати судового збору. Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку, що апелянт зовсім не наддав доказів на підтвердження скрутного матеріального стану, відсутні підстави які можна визнати достатніми для звільнення від сплати судового збору. У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для задоволення клопотання апелянта, відтак, необхідно сплатити судовий збір та надати до суду оригінал відповідної квитанції. Відповідно до вимог ч. 2  ст. 4 Закону України  «Про судовий збір» (в редакції на час подання позову до суду) за подання до суду юридичною особою адміністративного позову майнового характеру встановлено ставку судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. За подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. З позовних вимог вбачається, що позивач заявив 4 позовні вимоги немайнового характеру, а отже, судовий збір за подання вказаного позову становить 4 872,00 грн. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України  «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на день подання апеляційної скарги) ставка судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення складає 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Тобто, за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову належить сплатити судовий збір у розмірі 5359,20 грн. (4872,00 грн. * 110 %). Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача: 38004897. Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві. МФО банку: 820019, рахунок: 31211206781007. Код класифікації доходів бюджету: 22030001. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 3674-VI в редакції, чинній з 1 вересня 2015 року, судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі. Платник судового збору для сплати цього збору може використовувати будь-який засіб платежу, у тому числі ресурс, розміщений на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами чи інші підтверджуючі документи. Таким чином, апеляційні скарги не відповідають встановленим вимогам, що перешкоджає прийняттю до провадження суду апеляційної інстанції. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 Кодексу, застосовуються правила ст. 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту встановлюється строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, -           У Х В А Л И В : Відмовити ДПІ у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрум» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання незаконним та скасування рішень від 19.02.2015 №11511/10/26-55-18-04, від 13.05.2015 №7721/10/26-15-11-03-11, від 24.07.2015 №15582/6/99-99-11-02-02-15, зобов'язання вчинити дії – залишити без руху. Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення  апеляційної  скарги  без руху. Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційна скарга буде повернута апелянту. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.           Суддя                                                                                                         В. В. Кузьменко