Постанова

від 20.10.2016 по справі 820/1115/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 жовтня 2016 р. №820/1115/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-ПЛЮС" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області №0000512202 від 23.09.2015 року, №0000052201 від 16.01.2015 року;

- зобов'язати відповідачів відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Тріада - Плюс" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті №5442/06-25-15-01/37151644 від 05.09.2015 року, №8905/06-25-22-01/37151644 від 25.12.2014 року.

В обґрунтування позову зазначив, що усі господарські операції позивача з контрагентами за період, що перевірявся, підтверджені відповідними документами первинної документації, носять реальний характер та мають правові наслідки. Висновки контролюючого органу не відповідають дійсності, а прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню. На підставі вищевикладеного просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не прибув, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі за наявними доказами по справі.

Представник Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області у судове засідання не прибув, про дату, час, місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що будь-яких документів та вагомих доказів, які б спростовували встановлене в ході перевірки порушення, платником податків не надано.

Відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи доказів, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними документами.

Судом встановлено, що контролюючим органом на підставі направлень від 15.08.2014 року №1412, від 15.08.2014 року №1413, від 15.08.2014 року №1414, пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2, п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 82 Податкового кодексу України уповноваженими особами Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області в період з 15.08.2014 по 29.08.2014 рр. була проведена документальна позапланова перевірка позивача.

За результатами перевірки контролюючим органом був складений акт №5442/06-25-15-01/37151644 від 05.09.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 37151644) з питань взаємовідносин з ТОВ "ПРАУС" (код за ЄДРПОУ 37276126) та ТОВ " ОСОБА_1 ПЕТРОЛЕУМ" (код ЄДРПОУ 38544588) за квітень 2014 року, а також ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 38361609) та ТОВ "ОСОБА_1 ПЕТРОЛЕУМ" (код за ЄДРПОУ 38544588) за травень 2014 року" (т.1 а.с. 32-82, 173-222).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 8305432,00 грн. в тому числі: по операціях з придбання товарів у ДП ТОВ "ПРАУС" (код ЄДРПОУ 37276126) на суму ПДІ 1746800,00 грн. за квітень 2014 року, ТОВ "ОСОБА_1 ПЕТРОЛЕУМ" (код ЄДРПОУ 38544588) на суму ПДВ 423320,00 грн. за квітень 2014 р., ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38361609) на суму ПДВ 5915040,00 грн. за травень 2014р., ТОВ "ОСОБА_1 ПЕТРОЛЕУМ" (код ЄДРПОУ 38544588) на суму ПДВ 220272,00 грн. за травень 2014 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №5442/06-25-15-01/37151644 від 05.09.2014 року, контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.09.2014 року з податку на додану вартість у розмірі 12458148,00 грн., з них за основним платежем у розмірі 8305432,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 4152716,00 грн. (т.1 а.с.31, 83, т.2 а.с. 25).

Контролюючим органом на підставі направлень від 02.12.2014 року №2021, №2022 та від 08.12.2014 року №2052, №2053, пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2, п. 75.1. ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в період з 02.12.2014 року по 11.12.2014 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача.

За наслідками проведеної перевірки Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було складено акт №8905/06-25-22-01/37151644 від 25.12.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 37151644) з питань правильності визначення податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "ПРАУС" (код за ЄДРПОУ 37276126) за травень 2014 року, липень 2014 року, ДП "КОРОСТИШІВСЬКИЙ ЛІСГОСП АПКЖОКАП "ЖИТОМИРОБЛАГРОЛІС" (код за ЄДРПОУ 32062890), ТОВ "АЗОВБУДЛИФТ" (код за ЄДРПОУ 37303416), ТОВ "ОСОБА_1 ПЕТРОЛЕУМ" (код за ЄДРПОУ 38544588) за червень 2014 року" (т.1 а.с. 111-142, 226-249).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 2862457,00 грн., в тому числі по періодам: травень 2014 року - 335057,00 грн., червень 2014 року - 567573,00 грн., липень 2014 року - 1959827,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №8905/06-25-22-01/37151644 від 25.12.2014 року, контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення №0000052201 від 16.01.2015 року, яким позивачу була нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4293686,00 грн., з них за основним платежем у розмірі 2862457,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1431229,00 грн. (т.1 а.с. 143, т.2 а.с. 1).

Позивач в досудовому порядку оскаржував рішення контролюючого органу. Так рішеннями про результати розгляду скарги (від 15.04.2015 року №7982/6/99-99-10-01-01-25, податкове повідомлення-рішення №0000052201 від 16.01.2015 року залишено без змін, а скаргу без задоволення (т.2 а.с. 3-7).

Також позивачем в.о. начальника Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області були направлені (вих. №292 від 31.12.2014 року) заперечення на акт №8905/06-25-22-01/37151644 від 25.12.2014 року та на акт перевірки №5442/06-25-15-01/37151644 від 05.09.2014 року (вих. 227 від 11.09.2014 року) (т.2 а.с. 8-12, 28-30).

На зазначені заперечення контролюючим органом була надана відповідь (т.2 а.с. 13-24)

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ "Праус".

Між позивачем та ТОВ "Праус" укладено договори поставки нафтопродуктів №11/15 від 11.04.2014 року, №22/27 від 22.04.2014 року, №04/5 від 04.04.2014 року, №01/38 від 01.04.2014 року, №15/9 від 15.04.2014 року, №01/78 від 01.04.2014 року, №22/51 від 22.04.2014 року, №15/6 від 15.04.2014 року (т.2 а.с. 173-196). Зазначені договори є типовими. За умовами вище перелічених договорів ТОВ "Праус" зобов'язується передати у власність позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти згідно умов договору. Відповідно до умов вказаних договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у додаткових угодах до договорів, які є невід'ємною частиною договорів.

Відповідно до п. 4.2. договорів товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).

На виконання умов договорів №11/15 від 11.04.2014 року, №22/27 від 22.04.2014 року, №04/5 від 04.04.2014 року, №01/38 від 01.04.2014 року, №15/9 від 15.04.2014 року, №01/78 від 01.04.2014 року, №22/51 від 22.04.2014 року, №15/6 від 15.04.2014 року Сторонами укладені додаткові угоди, в яких уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме №140430000000086 від 01.04.2014 року на 24.304 тони у загальній сумі 450 596,16 грн., у т.ч. ПДВ - 75 099,36 грн., №140430000000088 від 15.04.2014 року на 65.896 тони у загальній сумі 1 225 665,60 грн., у т.ч. ПДВ - 204 277,60 грн., №140430000000089 від 22.04.2014 року на 107.505 тони у загальній сумі 2 010 343,07 грн., у т.ч. ПДВ - 335 057,18 грн., №140430000000145 від 11.04.2014 року на 84.968 тони у загальній сумі 1 563 410,86 грн., у т.ч. ПДВ - 260 658,48 грн., №140430000000154 від 22.04.2014 року на 296.620 тони у загальній сумі 5 606 118,00 грн., у т.ч. ПДВ - 934 353,00 грн., №140430000000169 від 15.04.2014 року на 303.311 тони у загальній сумі 5 702 248,01 грн., у т.ч. ПДВ - 950 374,67 грн., №140430000000200 від 01.04.2014 року на 78.276 тони у загальній сумі 1 276 359,23 грн., у т.ч. ПДВ - 212 726,54 грн., №140430000000243 від 04.04.2014 року на 374.544 тони у загальній сумі 6 415 364,72 грн., у т.ч. ПДВ - 1 069 227,45 грн. (т.2 а.с. 205-212).

На підтвердження виконання договорів поставки №11/15 від 11.04.2014 року, №22/27 від 22.04.2014 року, №04/5 від 04.04.2014 року, №01/38 від 01.04.2014 року, №15/9 від 15.04.2014 року, №01/78 від 01.04.2014 року, №22/51 від 22.04.2014 року, №15/6 від 15.04.2014 року додаткових угод до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акти приймання-передачі нафтопродуктів №140430000000086 від 30.04.2014 року на 24.304 тони у загальній сумі 450 596,16 грн., у т.ч. ПДВ - 75 099,36 грн., №140430000000088 від 30.04.2014 року на 65.896 тони у загальній сумі 1 225 665,60 грн., у т.ч. ПДВ - 204 277,60 грн., №140430000000089 від 30.04.2014 року на 107.505 тони у загальній сумі 2 010 343,07 грн., у т.ч. ПДВ - 335 057,18 грн., №140430000000145 від 30.04.2014 року на 84.968 тони у загальній сумі 1 563 410,86 грн., у т.ч. ПДВ - 260 658,48 грн., №140430000000154 від 30.04.2014 року на 296.620 тони у загальній сумі 5 606 118,00 грн., у т.ч. ПДВ - 934 353,00 грн., №140430000000169 від 30.04.2014 року на 303.311 тони у загальній сумі 5 702 248,01 грн., у т.ч. ПДВ - 950 374,67 грн., №140430000000200 від 30.04.2014 року на 78.276 тони у загальній сумі 1 276 359,23 грн., у т.ч. ПДВ - 212 726,54 грн., №140430000000243 від 30.04.2014 року на 374.544 тони у загальній сумі 6 415 364,72 грн., у т.ч. ПДВ - 1 069 227,45 грн.(т.2 а.с.197-204).

Також, на виконання умов договорів, ТОВ "Праус" направило на адресу позивача листи-повідомлення №366/02-П від 22.04.2014 року, №365/02-П від 22.04.2014 року, №364 від 15.04.2014 року, №363/02-П від 15.04.2014 року, №362/02-П від 11.04.2014 року, №361/02-П від 04.04.2014 року, №360/02-П від 01.04.2014 року, №359/02-П від 01.04.2014 року про те, що придбані позивачем нафтопродукти у ТОВ "Праус" знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", у якого можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії договорів. ТОВ "Праус" у листах повідомило, що ПАТ "Дніпрнафтопродукт" про перехід права власності (т.2 а.с.221-228).

Якість товару підтверджується паспортами та сертифікатами якості. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились в безготівковій формі.

Зміна майнового стану позивача підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 63.1.12 за перевіряємий період (т.3 а.с.75-76). Станом на 01.04.2014 р. у ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" наявна кредиторська заборгованість по взаєморозрахункам з ТОВ "ПРАУС" у розмірі13628195,17 грн., обороти за квітень 2014 року по Дт. - 12204967,33 грн., по Кт. - 24250105,65 грн., станом на 30.04.2014 року кредиторська заборгованість становила 2567333,49 грн.

Також реальність господарської операції позивача з контрагентом ТОВ "Праус" підтверджується податковими накладними №152 від 30.04.2014 року, №169 від 30.04.2014 року, №85 від 30.04.2014 року, №88 від 30.04.2014 року, №87 від 30.04.2014 року, №143 від 30.04.2014 року, №244 від 30.04.2014 року, №199 від 30.04.2014 року (т.2 а.с.213-220).

Таким чином, суд приходить до висновку про реальність господарських операції між позивачем та ТОВ "Праус".

Щодо господарських відносин між ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" та ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС", суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" укладено договори поставки нафтопродуктів №21/23-НП від 21.05.2014 року, №01/45-НП від 01.05.2014 року, №21/45-НП від 21.05.2014 року, №01/98-НП від 01.05.2014 року (т.2 а.с. 145-156). Зазначені договори є типовими. За умовами договорів ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" зобов'язується передати у власність позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти згідно умов договору. Відповідно до умов вказаних договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у Додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.2. означених договорів товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).

На виконання умов договорів №21/23-НП від 21.05.2014 року, №01/45-НП від 01.05.2014 року, №21/45-НП від 21.05.2014 року, №01/98-НП від 01.05.2014 року, сторонами укладені додаткові угоди, в яких уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме №140531000000157 від 01.05.2014 року на 668.304 тони у загальній сумі 11 361 170,68 грн., у т.ч. ПДВ - 1 893 528,45 грн., №140531000000058 від 01.05.2014 року на 861.868 тони у загальній сумі 16 147 086,05 грн., у т.ч. ПДВ - 2 691 181,01 грн., №140531000000062 від 21.05.2014 року на 414.931 тони у загальній сумі 7 869 201,19 грн., у т.ч. ПДВ - 1 311 533,53 грн., №140531000000192 від 21.05.2014 року на 6.372 тони у загальній сумі 112 784,40 грн., у т.ч. ПДВ - 18 797,40 грн. (т.2 а.с. 165-168).

На підтвердження виконання договорів поставки №21/23-НП від 21.05.2014 року, №01/45-НП від 01.05.2014 року, №21/45-НП від 21.05.2014 року, №01/98-НП від 01.05.2014 року додаткових угод до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акти приймання-передачі нафтопродуктів №140531000000157 від 31.05.2014 року на 668.304 тони у загальній сумі 11 361 170,68 грн., у т.ч. ПДВ - 1 893 528,45 грн., №140531000000058 від 31.05.2014 року на 861.868 тони у загальній сумі 16 147 086,05 грн., у т.ч. ПДВ - 2 691 181,01 грн., №140531000000062 від 31.05.2014 року на 414.931 тони у загальній сумі 7 869 201,19 грн., у т.ч. ПДВ - 1 311 533,53 грн., №140531000000192 від 31.05.2014 року на 6.372 тони у загальній сумі 112 784,40 грн., у т.ч. ПДВ - 18 797,40 грн. (т.2 а.с. 157-160).

Також, на виконання умов договорів, ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" направило на адресу позивача листи-повідомлення №177/07-БП від 21.05.2014 року, №176/07-БП від 21.05.2014 року, №175/07-БП від 01.05.2014 року, №174/07-БП від 01.05.2014 року про те, що придбані позивачем нафтопродукти у ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", у якого можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії договорів. ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" у листах повідомило, що ПАТ "Дніпрнафтопродукт" про перехід права власності (т.2 а.с. 161-164).

Якість товару підтверджується паспортами та сертифікатами якості, що містяться в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за травень 2014 року, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року, що не заперечується контролюючим органом.

Податкові накладні № 291 від 31.05.2014 року, №61 від 31.05.2014 року, №62 від 31.05.2014 року, №327 від 31.05.2014 року.

Операції з купівлі бензину у ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" в травні 2014 року ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" відображено в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т рах. 28.1 - К-т 63.1.12 на суму 29575201,93 грн., Д-т рах. 64.4.5 - К-т рах. 63.1.12 на суму 5915040,39 грн. (т.3 а.с. 75-76).

ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" до перевірки була надана картка рахунку 63.1.12 та оборотно-сальдова відомість по рахунку 63.1.12 по контрагенту ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 38361609) за травень 2014р., згідно яких станом на 01.04.2014 року кредиторська заборгованість ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" по взаєморозрахункам з ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС", обороти за травень 2014 року по Дт 63.1.12 - 0,00 грн., по Кт - 35490242,32 грн., а станом на 30.04.2014 р. кредиторська заборгованість становить 35490242,32 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, про реальність господарських операції між позивачем та ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС".

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ОСОБА_1 Петроліум", суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ "ОСОБА_1 Петроліум" укладено договори поставки нафтопродуктів №39/14-П від 27.03.2014 року, №63/14-П від 11.04.2014 року, №95/14-П від 19.04.2014 року, №85/14-П від 15.04.2014 року (т.2 а.с.35-42). Зазначені договори є типовими. За умовами договорів ТОВ "ОСОБА_1 Петроліум" зобов'язується передати у власність позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти згідно умов договору. Відповідно до умов вказаних договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Сторони договорів домовились про умови поставки. А саме, постачальник поставляє товар на склад покупця (АЗС).

На виконання умов договорів №39/14-П від 27.03.2014 року, №63/14-П від 11.04.2014 року, №95/14-П від 19.04.2014 року, №85/14-П від 15.04.2014 року сторонами укладені додаткові угоди, в яких уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме №140430000000079 від 27.03.2014 року на 70,080 тони у загальній сумі 748 524,20 грн., у т.ч. ПДВ - 124 754,03 грн., №140630000000050 від 01.06.2014 року на 191.170 тони у загальній сумі 2 332 274,76 грн., у т.ч. ПДВ - 388 712,46 грн., №140501000000017 від 01.05.2014 року на 8.500 тони у загальній сумі 102 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17 000, 00 грн., №140502000000008 від 02.05.2014 року на 13.720 тони у загальній сумі 164 640,00 грн., у т.ч. ПДВ - 27 440,00 грн., №140503000000013 від 03.05.2014 року на 8.000 тони у загальній сумі 96 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16 000,00 грн., №140504000000013 від 03.05.2014 року на 4.500 тони у загальній сумі 54 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн., №140505000000008 від 05.05.2014 року на 9.530 тони у загальній сумі 114 360,00 грн., у т.ч. ПДВ - 19 060,00 грн., №140506000000019 від 06.05.2014 року на 7.500 тони у загальній сумі 89 250,04 грн., у т.ч. ПДВ - 14 875,01 грн., №140508000000017 від 08.05.2014 року на 12.560 тони у загальній сумі 149 464,06 грн., у т.ч. ПДВ - 24 910,68 грн., №140510000000017 від 10.05.2014 року на 2.200 тони у загальній сумі 26 180,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4 363,33 грн., №140511000000011 від 11.05.2014 року на 9.200 тони у загальній сумі 109 480,03 грн., у т.ч. ПДВ - 18 246,67 грн., №140512000000014 від 12.05.2014 року на 8.300 тони у загальній сумі 98 770,03 грн., у т.ч. ПДВ - 16 461,67 грн., №140513000000015 від 13.05.2014 року на 5.800 тони у загальній сумі 69 020,03 грн., у т.ч. ПДВ - 11 503,34 грн., №140514000000013 від 14.05.2014 року на 6.900 тони у загальній сумі 82 110,02 грн., у т.ч. ПДВ - 13 685,00 грн., №140515000000013 від 15.05.2014 року на 2.800 тони у загальній сумі 33 320,02 грн., у т.ч. ПДВ - 5 553,34 грн., №140516000000017 від 16.05.2014 року на 7.900 тони у загальній сумі 94 010,03 грн., у т.ч. ПДВ - 15 668,34 грн., №140517000000013 від 17.05.2014 року на 6.000 тони у загальній сумі 71 400,02 грн., у т.ч. ПДВ - 11 900,00 грн., №140518000000011 від 18.05.2014 року на 10.100 тони у загальній сумі 120 190,04 грн., у т.ч. ПДВ - 20 031,67 грн., №140520000000008 від 20.05.2014 року на 8.700 тони у загальній сумі 104 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17 400,00 грн., №140521000000012 від 21.05.2014 року на 12.700 тони у загальній сумі 152 400,00 грн.2, у т.ч. ПДВ - 25 400,00 грн., №140523000000014 від 23.05.2014 року на 3.700 тони у загальній сумі 44 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7 400,00 грн., №140524000000017 від 24.05.2014 року на 12.500 тони у загальній сумі 150 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 25 000,00 грн., №140525000000015 від 25.05.2014 року на 3.800 тони у загальній сумі 45 600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7 600,00 грн., №140526000000014 від 26.05.2014 року на 5.100 тони у загальній сумі 61 455,02 грн., у т.ч. ПДВ - 10 242,50 грн., №140527000000014 від 27.05.2014 року на 9.000 тони у загальній сумі 108 450,04 грн., у т.ч. ПДВ - 18 075,01 грн., №140528000000015 від 28.05.2014 року на 2.500 тони у загальній сумі 30 125,02 грн., у т.ч. ПДВ - 5 020,84 грн., №140529000000017 від 29.05.2014 року на 13.470 тони у загальній сумі 162 313,55 грн., у т.ч. ПДВ - 27 052,26 грн., №140530000000015 від 30.05.2014 року на 4.100 тони у загальній сумі 49 405,02 грн., у т.ч. ПДВ - 8 234,17 грн., №140531000000017 від 31.05.2014 року на 1.000 тони у загальній сумі 12 050,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2 008,33 грн., №140430000000085 від 19.04.2014 року на 95.290 тони у загальній сумі 1 143 480,00 грн., у т.ч. ПДВ - 190 580,00 грн., №140430000000080 від 11.04.2014 року на 23.600 тони у загальній сумі 271 399,91 грн., у т.ч. ПДВ - 45 233,32 грн., №140430000000082 від 15.04.2014 року на 31.640 тони у загальній сумі 376 516,13 грн., у т.ч. ПДВ - 62 752,69 грн. (т.2 а.с. 43-78).

На підтвердження виконання договорів поставки №39/14-П від 27.03.2014 року, №63/14-П від 11.04.2014 року, №95/14-П від 19.04.2014 року, №85/14-П від 15.04.2014 року додаткових угод до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акти приймання-передачі нафтопродуктів №140430000000079 від 30.04.2014 року на 70,080 тони у загальній сумі 748 524,20 грн., у т.ч. ПДВ - 124 754,03 грн., №140630000000050 від 30.06.2014 року на 191.170 тони у загальній сумі 2 332 274,76 грн., у т.ч. ПДВ - 388 712,46 грн., №140501000000017 від 01.05.2014 року на 8.500 тони у загальній сумі 102 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17 000, 00 грн., №140502000000008 від 31.05.2014 року на 13.720 тони у загальній сумі 164 640,00 грн., у т.ч. ПДВ - 27 440,00 грн., №140503000000013 від 31.05.2014 року на 8.000 тони у загальній сумі 96 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16 000,00 грн., №140504000000013 від 31.05.2014 року на 4.500 тони у загальній сумі 54 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн., №140505000000008 від 31.05.2014 року на 9.530 тони у загальній сумі 114 360,00 грн., у т.ч. ПДВ - 19 060,00 грн., №140506000000019 від 31.05.2014 року на 7.500 тони у загальній сумі 89 250,04 грн., у т.ч. ПДВ - 14 875,01 грн., №140508000000017 від 31.05.2014 року на 12.560 тони у загальній сумі 149 464,06 грн., у т.ч. ПДВ - 24 910,68 грн., №140510000000017 від 31.05.2014 року на 2.200 тони у загальній сумі 26 180,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4 363,33 грн., №140511000000011 від 31.05.2014 року на 9.200 тони у загальній сумі 109 480,03 грн., у т.ч. ПДВ - 18 246,67 грн., №140512000000014 від 31.05.2014 року на 8.300 тони у загальній сумі 98 770,03 грн., у т.ч. ПДВ - 16 461,67 грн., №140513000000015 від 31.05.2014 року на 5.800 тони у загальній сумі 69 020,03 грн., у т.ч. ПДВ - 11 503,34 грн., №140514000000013 від 31.05.2014 року на 6.900 тони у загальній сумі 82 110,02 грн., у т.ч. ПДВ - 13 685,00 грн., №140515000000013 від 31.05.2014 року на 2.800 тони у загальній сумі 33 320,02 грн., у т.ч. ПДВ - 5 553,34 грн., №140516000000017 від 31.05.2014 року на 7.900 тони у загальній сумі 94 010,03 грн., у т.ч. ПДВ - 15 668,34 грн., №140517000000013 від 31.05.2014 року на 6.000 тони у загальній сумі 71 400,02 грн., у т.ч. ПДВ - 11 900,00 грн., №140518000000011 від 31.05.2014 року на 10.100 тони у загальній сумі 120 190,04 грн., у т.ч. ПДВ - 20 031,67 грн., №140520000000008 від 31.05.2014 року на 8.700 тони у загальній сумі 104 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17 400,00 грн., №140521000000012 від 31.05.2014 року на 12.700 тони у загальній сумі 152 400,00 грн.2, у т.ч. ПДВ - 25 400,00 грн., №140523000000014 від 31.05.2014 року на 3.700 тони у загальній сумі 44 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7 400,00 грн., №140524000000017 від 31.05.2014 року на 12.500 тони у загальній сумі 150 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 25 000,00 грн., №140525000000015 від 31.05.2014 року на 3.800 тони у загальній сумі 45 600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7 600,00 грн., №140526000000014 від 31.05.2014 року на 5.100 тони у загальній сумі 61 455,02 грн., у т.ч. ПДВ - 10 242,50 грн., №140527000000014 від 31.05.2014 року на 9.000 тони у загальній сумі 108 450,04 грн., у т.ч. ПДВ - 18 075,01 грн., №140528000000015 від 31.05.2014 року на 2.500 тони у загальній сумі 30 125,02 грн., у т.ч. ПДВ - 5 020,84 грн., №140529000000017 від 31.05.2014 року на 13.470 тони у загальній сумі 162 313,55 грн., у т.ч. ПДВ - 27 052,26 грн., №140530000000015 від 31.05.2014 року на 4.100 тони у загальній сумі 49 405,02 грн., у т.ч. ПДВ - 8 234,17 грн., №140531000000017 від 31.05.2014 року на 1.000 тони у загальній сумі 12 050,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2 008,33 грн., №140430000000085 від 30.04.2014 року на 95.290 тони у загальній сумі 1 143 480,00 грн., у т.ч. ПДВ - 190 580,00 грн., №140430000000080 від 30.04.2014 року на 23.600 тони у загальній сумі 271 399,91 грн., у т.ч. ПДВ - 45 233,32 грн., №140430000000082 від 30.04.2014 року на 31.640 тони у загальній сумі 376 516,13 грн., у т.ч. ПДВ - 62 752,69 грн. (т.2 а.с.79-83).

Якість товару підтверджується сертифікатами та паспортами якості, які містяться в матеріалах справи.

Операції з купівлі газу вуглеводного скрапленого паливного для комунально-побутового споживання марки СПБТ у ТОВ "ОСОБА_1 Петроліум" в квітні 2014р. ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" відображено в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т рах. 28.1 - К-т рах. 63.1.12 на суму 2116600,20 грн., Д-т рах. 64.4.5 - К-т рах. 63.1.12 на суму 423320,04 грн.

ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" не проводили розрахунки з ТОВ "ОСОБА_1 Петроліум" в квітні 2014 року.

Обороти за квітень 2014 року по Дт 63.1.12 - 0,00 грн., по К-т - 2539920,24 грн., а станом на 30.04.2014 року кредиторська заборгованість становить 2539920,24 грн.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем були надані видаткові накладні та податкові накладні, які містяться в матеріалах справи (т.2 а.с. 84-144).

Таким чином, суд приходить до висновку, про реальність господарських операції між позивачем та ТОВ "ОСОБА_1 Петроліум".

Щодо зберігання нафтопродуктів позивача на нафтобазах ПАТ "ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ" та перевезення, суд зазначає наступне.

Зберігання нафтопродуктів здійснювалося ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання №2607/10-4 від 26.07.2010р. На підтвердження виконання договору зберігання сторонами укладалися протоколи узгодження ціни від 30.04.2014 року, 31.05.2014 року, два акти приймання-передачі ГСМ від 30.04.2014 року, два акти приймання-передачі ГСМ від 31.05.2014 року, Акт приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2014 року №04237, Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2014 року №05227 та виписані податкові накладні відповідно до ст.201 Податкового кодексу України (т.2 а.с.229-240).

Усі надані послуги були сплачені безготівковим способом на рахунок ПАТ "Дніпронафтопродукт", що підтверджується платіжними дорученнями та оборотно-сальдовими відомостями за перевіряємий період, які містяться в матеріалах справи.

Суд вважає за необхідним зазначити, що контрагенти та позивач є поклажодавцями одного й того самого підприємства, а саме ПАТ "Дніпронафтопродукт".

Враховуючи той факт, що на момент укладання договорів поставки та додаткових угод до них, у контрагентів були в наявності нафтопродукти, які вже перебували на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", то була відсутня необхідність у їх транспортування. Таким чином право власності на нафтопродукти від контрагентів до позивача переходило на підставі договорів поставки, додаткових угод, актів приймання-передачі. Крім того, ПАТ "Дніпронафтопродукт" листами від контрагентів був повідомлений про перехід права власності на нафтопродукт.

Відповідно до п. 14.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 встановлено, що приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП.

Згідно з п.6.1 Зберігання нафтопродуктів Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 встановлено, що на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 м 3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Транспортування товару здійснювалось з місць зберігання до місць реалізації нафтопродуктів (АЗС). Транспортування ТМЦ здійснювалося автоперевізними підприємствами ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" на підставі договору №97 від 26.11.2012р., ТОВ "ЕКО-ВЕЙ" на підставі договору №Е05/13 від 18.03.2013 року, ТОВ "Капрайя" на підставі договору №3004-6/13 від 30.04.2013 року. На виконання договорів та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акти здачі прийомки виконаних робіт, додаткові угоди та виписані податкові накладні відповідно до ст.201 Податкового кодексу України, які наявні у матеріалах справи.

Розрахунки за надані послуги перевезення здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №631 за перевіряємий період (т.2 а.с.241-247, т.3 а.с. 1-25), а також платіжними дорученнями №1512 від 06.05.2014, №1710 від 21.05.2014, №180 від 11.06.2015, №2173 „від 20.06.2014, №205 від 30.06.2015 (оплата за перевезення ТОВ «ТД «КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС»), №1752 від 26.05.2014, №2002 від 06.06.2014 (оплата за перевезення ПП «КАПРАЙЯ»), №1059 від 03.04.2014, №1511 від 06.05.2014, №1740 від 22.05.2014, №2041 від 12.06.2014, №2400 від 11.07.2014, №2586 від 29.07.2014, №2589 від 31.07.2014, №2753 від 29.08.2014, №97 від 26.03.2015 (оплата за перевезення ТОВ «ЕКО-ВЕЙ»), №1360 від 28.04.2014, №1713 від 21.05.2014, №2358 від 04.07.2014, №2399 від 11.07.2014, №2680 від 15.08.2014, №2847 від 25.09.2014 (оплата за зберігання ПАТ «ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ») (т.4, а.с.39-60).

Крім того, за результатами перевезень складалися товарно-транспортні накладні, що підтверджується також Реєстрами приходу ПММ по ТТН за квітень 2014 року, за травень 2014 року, за червень 2014 року (т.4, а.с.).

До суду також надано копії паспортів якості та сертифікату відповідності по 1 екземпляру на газ скраплений, бензин А-95-Євро, паливо дизельне та бензин А-92-Євро, копії витягів з журналів обліку надходження нафтопродуктів на АЗС №59, №57, №7, копії витягів з журналів реєстрації проб нафтопродуктів АЗС №4, АЗС №12, АЗС №37, копії витягів з журналів оперативного обліку скрапленого вуглеводневого газу, що надійшов на АЗС №21, АЗС №76, АЗС №2 (т.4, а.ч.4-38), що підтверджують процес оприбуткування паливно-мастильних матеріалів.

По усім вказаним вище взаємовідносинам після доставки вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496).

А саме: з прибуттям нафтопродуктів на АЗС в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Згідно з п.п. 10.2.8 Інструкції у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляв час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчував її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

На підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН. ТТН також містить штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача.

Крім того, на кожній ТТН міститься копія чеку з АЗС, який підтверджує оприбуткування товару. На такому чеку міститься точна адреса місцезнаходження АЗС, дата проведення операції, резервуар до якого здійснюється оприбуткування нафтопродуктів, номенклатура та кількість палива.

Судом встановлено, що в межах кримінального провадження №32014060000000102, правоохоронними органами були вилучені документи у ПАТ "Дніпронафтопродукт" та допитано службових осіб даного підприємства, в результаті чого в підприємства відсутня можливість надати до суду належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних (т.3 а.с.26-103). Суд зазначає, що наразі кримінальне провадження №32014060000000102 є закритим, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діях службових осіб ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" та ТОВ "Еліт Нафта" ознак кримінального правопорушення.

Факт оприбуткування нафтопродуктів підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, 282, 203 за перевіряємий період (т.3 а.с.77-80).

Всі зміни майнового стану позивача відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість та підтверджуються платіжними дорученнями (т.3 а.с.110-191).

Відносно контрагентів позивача ДП "КОРОСТИШІВСЬКИЙ ЛІСГОСП АПКЖОКАП "ЖИТОМИРОБЛАГРОЛІС" (код за ЄДРПОУ 32062890), ТОВ "АЗОВБУДЛИФТ" (код ЄДРПОУ 37303416) за червень 2014 року контролюючим органом не встановлено завищення (заниження) податкових зобов'язань в частині взаємовідносин з позивачем.

Суд зазначає, що досліджені у судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, тобто є такими, що не викликають сумнівів щодо їх юридичної сили та доказовості та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог чинного законодавства при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, та про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо формування суми податкового кредиту.

З огляду на те, що вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту - для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Суд звертає увагу на те, що усі висновки про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами в актах перевірки зроблені на підставі наявності інформації в контролюючих органів. В той же час первинні документи як позивача, так і його контрагентів щодо здійснення господарських операцій відповідачем не досліджувались. В акті перевірки не наведено конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій.

Згідно зі стандартом 4 Стандартів якості податкового та митного аудиту юридичних осіб, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів №612 від 22.10.2013 року, будь-який висновок за результатами перевірки щодо повноти та своєчасності виконання платником своїх зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами має ґрунтуватися на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки. Доведення правомірності висновків перевірки повинно бути переконливим, логічним, аргументованим і містити посиланням на належні та допустимі докази.

Належними та допустимими доказами, на яких можуть ґрунтуватися висновки матеріалів перевірки є: первинні, зведені та інші документи бухгалтерського та податкового обліку, документи системи внутрішнього контролю, пояснення посадових осіб чи працівників СГ, що перевіряється, або його контрагентів, податкова інформація, одержана відповідно до Глави 7 розділу II ПК України, експертні висновки, одержані відповідно до ст.84 ПК України, судові рішення, інші матеріали одержані в порядку та у спосіб передбачені Податковим та Митним кодексами або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на органи Міндоходів.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Приписами ч.2 ст.8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Аналізуючи положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що дії контролюючого органу щодо складання податкових повідомлень-рішень №0000512202 від 23.09.2015 року, №0000052201 від 16.01.2015 року є неправомірними.

Щодо вимоги про зобов'язати відповідачів відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Тріада - Плюс" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті №5442/06-25-15-01/37151644 від 05.09.2015 року, №8905/06-25-22-01/37151644 від 25.12.2014 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Саме така правова позиція викладена Верховним судом України у постанові від 9 грудня 2014 року по справі №21-511а14.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-ПЛЮС" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати податкові визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області №0000512202 від 23.09.2015 року, №0000052201 від 16.01.2015 року

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21.10.2016 року.

Суддя Полях Н.А.