Ухвала

від 12.10.2016 по справі 910/13195/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.10.2016№ 910/13195/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі

Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення

ліквідації ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О.

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами

"Практика"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

2. Національний банк України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог а предмет спору на стороні відповідачів 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг"

2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович

3. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Бондаренко М.Г. за довіреністю № 29 від 30.06.2016 р.;

від відповідача-1: Королецька В.А. за довіреністю від 01.07.2016 р.;

від відповідача-2: Самборська Г.М. за довіреністю від 08.10.2015 р.;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився;

від третьої особи-4: не з'явився;

від третьої особи-5: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О. (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" (далі - відповідач-2) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2016 р. порушено провадження у справі №910/13195/16, на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа-1), Національний банк України (далі - третя особа-2), залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг» (далі - третя особа-3), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича (далі - третя особа-4), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінову Олену Ярославівну (далі - третя особа-5), розгляд справи призначено на 10.08.2016 р.

28.07.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-2 подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

10.08.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

10.08.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-1 подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2016, з урахуванням ухвали про виправлення описки, розгляд справи було відкладено на 31.08.2016.

30.08.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2016 було вирішено здійснювати розгляд справи в закритому судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2016, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 19.09.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2016, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору у справі №910/13195/16 на 15 днів, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 28.09.2016.

27.09.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2016, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.10.2016. Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2016 подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 12.10.2016 суд дійшов висновку про призначення у справі судової експертизи, виходячи з наступного.

Так, згідно зі ст. 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (ст. 38 ГПК України).

Також, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Також, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на недодержання сторонами в момент вчинення Договору про відступлення права вимоги від 27.05.2015 р. вимог законодавства та його нікчемністю, встановленою імперативними приписами статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статтею 215 Цивільного кодексу України.

Зокрема, позивач вказував на те, що станом на день укладання Договору відступлення від 27.05.2015, сума заборгованості позичальника за Кредитним договором становила за даними бухгалтерського обліку банку 1 290 144,50 грн., тоді як позивач відступив відповідачу-1 належні майнові права за ціною 130 000,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що уклавши Договір відступлення права вимоги позивач здійснив відчуження майна (майнових прав) за ціною на 89,92%, нижчою від суми майнових вимог до ТОВ «ІНВЕСТ-ЛІЗИНГ», внаслідок чого банк отримав збитки, що є ознакою нікчемності означеного Договору на підставі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідач-1, у свою чергу, зазначає, що ціна Договору про відступлення прав вимоги від 27.05.2015 була не нижчою від звичайної, оскільки відповідала рівню ринкової ціни, що підтверджується Висновком незалежного суб'єкта оціночної діяльності від 15.05.2015. При цьому, відповідач-1 зазначає, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженій особі Фонду на тимчасову адміністрацію/ліквідацію банку не надано прав чи повноважень оцінювати майно (майнові права).

Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Як на тому наголошено в пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку щодо необхідності призначити у справі судову експертизу з метою визначення ринкової (справедливої) майнових прав за Кредитним договором (з урахуванням вартості його забезпечення), оскільки вказана обставина є суттєвою і може вплинути на результати вирішення спору, а вирішення означеного питання потребує спеціальних знань.

В даному випадку має бути призначено судову економічну експертизу.

Відповідно до частин 2, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" з урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.

За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону).

Проведення експертизи в даному випадку, суд вирішив доручити Незалежному інституту судових експертиз.

Відповідно до роз'яснень, які надав Пленум Вищого господарського суду України в п. 23 своєї Постанови від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи те, що звертаючись до суду з даним позовом саме позивач в силу приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України повинен довести факт відчуження ним майна (майнових прав) за цінами, нижчими від звичайних, суд дійшов висновку, що витрати по проведенню експертизи на даному етапі покладаються на позивача як на заінтересовану сторону.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 910/13195/16 судову економічну експертизу.

2. На вирішення експертизи поставити наступні запитання:

- Чи відповідає вартість прав вимоги, що виникли з Кредитного договору № 56/12 від 05.10.2007 р. та додаткових угод до нього, та які відступлені ПАТ «Дельта Банк» за Договором про відступлення права вимоги № 56/12 від 26.09.2014 р. рівню звичайних цін, що склалися на даний товар станом на дату укладання спірного Договору?

3. Проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Незалежному інституту судових експертиз (04205, м. Київ, вул.. Маршала Тимошенка,21, корпус 3, офіс 7).

4. Попередити експерта, який буде здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність згідно з ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

5. Зобов'язати учасників судового процесу надати на вимогу експерта оригінали всіх, необхідних для проведення експертизи, документів.

6. Оплату витрат по проведенню судової експертизи на даному етапі провадження у справі покласти на позивача і запропонувати йому вирішити питання з експертною установою щодо сплати, в т.ч. шляхом попередньої оплати, сум за проведення судової експертизи.

7. Зобов'язати учасників судового процесу повідомити господарський суд міста Києва про закінчення експертизи.

Суддя М.Є. Літвінова