Рішення

від 19.10.2016 по справі 389/1007/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1978/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Головань А. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.10.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Голованя А.М.

суддів: Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.

за участю секретаря Діманової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника відповідача ОСОБА_3 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2016 року, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібодар» до ОСОБА_3 та Фермерського господарства «ОСОБА_4П.» про визнання договору оренди землі недійсним, застосування наслідків недійсності договору поновлення договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною і

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року ТОВ „Агрофірма ХлібодарВ» звернулось до суду з зазначеним позовом, у якому вказує, що товариство, як орендар земельної ділянки, на протязі всього строку дії зазначеного договору оренди землі належним чином виконувало умови договору, використовувало орендовану земельну ділянку виключно за цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дотримуючись при цьому вимог земельного та екологічного законодавства та згідно з п. 5 договору оренди землі і положеннями ч. 6 ст. ст. 33 Закону України „Про оренду земліВ» , повідомило відповідача про поновлення (продовження) дії договору оренди з наданням відповідних проектів додаткової угоди, яка має укладатись в обов'язковому порядку, тому відмову ОСОБА_3 в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, щодо його поновлення, вважає незаконною.

Також, зазначає, що укладення договору оренди землі між відповідачами щодо земельної ділянки, яка вже знаходиться в орендному користуванні ТОВ „Агрофірма ХлібодарВ» , є порушенням права товариства самостійно господарювати на землі, передбаченого ст. 25 Закону України „Про оренду земліВ» та ст. 410 Цивільного кодексу України.

Вважає, що відповідач не мала права укладати оспорюваного договору з ФГ „ОСОБА_4П.В» , оскільки це призвело до невиконання вже існуючого Договору оренди з ТОВ „Агрофірма ХлібодарВ» , що є порушенням ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, тому оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки є укладеним з порушенням вимог ст.ст. 30, 319, 525, 526, 651 Цивільного кодексу України та ст. 15 Закону України „Про оренду земліВ» .

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2016 року позов ТОВ „Агрофірма „ХлібодарВ» задоволено. Визнано недійсним Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством „ОСОБА_4П.В» від 25.12.2015 року, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 28.12.2015 року за № 12800059; застосовано наслідок недійсності правочину та скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28.12.2015 року за № 12800059, про державну реєстрацію права оренди Фермерського господарства „ОСОБА_4П.В» земельної ділянки загальною площею 4,8255 га, розташованої на території Знам'янської Другої селищної ради Знам'янського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3510645300:02:000:0159 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3; визнано поновленим Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ „Агрофірма ХлібодарВ» 17.03.2005 року, зареєстрований у Знам'янському відділі КРФ ДП „ЦДЗКВ» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.03.2005 року за № 109. Визнано Додаткову угоду до Договору оренди землі від 17.03.2005 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ „Агрофірма ХлібодарВ» 17.03.2005 року, зареєстрованого у Знам'янському відділі КРФ ДП „ЦДЗКВ» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.03.2005 року за № 109, укладеною на запропонованих позивачем умовах.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 - представник відповідача ОСОБА_3, ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Фермерське господарство «ОСОБА_4П.» в судове засідання апеляційного суду свого представника не направило, просило розглянути справу у його відсутність.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 та її представників ОСОБА_2, ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу, представника ТОВ „Агрофірма ХлібодарВ» ОСОБА_6, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що виходячи з положень ч. 6 ст. 33 Закон України „Про оренду земліВ» договір оренди землі, укладений між відповідачкою та ТОВ „Агрофірма „ХлібодарВ» вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а отже, укладення договору оренди землі між відповідачами щодо земельної ділянки, яка вже знаходиться в орендному користуванні ТОВ „Агрофірма ХлібодарВ» , є порушенням права товариства самостійно господарювати на землі, передбаченого ст. 25 Закону України „Про оренду земліВ» та ст. 410 Цивільного кодексу України. Тому, оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки є укладеним з порушенням вимог ст.ст. 30, 319, 525, 526, 651 Цивільного кодексу України та ст. 15 Закону України „Про оренду земліВ» .

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Слід зазначити, що чинне законодавство не передбачає автоматичного продовження або поновлення договору оренди землі, оскільки існує законодавчо визначений порядок поновлення договору оренди землі та зобов'язання учасників такого договору щодо здійснення певних дій задля продовження або припинення дії договору.

Цивільний кодекс України визначає два випадки пролонгації договору найму (оренди): ч. 1 ст. 764 ЦК України і ч. 1 ст. 777 цього Кодексу.

Так, за змістом положень ч. 1 ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 цього Кодексу наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Аналогічні підстави поновлення договорів оренди землі передбачено ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка конкретизує порядок такої пролонгації, що можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Зокрема, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у ч. 1 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в ч. 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

За положеннями частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Наведене свідчить, що рішення про поновлення договору оренди або відмову в поновленні договору оренди в місячний термін орендодавець приймає на підставі розгляду надісланого орендарем листа - повідомлення про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди.

Частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Отже, законодавством визначено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, однак у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15 , у постанові від 23 березня 2016 року у справі 6-146 цс 16, у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10 цс15 , яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 березня 2005 року, між ОСОБА_3 та ТОВ „Агрофірма „ХлібодарВ» укладено договір оренди землі, зареєстрований у Знам'янському відділі КРФ ДП „ЦДЗКВ» 28 березня 2005 року за № 62, строком на 10 років. Дія вказаного договору закінчилася 17 березня 2015 року. (а.с. 19-20)

Втім, лише листом - повідомленням від 02 червня 2015 року, ТОВ „Агрофірма ХлібодарВ» інформувало відповідача про поновлення Договору оренди та надіслало проект відповідної додаткової угоди. (а.с. 21- 23)

Наведене свідчить, що орендар - ТОВ „Агрофірма „ХлібодарВ» не виконало передбаченої законом та п. 5 Договору оренди землі умови про необхідність письмового повідомлення орендодавця у строк не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір продовжити його дію.

ОСОБА_3 додаткової угоди до договору оренди землі з ТОВ „Агрофірма „ХлібодарВ» не уклала, натомість, 25 грудня 2015 року, уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з ФГ „ОСОБА_4П.В» .(а.с. 28-31)

Відтак, колегія суддів дійшла висновку що, оскільки строк дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ „Агрофірма „ХлібодарВ» , закінчився 17 березня 2015 року, а позивач не дотримався встановленого порядку поновлення договору оренди, то підстави для його поновлення відсутні, а отже, відповідач на законних підставах уклала договір оренди земельної ділянки з іншим орендарем.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про поновлення договору оренди землі від 17 березня 2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ „Агрофірма „ХлібодарВ» та недійсності укладеного договору оренди землі від 25.12.2015 року між ОСОБА_3. та ФГ «ОСОБА_4П.».

Згідно вимог п.п.2,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319, 325 ЦПК України колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника відповідача ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2016 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібодар» до ОСОБА_3 та Фермерського господарства «ОСОБА_4П.» про визнання договору оренди землі недійсним, застосування наслідків недійсності договору, поновлення договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: