Ухвала

від 30.03.2017 по справі 389/1007/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., ХоптиС.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар до ОСОБА_4, фермерського господарства Мороз А.П. про визнання договору оренди землі недійсним, застосування наслідків недійсності договору, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди до нього за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар (далі - ТОВ АФ Хлібодар ) звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 17 березня 2005 року між ним та ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала йому у користування належну їй земельну ділянку площею 4,8255 га, розташовану на території Знам'янської Другої селищної ради Знам'янського району Кіровоградської області, строком на 10 років.

Товариство зазначало, що у встановлений законом та договором строк повідомило відповідачку про поновлення (продовження) дії договору оренди з наданням відповідних проектів додаткової угоди, однак ОСОБА_4 висловила заперечення проти такого поновлення.

25 грудня 2015 року відповідачка уклала договір оренди даної земельної ділянки із фермерським господарством Мороз А.П. (далі - ФГ Мороз А.П. ).

Враховуючи те, що внаслідок укладення договору оренди землі між відповідачами були порушені його права, ТОВ АФ Хлібодар просило визнати недійсним договір оренди землі від 25 грудня 2015 року, застосувати наслідки його недійсності, визнати поновленим договір оренди землі від 17 березня 2005 року, визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 17 березня 2005 року укладеною на запропонованих ним умовах.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2016 року позов ТОВ АФ Хлібодар задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 25 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ФГ Мороз А.П. .

Застосовано наслідок недійсності правочину та скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 28 грудня 2015 року за № 12800059, про державну реєстрацію права оренди ФГ МорозА.П. земельної ділянки загальною площею 4,8255 га, розташованої на території Знам'янської Другої селищної ради Знам'янського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4

Визнано поновленим договір оренди землі від 17 березня 2005 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ АФ Хлібодар .

Визнано додаткову угоду до договору оренди землі від 17 березня 2005 року укладеною на запропонованих ТОВ АФ Хлібодар умовах.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2016 року рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 липня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ТОВ АФ Хлібодар у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ТОВ АФ Хлібодар , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанцій.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. ст. 764, 777 ЦК України, ст. ст. 33 Закону України Про оренду землі , належним чином оцінивши подані сторонами докази (ст. 212 ЦПК України), з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із відсутності підстав для поновлення договору оренди землі, укладеного між ТОВ АФ Хлібодар та ОСОБА_4, та визнання недійсним договору оренди землі від 25 грудня 2015 року, укладеного між відповідачами.

Колегія погоджується з таким висновком.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року № 6-2027 цс 15 і від 23 березня 2016 року № 6-146 цс 16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Із матеріалів справи вбачається, що дія договору оренди землі, укладеного між позивачем та ОСОБА_4, закінчилася 17 березня 2015 року.

Заявою від 2 червня 2015 року (а.с. 27) орендодавець повідомила ТОВ АФ Хлібодар про неможливість укладення додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.

Таким чином, встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суд із урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до оцінки доказів, проте згідно зіст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Хлібодар апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2016 року відхилити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддіВ.І. Журавель С.Ф. Хопта С.П. Штелик