Рішення

від 13.10.2016 по справі 522/12027/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/12027/16-ц

Н.п. 2/522/6341/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гемо Медика Одеса" про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, стягнення моральної шкоди та заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2016 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить визнати незаконним та скасувати наказ №17-к від 15.06.2016 року про його звільнення з 16.05.2016 р. по п.4 ст.40 КЗпП України; поновити його на посаді директора з маркетингу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемо Медика Одеса»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемо Медика Одеса» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду в сумі 10000 гривень. Допустити негайне виконання судового рішення в частині його поновлення на роботі та стягнення частини компенсації в розмірі середнього заробітку за один місяць.

При цьому посилається на те, що з 19.01.2015 р. по 15.06.2016 р. він працював в ТОВ «Гемо Медика Одеса» на посаді директора з маркетингу. За час роботи він не був ознайомлений з посадовою інструкцією, правилами внутрішнього розпорядку, графіком відпусток та ін. оскільки кадрова робота на підприємстві майже не ведеться, а документи робляться задніми числами при виникненні необхідності. Фактично в його обов'язки входило спілкування з лікарями з метою залучення клієнтів, пошук приміщень для розміщення лабораторій, центрів прийому аналізів та ін. тобто в основному робота поза офісом.

В травні 2016 р. з незрозумілих для нього причин, у керівництва підприємства виникли претензії з приводу зникнення не облікових коштів в сумі біля 50000 грн. (чорної каси до якої він ніколи не мав відношення). З'ясування зазначених обставин відбулось 31.05.2016 р., в офісі компанії, в результаті чого виникла конфліктна ситуація через яку у нього погіршився стан здоров'я та він був змушений звернутись до лікарів. В цей же день він написав дві заяви про звільнення та повернув ноутбук компанії про що було складено акт, який підтверджує факт його знаходження в офісі компанії і виконання трудових обов'язків 31.05.2016 р.

З 01.06.2016 р. по 15.06.2016 р. він знаходився на лікарняному. Під час лікарняного, 08.06.2016 р., він направив ще одну заяву про звільнення, отриману роботодавцем 09.06.2016 р. обґрунтовану неможливістю продовжувати роботу (ч.1 ст.38 КЗпП України). Проте через конфлікт, керівництво протиправно звільнило його за прогул (п.4 ст.40 КЗпП України). Для обґрунтування звільнення 15.06.2016 р. в його присутності та присутності його адвоката - Сігнаєвського А.О. були складені неправдиві акти про його відсутність на роботі 17.05.2016 р. Із зазначеними актами він не погодився, про що зробив власноручний запис від 15.06.2016 р. Проте директор Поливана Т.О. скала акт про відмову від надання пояснень датований 17.05.2016 р., тобто також заднім числом. Після складення зазначеного акту був надрукований наказ №17-к від 15.06.2016 року про його звільнення з 16.05.2016 р. Вважаю, звільнення незаконним, крім того через звільнення заднім числом, він був позбавлений належної йому заробітної плати, лікарняних і компенсацій.

Факт незаконного звільнення заподіяв йому моральну шкоду. Так, він був морально подавлений тим, що після того, як він пропрацював рік його було безпідставно та незаконно звільнено. Крім того, причиною незаконного звільнення були названі надумані підстави начебто привласнення коштів, до яких він не мав доступу. Через безпідставні обвинувачення та незаконне звільнення він втратив дружні зв'язки з колегами по роботі та з таким записом у трудовій книжці був позбавлений можливості знайти собі гідну роботу за фахом. Крім того із за конфлікту у нього погіршився стан здоров'я, через що, він був змушений додатково витратити кошти на його підтримку. Моральну шкоду оцінює в 10000 гривень.

Порушення його прав також змусило його звернутись за правовою допомогою до адвоката Сігнаєвського А.О., з яким 15.06.2016 р. був укладений договір про надання правової допомоги та сплачений гонорар в розмірі 5000 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважає його необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню, також надав суду письмові заперечення на позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 29 січня 2015 року до 16 травня 2016 року ОСОБА_2 працював на посаді директора з маркетингу в ТОВ „Гемо Медика Одеса".

(а.с. 10)

Під час прийому на роботу позивач був ознайомлений з посадовими обов'язками, правилами внутрішнього розпорядку, про що свідчить підписана позивачем заява про прийняття на роботу від 19.01.2015 року.

За час роботи позивачу надавалася щорічна відпустка за період роботи 2015 - 2016 р.р. тривалістю 12 календарних дні, а саме з 03.08.2015 р. по 14.08.2015 р. включно, про що свідчить заява ОСОБА_2 від 22.07.2015 р. та наказ № 14-к від 03.08.2015 р.

Відповідно до наказу директора ТОВ „Гемо Медика Одеса" від 01 червня 2016 року № 5 про проведення службового розслідування в ТОВ „Гемо Медика Одеса" проведено службове розслідування по факту зникнення оргтехніки.

Актом розслідування від02.06.2016 року встановлено, що з 18 по 22 квітня 2016 року ОСОБА_2 самовільно вийшов у відпустку без додержання вимог ст. 79 Кодексу законів про працю. Заяви про надання відпустки у вказаний період позивач також не надав.

Відповідно до актів про відсутність на робочому місці від 17.05.2016 р., 31.05.2016 р., 15.06.016 р. ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці без поважних причин з 17 травня 2016 року по 15 червня 2016 року, в телефонному режимі повідомив, що знаходиться на лікарняному з 01.06.2016 року.

На зазначених актах 15.06.2016 р. позивачем зроблено запис „З наданим актом не згодний".

31.05.2016 р. ОСОБА_2 звернувся до директора ТОВ „Гемо Медика Одеса" з заявою про звільнення його з посади директора по маркетингу 31.05.2016 р. на підставі ст. 38 ч. 3 КЗпП України.

Як вбачається з відповіді директора ТОВ „Гемо Медика Одеса" від 31.05.2016 р. ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні заяви про звільнення від 31.05.2016 р. за безпідставністю. Вказана відповідь була прочитана позивачу, який від підпису про ознайомлення відмовився, про що свідчить відповідні записи на зазначеній відповіді.

31.05.2016 р. позивач надав повторну заяву про звільнення на підставі ст. 38 ч. 3 КЗпП України, мотивуючи її систематичними погрозами, створенням атмосфери недовіри та психоемоційного дискомфорту.

08 червня 2016 року, позивач надав заяву про звільнення на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, в якій просив звільнити його у останній день лікарняного, у зв'язку з переїздом до м. Донецька.

Відповідно до листка непрацездатності ОСОБА_2 перебував на лікарняному з 01.06.2016 р. по 15.06.2016 р. включно. Стати до роботи повинен 16.06.2016 р.

Згідно акту від 15.06.2016 року ОСОБА_2 відмовився від надання даних про поважність причин щодо відсутності на робочому місці 17 травня 2016 року.

Відповідно до листа ТОВ „Гемо Медика Одеса" № 21 від 03.10.2016 р. на підприємстві профспілкові органи не створювалися і не функціонують.

Згідно наказу № 17-к від 15.06.2016 року ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади директора по маркетингу 16 травня 2016 року за ст. 40 п. 4 прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин КЗпП України.

Підстави: акти про відсутність на робочому місті без поважних причин, акт службового розслідування від 02.01.2016 року, акти про відмову від дачі пояснень та зазначення поважних причин по факту відсутності на робочому місці 17 травня 2016 року.

З вказаним наказом позивача було ознайомлено 15.06.2016 р.

Відповідно до п. 4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст.40 КЗпП України суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно ч. 1 ст. 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Отже судом встановлено, що позивач був відсутнім на робочому місці без поважних причин з 17.05.2016 р. по 01.06.2016 р., про що свідчать відповідні акти, в подальшому по 15.06.2016 р. ОСОБА_2 перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності. Від надання пояснень щодо поважності причин відсутності на робочому місці позивач відмовився. Таким чином, звільнення позивача з займаної посади на підставах п. 4 ст.40 КЗпП України є правомірним.

Разом з тим, враховуючи знаходження позивача на лікарняному з 01.06.2016 р. по 15.06.2016 р. включно, слід внести зміни до наказу № 17-к від 15.06.2016 року про звільнення ОСОБА_2 з посади директора по маркетингу, зазначивши, що датою звільнення є 16.06.2016 р.

Враховуючи правомірність звільнення позивача з займаної посади в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 551,20 гривень.

Керуючись ч.4 ст.40, 147, 148 КЗпП України, ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Гемо Медика Одеса" внести зміни до наказу № 17-к від 15.06.2016 року про звільнення ОСОБА_2 з посади директора по маркетингу, зазначивши, що датою звільнення є 16.06.2016 р.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гемо Медика Одеса" (ідентифікаційний код 37477102) на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

13 жовтня 2016 року