Постанова

від 19.10.2016 по справі 903/802/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

19 жовтня 2016 року Справа № 903/802/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Огороднік К.М. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" на рішення господарського суду Волинської області від 18.08.15 р. у справі № 903/802/15 (суддя Шум М.С.)

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської ради Волинської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат" (м.Ковель, Волинська область)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Калина-Ковель""

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра"

про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки №19 від 24.05.2006 року, визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку, зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

прокуратури - ОСОБА_1 (посвідчення № 026596, від 30.05.2014 р.);

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 13-11-8903 від 23.10.2016 р.);

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 (НОМЕР_1)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.08.15р. у справі №903/802/15 задоволено позов Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської ради Волинської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат" про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки №19 від 24.05.2006 року, визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку, зобов'язання повернути земельну ділянку.

1) розірвано договір купівлі - продажу земельної ділянки від 24.05.2006р. №19, яка розташована за адресою: м.Ковель, провулок 40 років Перемоги, 12, площею 1077 (одна тисяча сімдесят сім) кв.м., що укладений між Ковельською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю В«Ковельський житлово-будівельний комбінатВ» .

2) визнано недійсним Державний акт на право власності на землю серії ВЛ №080654 від 31.08.2006р., виданий ТОВ В«Ковельський житлово-будівельний комбінатВ» на земельну ділянку площею 0,1077 га кадастровий номер 0710400000:15:002:0042, що знаходиться в м.Ковелі по провулку 40 років Перемоги, 12, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020608000069.

3) скасовано державну реєстрацію Державного акта на право власності на землю серії ВЛ №080654 від 31.08.2006 року, виданого ТОВ В«Ковельський житлово-будівельний комбінатВ» на земельну ділянку площею 0, 1077 га кадастровий номер 0710400000:15:002:0042, що знаходиться в м.Ковелі по провулку 40 років Перемоги, 12, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020608000069.

4) зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю В«Ковельський житлово-будівельний комбінатВ» (м.Ковель, вул. Лугова, 2Б, код ЄДРПОУ 33502868) повернути Ковельській міській раді Волинської області земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Ковель, провулок 40 років Перемоги, 12, площею 1077 кв.м.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (т.1, арк.справи 75-77).

В скарзі зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, судом не враховано, що земельна ділянка, яка була предметом розгляду у даній справі, перебуває в іпотеці ПАТ "КБ "Надра".

12 жовтня 2007 року між ВАТ "Комерційний банк "Надра" (правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра") та ТОВ "Ковельський житлово-будівельний комбінат" укладено Кредитний договір про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №05/2007/978-КЛ/3.

В якості забезпечення виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, за вказаним кредитним договором, позичальник - ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат» уклав з банком Договір іпотеки від 12 жовтня 2007 року, предметом якого є, в тому числі: земельна ділянка, яка розташована за адресою: провулок 40 років Перемоги, 12, м.Ковель, площею 1077 кв.м.

Судом першої інстанції не враховано того, що договір іпотеки є чинним, жодного рішення про скасування чи припинення іпотеки немає, тому право власності на заставне майно не могло бути скасовано без попереднього скасування іпотеки.

Крім цього, скаржник зазначає, що скасування права власності на іпотечне майно порушує правову природу іпотечного договору, який покликаний сприяти реальному забезпеченню виконання своїх зобов'язань боржником перед банком.

Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме - без залучення банку до справи, що в свою чергу позбавило банк реальної можливості відстоювати свої інтереси при винесенні рішення у даній справі.

На підставі викладеного скаржник просить суд скасувати рішення господарського суду Волинської області у справі №903/802/15 від 18 серпня 2015 року та прийняти нове, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської ради Волинської області.

Ухвалою від 04.07.2016р. відновлено Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" строк на подання апеляційної скарги, а останню прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.07.2016р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.2016р. залучено до участі у справі №903/802/15 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" та відкладено розгляд апеляційної скарги на 14 вересня 2016 року о 12:15 год.

05.09.2016 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Калина-Ковель" (т.1, арк.справи 135-137).

В заяві обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Калина-Ковель" зазначив, що відповідно до рішення Ковельської міської ради Волинської області №12/66 від 28.07.2016р. «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОК «Житлово-будівельний комбінат «Калина-Ковель» обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Калина-Ковель» на складання проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 9000 кв.м. по вул.40 років Перемоги, 10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель Ковельської міської ради, не наданих у власність чи користування, в тому числі: площею 1077 кв.м. (кадастровий номер 0710400000:15:002:0039), площею 3299 кв.м. (кадастровий номер 0710400000:15:002:0043).

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Калина-Ковель» був створений 15.07.2016р. із частини вкладників (15 чоловік), з якими ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат» в особі директора ОСОБА_4 було укладено договори підряду на капітальне будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Ковель, вул. 40 років Перемоги, 10. Згідно з умовами укладених договорів ОСОБА_4 від імені ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат», як підрядник, зобов'язався своїми силами та засобами, на належних товариству земельних ділянках, збудувати за кошти замовників і здати в експлуатацію у встановлений строк, з подальшою передачею замовникам, нерухомі об'єкти - квартири та нежитлові приміщення у багатоповерховому житловому будинку по вул.40 років Перемоги , 10 в м. Ковелі. Фізичні особи - замовники будівництва - на виконання умов договорів у період з липня 2006 року по липень 2009 року сплатили на рахунок ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат» грошові кошти на будівництво вказаного будинку на загальну суму 3115383,00 грн. Проте будівництво не було розпочато, забудовник не виконав свої зобов'язання згідно з укладеними договорами, гроші використав не за призначенням, вкладникам грошей не повернув, сам зник з території України. Господарським судом Волинської області товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат» було визнано банкрутом, що спричинило охоронюваним законом інтересам окремих громадян - замовників будівництва - тяжкі наслідки. Відповідно до вироку Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05.03.2014 року директора ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат» ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 306000 грн. з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на строк 3 роки. У вказаній кримінальній справі двадцять сім вкладників було визнано потерпілими внаслідок незаконних дій забудовника. З них 15 чоловік створили обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Калина-Ковель». Метою даного кооперативу є отримання у власність земельної ділянки, на якій мав би бути побудований попереднім підрядником багатоквартирний житловий будинок, та укладення договору підряду на капітальне будівництво з іншим забудовником.

07.09.2016 р. електронною поштою до Рівненського апеляційного господарського суду від Ковельської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу від 06.09.2016 р. (т.2, арк.справи 1-5).

У відзиві Ковельська міська рада, з метою однакового застосування Рівненським апеляційним господарським судом того самого закону в однакових справах №903/802/15 та №903/803/15, між тими ж самими суб'єктами права у яких виник спір стосовно різних об'єктів господарських правовідносин (різне адресне розташування та різні площі земельних ділянок): справа № 903/802/15 - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.05.2006 р. №19; справа №903/803/15 - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.05.2006 р. №18, та беручи до уваги, що скаржником на підтвердження позовних вимог надавались ідентичні докази, керуючись ст.93, п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, просить суд відмовити Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ" Надра" ОСОБА_5 у відновленні строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Волинської області від 18.08.2015р. у справі №903/802/15.

09.09.2016р. електронною поштою до Рівненського апеляційного господарського суду від Ковельської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу від 07.09.2016р. (т.2, арк.справи 10-13)

У відзиві зазначає, що рішення господарського суду Волинської області від 18.08.2015р. у даній справі є законним та обгрунтованим. У ході судового розгляду встановлено та доведено належними і допустимими доказами факт порушення відповідачем істотних умов договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки №19 від 24.05.2006р., що, відповідно до ч.3 ст. 653 ЦК України, п.7.2 договору, є підставою для його розірвання. В той же час, укладення в наступному відповідачем договору іпотеки від 12.10.2007 р. ВАТ «Комерційний банк «Надра» не може бути підставою для відмови у розірванні в судовому порядку договору купівлі-продажу земельної ділянки №19 від 24.05.2006 з підстав порушення його істотних умов.

На підставі викладеного просить суд припинити апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАК «КБ «Надра» на рішення господарського суду Волинської області від 18.08.2015р.

09.09.2016р. електронною поштою до Рівненського апеляційного господарського суду від Ковельської міської ради надійшло клопотання від 08.09.2016р. (т.2, арк.справи 15, 16) в якому остання, враховуючи поданий відзив на апеляційну скаргу від 06.09.2016р., та покладаючись на підпункт 3.9.2 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування «Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, просить проводити розгляд справи за відсутності представника Ковельської міської ради, за наявними у справі документами, оскільки дана обставина не перешкоджає вирішенню спору.

12.09.2016р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від Ковельської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу від 07.09.2016 р., раніше поданий на електронну адресу.

14.09.2016р. до Рівненського апеляційного господарського суду від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" надійшли додаткові пояснення (т.2, арк.справи 21, 22).

Скаржник звертає увагу, що у рішенні судом встановлено: "Сторонами були визначені істотні умови, при відсутності яких договір не може вважатися укладеним. До таких умов увійшли: зобов'язання покупця протягом трьох місяців надати проект забудови земельної ділянки в управління міста і архітектури, отримати дозвіл на будівництво; сплатити до міського бюджету кошти в сумі 5% від вартості житлового будинку на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста; приступити протягом двох років до будівельних робіт з моменту отримання дозволу на забудову і оплати коштів на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста, (пункт 9.3. Договору); подальше відчуження земельної ділянки до введення в експлуатацію об'єкта будівництва здійснюється за погодженням з Ковельською міською радою (пункт 9.2. Договору)".

Проте, судом не здійснено жодного посилання на чинні приписи закону, які встановлюють, що зазначені умови договору є істотними. Більше того, судячи із тексту вказаного Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.05.2006р., вказані умови викладені у останньому розділі - "9. ІНШІ УМОВИ". Апелянт вважає, що істотними умовами договору слід вважати ті, які викладені у розділі "1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ".

Також скаржник звертає увагу, що п.1 ч.1. ст.57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України, з кожним із відповідачів (у спорах, що виникають при укладанні, зміні чи розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи.

Проте, суд першої інстанції при прийнятті позовної заяви та при розгляді справи порушив наведені процесуальні приписи ГПК України, що призвело до прийняття незаконного рішення по справі.

За порушення умов Договору покупцем (відповідачем) передбачена відповідальність, яка встановлена виключно п.6.3.Договору, згідно якого покупець несе цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність за порушення земельного законодавства.

Проте, позивачем не надано жодних доказів порушення відповідачем земельного законодавства, що дало б змогу притягнути покупця до відповідальності, передбаченої укладеним між сторонами договором.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2016р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.09.2016р. залучено до участі у справі №903/802/15 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Калина-Ковель"" та відкладено розгляд апеляційної скарги на 05 вересня 2016 року о 12:15 год.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2016р., у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Дужича С.П., Крейбух О.Г., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.10.2016р. для розгляду справи №903/802/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., судді Огороднік К.М., Мамченко Ю.А.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 р. прийнято розгляд апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" на рішення господарського суду Волинської області від 18.08.15р. у справі № 903/802/15 до свого провадження колегією у складі: ОСОБА_6, судді Огороднік К.М., Мамченко Ю.А.

Ухвалою від 05.10.2016р. розгляд справи відкладено на "19" листопада 2016 р. об 12:00 год.

У судових засіданнях апеляційної інстанції 14.09.2016р., 19.10.2016р., 05.10.2016р. представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (скаржник) вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених в ній; додав пояснення по суті справи; просив апеляційну скаргу задоволити, а рішення господарського суду Волинської області скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У судових засіданнях 14.09.2016р. 05.10.2016р. представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача апеляційну скаргу заперечила повністю; додала, що Ковельська міська рада не могла знати про іпотеку на земельну ділянку, оскільки в комп'ютерній системі нічого не зафіксовано з цього приводу; просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області - без змін.

У судових засіданнях 27.07.2016р., 14.09.2016р., 05.10.2016р., 19.10.2016р. прокурор апеляційну скаргу заперечила повністю; просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області - без змін.

05.10.2016р. представник позивача заперечив апеляційну скаргу повністю; просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області - без змін.

Представник відповідача явку повноважного представника, хоч про місце, час, дату проведення судових засідань був повідомлений у встановленому законом порядку.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

24 травня 2006 року між Ковельською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю В«Ковельський житлово-будівельний комбінатВ» в особі директора ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №19 (арк.справи 9).

Відповідно до п.1.1. договору купівлі-продажу земельної ділянки №18 позивач на підставі ст.ст.127,128 Земельного кодексу України, положення "Про порядок продажу земельних ділянок шляхом проведення аукціону (за конкурсом) в місті Ковелі", рішення Ковельської міської ради №39/37 від 28.02.2006р. та наказу відділу по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради від 22.05.2006р. №24 "Про затвердження результатів проведення земельного аукціону 22.05.2006 року по лоту №6" зобов'язується передати у приватну власність відповідача земельну ділянку, розміщену на землях, що знаходяться у віданні Ковельської міської ради, площею 1077 (одна тисяча вісімдесят три) кв.м., згідно з технічним паспортом та збірним кадастровим планом, розташовану в місті Ковелі провулок 40 років Перемоги, 12.

Згідно п.1.2 договору купівлі-продажу земельної ділянки №18 цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Сторони визначили істотні умови при відсутності яких договір не може вважатись укладеним. До таких умов увійшли:

- зобов'язання покупця протягом трьох місяців надати проект забудови земельної ділянки в управління міста і архітектури, отримати дозвіл на будівництво; сплатити до міського бюджету кошти в сумі 5% від вартості житлового будинку на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста; приступити протягом двох років до будівельних робіт з моменту отримання дозволу на забудову і оплати коштів на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста (п. 9.3. договору);

- подальше відчуження земельної ділянки до введення в експлуатацію об'єкта будівництва здійснюється за погодженням з Ковельською міською радою (п. 9.2. договору).

26 травня 2006 року приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_7 зареєстровано відповідний договір купівлі-продажу земельної ділянки №18 в реєстрі під №860.

В матеріалах справи наявний протокол земельного аукціону №6 від 22.05.2006 року (т.1, арк.справи 8, 9), державний акт на право власності на земельну ділянку від 31.08.2006р., виданий відповідачу про те, що він є власником земельної ділянки площею 0,1077га, яка розташована за адресою провулок 40 років Перемоги, 12 (т.1, арк.справи 10).

Положеннями п.9 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», зокрема, встановлено:

«Відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття».

Оскільки третіх осіб не було залучено до участі у справі в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне прийняти додаткові докази. При цьому, щодо посилання апелянта на факт незалучення банку до справи, як на підставу скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів звертає увагу на абз.5 п.12 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17 травня 2011 року N7: «З урахуванням припису частини другої статті 104 ГПК не підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в разі незалучення ним до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо це не призвело до прийняття неправильного рішення».

Колегія суддів, з поданих апелянтом доказів, встановила, що 12.10.2007р. між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат» укладено Кредитний договір про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №05/2007/978-КЛ/3.

В якості забезпечення виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, за вказаним кредитним договором, позичальник - ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат» уклав з банком договір іпотеки від 12.10.2007р., предметом якого є, в тому числі, земельна ділянка, яка розташована за адресою: провулок 40 років Перемоги, 12, м.Ковель, площею 1077 кв.м.

З поданих обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Калина-Ковель» доказів вбачається, що у період з липня 2006 року по липень 2009 року ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат», в особі директора ОСОБА_4, було укладено з фізичними особами - замовниками будівництва договори підряду на капітальне будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Ковель, вул. 40 років Перемоги, 10. (т.1, арк.справи 163-264).

Згідно з умовами укладених договорів, ОСОБА_4 від імені ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат», як підрядник, зобов'язався своїми силами та засобами, на належних товариству земельних ділянках, збудувати за кошти замовників і здати в експлуатацію у встановлений строк, з подальшою передачею замовникам, нерухомі об'єкти - квартири та нежитлові приміщення у багатоповерховому житловому будинку по вул.40 років Перемоги, 10 в м.Ковелі.

З наданих третьою особою квитанцій вбачається, що фізичні особи - замовники будівництва - на виконання умов договорів у період з липня 2006 року по липень 2009 року сплатили на рахунок ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат» грошові кошти на будівництво вказаного будинку на загальну суму 3115383,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, будівництво не було розпочато, забудовник не виконав свої зобов'язання згідно з укладеними договорами.

Господарським судом Волинської області постановою суду від 16.03.2012р. у справі №7/61-Б товариство з обмеженою відповідальністю «Ковельський житлово-будівельний комбінат» було визнано банкрутом, що спричинило охоронюваним законом інтересам окремих громадян - замовників будівництва - тяжкі наслідки.

Відповідно вироку Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 05.03.2014р., директора ТОВ «Ковельський житлово-будівельний комбінат» ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 306000 грн. з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на строк 3 роки. У вказаній кримінальній справі двадцять сім вкладників було визнано потерпілими внаслідок незаконних дій забудовника (т.1, арк.справи 145).

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Калина-Ковель» був створений 15.07.2016р. із частини вкладників (15 чоловік) та з метою отримання у власність земельної ділянки, на якій мав би бути побудований попереднім підрядником багатоквартирний житловий будинок, та укладення договору підряду на капітальне будівництво з іншим забудовником.

Рішенням Ковельської міської ради Волинської області №12/66 від 28.07.2016р. «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОК «Житлово-будівельний комбінат «Калина-Ковель»» було надано дозвіл обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Калина-Ковель» на складання проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 9000 кв.м. по вул.40 років Перемоги, 10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель Ковельської міської ради, не наданих у власність чи користування, в тому числі: площею 1077 кв.м. (кадастровий номер 0710400000:15:002:0039), площею 3299 кв.м. (кадастровий номер 0710400000:15:002:0043) (т.1, арк.справи 144).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, додаткових пояснень до скарги, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Як встановлено ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 ЦК України).

Як встановлено ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.2 ст.11 ЦК України).

З цією статтею кореспондується також ст.174 Господарського кодексу України, відповідно до ч.1 якої господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Уклавши договір купівлі-продажу від 24.05.2006р., сторони взяли на себе відповідні зобов'язання, які регламентуються окремим видом зобов'язань - купівля-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, з пункту 9.2 договору купівлі-продажу земельної ділянки №19 від 24.05.2006р. випливає суть дії: перешкодити вільному розпорядженню наданою у власність земельною ділянкою до введення в експлуатацію об'єкту будівництва.

Тобто, власник земельної ділянки, що була надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, не може розпорядитися нею на власний розсуд без дозволу Ковельської міської ради до виконання чітко визначеної конкретної вимоги - введення в експлуатацію об'єктів будівництва.

Отже, сторони визначили в якості істотної умови договору, крім сплати вартості об'єкту продажу, також зобов'язання здійснити будівництво житлового будинку у певний строк. Метою договору купівлі-продажу було не лише одержання коштів продавцем (позивачем), але й виконання покупцем (відповідачем) будівельних робіт по будівництву житлового будинку.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що відповідач зобов'язується прийняти від позивача придбану земельну ділянку і використовувати її відповідно до цільового призначення.

Проте зазначені умови договору відповідачем не були виконані: з травня 2006 року спірна земельна ділянка площею 1077 кв.м., яка за договором купівлі-продажу земельної ділянки №19 була передана у приватну власність відповідача, за умови цільового використання: для будівництва і обслуговування житлового будинку, однак, будівництво житлового будинку відповідачем не здійснюється.

Відповідачем цей факт не спростований, відповідні документи в заперечення позову в матеріалах справи відсутні.

Постановою господарського суду Волинської області від 16.03.2012р. ТОВ В«Ковельський житлово-будівельний комбінатВ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нездійснення відповідачем будівництва житлового будинку з 2008 року є істотним порушенням умов договору купівлі-продажу земельної ділянки №19 від 24.05.2006р.

В матеріалах справи відсутні докази в спростування викладеного.

З метою відновлення порушеного права позивача, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Ковельської міської ради є підставними та таким, що підлягають до задоволення.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі розірвання договору купівлі-продажу відповідач зобов'язаний повернути позивачу земельну ділянку у такому ж стані, в якому вона була отримана, про що складається відповідний акт передачі земельної ділянки за підписом обох сторін.

Частиною 3 ст.653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Зважаючи, що позовні вимоги про визнання недійсним державного акта на право власності на землю серії ВЛ №080654, скасування державної реєстрації акта та зобов'язання повернути земельну ділянку є похідними від первісної вимоги про розірвання договору купівлі-продажу, тому останні задоволено господарським судом Волинської області правомірно.

Не приймаються до уваги твердження скаржника про порушення судом першої інстанції процесуальних приписів ст.5 ГПК України (до позовної заяви додаються документи, які підтверджують вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору), з огляду на положення п.п.3.17.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанцї», якими встановлено:

«Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 у справі N 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Отже, місцеві господарські суди приймають у порядку, передбаченому ГПК, до свого провадження як позови з вимогами, що ґрунтуються на визнаних претензіях позивача, так і позови, щодо вимог яких не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору. У зв'язку з викладеним суди не мають права застосовувати пункт 4 статті 83 ГПК, а також відмовляти в прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог через недотримання порядку досудового врегулювання спору (частина четверта статті 22 названого Кодексу), крім позовів, пов'язаних з перевезеннями, що здійснюються на підставі угод про міжнародне залізнично-вантажне сполучення (СМГС) та міжнародне залізничне перевезення (КОТІФ)».

Щодо твердження апелянта про те, що скасування права власності на іпотечне майно порушує правову природу іпотечного договору, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі та доповненнях до скарги, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" на рішення господарського суду Волинської області від 18.08.15 р. у справі № 903/802/15 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Мамченко Ю.А.