Рішення

від 17.10.2016 по справі 914/2769/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2016р. Справа№ 914/2769/15

Господарський суд Львівської області у складі:

головуючої судді Галамай О.З., суддів Юркевич М.В., Король М.Р.

при секретарі судового засідання Прокопів І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Бізнес - центр «Підзамче»,м. Львів

до відповідача -1: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт Запитів, Кам'янка - Бузького району, Львівської області

до відповідача -2: Ресторану швидкого обслуговування "Лем - Берг", смт Брюховичі, Львівська область

про стягнення 221 272,46 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 01 від 04.01.2016 р.), ОСОБА_3 - представник (довіреність № 2 від 04.01.2016 р.);

від відповідача-1 : ОСОБА_4 - представник (довіреність № б/н від 11.04.2016р.);

від відповідача-2 : ОСОБА_4 - представник (довіреність № б/н від 05.12.2015р.)

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

На задоволення клопотання позивача (вх. № 22377/16 від 25.05.2016р.), здійснюється звукозапис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу В«ОберігВ» .

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Приватним акціонерним товариством В«Бізнес - центр В«ПідзамчеВ» подано позов до відповідача-1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та відповідача -2 Ресторану швидкого обслуговування В«Лем - БергВ» про стягнення 221 272,46 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.10.15 у справі № 914/2769/15 позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства В«Бізнес - центр В«Підзамче 82' 759,07 грн. неустойки, 42' 240,00 грн. орендної плати, 8' 999,10 грн. пені, 13' 411,20 грн. інфляційних втрат та 2' 212,72грн. судового збору, стягнуто з Ресторану швидкого обслуговування В«Лем - БергВ» на користь Приватного акціонерного товариства В«Бізнес - центр В«ПідзамчеВ» 41' 379,54 грн. неустойки, 21' 120,00 грн. орендної плати, 4' 499,55 грн. пені, 6' 705,60 грн. інфляційних втрат та 1' 106,36 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 р. рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2015 р. в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Бізнес центр "Підзамче" 8999,10 грн. пені та 135,08 грн. судового збору, та стягнення з Ресторану швидкого обслуговування "Лем-Берг" на користь Приватного акціонерного товариства "Бізнес центр "Підзамче" 4499,55 грн. пені та 67,54 грн. судового збору скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові Приватного акціонерного товариства "Бізнес центр "Підзамче" про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 8999,10 грн. пені, 135,08 грн. судового збору та стягненні з Ресторану швидкого обслуговування "Лем-Берг" 4499,55 грн. пені, 67,54 судового збору - відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016р. задоволено касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, скасовано Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р., рішення Господарського суду Львівської області від 26.10.2015р. та справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою суду від 11.05.2016р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.05.2016р.

Ухвалою суду від 26.05.2016р. на задоволення клопотання позивача призначено колегіальний розгляд справи та відкладено її розгляд на 08.06.2016р.

Згідно вимог ст. 2-1 ГПК України автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Галамай О.З., суддя Запотічняк О.Д., Синчук М.М., інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Синчука М.М. автоматизованою системою документообігу здійснено заміну члена колегії на суддю Король М.Р., інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.

В судових засіданнях 08.06.2016 р. та 13.07.2016р. оголошувалась перерва.

03.08.2016ру зв'язку з перебуванням у відпустці судді Запотічняк О.Д. автоматизованою системою документообігу здійснено заміну члена колегії на суддю Юркевича М.В., інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представники позивача в судовому засіданні 17.10.2016 р. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві, письмових поясненнях, та пояснень наданих в судових засіданнях.

Представник відповідачів у судовому засіданні щодо заявлених вимог заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, поясненнях, заяві про відмову у задоволенні позову, які містяться в матеріалах справи та пояснень, наданих в судових засіданнях.

В судовому засіданні 17.10.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

30.09.2013 р. між Приватним акціонерним товариством В«Бізнес - центр В«ПідзамчеВ» (який є правонаступником Закритого акціонерного товариства В«Бізнес центр В«ПідзамчеВ» (Орендодавець)), Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Рестораном швидкого обслуговування В«Лем - БергВ» (Орендарями) укладено Договір №52/13-ор (далі - Договір), відповідно до умов якого Підприємством В«РШО В«ЛЕМ-БЕРГВ» та Підприємцем ОСОБА_1 отримано у спільне строкове користування приміщення загальною площею 396м 2 першого поверху адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться на вулиці Б.Хмельницького, 176, у місті Львові для використання під кафе. Відповідно до п.2.1. Договору, строк дії Договору - до 30.09.2014 р.

Згідно п. 3.1.1. Договору за користування орендованим майном орендарі сплачують орендну плату з розрахунку: 16,67 грн. плюс ПДВ 3,33 грн., разом 20 грн. за 1м 2 за перший базовий місяць. На дату підписання договору орендна плата складає 6' 600,00 грн. та ПДВ 1' 320,00 грн., всього 7' 920 грн. за 396м 2 (п.3.1.1 Договору). Орендна плата не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря (п.3.1.2 Договору).

Орендар сплачує орендну плату орендодавцю шляхом перерахування відповідних платежів на поточний рахунок орендодавця за кожен календарний місяць користування орендованим майном. Орендар сплачує орендну плату орендодавцю в такій пропорції: 1/3 частини від загальної суми - ПП В«РШО В«Лем-БергВ» , 2/3 частини від загальної суми - ФОП ОСОБА_1 (п.3.1.3 договору).

Відповідно до п.3.1.4 договору до настання 25 числа кожного поточного календарного місяця оренди майна орендодавець виставляє орендарю рахунок на сплату орендної плати за наступний календарний місяць.

Орендар має сплатити орендну плату в поточному місяці за наступний місяць протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь якому разі здійснити оплату орендної плати за наступний календарний місяць не пізніше 10 числа місяця, що є наступним відносно місяця, в якому виставлений рахунок. У разі відсутності у Орендаря рахунку на оплату орендної плати з будь-яких причин Орендар зобов'язаний сплатити орендну плату у зазначений у цьому пункті термін, на підставі цього договору в розмірі орендної плати за попередній місяць, але з урахуванням змін, за згодою Сторін (п.3.1.5 Договору).

Відповідно до п.3.2.1. Договору крім орендної плати, зазначеної у п. 3.1 цього Договору, Орендар компенсує Орендодавцю витрати, пов'язані із забезпеченням орендованих приміщень електричною енергією (згідно із лічильником), теплопостачання, водопостачання (згідно із лічильником), в наступній пропорції: 1/3 частини від загальної суми - ПП В«РШО В«Лем-БергВ» , 2/3 частини від загальної суми - ФОП ОСОБА_1.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що при достроковому розірванні або закінченні дії цього Договору орендна плата та плата за комунальні послуги стягуються Орендодавцем по день фактичної здачі об'єкту оренди приміщення по акту.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.02.2015 р. у справі №914/4556/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 р., відмовлено у задоволенні позову ПП В«Ресторан швидкого обслуговування В«Лем-БергВ» до ПрАТ В«Бізнес-Центр В«ПідзамчеВ» про визнання права оренди приміщення у зв'язку з пролонгацією договору оренди та поновлення строку, який був раніше встановлений договором №52/13-Ор від 30.09.2013 р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.05.2015 р. у справі №914/3795/14, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 р., частково задоволено позов ПрАТ В«Бізнес-Центр В«ПідзамчеВ» , зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та Приватне підприємство В«Ресторан швидкого обслуговування В«ЛЕМ-БЕРГВ» звільнити нежитлові приміщення (загальною площею 396м 2 ), що знаходяться на першому поверсі Адміністративно-побутового корпусу, розташованого на вулиці Б.Хмельницького, 176, міста Львова, та у 5-денний строк повернути зазначений об'єкт нерухомості Приватному акціонерному товариству В«Бізнес-центр В«ПідзамчеВ» шляхом передачі його за відповідним ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2015 р. державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48647485 з примусового виконання наказу №914/3795/14 від 11.08.2015 р.

28.09.2015 р. державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського МУЮ винесено постанову про закриття виконавчого провадження ВП №48647485 у зв'язку з повним виконання рішення суду, яка була скасована постановою ВП № 48647485 від 16.05.2016 р. Личаківського ВДВС про скасування процесуального документу в зв'язку з невідповідністю ст.. 41 Закону України «Про виконавче провадження». 16.05.2016 р. Головним державним виконавцем Личаківського ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки «рішення суду виконано в повному обсязі, що стверджується актом державного виконавця від 25.09.2015 року».

Також, як вбачається з матеріалів справи, листом №70/8139 від 24.06.2015 р. слідчим Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області повідомлено ФОП ОСОБА_1 про те, що 22.06.2015 р. в межах розслідування кримінального провадження проведено обшук в приміщенні ПрАТ В«Бізнес-Центр В«ПідзамчеВ» , внаслідок чого знайдено ключі від дверей ресторану ПП В«РШО В«Лем-БергВ» . Крім того, приміщення ресторану опечатано Личаківським РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, слідством встановлюються особи, які здійснили заміну замків. У зв'язку з наведеним вище слідчим підтверджено, що ні ФОП ОСОБА_1, ні директор ПП В«РШО В«Лем-БергВ» доступу до приміщення не мають.

Оскільки відповідачі взяті на себе зобов'язання виконували неналежним чином та не у встановлені строки, не повернули орендованого майна орендодавцю у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди №52/13-Ор від 30.09.2013 р., позивачем відповідно до умов п.3.5. Договору нарахована орендна плата за фактичне користування приміщенням за період з 01.10.2014 р. по 31.05.2015 р. в розмірі 63 360,00 грн., яку просить стягнути з відповідачів.

Також, згідно з ч.2 ст.785 ЦК України позивачем нарахована неустойка в розмірі подвійної орендної плати за період з 06.10.2014 р. по 31.05.2015 р., що становить 124 138,61 грн., яку просить стягнути з відповідачів. Крім того, відповідачам нараховано 20 116,80 грн. інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України та 13 498,65 грн. пені на підставі п.7.3 договору за прострочення сплати орендної плати, які просить стягнути з відповідачів.

Також позивач просить стягнути з відповідачів судовий збір.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.09.2013 р. між Приватним акціонерним товариством В«Бізнес - центр В«ПідзамчеВ» (який є правонаступником Закритого акціонерного товариства В«Бізнес центр В«ПідзамчеВ» (Орендодавець)), Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Рестораном швидкого обслуговування В«Лем - БергВ» (Орендарями) укладено Договір №52/13-ор (далі - Договір), відповідно до умов якого Підприємством В«РШО В«ЛЕМ-БЕРГВ» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 отримано у спільне строкове користування приміщення загальною площею 396м 2 першого поверху адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться на вулиці Б.Хмельницького, 176, у місті Львові для використання під кафе. Відповідно до п.2.1. Договору, строк дії Договору - до 30.09.2014 р.

Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Статтею 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.02.2015 р. у справі №914/4556/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 р., відмовлено у задоволенні позову ПП В«Ресторан швидкого обслуговування В«Лем-БергВ» до ПрАТ В«Бізнес-Центр В«ПідзамчеВ» про визнання права оренди приміщення у зв'язку з пролонгацією договору оренди та поновлення строку, який був раніше встановлений договором №52/13-Ор від 30.09.2013 р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.05.2015 р. у справі №914/3795/14, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 р., частково задоволено позов ПрАТ В«Бізнес-Центр В«ПідзамчеВ» , зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та Приватне підприємство В«Ресторан швидкого обслуговування В«ЛЕМ-БЕРГВ» звільнити нежитлові приміщення (загальною площею 396м 2 ), що знаходяться на першому поверсі Адміністративно-побутового корпусу, розташованого на вулиці Б.Хмельницького, 176, міста Львова, та у 5-денний строк повернути зазначений об'єкт нерухомості Приватному акціонерному товариству В«Бізнес-центр В«ПідзамчеВ» шляхом передачі його за відповідним ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Згідно із пунктом 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Отже, в зазначених судових рішеннях у справах № 914/4556/14 та № 914/3795/14 встановлено факт спливу строку дії договору оренди №52/13-ор від 30.09.2013 р. та припинення орендних відносин 30.09.2014 р.

Частиною першою статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди у разі закінчення строку дії договору встановлено п. 6.1. та п.8.11 Договору №52/13-ор від 30.09.2013 р. Зокрема п. 6.1. Договору передбачено, що після припинення дії Договору об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем за актом приймання-передачі протягом 5 календарних днів з дня припинення дії Договору.

У судових рішеннях у справах №914/3795/14 та 914/4556/14, які набрали законної сили, зазначається, що згідно з нормою ч.1 ст.785 ЦКУ та умовами п.6.1 договору у відповідачів у зв'язку з припиненням правочину виник обов'язок з повернення об'єкту оренди (за ОСОБА_2 приймання-передавання) упродовж п'яти календарних днів, який не виконано.

Крім того, як підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 2013-2014 р., підписаними відповідачами, копіями банківських виписок за 2014 р., відповідачі використовували орендоване майно, періодично сплачували орендну плату за користування приміщенням та комунальні послуги: в призначенні платежу зазначалась В«оплата за оренду приміщень за договоромВ» чи В«за комунальні послугиВ» .

У матеріалах справи відсутні докази повернення орендованого майна після закінчення договору оренди 30.09.2014 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2015 р. державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського МУЮ винесено постанову про закриття виконавчого провадження ВП №48647485 у зв'язку з повним виконання рішення суду, яка була скасована постановою ВП № 48647485 від 16.05.2016 р. Личаківського ВДВС про скасування процесуального документу в зв'язку з невідповідністю ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» . 16.05.2016 р. Головним державним виконавцем Личаківського ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки «рішення суду виконано в повному обсязі, що стверджується актом державного виконавця від 25.09.2015 року». Отже, фактично майно було повернуто Орендодавцю тільки у вересні 2015 року.

Посилання відповідачів на безпідставність заявлених вимог у зв'язку із фактичним звільненням приміщення зважаючи на неможливість його використання, оскільки орендодавцем було відімкнуто комунікації, що на його думку, підтверджується заявами до органів МВС, спростовуються матеріалами справи. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, листом №70/8139 від 24.06.2015 р. слідчим Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області повідомлено ФОП ОСОБА_1 про те, що 22.06.2015 р. в межах розслідування кримінального провадження проведено обшук в приміщенні ПрАТ В«Бізнес-Центр В«ПідзамчеВ» , внаслідок чого знайдено ключі від дверей ресторану ПП В«РШО В«Лем-БергВ» . Крім того, приміщення ресторану опечатано Личаківським РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, слідством встановлюються особи, які здійснили заміну замків. У зв'язку з наведеним вище слідчим підтверджено, що ні ФОП ОСОБА_1, ні директор ПП В«РШО В«Лем-БергВ» доступу до приміщення не мають. У зв'язку з наведеним вище слідчим підтверджено, що ні ФОП ОСОБА_1, ні директор ПП В«РШО В«Лем-БергВ» доступу до приміщення не мають. Таким чином, факт відсутності у відповідачів можливості доступу до приміщення підтверджується лише 22.06.15р. Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути нараховані суми боргу по травень 2015 року, тобто з врахуванням встановлених обставин та відсутності доступу до приміщення лише з червня 2015 року.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що при достроковому розірванні або закінченні дії цього договору орендна плата та плата за комунальні послуги стягуються орендодавцем по день фактичної здачі об'єкта оренди по акту.

Відповідно до п.5.1. Постанови Пленуму ВГС України №13 від 29.05.13 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майнаВ» з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору,якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 20.11.12 у справі №3-45гс12.

З огляду на викладене, позивачем правомірно нараховано відповідачам 63 360,00 грн. орендної плати.

Оскільки відповідно до п.3.1.3 Договору сторони погодили сплату орендної плати орендодавцю в такій пропорції: 1/3 частини від загальної суми - ПП В«РШО В«Лем-БергВ» , 2/3 частини від загальної суми - ФОП ОСОБА_1, то відповідно заявлена позивачем до відповідачів сума орендної плати, розподіляється між ними в такій пропорції: з відповідача 1- 2/3 частини заборгованості з орендної плати в розмірі 42 240,00 грн.; з відповідача 2 - 1/3 частини заборгованості з орендної плати в розмірі 21 120,00 грн та підлягає до стягнення.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості. Як вбачається з умов Договору, який не визнано недійсним в силу закону чи рішенням суду (в матеріалах справи відсутні докази протилежного), орендарі прийняли орендоване приміщення у спільне користування без розподілу площі, яка буде займатися кожним із них, що не заперечується представниками позивача та відповідачів у судових засіданнях. Крім того, представник відповідача зазначила в судовому засіданні, що дана площа приміщення спільно використовувалась відповідачами. Тому не вбачається можливим та доцільним встановлення розміру частин площі орендованого приміщення між орендарями.

Щодо стягнення з відповідачів пені, слід зазначити таке. Відповідно до п. 7.3 Договору оренди, на підставі якого здійснено нарахування позивачем пені, якщо орендар допустить прострочення під час сплати орендної плати, перерахування сум компенсації за комунальні послуги чи оплаті додаткових послуг (п.3.1, 3.2, 3.3, 3.4, а також п.7.5, 7.6 договору), він зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожень день прострочення.

Як вбачається з вказаного пункту договору у ньому відсутня така підстава нарахування пені як п.3.5 на підставі якого стягується орендна плата за фактичне користування приміщенням у даному випадку.

Отже, вимога позивача про стягнення пені, нарахованої позивачем, в розмірі 13 498,65 грн. за несплату орендної плати за час користування приміщенням після закінчення договору оренди у є безпідставною та не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже вимога позивача про стягнення з відповідачів 20' 116,80 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню. Враховуючи п.3.1.3 Договору заявлена до стягнення з відповідачів сума нарахованих інфляційних втрат розподіляється між ними в такій пропорції: з відповідача 1- 2/3 частини в розмірі 13 411,20 грн.; з відповідача 2 - 1/3 частини в розмірі 6 705,60 грн підлягає до стягнення.

Приписами ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 7.9. Договору якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення орендованого приміщення у разі припинення дії цього Договору, Орендар сплачує Орендодавцю неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим приміщенням за час прострочення.

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо встановлення факту наявності вини орендаря для необхідності застосування такого виду відповідальності як сплата неустойки, слід зазначити, що наявність вини (умислу або необережності) у даному випадку підтверджується виконанням обов'язку з повернення майна в примусовому порядку в процесі виконавчого провадження з виконання рішення суду про зобов'язання відповідачів звільнити орендоване майно (рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2015 р. у справі № 914/3795/14).

Суд зазначає, що правова позиція щодо стягнення неустойки викладена у п.5.4 постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майнаВ» , де зазначено, щонеустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Таким чином, у зв'язку з припиненням договору у розумінні статті 291 Господарського кодексу України (далі - ГК України) - внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, у відповідача виник обов'язок негайно повернути позивачеві майно з оренди шляхом підписання відповідного акта приймання-передачі. Наслідком порушення виконання цього обов'язку є застосування до відповідача самостійної майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин у вигляді сплати неустойки .

Враховуючи зазначене, суд, перевіривши правильність розрахунку, дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем на підставі ст.785 Цивільного кодексу України та п.7.9 Договору 124 138,61 грн. неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період з 06.10.2014 р. по 31.05.2015 р. Враховуючи п.3.1.3 Договору заявлена позивачем до відповідачів сума неустойки розподіляється між ними в такій пропорції: з відповідача 1- 2/3 частини в розмірі 82 759,07 грн.; з відповідача 2 - 1/3 частини в розмірі 41 379,54 грн. та підлягає до стягнення.

Щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки, суд відхиляє, оскільки таке не підтверджено жодними належними доказами в обгрунтування підстав для його задоволення.

Що стосується актів приймання-передачі об'єкта оренди від 30.11.2013 р. та від 31.12.2013 р. про передачу орендованого нерухомого майна відповідачами позивачу, які містяться в матеріалах справи та на які посилаються відповідачі в обґрунтування своїх заперечень, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами були підписані помісячні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) після 31.12.2013 р., зокрема ПП. «РШО «Лем-Берг» підписано відповідні акти щодо орендної плати за користування нежитловими приміщеннями, а ФОП ОСОБА_1І підписано акти надання послуг щодо комунальних витрат за користування нежитловими приміщеннями. Також в матеріалах справи містяться докази часткової оплати за оренду та комунальні послуги після дати 31.12.2013 р., у період з 01.01.2014 р. по 30.08.2014 р., що не заперечується відповідачами.

Підтвердженням використання орендованого приміщення відповідачами на підставі договору оренди №52/13-Ор від 30.09.2013 р. є також лист №91 від 07.10.14 р. направлений позивачем відповідачам з вимогою повернути орендоване майна по закінченню терміну дії договору оренди №52/13-ор від 30.09.2013р.

Доказом отримання листа від 07.10.2014 р. відповідачами, є також лист-відповідь на нього від 10.10.2014р., підписаний директором ПП В«РШО В«ЛЕМ-БЕРГВ» та ФОП ОСОБА_1 та адресований ПрАТ В«Бізнес-центр В«ПідзамчеВ» , в якому відповідачі повідомляють позивача про неможливість повернення йому орендованого майна до моменту повернення їм понесених на покращення орендованого майна коштів або до визнання їх співвласниками майна.

Отже, наведене підтверджує факт використання відповідачами орендованого нежитлового приміщення після підписання актів приймання-передачі об'єкта оренди від 30.11.2013 р. та від 31.12.2013 р.

Щодо заперечень з приводу зазначення в постановах державного виконавця Личаківського ВДВС боржником тільки ПП «РШО «Лем-берг», суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-Х-ІV від 21.04.1999 р. (який був чинний на момент винесення постанов у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області №914/3795/14 від 11.08.2015 р.) стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України В«Про виконавче провадженняВ» .

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" cудові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст.116 ГПК України визначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.05.2015 р. у справі №914/3795/14, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 р., частково задоволено позов ПрАТ В«Бізнес-Центр В«ПідзамчеВ» , зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та Приватне підприємство В«Ресторан швидкого обслуговування В«ЛЕМ-БЕРГВ» звільнити нежитлові приміщення (загальною площею 396м 2 ), що знаходяться на першому поверсі Адміністративно-побутового корпусу, розташованого на вулиці Б.Хмельницького, 176, міста Львова, та у 5-денний строк повернути зазначений об'єкт нерухомості Приватному акціонерному товариству В«Бізнес-центр В«ПідзамчеВ» шляхом передачі його за відповідним ОСОБА_2 , про що 11.08.2015 р. видано відповідний наказ (виконавчий документ).

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Слід зазначити, що при цьому судом взято до уваги те, що на момент подання позову до господарського суду Львівської області позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 відсотків від ціни позову (в редакції Закону України «Про судовий збір», яка діяла на момент звернення з відповідним позовом до суду).

Керуючись статтями 3, 4, 4 1 , 4 2 , 4 3 , 4 4 , 4 5 , 4 6 , 12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, смт. Запитів, вул. Джерельна, буд.191, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства В«Бізнес - центр В«ПідзамчеВ» (79000, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 176, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32408191) 82 759,07 грн. неустойки, 42 240,00 грн. орендної плати, 13 411,20 грн. інфляційних втрат та 2 768,21 грн. судового збору.

3. Стягнути з Приватного підприємства Ресторану швидкого обслуговування В«Лем - БергВ» (Львівська обл., смт. Брюховичі, вул. Бічна Отця Іздрика, буд.6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33952193) на користь Приватного акціонерного товариства В«Бізнес - центр В«ПідзамчеВ» (79000, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 176, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32408191) 41 379,54 грн. - неустойки, 21 120,00 грн. - орендної плати, 6 705,60 грн. - інфляційних втрат та 1384,10 грн. - судового збору.

4. В частині задоволенння позовних вимог щодо стягнення з відповідача1 пені в розмірі 8 999,10 грн та відповідача 2 пені в розмірі 4 499,55 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.10.2016 р.

Головуючий суддя Галамай О. З.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Король М.Р.