Постанова

від 18.10.2016 по справі 915/288/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 915/288/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників: позивачаВаженіна С.А. - за довіреністю від 12.05.2015 р. відповідача-1 Карел О.Я. - за довіреністю від 17.10.2016 р. третіх осіб не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг України" на постановувід 26.07.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 915/288/16 господарського суду Миколаївської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЄВГРОЙЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" простягнення 24240000 грн. В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 р. ТОВ "ЄВГРОЙЛ" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "АДМ Трейдінг України" і ТОВ "Зернопримальний комплекс" "Інтерагротранс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл", Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про стягнення з ТОВ "АДМ Трейдінг України" 23740000 грн. та солідарно з ТОВ "Зернопримальний комплекс" "Інтерагротранс" 500000 грн. на підставі статей 526, 544, 611, 612, 615, 693 Цивільного кодексу України.

Позивач, в обґрунтування позову, наголошував на тому, що він створений шляхом виділу з ТОВ "АПК "Євгройл" та є правонаступником майна, прав та обовязків ТОВ "АПК "Євгройл". В частині розподільчого балансу станом на 01.03.2015 р.

При цьому, позивач зазначав, що йому за рішенням зборів учасників ТОВ "АПК "Євгройл" від 01.03.2015р. та розподільчим балансом станом на 01.03.2015 р. були передані активи та пасиви ТОВ "АПК "Євгройл", в тому числі, і дебіторська заборгованість ТОВ "АДМ ТРЕЙДІНГ Україна" (відповідача) на суму 24240000 грн., яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №500/2-011213 від 04.06.2014 р., укладеним між ТОВ АПК "Євгройл" та ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)", яке, в подальшому змінило назву на ТОВ "АДМ Трейдінг Україна".

Оскільки, як вважав позивач, відповідачем були порушені умови договору в частині поставки сільгосппродукції на суму передоплати у розмірі 24240000 грн., а до позивача перейшли права кредитора у спірному зобов'язанні, то останній вважав підставним звернення з даним позовом до суду і стягнення з відповідача вказаної передоплати.

ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" у відзиві на позов та додаткових поясненнях просило відмовити у його задоволенні, посилаючись, зокрема, на неможливість передачі прав та обов'язків за договором поставки №500/2-011213 від 04.06.2014 р. без згоди боржника у зв'язку з чим у позивача не виникло права на позов. Крім того, позивач не був стороною спірного договору поставки та не міг від нього відмовлятися та скеровувати відповідачу заявки на закупку.

Відповідач також посилався на те, що за умовами пунктів 4.1, 6.4, 6.5, 7.2 спірного договору обов'язок з поставки товару виникає тільки щодо партій товару, які повністю узгоджені, оплачені та закуплені. Оскільки повну вартість узгодженої партії товару в сумі 220866342,97 грн. не було здійснено, то у відповідача не виник обов'язок з поставки відповідної партії товару.

Відповідач наголошував і на відсутності дебіторської заборгованості перед ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" у заявленій до стягнення сумі.

Крім того, він зазначав, що платіж за банківською гарантією не є попередньою оплатою за договором поставки; що відносно посадових осіб ТОВ "Зернопримальний комплекс" "Інтерагротранс" відкриті кримінальні провадження щодо привласнення товарів, в тому числі тих, що були закуплені відповідачем на виконання спірного договору поставки та мали бути поставлені ТОВ "АПК "Євгройл".

01.04.2016 р., 19.04.2016 р. ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" подало до суду першої інстанції клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог заявлених до ТОВ "Зернопримальний комплекс" "Інтерагротранс" про солідарне стягнення з останнього 500000 грн.

Також ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" 19.04.2016 р. подало до господарського суду Миколаївської області клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №915/1356/15, у задоволенні якого судом було відмовлено ухвалою від 17.05.2016 р. через недоведеність підстав, за якими стаття 79 Господарського процесуального кодексу України, пов'язує зупинення провадження у справі.

ТОВ "АПК "Євгройл" подало до суду пояснення у справі, в яких підтримало позов, вважаючи його обґрунтованим та вказало на те, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.07.2015 р. у справі №915/822/15, яке набрало законної сили, у позові про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "АПК "Євгройл" від 01.03.2015 р. в частині затвердження розподільчого балансу щодо дебіторської заборгованості ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" було відмовлено; що рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.06.2015 р. у справі №915/727/15, яке набрало законної сили, позов ТОВ "ЄВГРОЙЛ" про стягнення ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" 12000000 грн. боргу за договором поставки №500/2-010828 від 10.07.13 був задоволений.

Позивач, на підставі статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, 17.05.2016 р. звернувся із заявою до місцевого господарського суду про відмову у позові в частині позовних вимог заявлених до ТОВ "Зернопримальний комплекс" "Інтерагротранс". Водночас, позивач просив стягнути з ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" 24240000 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016 р. (суддя Корицька В.О.) припинено провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "ЕВГРОЙЛ" до ТОВ "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс" про стягнення в солідарному порядку 500000 грн. заборгованості за договором поставки від 04.06.2014 р. на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з прийняттям судом відмови позивача від позову в цій частині. З огляду на викладене, суд не розглядав клопотання ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" про припинення провадження у справі в зазначеній частині.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 р. (суддя Корицька В.О.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" на користь ТОВ "ЄВГРОЙЛ" 24240000 грн. заборгованості за договором поставки №500/2-011213 від 04.06.2014 р. та 206700 грн. судового збору.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач є правонаступником ТОВ "АПК Євгройл" - покупця за договором поставки №500/2-011213 від 04.06.2014 р., а тому позивач обгрунтовано вимагає від відповідача погашення заборгованості в сумі 24240000 грн. за вказаним договором.

При цьому, суд визнав, що вказана заборгованість виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань з поставки у повному обсязі сільськогосподарської продукції на суму сплаченої покупцем передоплати.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг України" Одеський апеляційний господарський суд (судді: Мишкиної М.А., Будішевської Л.О., Таран С.В.), переглянувши рішення господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 26.07.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 р. і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 р. у справі та прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 107, 109, 512, 513, 520, 560, 562, 693 Цивільного кодексу України.

Скаржник не погоджується з висновками господарських судів про наявність підстав для стягнення спірної суми передоплати та вказує на те, що позивач у даному випадку не має права на судовий захист, оскільки до нього не перейшло право вимоги сплати спірної суми, позаяк розподільчий баланс не містить відомостей про перехід прав і обов'язків за договором поставки від ТОВ "АПК "Євгройл" до позивача. Крім того, позивач не є стороною спірного договору поставки.

На думку скаржника, пункт 15.4 договору поставки вимагає наявність попередньої письмової згоди, у даному випадку відповідача, для переуступки прав та обов'язків за договором, чого сторонами дотримано не було, оскільки така згода відповідачем не надавалася.

Водночас, скаржник вказує на те, що поставка товару за договором здійснюється за наявності заявок на поставку, втім такі заявки у матеріалах справи відсутні, а отже, строк поставки товару не наступив, що унеможливлює стягнення з відповідача спірної суми передоплати.

Скаржник також вважає, що платіж за банківською гарантією не є попередньою оплатою у розумінні приписів статті 693 Цивільного кодексу України, а виплата суми грошового забезпечення за гарантією на користь відповідача не може вважатись частковим виконанням зобов'язання покупця.

Від ТОВ "ЄВГРОЙЛ" до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство не погоджується з доводами касаційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, а судові акти у справі залишити без змін з мотивів у них викладених.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 04.06.2014 р. між ТОВ "АПК "Євгройл" - покупцем та ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)", яке в подальшому змінило назву на ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" - постачальником, був укладений договір поставки №500/2-011213 з додатками, за умовами пункту 2.1 якого відповідач прийняв на себе зобов'язання упродовж сезону (з 01.06.2014 р. по 31.08.2015 р.), починаючи з 04.06.2014 р. закуповувати та постачати узгоджені партії товару (сільськогосподарської продукції), а ТОВ "АПК "Євгройл" зобов'язався приймати та оплачувати їх на визначених сторонами у договорі умовах.

Відповідно до пункту 4.1 договору покупець зобов'язався замовляти та купувати замовлені та узгоджені партії товару у постачальника, а постачальник повинен постачати покупцю замовлені та узгоджені партії товару.

Сторонами узгоджено, що загальна кількість товару визначається у розмірі не менше 125000 метричних тон товару +/- 5%, із яких: насіння соняшнику - 65000 метричних тон +/- 5%; олія соняшникова нерафінована 1-го ґатунку - 5000 метричних тон +/- 5%; макуха соняшникова - 25000 метричних тон +/- 5%; біомаса не гранульована та гранульована - 30000 метричних тон +/- 5% (пункт 4.2 договору).

Постачальник купує товар для поставки покупцю на підставі заявок покупця на закупку, що надаються електронною поштою. Заявки на закупку мають надсилатися уповноваженим представником покупця з електронної адреси cugroil trade.company@mail.ru, zpk-iat@mail.ru, eugroil@mail.ru на електронну адресу уповноваженого представника постачальника negelevac@acti.kiev.ua. Підтвердженням про прийняття заявки на закупку є отримання уповноваженим представником покупця від уповноваженого представника постачальника електронного листа - відповіді з підтвердженням отримання заявки на закупку. Кожна заявка на закупку містить дату, вказує елеватор заготівлі (початкового придбання) товару, вид товару, об'єми товару (в тонах), ціну закупки товару. Типова форма заявки на закупку надається у додатку № 1 до договору (пункт 6.1 договору).

Згідно з пунктом 6.4 договору постачальник повинен щотижня повідомляти (факсом чи електронною поштою) покупця про види, кількість, вартість та початкове місце зберігання товару, придбаного постачальником. На підставі таких повідомлень сторони повинні щовівторка кожного тижня підписувати акти, що підтверджують закупку товару ("підтвердження про закупки"). Типова форма підтвердження про закупки наводиться у додатку №2 до договору.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що кожна партія товару, вказана у підтвердженні про закупки, вважається узгодженою та повинна бути поставлена покупцю згідно з договором.

У пункті 7.1 договору сторони погодили наступний графік поставки товару:

- у разі насіння соняшнику: квітень 2015 року - 6000 метричних тон +/- 5%; травень 2015 року - 7000 метричних тон +/- 5%; червень 2015 року - 7000 метричних тон +/- 5%; липень 2015 року - 15000 метричних тон +/- 5%; серпень 2015 року - 15000 метричних тон +/- 5%; вересень 2015 року - 15000 метричних тон +/- 5%; -

- у разі біомаси: квітень 2015 року - 4000 метричних тон +/- 5%; травень 2015 року - 4000 метричних тон +/- 5%; червень 2015 року - 4000 метричних тон +/- 5%; липень 2015 року - 4000 метричних тон +/- 5%; серпень 2015 року - 4000 метричних тон +/- 5%; вересень 2015 року - 10000 метричних тон +/- 5%;

- у разі макухи соняшникової та олії соняшникової - без графіку, за домовленістю сторін, але не пізніше строків придатності товару.

Заявки на поставку товару повинні бути оформлені покупцем у повній відповідності до вище зазначеного графіку поставки.

Постачальник зобов'язується поставити тільки узгоджені та повністю оплачені партії товару, закуплені за цим договором (пункт 7.2 договору).

Відповідно до пунктів 7.3.4, 7.3.6, 7.3.7 договору покупець зобов'язаний надавати заявки на поставку до 20 числа місяця, що передує місяцю, в якому повинна відбуватися поставка товару. Період поставки товару постачальником на користь покупця - не пізніше 30.09.2015р., але тільки після повної сплати вартості такого товару покупцем згідно договору. Покупець повинен надати постачальникові графік оплат всього товару, закупленого постачальником за цим договором, у строк до 28.02.2015 р.

Датою поставки є дата: у разі поставки насіння соняшника - дата складської квитанції; у разі постачання олії соняшникової, макухи соняшникової та біомаси - дата акту приймання-передачі товару (пункт 7.4.6 договору).

Відповідно до пункту 8.4 договору постачальник повинен надіслати покупцеві для перевірки розрахунок вартості товару (СП та/або СП1) упродовж 7 банківських днів від фактичної дати отримання заявки на поставку. У зв'язку з цим, дата поставки першої партії товару згідно з заявкою на поставку, наданою покупцем постачальнику до 20 числа місяця, що передує місяцю, в якому повинна відбутися поставка товару, повинна бути не пізніше 5 числа місяця, в якому повинна відбутися поставка товару. Згідно з цим розрахунком вартості товару (СП та/або СП1), постачальник повинен виставляти рахунок-фактуру на кожну партію товару, що постачається за цим договором, принаймні за 5 банківських днів до поставки такої партії товару, та покупець повинен сплатити суму рахунку принаймні за 2 банківських дні до такої поставки.

Покупець здійснює всі платежі за цим договором у гривнях банківським перерахунком на рахунок постачальника, або на інший рахунок, вказаний постачальником у рахунку-фактурі (пункт 8.6 договору).

Відповідно до пункту 9.1 договору в забезпечення належного виконання платіжних зобов'язань за цим договором покупець робить постачальнику оплату в розмірі 10% від вартості товару, купленого постачальником на користь покупця від сільгоспвиробників та/або від решти суб'єктів господарювання з ПДВ та в розмірі 10% від вартості товару, купленого постачальником на користь покупця та третіх осіб без ПДВ, який постачається за цим договором. За згодою сторін, покупець замість оплати може надати постачальнику безвідкличну банківську гарантію. Гарантія відкривається на першу вимогу постачальника при умові, якщо покупець надає постачальнику заявки на закупку товару.

Пунктом 12.5 договору сторони передбачили, що у разі, коли покупець не виконує свої зобов'язання за цим договором, щодо замовлення постачальнику закупки товару в обсязі не менше 125000 метричних тон товару +/- 5%, як передбачено ст. 4 договору, покупець зобов'язується оплатити постачальнику неустойку у сумі еквівалентній: у разі насіння соняшника, соняшникової олії, біомаси - 2,75 дол. США з кожної тони товару; у разі макухи соняшникової - 1,50 дол. США з кожної тони товару, незамовленого покупцем до мінімального об'єму товару згідно договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 р., а у випадку невиконання однією зі сторін своїх зобов'язань по договору у повному обсязі по закінченню вказаного строку - строк дії договору продовжується до повного виконання такою стороною своїх зобов'язань (пункт 15.1 договору).

До вказаного договору сторонами неодноразово вносилися зміни і доповнення шляхом укладання додаткових угод (т.1, а.с. 54-102).

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що в подальшому, відбулася зміна найменування юридичної особи постачальника з ТОВ "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" на ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" у зв'язку з чим у спірний договір (додаткова угода №7) були внесені відповідні зміни.

Також господарські суди встановили, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл", оформленого протоколом від 01.03.2015 р., завершено процедуру реорганізації товариства, виділено з ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" нову юридичну особу - ТОВ "ЄВГРОЙЛ" та затверджено розподільчий баланс ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" станом на 01.03.2015 р., за яким до ТОВ "ЄВГРОЙЛ" переходить частина належних ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" активів і пасивів.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл", оформленого протоколом № 1 від 02.03.2015 р., вирішено виділити з ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" ТОВ "Євгройл".

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл", оформленого протоколом №1/1 від 02.03.2015 р., доповнено протокол загальних зборів від 01.03.2015 р. пунктом 3: "ТОВ "Євгройл" є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" в частині розподільчого балансу ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" станом на 01.03.2015 р., у тому числі, але не виключно, усіх прав та обов'язків, за договорами поставки, зокрема, за договором № 500/2-011213 від 04.06.2014 р., а також зазначити у статуті ТОВ "Євгройл", що воно є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" в частині його розподільчого балансу станом на 01.03.2015 р.

Відповідно до пункту 1.5 Статуту ТОВ "Євгройл", державну реєстрацію якого проведено 03.03.2015 р., товариство є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" в частині розподільчого балансу.

Господарські суди також встановили, що ТОВ "ЄВГРОЙЛ" повідомляло відповідача про те, що є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ "АПК "Євгройл" в частині розподільчого балансу, зокрема, прав та обов'язків за договором поставки №500/2-011213 від 04.06.2014р., та пропонувало продовжити співпрацю за вказаним договором, а також неодноразово направляло заявки на закупку товару за ним.

Проте, 07.10.2015 р. ТОВ "АДМ Трейдінг України" надіслало ТОВ "АПК "Євгройл" та ТОВ "ЄВГРОЙЛ" повідомлення про припинення договору поставки.

Водночас, 22.01.2016 р. ТОВ "ЄВГРОЙЛ" також направило на адресу відповідача повідомлення про припинення дії спірного договору поставки, у в'язку з невиконанням відповідачем умов договору та просило повернути на його рахунок (як правонаступника ТОВ "АПК "Євгройл") кошти в сумі 24240000 грн., перераховані як попередня оплата вартості замовленої продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВГРОЙЛ" звернулося з позовом у даній справі про стягнення з ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" - відповідача 24240000 грн. передоплати за непоставлений за договором поставки №500/2-011213 від 04.06.2014 р. товар.

Як на підставу позову позивач посилався на статті 526, 544, 611, 612, 615, 693 Цивільного кодексу України та наголошував на тому, що він є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" в частині розподільчого балансу останнього станом на 01.03.2015 р. і створений шляхом виділу з вказаної юридичної особи. Зокрема, до нього перейшла і дебіторська заборгованість ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" - відповідача на суму 24240000 грн., яка виникла у зв'язку з порушенням останнім умов договору поставки №500/2-011213 від 04.06.2014 р., щодо поставки у повному обсязі товару на суму здійсненої покупцем передоплати.

Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольнили його.

Проте, такі висновки господарських судів колегією суддів визнаються передчасними через нез'ясування усіх обставин справи, з ненаданням оцінки зібраним у справі доказам та доводам, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору.

Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені у статті 512 Цивільного кодексу України, згідно з якою кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту вказаної норми правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні. Воно може бути як універсальним, тобто повним, так і сингулярним, тобто частковим. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника. Павонаступництво відрізняється від інших способів заміни осіб у зобов'язаннях насамперед тим, що права і обов'язки переходять в сукупності як єдине ціле і у складі всіх юридичних відносин правопопередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наступати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, виділу тощо. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов'язання є відповідний договір, на підставі якого воно виникло, передавальний акт чи розподільчий баланс, статут правонаступника. При цьому положення передавального акта або розподільчого балансу підлягають дослідженню судами.

Відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.

У розумінні наведеної норми, виділ - це один із шляхів утворення юридичної особи в результаті реорганізації іншої юридичної особи, при якому чинне законодавство не встановлює обов'язкових вимог щодо внесення змін до установчих документів юридичної особи, із якої здійснюється виділ, та/або викладення установчих документів цієї юридичної особи в новій редакції. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Втім, здійснюючи судовий розгляд справи, господарські суди обох інстанцій викладеного не врахували, не дослідили доводи відповідача стосовно умов за яких здійснюється переуступка прав та обов'язків за спірним договором поставки, зокрема, те, що жодна сторона не має права передавати свої права чи зобов'язання за договором без попереднього письмового дозволу іншої сторони, що передбачено пунктом 15.4 договору поставки №500/2-011213 від 04.06.2014 р., та те, що відповідач такої згоди і дозволу не надавав. Вказані доводи заявлялися відповідачем упродовж усього розгляду спору.

Водночас, судами не було досліджено обставин переходу прав у спірному зобов'язанні. Обмежившись посиланням на те, що позивач створений шляхом виділу з ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" та що він є правонаступником останнього в частині розподільчого балансу, господарські суди попередніх інстанцій не досліджували самого цього розподільчого балансу та, відповідно, не встановлювали чи були передані ТОВ "Євгройл" за розподільчим балансом від 01.03.2015 р. права і обов'язки ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл" за спірним договором поставки №500/2-011213 від 04.06.2014 р., які саме та в якому обсязі.

Як вбачається зі змісту судових актів і матеріалів справи, господарські суди першої та апеляційної інстанцій вдалися до оцінки фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ "Агропромислова компанія "Євгройл", не звернувши уваги на те, що в матеріалах справи розподільчий баланс станом на 01.03.2015 р. відсутній.

Крім того, спірна сума попередньої оплати 24240000 грн. складається з перерахованих грошових коштів (авансових платежів) у сумі 16740000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (том 1, а.с. 137-208) та отриманої постачальником банківської гарантії у загальній сумі 7500000 грн. (том 1 а.с. 130).

Вказана банківська гарантія була надана згідно з укладеним між ТОВ "АПК "Євгройл" та ПАТ "Укрсоцбанк" 03.04.2014 р. Генеральним договором про надання банківських гарантій №06.501-72/151 (з подальшими змінами).

У зв'язку з отриманням ПАТ "Укрсоцбанк" 26.11.2014 р. від ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" платіжних вимог від 26.11.2014 р. №6512/3 на суму 2100000 грн. та №6513/3 на суму 5400000 грн., банк 03.12.2014 р. здійснив задоволення вимоги платежу за гарантією платежу №67PG072014UAH від 04.07.2014 р. на суму 2100000 грн. та вимоги платежу за гарантією платежу №80PG092014UAH від 17.09.2014 р. на суму 5400000 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №00457-02 від 03.12.2014 р. та №02779-01 від 03.12.2014 р. (том 1, а.с. 130).

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку . Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 562 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Згідно зі статтями 563, 565 Цивільного кодексу України обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними у гарантії документами. За відсутності хоча б однієї з цих умов відповідальність гаранта не настає, чого господарськими судами при здійсненні судового розгляду спору також враховано та досліджено не було.

Згідно з частиною другою статті 4 3 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами процесуального законодавства, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4 2 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, для правильного вирішення даного спору, судам необхідно врахувати викладене та наведені норми, достеменно з'ясувати чи відбувся перехід прав кредитора до позивача у спірному зобов'язанні в силу правонаступництва та у якому обсязі, з підвердженням такого належними та допустимими доказами, надавши, при цьому, оцінку усім доказам у справі та доводам сторін, взявши їх до уваги чи спростувавши такі, і відповідно до встановленого, застосувати норми права, які регулюють спірні правовідносини.

Оскільки в силу статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 р. у справі № 915/288/16 та рішення господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач