Постанова

від 27.10.2016 по справі 923/456/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2016 р.Справа № 923/456/15 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Ліпчанської Н.В., Ярош А.І.

Секретар судового засідання: Кіртока Л.В.

За участю повноважних представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 8 від 01.09.2016р.;

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № 07/005-16 від 23.12.2015р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український силікат»

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19 серпня 2016 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 23 квітня 2015 року за нововиявленими обставинами.

по справі № 923/456/15

за позовом Приватного акціонерного товариства «Український силікат»

до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»

про скасування оперативно-господарської санкції

Відповідно до ст.ст. 4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами, в режимі відеоконференції.

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Український силікат» звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» про скасування оперативно-господарської санкції та визнання недійсним рішення комісії ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» з розгляду акту про порушення «Правил користування електричною енергією» № 130134 від 21.10.2013р., оформлене протоколом № 32 від 05.11.2013р.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23 квітня 2015 року (суддя Остапенко Т.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, відповідачем правомірно застосовано до позивача оперативно-господарську санкцію та ПАТ «Український силікат» не надав суду належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини, а саме: порушення ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» норм чинного законодавства при винесенні рішення з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією № 130134 від 21.10.2013р., оформленого Протоколом № 32 від 05.11.2013р.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що розрахунок та порядок нарахування позивачу вартості обсягу електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ виконаний у повній відповідності з приписами Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. № 782/12656.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. зазначене рішення господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2015р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. та рішення Господарського суду Херсонської області від 23.04.2015р. по справі № 923/456/15 залишено без змін.

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Український силікат» в порядку ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України звернулось до Господарського суду Херсонської області суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Херсонської області від 23.04.2015р. по справі № 923/456/15, в якій заявник просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український силікат», а саме: визнати недійсною та скасувати оперативно-господарську санкцію - рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» з розгляду ОСОБА_2 про порушення «Правил користування електричною енергією» № 130134 від 21.10.2013р. року, оформлене протоколом № 32 від 05.11.2013р.

Обґрунтовуючи зазначену заяву позивач посилається на лист НКРЕКП від 27 травня 2016 року за вих. № 5291/20-3/716, з якого йому стало відомо, що нарахування на підставі ОСОБА_2 були проведені ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» з недодержанням вимог п. 2.7 Методики, а саме невірно взято одиницю, виміру в формулу ґвик.с.п.=24 год./добу та Кв =0,75. На думку позивача, цей лист та додаткова угода № 2 від 26.02.2014р. до договору про постачання електричної енергії № 3410 від 16.08.2004р. є нововиявленою обставиною.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.08.2016р. (суддя Нікітенко С.В.) у задоволенні вищезазначеної заяви за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення Господарського суду Херсонської області від 23.04.2015р. у справі № 923/456/15 залишено без змін.

Ухвала мотивована тим, що обставини, наведені заявником у заяві про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 23.04.2015р. за нововиявленими обставинами та у додаткових поясненнях, не є нововиявленими.

Відмовивши у задоволенні заяви суд першої інстанції зазначив, що додаткова угода № 2 від 26.02.2014р. до договору про постачання електричної енергії № 3410 від 16.08.2004р. вже була предметом дослідження судом першої інстанції при прийнятті рішення, а наявність листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.05.2016р. № 5291/203/716 не може вплинути на обставини справи та зміну судового рішення.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Український силікат» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.08.2016р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Український силікат» та визнати недійсною та скасувати оперативно-господарську санкцію - рішення комісії публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» з розгляду ОСОБА_2 про порушення «Правил користування електричною енергією» № 130134 від 21.10.2013р., оформлене протоколом № 32 від 05.11.2013р.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що ухвала господарського суду першої інстанції була прийнята без дослідження всіх обставин справи.

При цьому, позивач у скарзі наполягає на тому, що лист НКРЕКП № 5291/20-3/716 від 27 травня 2016 року має всі складові ознаки нововиявленої обставини та зазначені в ньому данні є істотними для розгляду справи, тобто підтверджують факт невірного нарахування оперативно-господарської санкції.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив .

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2016р. задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства «Український силікат» щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами позивач посилається на те, що 13 червня 2016 року позивачу стали відомі обставини, встановлення яких дає змогу позивачу звернутись до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Так в мотивувальній частині рішення Господарського суду Херсонської області від 23.04.2015р. по справі № 923/456/15 зазначено: «Судом перевірено та визнано обґрунтованим, та таким, що відповідає вимогам Методики, розмір та порядок нарахування позивачу вартості обсягу електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ», позивач був змушений звернутись із заявою про роз'яснення рішення суду з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що у позовній заяві не ставилось питання відповідності всього розрахунку проведеного ПАТ «ЕК «Херсонобленерго», а саме не ставилось питання в розрізі, що Розрахунок проводився по п. 2.7. Методики за формулою W = Р*t*K, де P (кВт) визначається за формулою (2.8) або (2.9), що визначений п. 2.6. Методики. Таким чином Р - потужність самовільного підключення визначається за формулою Р = I*Ucosф, де І - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів кабелів, що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати. Постачальником при складанні ОСОБА_2 про порушення данні для формули вимірялись, що підтверджується ОСОБА_2 (Р=5,2 кВт по одному трансформатору та Р=0,0кВт по другому трансформатору), а постачальником електричної енергії взято в розрахунок номінальний струм трансформаторів та розрахунок проведено за такими даними Р = I*Ucosф = 600*0,22*0,9*3, за яким Р=356,40 кВт. Крім того, не відомо з яких розрахунків брався показник І=0,22 та t=24.

Ухвалою суду від 01.12.2015р. відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення рішення від 23.04.2015р. по справі № 923/456/15.

Позивач звертає увагу, що відповідно до листа НКРЕКП від 27 травня 2016 року за вих. № 5291/20-3/716 позивачу стало відомо, що нарахування на підставі ОСОБА_2 були проведені ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» з недодержанням вимог п. 2.7 Методики, а саме невірно взято одиницю, виміру в формулу ґвик.с.п.=24 год./добу та Кв =0,75.

Вказаним листом з урахуванням наявності рішень, що набрали законної сили НКРЕКП не може вплинути на перерахунок суми нарахування недорахованої електричної енергії, та наголошує на можливість перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відповідно до ст. 112-213 ГПК України.

Також у додатковому обґрунтуванні до заяви, позивач наголошує, що 15 червня 2016 року в приміщенні ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» на засіданні комісії за участю Інспекції держенергонагляду в Херсонській області було встановлено, що в лютому 2014 року між сторонами була укладена додаткова угода № 2 від 26.02.2014р. до договору про постачання електричної енергії від 16.08.2004 року за № 3410, якою було встановлено добове споживання електричної енергії, а тому при розрахунку оперативно-господарської санкції значення 1: прийняте = 24 години, що суперечить домовленості відповідно договору, так як на момент вчинення правопорушення цілодобове споживання електричної енергії не було погоджене. Про існування зазначеної додаткової угоди позивачу стало відомо лише на засіданні комісії 15.06.2016 року.

Позивач зазначає, що про існування вказаної додаткової угоди не було відомо й суду при розгляді справи по суті, а тому у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваній ухвалі, а відтак і не погоджується з доводами апеляційної скарги виходячи з наступного.

Статтею 112 ГПК України встановлено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

При цьому, пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 26.12.2011р. за № 17 роз'яснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше - їх існування на час розгляду справи;

по-друге - те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

по-третє - істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Щодо листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.05.2016р. № 5291/203/716, на який посилається позивач, судова колегія зазначає, що відповідно до п.п. 25 п. 4 «Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», затвердженого Указом Президенту України від 10.09.2014р. № 715/2014, - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглядає звернення споживачів та надає роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕ і КП.

Колегія суддів зауважує, що наданий заявником лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є нічим іншим як роз'ясненням законодавства на звернення споживача. Він не є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим як акт реагування на вчинене правопорушення та/або обов'язковим до виконання.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначений лист не може вплинути на обставини справи та зміну судового рішення.

Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, додаткова угода № 2 від 26.02.2014р. до договору про постачання електричної енергії № 3410 від 16.08.2004р., не є нововиявленою обставиною, оскільки даний доказ вже досліджувався місцевим господарським судом, а також апеляційною та касаційною інстанцією. Копія додаткової угоди міститься в матеріалах справи (т. І, а. с. 62).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведено наявність існування нововиявлених обставин, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення від 23.04.2015р. по справі № 923/456/15.

Отже, твердження апелянта щодо того, що ухвала господарського суду першої інстанції була прийнята без дослідження всіх обставин справи, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував наявні в ухвалі суду обставини, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, оскільки нововиявлені обставини у розумінні вищеперелічених приписів ст. 112 ГПК України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» №17 від 26.12.2011р. відсутні, то й відсутні правові підстави для задоволення заяви ПАТ «Український силікат» про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 23 квітня 2015 року за нововиявленими обставинами.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції, скаржником не надано ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів, які б спростували висновки, викладені в ухвалі суду першої інстанції, та всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведені ті обставини, на які скаржник посилався, як на підставу своїх вимог.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали про відмову в задоволенні заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала Господарського суду Херсонської області від 19.08.2016р. залишається судовою колегією без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п. 1, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український силікат» - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19 серпня 2016 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 23 квітня 2015 року по справі № 923/456/15 за нововиявленими обставинами залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 27.10.2016р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя А.І. Ярош