Постанова

від 18.10.2016 по справі 911/1465/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р. Справа№ 911/1465/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Майданевича А.Г.

Корсакової Г.В.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників

від позивача: Миколаєнко В.М.,

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Базя Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Переробник" на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2016р. у справі №911/1465/16 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Переробник"

до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області - Відповідач 1

Приватного підприємства "Східний Степ" - Відповідач 2

про визнання недійсним рішення, договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до Відповідачів про визнання недійсним рішення Відповідача 1 від 09.10.2006р. №156-7-У «Про передачу в оренду земельної ділянки ПП «Східний Степ» в с. Зазим'є», та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 09.02.2007р. кадастровий номер 3221282801:01:128:0007, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.07.2016р. у справі №911/1465/16 у позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що оскаржуване рішення Відповідача 1 прийнято у межах компетенції Відповідача 1 та у межах законодавства, яке діяло на момент прийняття оскаржуваного рішення. Позивач не довів належними та допустимим доказами порушення у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення Відповідачем 1 прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, оскільки Позивач, як юридична особа, був обізнаний про передачі спірної земельної ділянки Відповідачу 2 та надав на це згоду, шляхом підписання низки документів зазначених вище.

Оскільки вимога Позивача про визнання недійсним рішення Відповідача 1 "Про передачу в оренду земельної ділянки ПП "Східний Степ" в с. Зазим`є" задоволенню не підлягає, то й вимога про визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки від 09.02.2007р., також задоволенню не підлягає.

Не погодившись із вказаним рішенням, Позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за відсутності належних та допустимих доказів дійшов до помилкового висновку про наявність волевиявлення у Позивача, направленого на відмову від права постійного користування спірною земельною ділянкою. Крім того, припинення у Позивача права постійного користування земельною ділянкою закон пов'язує з прийняттям відповідного рішення власника земельної ділянки, проте Відповідач 1 не приймав такого рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2016р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 27.09.2016р.

Розпорядженням від 21.09.2016р. у зв'язку із звільненням у відставку та припиненням повноважень судді ОСОБА_7., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Майданевича А.Г., Корсакової Г.В.

Також, наказом в.о. голови Київського апеляційного господарського суду №96-а від 21.09.2016р. суддя Власов Ю.Л. направлений у відрядження з 26.09.2016р. по 30.09.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016р. апеляційну скаргу у справі №911/1465/16 прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено до розгляду на 18.10.2016р.

23.09.2016р. Відповідач 2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення місцевого суду залишити без змін.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача 2, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив.

Рішенням Відповідача 1 від 24.09.1997р. №67 надано в постійне користування Сільськогосподарському закритому акціонерному товариству "Переробник" для сільськогосподарського виробництва 33,0 га (ріллі 10,0 га, пол. шляхів 1,0 га, господарських дворів 19,4 га, інших 2,6 га.

На виконання зазначеного рішення, 17.11.1997р. Сільськогосподарському закритому акціонерному товариству "Переробник" видано Державний акт І-КВ №000455 на право постійного користування земельною ділянкою площею 33,0 га для сільськогосподарського виробництва.

23.07.2001р. загальними зборами акціонерів Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Переробник" прийнято рішення, оформлено протоколом від 23.07.2001р., про ліквідацію СЗАТ "Переробник", створено ліквідаційну комісію СЗАТ "Переробник", призначено членів ліквідаційної комісії та встановлено повноваження членів ліквідаційної комісії.

25.07.2005р. Позивач своїм листом вих. №25/7, направленим на адресу Відповідача 2, за підписом голови ліквідаційної комісії Ігнатченко Ю.В., засвідченим печаткою Позивача, зазначив, що не заперечує проти передачі Відповідачу 2 в оренду терміном на 49 років з правом викупу земельної ділянки площею 4,0 га, яка знаходиться в с. Зазим`є по вул. Радгоспна, для розташування на ній приміщень виробничо-складського комплексу для зберігання товарів.

28.07.2005р. рішенням Відповідача 1 №442-25-ІУ погоджено матеріали погодження місця розташування земельної ділянки, розташованої в межах с. Зазим`є на землях Позивача площею 4,0 га, із них: 2,2 га господарські двори, 1,8 га рілля для розміщення виробничо-складського комплексу Відповідача 2, надано Відповідачу 2 дозвіл на розробку проекту відведення щодо передачі в довгострокову оренду земельної ділянки площею 4,0 га для розміщення виробничо-складського комплексу в с. Зазим`є по вул. Радгоспна.

У вказаному рішенні Відповідача 1 зазначено, що при прийнятті рішення враховано згоду голови ліквідаційної комісії ЗАТ "Переробник".

01.03.2006р. представники ТОВ «Експертно-консультаційний центр», Відповідача 2, Позивача, ПП Бугаєнко, НВП «Бета-Інтер», ТОВ «Союз континент «Індустрія» склали акт встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки, підписанням якого Позивач також узгодив межі земельної ділянки, яка передана в оренду Відповідачу 2 за спірним рішенням та договором.

09.10.2006р. рішенням Відповідача 1 №156-7-У «Про передачу в оренду земельної ділянки ПП «Східний Степ в с. Зазим'є» вилучено із земель Позивача земельну ділянку площею 3,4708 га, із них: 1,6273 га рілля, 1,8435 га господарські двори в с. Зазим`є по вул. Радгоспна.

Цим же рішенням передано Відповідачу 2 земельну ділянку площею 3,4708 га, із них: 1,6273 га рілля, 1,8435 га господарські двори в оренду терміном п`ять років для будівництва виробничо-складських приміщень в с. Зазим`є по вул. Радгоспна з річною орендною платою 18416,93 грн.

09.02.2007р. між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 був укладений договір оренди земельної за умовами якого Відповідач 1 передав, а Відповідач 2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,4708 га, у тому числі 1,6273 га рілля, 1,8435 га господарські двори для будівництва виробничо-складських приміщень, за адресою Київська область, Броварський район, с. Зазим`є, вул. Радгоспна.

Відповідно до п.7 договору договір укладено на 5 років. Договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис за № 040732500092 від 12.12.2007р.

09.02.2007р. між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки.

28.09.2011р. рішенням господарського суду Київської області у справі №К21/103-11 за позовом ОСОБА_6 до СЗАТ "Переробник" про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів СЗАТ "Переробник" від 23.07.2001р., оформлених протоколом б/н від 23.07.2001р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. у справі №К21/103-11 апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 28.09.2011р. скасовано і прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення про ліквідацію СЗАТ "Переробник", оформлене протоколом загальних зборів від 23.07.2001р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.03.2016р. касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача 2 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. та на рішення господарського суду Київської області від 28.09.2011р. у справі №К21/103-11 припинено.

Відповідачем 2 на земельній ділянці, яка була отримана ним в оренду на підставі оскаржуваних рішення та договору, з дотриманням цільового використання земельної ділянки, побудовано цех по виготовленню поліетиленової продукції, площадки для збереження сировини та готових виробів, що підтверджується сертифікатом серія ІУ №165140850527 від 25.03.2014р., виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та свідоцтвом про право власності від 03.12.2014р.

Згідно з протоколом №5 від 11.05.2015р. позачергових загальних зборів акціонерів СЗАТ "Переробник" та статуту Позивача, змінено назву з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Переробник" на Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Переробник".

За час дії спірного договору оренди земельної ділянки Відповідач 2 сплатив орендні платежі на суму більше 1000000,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій та платіжних доручень, доданих Відповідачем 2 до матеріалів справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного рішення) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.1. ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3,4 ст.142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Відповідно до ч.3 ст.149 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог ст.150 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.151 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

Як встановлено судом, у 1997 році СЗАТ "Переробник" було надано у постійне користування земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва. У 2001р. загальними зборами акціонерів СЗАТ "Переробник" було прийняте рішення про його ліквідацію, та створено ліквідаційну комісію. Під час ліквідації СЗАТ "Переробник", Відповідач 2 виявив бажання отримати частину земельної ділянки, яка перебувала у користуванні СЗАТ "Переробник", в оренду для будівництва виробничо-складського комплексу. Для цього. Відповідач 2 погодив це питання з СЗАТ "Переробник", погодив місце розташування земельної ділянки з Відповідачем 1, виготовив та погодив проектну документацію. Після цього у 2006 році Відповідач 1 прийняв спірне рішення про вилучення спірної земель ділянки у Позивача та передав її Відповідачу в оренду для будівництва виробничо-складського комплексу. За час оренди Відповідач 2 побудував на спірній земельній ділянці виробничо-складський комплекс, який є його власністю. Протягом всього часу оренди Позивач ніяких заперечень відносно спірної земельної ділянки не виказував, лише через 10 років Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд погоджується з місцевим судом, що Позивач добровільно відмовився від спірної земельної ділянки, протягом 10 років нею не користувався, плату за користування не сплачував, отже Відповідачем 1 оскаржуване рішення прийнято у межах повноважень, при цьому прав та інтересів Позивача не порушує.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з п.2.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. №6 судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Оскільки вимога Позивача про визнання недійсним рішення Відповідача 1 "Про передачу в оренду земельної ділянки ПП "Східний Степ" в с. Зазим`є" задоволенню не підлягає, то вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 09.02.2007р., укладеного між Відповідачами, також задоволенню не підлягає.

Відповідачами подано заяви про сплив строку позовної давності, згідно яких останні просили суд застосувати до позовних вимог позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі ч. 4 ст.267 Цивільного кодексу України.

Позивач посилається на те, що про обставини прийняття Відповідачем 1 оскаржуваного рішення та укладення між відповідачами оскаржуваного договору, позивачу стало відомо в березні 2016 року в ході розгляду Вищим господарським судом України справи № К21/103-11, а до цього часу він користувався спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 №10 за змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Отже, враховуючи відсутність встановлення судом порушення прав чи інтересів позивача, місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для застосування позовної давності до вимог позивача.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 80, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Переробник" на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2016р. у справі №911/1465/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2016р. у справі №911/1465/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді А.Г. Майданевич

Г.В. Корсакова