Рішення

від 24.10.2016 по справі 922/2705/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р.Справа № 922/2705/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агро-Дарина", м. Харків про та зустрічним позовом до про розірвання договору оренди землі Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агро-Дарина", м. Харків Харківської міської ради, м. Харків визнання права власності за участю :

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 довіреність №08-11/7216/2-15 від 26.11.2015 року;

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 довіреність б/н від 05.09.2016 року;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд розірвати Договір оренди землі №6686/05 від 27.04.2005 року, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4), укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "АГРО-ДАРИНА" (відповідач) та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "АГРО-ДАРИНА" повернути земельну ділянку, загальною площею 0,4057 га по вул. Шевченка, 111 у м. Харкові територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем істотної умови Договору оренди землі (п. 31) щодо використання земельної ділянки в строки, встановлені договором (будівництво ремонтних та складських приміщень строком до 01.12.2006 року, 01.05.2008 року та до 31.12.2011 року не виконано), а вказана земельна ділянка ТОВ СГП "Агро-Дарина" використовується, з порушенням вимог земельного законодавства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2016 року за позовною заявою було порушено провадження по справі №922/2705/16 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Разом з тим, 06 жовтня 2016 року до господарського суду Харківської області від надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агро-Дарина" (відповідача за первісним позовом) вх. №32981, відповідно до якої останній просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Агро-Дарина" право власності на об"єкт незавершеного будівництва відсотком готовності 30%, який розташований по вул. Шевченка, 111 у м. Харкові.

Ухвалою суду від 07.10.2016 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агро-Дарина" було прийнято та призначено до розгляду сумісно з первісним позовом.

Розгляд справи неодноразово відкладався для надання сторонам можливості надати пояснення та докази вобґрунтування своєї правової позиції.

Крім того, ухвалою суду від 11 жовтня 2016 року строк розгляду справи №922/2705/16 було продовжено на 15 днів до "26" жовтня 2016 року, розгляд справи відкладено на 18 жовтня 2016 року.

В судовому засіданні 18.10.2016 року було оголошено перерву до 24 жовтня 2016 року, на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України.

24 жовтня 2016 року представник ТОВ сільськогосподарського підприємства "Агро-Дарина" надав до суду додаткові пояснення по справі в обгрунтування своєї правової позиції (вх. № 34868), які були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представник Харківської міської ради, який брав участь в судовому засіданні 24 жовтня 2016 року, первісні позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити повністю.

Представник ТОВ СГП "Агро-Дарина" в судовому засіданні проти первісного позову заперечував в повному обсязі. Зустрічний позов підтримував, просив суд його задовольнити та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Агро-Дарина" право власності на спірний об"єкт незавершеного будівництва.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 № 105/04 Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству "Агро-Дарина" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4057 га по вул. Шевченко, 111 у м. Харкові для будівництва ремонтних та складських приміщень строком до 01.12.2006 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації строком до 01.08.2029.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Агро-Дарина" було укладено Договір оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05.

Рішенням Харківської міської ради від 25.04.2007 №74/07 Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству "Агро-Дарина" було продовжено строки будівництва ремонтних та складських приміщень по вул. Шевченко, Шум, Харкові до 01.05.2008.

Рішенням Харківської міської ради від 24.02.2010 № 15/10 відповідачу також було продовжено строки будівництва ремонтних та складських приміщень по вул. Шевченка, 111 y м. Харкові до 31.12.2011.

Пунктом 5.2. вказаного рішення Відповідача було зобов'язано звернутися до управління земельних відносин для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 27.04.2005 року № 6686/05 в частині продовження строку будівництва об'єкту.

Однак, обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка по вул. Шевченка, 111 у м. Харкові огороджена, умови встановлені рішеннями Харківської міської ради від 23.06.2004 № 105/04, від 25.04.2007 №74/07 та від 24.02.2010 №15/10 щодо будівництва ТОВ СГП "Агро-Дарина" ремонтних та складських приміщень строком до 01.12.2006 року 01.05.2008 року та до 31.12.2011 року не виконані, земельна ділянка вказаним товариством використовується з порушенням вимог земельного законодавства, чим порушено істотні умови Договору оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05.

Так, відповідно до п. 7 Договору оренди землі у випадку не здачі об'єкту до експлуатації у встановленні у рішенні строки, а також неотримання дозволів виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договори оренди земельних ділянок підлягають розірванню у встановленому порядку.

Таким чином, у зазначеному договорі встановлені умови передачі та використання орендованої земельної ділянки.

Оскільки, забудовник не розпочав та не закінчив будівництво на земельній ділянці територіальної громади міста Харкова у строки визначені рішеннями Харківської міської ради, дана земельна ділянка може бути надана для забудови іншій особі.

Відповідно до п. 31 вищезазначеного договору оренди землі, обов'язком орендаря, зокрема, є те, що орендар повинен приступити до використання земельної ділянки по вул. Шевченка, 111 у м. Харкові в строки, встановлені договором оренди землі.

А відтак, орендар (Відповідач) порушив істотні умови договору, а саме, не приступив до використання даної земельної ділянки та на закінчив будівництво в строки, встановлені договором оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05.

На підставі викладеного Харківська міська рада вважає, що Договір оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05 укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Агро-Дарина" підлягає розірванню, що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Разом з тим, в запереченнях на позовну заяву відповідачем зазначено, що ним були здійснені певні заходи, а саме отримано архітектурне планувальне завдання на проектування яке видано 04.08.2004 року виконкомом Харківської міської ради Головним управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин Управлінням містобудування та архітектури, ТОВ фірма "Контакт-Проект" розроблена проектна документація, яка узгоджена та зареєстрована в управлінні містобудування та архітектури м. Харкова за № 1016/05 від 30.01.2006.

В Харківській обласній службі Української Державної інвестиційній експертизі пройдено експертизу проекту та 09.03.2006 року отримано Зведений висновок комплексної державної експертизи.

В Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова 17.10.2006 за № 06/446 отримано дозвіл на виконання будівельних робіт на об'єкті "Будівництво ремонтних та складських приміщень по вул. Шевченко, 111 у Київському районі м. Харкова".

Після отримання усіх необхідних документів, що надають право на виконання будівельних робіт ТОВ СГП "Агро-Дарина" були розпочаті роботи, даний факт підтверджується журналом загальних робіт, актами прихованих робіт, а також ОСОБА_1 № 262-А перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 26.07.2016 року складеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради .

Також пунктом 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 передбачено, що якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності" і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. У вирішенні таких спорів суди мають з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання.

Відповідно також до п. 8 Перехідних положень Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.02.2011 року, дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об'єкта.

Таким чином враховуючи, що п. 8 Договору оренди землі також передбачено строк дії договору до 01.08.2029 року, а Позивачем приймались рішення про продовження строків будівництва до 01.05.2008 та до 31.12.2011, то право відповідача на будівництво ремонтних та складських приміщень по вул. Шевченко, 111 зберігається у орендаря протягом всього терміну дії Договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 затверджено "Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт" (надалі Порядок). Пунктом 33 Порядку передбачено у разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє органу державного архітектурно- будівельного контролю, який видав дозвіл, про такі зміни за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.

Продовження виконання будівельних робіт без повідомлення про внесення змін забороняється.

Відповідачем 16.06.2016 року до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради було подано заяву про внесення змін в дозвіл на виконання будівельних робіт, згідно якої змінено інженера технічного нагляду на ОСОБА_3, кваліфікаційний сертифікат АТ №004969.

Після внесення змін відповідачем розпочаті будівельні роботи. Факт виконання будівельних робіт також підтверджується ОСОБА_1 від 26.07.2016 (тобто до подачі позовної заяви) № 262-А перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складеного головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_4. Згідно зазначеного акту на об'єкті проводились будівельні роботи, а саме влаштування підпірної стінки по ряду Б в вісях 4- 12. До того ж даний факт підтверджується актами на приховані роботи та записами в журналі загальних робіт.

Таким чином, відповідач зазначає, що на теперішній час ним здійснюються будівельні роботи направлені на закінчення робіт на об'єкті будівництва, що свідчить про цільове використання земельної ділянки згідно умов договору оренди землі.

Крім того, відповідач також вказує на те, що земельна ділянка яка використовується по Договору оренди землі від 27.04.2005 року є суміжною ділянкою, яка використовується відповідачем по договору оренди землі від 18.10.2005 року під експлуатацію нежитлових приміщень які знаходяться на праві власності у Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агро-Дарина". Так, згідно витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження відповідача є м. Харків, вул. Шевченка, буд. 111.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом є такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У п. 2.23. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих документів відповідачем належно та в повному обсязі здійснюється оплата за користування земельною ділянкою, що свідчить про відсутність завдання шкоди відповідачу у вигляді не надходження коштів до бюджету територіальної громади.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Згідно ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті 2.20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом "а" частини 1 статті 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно- будівельною інспекцією. Разом з тим, підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Таким чином, аналіз наведених норм діючого законодавства та умов договору свідчить, що підставою розірвання договору є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором, а не той факт, що будівельні роботи не було завершено.

Отже посилання позивача на імперативність норм права, щодо розірвання договору оренди землі з підстав не здійснення будівельних робіт протягом деякого часу є безпідставним та не обґрунтованим.

Пунктом 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України "Про основи містобудування» та «Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011 року) і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. У вирішенні таких спорів суди мають з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. При цьому судами також повинні досліджуватися якісні характеристики об'єкта будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі в експлуатацію об'єкта, що має визначатися проектом будівництва, який відповідно повинен бути предметом вивчення судом.

Відповідно до зазначеної норми позивач повинен довести у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки договір оренди укладався на будівництво та обслуговування ремонтних та складських приміщень, які будуть використовуватися для власних потреб відповідача що у свою чергу не є інфраструктурним об'єктом територіальної громади, орендна плата по договору вноситься у повному обсязі, а також ведуться будівельні роботи по закінченню будівництва об'єкту, суду не доведено у чому полягає шкода завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Правова позиція щодо безпідставності розірвання договору оренди землі у зв'язку з порушенням строків початку та закінчення будівництва викладена також у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 по справі №911/2845/13 та від 21.01.2015 по справі №910/16306/13..

З урахуванням викладених обставин справи, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Харківської міської ради та вважає за необхідне відмовити у задоволенні первісного позову.

Розглядаючи вимоги зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно акту готовності об'єкту нерухомості № 04-10/16 від 04.10.2016 року, складеного ПП "Спецстройпроект-1", відсоток готовності незавершеного будівництва нежитлової будівлі (ремонтні та складські приміщення), розташованого за адресою вул. Шевченко, 111 за станом обстеження 04.10.2016 року складає 30% готовності.

Згідно висновку від 04.10.2016 року про вартість об'єкта незалежної оцінки - нежитлової будівлі незавершеної будівництвом, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 111, виконаного ТОВ "Юридична компанія "КАЛИНА" в особі оцінювача ОСОБА_5 - ринкова вартість об'єкту оцінки на дату оцінки 04.10.2016 року становить 544 979 (п'ятсот сорок чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн.

Відповідно до "Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773: Технічна інвентаризація проводиться у таких випадках:

- п. 1.2: перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва;

- п. 7: об'єми незавершених будівництвом будинків визначаються за їх проектами з врахуванням технічного стану фактично наявних конструктивних елементів.

У Цивільному кодексі України, крім понять "нерухомість", "нерухоме майно", "об'єкт нерухомого майна" (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: "об'єкт незавершеного будівництва" (стаття 331), "об'єкт будівництва" (статті 876, 877, 879-881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб'єктивних цивільних прав стосовно об'єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

Відповідно до частини другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи будівлею з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві власності.

Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об'єкт незавершеного будівництва, може бути визнаний об'єктом права власності.

У відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 321 Цивільного кодексу України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 Цивільного кодексу України.

Згідно з нормою статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення (дана правова позиція міститься у Постанові Верховного суду України від 07.09.2016 року по справі № 6-47цс16).

Отже спірний об'єкт по вул. Шевченка, 111 в місті Харкові є об'єктом незавершеного будівництва, оскільки для будівництва якого укладено Договір оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05, на виконання будівельних робіт виданий дозвіл та понесені витрати на його спорудження. Даний об'єкт незавершеного будівництва є нерухомою річчю, оскільки розташований на земельній ділянці, переміщення якого є неможливим без його знецінення та зміни його призначення, а також право власності на нього підлягає державній реєстрації (ст. 181, 182 ЦК України).

Нормами діючого законодавства передбачено порядок реєстрації прав власності на об'єкт незавершеного будівництва (п. З ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), тому слід звернути увагу що процес будівництва є процесом втрати будівельними матеріалами і конструкціями своєї ідентичності, певного фізичного стану (наприклад, цемент, цегла, пісок і под. - як окремі інгредієнти), внаслідок чого право власності на будівельні матеріалі і конструкції, використані в процесі будівництва, як на окремі рухомі речі, припиняється. Також економічна цінність об'єкта будівництва не вичерпується лише вартістю будівельних матеріалів, використаних в процесі будівництва, сюди входить також вартість проектування, будівельних робіт, оплати певних дозвільних процедур та виготовлення документації, вартість послуг з охорони, страхування, транспортування та ін.).

Враховуючи те, що Харківською міською радою не визнається права власності ТОВ СП "Агро-Дарина" на майно, а саме - об'єкт незавершеного будівництва, то таке право може бути захищено способом передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України шляхом визнання такого права, та з підстав передбачених статтею 392 Цивільного кодексу України, а саме власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншого особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Зважаючи на вищевикладене, суд знаходить позовні вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Агро-Дарина" права власності на об'єкт незавершеного будівництва відсотком готовності 30%, розташованого по вул. Шевченко, 111 в місті Харкові, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати зі сплати судового збору за подачу первісного позову у даній справі залишаються за Харківською міською радою.

Разом з тим, з огляду на те, що позивач за зустрічним позовом не наполягає на відшкодуванні виитрат зі сплати судового збору за звернення до суду із відповідним позовом, суд залишає їх за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Агро-Дарина".

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Агро-Дарина" (адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 111, Код ЄДРПОУ 25611489) право власності на об'єкт незавершеного будівництва відсотком готовності 30%, розташованого по вул. Шевченко, 111 в місті Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:03:006:0021).

Повне рішення складено 31.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_6

Справа № 922/2705/16.