Постанова

від 01.03.2017 по справі 922/2705/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 922/2705/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В., суддівСибіги О.М., Корсака В.А. за участю представників: позивача (відповідач за зустрічним позовом)Проскурнін О.О. дов. від 30.11.2016 відповідача (позивача за зустрічним позовом)Ворожбянов А.М. дов. від 27.12.2016 №08-11/4551/2-16 перевіривши матеріали касаційної скаргиХарківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі№922/2705/16 господарського суду Харківської області за позовомХарківської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агро-Дарина" пророзірвання договору оренди землі та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агро-Дарина" доХарківської міської ради провизнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агро-Дарина" про розірвання договору оренди землі №6686/05 від 27.04.2005, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4), укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Агро-Дарина" (відповідач) та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Агро-Дарина" повернути земельну ділянку, загальною площею 0,4057 га по АДРЕСА_1 територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

06.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агро - Дарина" звернулось до господарського суду Харківської області у даній справі із зустрічним позовом до Харківської міської ради про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Агро - Дарина" право власності на об'єкт незавершеного будівництва відсотком готовності 30%, який розташований по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1).

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.10.2016 (суддя Денисюк Т.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського від 14.12.2016 (головуючий суддя Фоміна В.О., судді Крестьянінов О.О., Шевель О.В.), у задоволенні первісного позову відмовлено у повному обсязі.

Зустрічні позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Агро-Дарина" право власності на об'єкт незавершеного будівництва відсотком готовності 30%, розташованого по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1).

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Харківська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського від 14.12.2016 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за первісним позовом, а у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 32 Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", статей 331, 376, Цивільного кодексу України, Закону України "Про основи містобудування", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також заявник зазначає, що підставою для звернення з позовом стало невиконання відповідачем істотних умов договору оренди землі, а не систематична несплата відповідачем орендних платежів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.02.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 01.03.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 № 105/04 Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству "Агро-Дарина" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4057 га по АДРЕСА_1 для будівництва ремонтних та складських приміщень строком до 01.12.2006 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації строком до 01.08.2029.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та ТОВ СГ "Агро-Дарина" було укладено договір оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05.

Рішенням Харківської міської ради від 25.04.2007 №74/07 ТОВ СГ "Агро-Дарина" було продовжено строки будівництва ремонтних та складських приміщень по АДРЕСА_1 до 01.05.2008.

Рішенням Харківської міської ради від 24.02.2010 № 15/10 відповідачу також було продовжено строки будівництва ремонтних та складських приміщень по АДРЕСА_1 до 31.12.2011.

Пунктом 5.2 вказаного рішення відповідача було зобов'язано звернутися до управління земельних відносин для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05 в частині продовження строку будівництва об'єкту.

Однак, обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 огороджена, умови встановлені рішеннями Харківської міської ради від 23.06.2004 № 105/04, від 25.04.2007 №74/07 та від 24.02.2010 №15/10 щодо будівництва ТОВ СГП "Агро-Дарина" ремонтних та складських приміщень строком до 01.12.2006, 01.05.2008 та до 31.12.2011 не виконані, земельна ділянка використовується товариством з порушенням вимог земельного законодавства, чим порушено істотні умови договору оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05.

Відповідно до пункту 31 вищезазначеного договору оренди землі, обов'язком орендаря, зокрема, є те, що орендар повинен приступити до використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 в строки, встановлені договором оренди землі.

А відтак, орендар (Відповідач) порушив істотні умови договору, а саме, не приступив до використання даної земельної ділянки та на закінчив будівництво в строки, встановлені договором оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05.

На підставі викладеного Харківська міська рада вважає, що договір оренди землі від 27.04.2005 № 6686/05 укладений між Харківською міською радою та ТОВ СГ "Агро-Дарина" підлягає розірванню, що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Посилаючись на пункт 7 договору оренди землі, позивач вважає, що у разі не здійснення будівництва на земельній ділянці у строки передбачені умовами договору, земельна ділянка використовується не за призначенням, а тому є всі підстави для розірвання договору оренди землі.

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний суд, виходив із приписів статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 143 Земельного кодексу України та правових висновків Пленуму Вищого господарського суду України, в яких зазначено, що невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд не є підставою вважати використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, та відповідно не є підставою для розірвання договору оренди землі. Підставою розірвання договору є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором, а не той факт, що будівельні роботи не було завершено.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтями 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання по ньому має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Розірвання договору є юридичним фактом, що спрямований на припинення правовідносин між його сторонами. За загальним правилом розірвання договору здійснюється за згодою сторін або на вимогу однієї із його сторін, у разі неналежного виконання своїх обов`язків щодо виконання умов договору іншою. Кожен договір має свою специфіку щодо підстав його розірвання. Не становить виключення й договір оренди земельної ділянки.

За змістом частини першої статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельною ділянки, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.

Відповідно до статей 24 та 25 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення останнім орендної плати, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

У пункті 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно наданих відповідачем декларацій з плати за землю, виписок по рахунку ТОВ СП "Агро-Дарина", а також довідки Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області вбачається, що відповідачем належно та в повному обсязі здійснюється оплата за користування земельною ділянкою, заборгованість по податку на майно в частині плати за землю у ТОВ СП "Агро-Дарина" відсутня. Відсутність заборгованості зі сплати за користування спірною земельною ділянкою підтвердив і представник Харківської міської ради в судовому засіданні.

Отже, належне виконання ТОВ СП "Агро-Дарина" своїх обов'язків щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати за спірним договором оренди землі, свідчить про відсутність завдання шкоди відповідачу у вигляді не надходження коштів до бюджету територіальної громади.

У пункті 2.20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як зазначалось, працівниками Департаменту територіального контролю Харківської міської ради здійснювалось обстеження спірної земельної ділянки, про що складено відповідний акт. Вказаним актом не встановлено факту знищення або пошкодження об`єкта оренди, яке б істотно перешкоджало передбаченому договором використанню земельної ділянки.

Статтею 143 Земельного кодексу України передбачено, що підставою примусового припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно пункту 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, аналіз наведених норм діючого законодавства та умов договору свідчить, що підставою розірвання договору є саме використання орендарем землі не цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором, а не той факт, що будівельні роботи не було розпочато.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно - будівельною інспекцією. Однак, підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Пунктом 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. У вирішенні таких спорів суди мають з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. При цьому судами також повинні досліджуватися якісні характеристики об'єкта будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі в експлуатацію об'єкта, що має визначатися проектом будівництва, який відповідно повинен бути предметом вивчення судом.

Відповідно до зазначеної норми позивач повинен довести у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Однак, звертаючись з позовом про розірвання договору оренди з підстав проведення робіт з будівництва на спірній земельній ділянці з порушенням строків, передбачених умовами договору, Харківська міська рада не довела суду наявність шкоди, завданої державі невиконанням саме таких умов договору, за умови, що орендна плата здійснюється відповідачем своєчасно та у повному обсязі.

Посилання позивача на те, що спірна земельна ділянка могла бути передана на правах оренди іншій особі для належного її використання, колегією суддів правомірно було відхилено, оскільки відповідачем на час виникнення спору вже здійснюється будівництво, неодноразово рішеннями Харківської міської ради змінювались строки початку будівництва, у дозвіл на виконання будівельних робіт внесено зміни, згідно яких змінено інженера технічного нагляду на ОСОБА_6 тощо. Тобто, на протязі 2006-2016 років відповідачем здійснювались дії щодо наміру проведення робіт з будівництва.

В Харківській обласній службі Української Державної інвестиційній експертизі пройдено експертизу проекту та 09.03.2006 отримано Зведений висновок комплексної державної експертизи.

В Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова 17.10.2006 за № 06/446 отримано дозвіл на виконання будівельних робіт на об'єкті "Будівництво ремонтних та складських приміщень по АДРЕСА_1".

Після отримання усіх необхідних документів, що надають право на виконання будівельних робіт ТОВ СГП "Агро-Дарина" були розпочаті роботи, даний факт підтверджується журналом загальних робіт, актами прихованих робіт, а також Актом № 262-А перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 26.07.2016 складеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради .

Факт виконання будівельних робіт також підтверджується актом від 26.07.2016 (тобто до подачі позовної заяви) № 262-А перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складеного головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Шишкіним Сергієм Юрійовичем. Згідно зазначеного акта на об'єкті проводились будівельні роботи, а саме влаштування підпірної стінки по ряду Б в вісях 4- 12. До того ж даний факт підтверджується актами на приховані роботи та записами в журналі загальних робіт.

Також судами було враховано обставини щодо початку економічної кризи у другій половині 2008 року. Зазначені факти підтверджені Законом України від 21.10.2008 "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України від 25.12.2008 "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".

Отже, вказані обставини знаходились поза впливом ТОВ СП "Агро-Дарина" та зумовили невиконання ним умов договору оренди земельної ділянки щодо завершення забудови земельної ділянки не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів про відсутність підстав для задоволення первісних позовних вимог про розірвання договору оренди.

Розглядаючи зустрічні позовні вимоги про визнання права власності суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх обґрунтованість та задовольнили позов про визнання права власності.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, ТОВ СП "Агро-Дарина" зазначало, що користуючись на правах оренди земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 м. Харків, здійснює будівництво ремонтних та складських приміщень за цією адресою.

Згідно акта готовності об'єкту нерухомості № 04-10/16 від 04.10.2016 року, складеного ПП "Спецстройпроект-1", відсоток готовності незавершеного будівництва нежитлової будівлі (ремонтні та складські приміщення), розташованого за адресою АДРЕСА_1 за станом обстеження 04.10.2016 складає 30% готовності.

Згідно висновку від 04.10.2016 про вартість об'єкта незалежної оцінки - нежитлової будівлі незавершеної будівництвом, розташованої за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, виконаного ТОВ "Юридична компанія "КАЛИНА" в особі оцінювача ОСОБА_8 - ринкова вартість об'єкту оцінки на дату оцінки 04.10.2016 року становить 544 979 (п'ятсот сорок чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн.

Об`єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 є об`єктом цивільних прав, визнання права власності на який може бути вирішено в судовому порядку. ТОВ СП "Агро-Дарина" є замовником (забудовником) будівництва, що підтверджується договором оренди землі від 27.04.2005 №6686/05, дозволом на будівельні роботи.

Зважаючи на викладене, суди дійшли висновку, що позовні вимоги про визнання за ТОВ СП "Агро-Дарина" права власності на об'єкт незавершеного будівництва відсотком готовності 30%, розташованого по АДРЕСА_1, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Такі висновки судів є передчасними з огляду на таке.

Частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв'язку з нормами статей 177 - 179, 182 ЦК України, частини третьої статті 3 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 18 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII "Про основи містобудування" передбачає, що реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об'єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Однак, у даному випадку, позивач за зустрічним позовом просить визнати право власності на об'єкт незавершеного будівництва відсотком готовності 30%, а відтак визнавати право власності на такий об'єкт у судів попередніх інстанцій не було ніяких правових підстав.

Визнання ж права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами Цивільного кодексу України чи іншими нормативними актами не передбачено.

Зазначений висновок міститься і в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 у справі № 3-82гс11 та від 27.05.2015 у справі №6-159цс15.

За таких обставин суд неправильно застосував норму статті 392 Цивільного кодексу України та безпідставно ухвалив рішення про визнання за позивачем права власності на спірне майно.

Відповідно до статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9- - 111 12-Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі №922/2705/16 та рішення господарського суду Харківської області 24.10.2016 скасувати в частині задоволення зустрічних позовних вимог.

В цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

В решті судові рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агро-Дарина" (61013, м.Харків, вул. Шевченка, 111, код ЄДРПОУ 25611489) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) 10507,96 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції та 9809,64 грн. судового збору за перегляд справи в суді касаційної інстанції.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: О. Сибіга

В. Корсак