Постанова

від 07.11.2011 по справі 13/173

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2011 № 13/173

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Корсакової Г.В.

ОСОБА_1

при секретарі:

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Рабен Україна"

на рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2011

у справі № 13/173 (ОСОБА_2

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед ФДС"

до ТОВ "Рабен Україна"

про визнання зобов'язання виконаним належним чином та стягнення збитків в розмірі 757,92 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду м. Києва № 13/173 від 12.07.2011 р. частково задоволений позов ТОВ «Юнайтед ФДС» до ТОВ «Рабен Україна» про визнання зобов'язання виконаним належним чином та стягнення 757,92 грн.

Відповідач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засідання проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причина суду не відома, враховуючи наявність повідомлення відділення поштового зв'язку про отримання сторонами ухвали суду про призначення справи до розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 05.05.2009 сторонами укладено договір № К 45/2009-01, за умовами якого відповідач зобов'язався за плату, на користь та за рахунок позивача надавати та організовувати транспортно-експедиційні послуги та додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів по території України, а позивач оплатити вартість послуг.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідач прийняв товар для перевезення, проте в ході проведення перевірки виявлено пошкодження товару на суму 757,92 грн.

Частково задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що вимога про стягнення пошкодженого вантажу підлягає задоволенню в розмірі 627,70грн.(вартість відвантаженого товару за товаросупровідними документами)

Заперечуючи проти рішення, відповідач звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції приймаючи рішення не врахував того, що п.5.2.2 договору виключає відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження товару, а акт розбіжностей не вказує на наявність пошкодження упаковки товару.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 924 Цивільного кодексу України та частиною 1 ст. 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зі змісту ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організовувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

За приписами статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор - це суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиційних послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Статтею 134 Статуту автомобільного транспорту УРСР передбачено, що автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника. В цьому випадку автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред'явник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися з вини автотранспортного підприємства або організації.

Колегія суддів вважає доводи відповідача про те, що господарським судом не прийнято до уваги п.5.2.2 договору, яким перевізник звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, пошкодження вантажу, безпідставними так як даний пункт договору має застереження, зокрема справність пломбування. Тоді як акт приймання товару (а.с.20) має зауваження щодо її справності.

Між тим, судова колегія дійшла висновку що рішення господарського суду підлягає скасуванню в зв'язку з наступним.

Акт приймання продукції за кількістю, складений в присутності водія позивача. Водій перевізника, тобто відповідача не був залучений до складання та підписання акту, що було необхідним, зважаючи на те, що супровід вантажу здійснювався за участю представників як позивача так і відповідача. Зауваження стосовно несправності пломбування, повинні бути зафіксовані представниками обох сторін. Колегія суддів враховує, що несправність пломби не вплинула на кількість вантажу що перевозився.

Пунктом 3.1.3 передбачено, що навантаження товару здійснюється замовником, тобто позивачем. Матеріали справи не містять, зауважень щодо пошкодження євро палети, що б було підставою вважати відповідача винним у неналежному (необережному, тощо) перевезенні товару. Таким чином, колегія суддів (за відсутністю схеми розміщення товару на палеті) припускає, що пошкодження упаковки товару різних груп відбулося або до навантаження, або під час навантаження товару у транспортний засіб, що свідчить про безпідставність стягнення збитків з відповідача..

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає -скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті відповідачем державного мита за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Рабен Україна» задовольнити, рішення господарського суду м. Києва № 13/173 від 12.07.2011 - скасувати.

Прийняти нове рішення. У задоволенні позову ТОВ «Юнайтед ФДС» до ТОВ «Рабен Україна» про визнання зобов'язання виконаним належним чином та стягнення 757,92 грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед ФДС» ( 04655 м. Київ, вул. Полярна14, ЄДРПОУ 33399801)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» ( 02154 м. Київ вул.. Сосюри 6, ЄДПРОУ 32306522) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 93,50грн.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Корсакова Г.В.

ОСОБА_1

11.11.11 (відправлено)