Постанова

від 01.11.2016 по справі 825/861/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 року Чернігів Справа № 825/861/16

Чернігівський окружний адміністративний суд колегією суддів в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

суддів Житняк Л.О., Соломко І.І.,

при секретарі Ул'яничеві М.В.,

за участю представників позивача Леміщенка Р.В., Дендріно Н.М., представників відповідача Ананка А.Ю., Безсмертного В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Укрінтеркомпані» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Укрінтеркомпані» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державної фіскальної служби України, в якому просить суд зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області відобразити показники (дані) від'ємного значення податкового кредиту з ПДВ, що зараховуються до складу податкового кредиту наступних звітних (податкових) періодів, визначені в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ (реєстраційний номер 9215379944) в розмірі 691841,00 грн., поданим позивачем з ПДВ в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача; зобов'язати Державну фіскальну службу України внести до системи електронного адміністрування суму від'ємного значення податкового кредиту з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступних звітних (податкових) періодів, зазначених в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ (реєстраційний номер 9215379944) в розмірі 691841,00 грн., поданим позивачем у зв'язку з виправленням самостійно заявлених помилок.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до 01.02.2015 сума в розмірі 691841,00 грн. перебувала на особовому рахунку платника ПДВ як від'ємне значення податкового кредиту. Станом на 13.07.2015 вказана сума податкового кредиту, згідно витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, відображалася як сума, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні. Зазначає, що після здійснення дій по декларуванню за липень 2015 року було виявлено, що сума податкового кредиту в розмірі 691841,00 грн. не відображена ні в сумі від'ємного значення, на яку збільшується показник, ні в сумі податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні. У зв'язку з цим було здійснено уточнення задекларованого від'ємного значення податкового кредиту з ПДВ, але вказана сума не відобразилася в жодному рядку витягу з системи електронного адміністрування ПДВ. Вказує, що уточнюючий розрахунок є однією з форм податкової звітності, проте відповідачами він не був взятий до уваги.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивачу реєстраційну суму в системі електронного адміністрування збільшено на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за результатами декларування червня 2015 року в розмірі 44751,00 грн., а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Представник Державної фіскальної служби України в судовому засіданні позов не визнав повністю, зазначив, що з 01.01.2015 запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Так, пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не передбачено збільшення реєстраційної суми на суму від'ємного значення податку за даними уточнюючих розрахунків, наданих після 31.07.2015.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Укрінтеркомпані» зареєстровано в якості юридичної особи 06.02.2009, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.01.2016 (а.с. 12-13), взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків 10.02.2009 згідно довідки від 17.03.2011 № 237/10/29-017 (а.с. 15), та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію № 100332620 від 14.04.2011 (а.с. 16).

На офіційному порталі Державної фіскальної служби України було розміщено лист від 19.01.2015 № 1403/7/99-99-19-03-01-17З, в якому було повідомлено про поетапне запровадження електронних рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ та визначено дату 01.02.2015 початку використання електронного рахунку для суб'єктів господарювання, які зареєстровані платниками ПДВ до 01.02.2015.

Позивачем 17.03.2015 було подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року, де в рядку 26 було відображено суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів в розмірі 691841,00 грн., яка була зарахована на електронний рахунок позивача № 37512000132844 в системі електронного адміністрування ПДВ (а.с. 17-22).

Зазначена податкова декларація надійшла на адресу податкової інспекції 19.03.2015 та була прийнята і зареєстрована контролюючим органом за № 9043473521, що підтверджується квитанцією № 2 (а.с. 23).

Відповідно до витягу з системи електронного адміністрування ПДВ № 7 від 13.07.2015 за позивачем рахувалася сума збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 691841,00 грн. (а.с. 29).

13.07.2015 Приватним підприємством «Укрінтеркомпані» було подано електронну податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, у якій було задекларовано показник рядка 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) у розмірі 44751,00 грн. (а.с. 58-61).

Зі змісту наданого витягу з системи електронного адміністрування ПДВ № 13303856 від 13.08.2015 від'ємне значення, на яку збільшується показник ?Накл складає 44751,00 грн. (а.с. 30).

13.08.2015 позивачем було подано податкову декларацію за липень 2015 року, в якій було відображено у рядку 20 від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 44751,00 грн., а в рядку 24 суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 17671,00 грн. (а.с. 103-109).

Позивач, виявивши у вищевказаній декларації відсутність суми податкового кредиту в розмірі 691841,00 грн., 20.10.2015 подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2015 року, в якому було відображено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у розмірі 693577,00 грн. (а.с. 25-28).

Окрім цього, 01.03.2016 позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року, в якому було відкориговане від'ємне значення податкового кредиту з ПДВ в розмірі 691841,00 грн. (а.с. 147-150).

У зв'язку з тим, що за поданими уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань декларації з ПДВ коригування від'ємного значення у системі електронного адміністрування ПДВ не відбулось, позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області з листом від 15.03.2016 за № 010, в якому просив провести перевірку щодо зниклих коштів та відновити порушені права підприємства (а.с. 31), а 24.03.2016 також і до Державної фіскальної служби України зі скаргою, в якій просив, крім вищевикладеного, зокрема, визнати бездіяльність територіальних органів ДФСУ щодо незабезпечення автоматичного збільшення реєстраційного ліміту на величину від'ємного значення за червень 2015 року та збільшити такий реєстраційний ліміт на величину втраченого від'ємного значення за червень 2015 року (а.с. 33-34).

На вищевказану скаргу Державною фіскальною службою України було надано відповідь від 07.04.2016, що згідно з інформаційними базами даних позивача за результатами декларування червня 2015 року реєстраційна сума в системі електронного адміністрування збільшено на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 44751,00 грн. (а.с. 36).

Позивач вважає, що відповідачі всупереч вимогам законодавства порушили його право на уточнення розрахунку від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та на використання суми податкового кредиту з ПДВ, а тому був змушений звернутися до суду з відповідним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування ПДВ запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України: з 01.01.2015 до 01.07.2015 - у тестовому режимі; з 01.07.2015 - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України.

Пунктом 200-1.1. статті 200-1.1 Податкового кодексу України передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 01.07.2015 на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

Водночас, нормами пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції, чинній після 29.07.2015) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн, що були сформовані починаючи з 01.07.2015. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема: до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року). Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

На виконання приписів пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» було затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (далі - Порядок № 569, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 9-2 Порядку № 569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення; 2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.

За змістом приписів пункту 10 Порядку № 569 ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Так, 30.07.2015 Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» № 643-VІІІ (далі - Закон № 643) з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 03.08.2015 (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (?Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників ?НаклОтр, ?Митн та ?НаклВид, що були сформовані, починаючи з 01.07.2015;

- протягом 03.08.2015 (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума ?Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (?овердрафт);

- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (?Перепл);

- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03.08.2015 за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року.

На кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (?Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи з 04.08.2015 реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою ?Накл;

- до 20.08.2015 платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (?Накл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Судом встановлено, що контролюючий орган, після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши уточнюючу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка прийнята згідно квитанції № 2, своєчасно не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ.

При цьому, дії контролюючого органу щодо неприйняття уточнюючої податкової декларації за червень 2015 року, є необґрунтованими, з огляду на відсутність проведеної відповідачами камеральної перевірки, винесеного рішення про невизнання уточнюючої декларації податковою звітністю.

За таких обставин, не зазначення в податковій декларації за червень 2015 року суми від'ємного значення з ПДВ не є підставою для позбавлення права позивача на збільшення суми, на яку позивач мав та має право реєструвати накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення в системі електронного адміністрування ПДВ.

Суд вважає, що Державна фіскальна служба України, не забезпечивши відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем відомостей, порушила статтю 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності.

Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)).

Також суб'єктом владних повноважень порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як вказав Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державна фіскальна служба України, не внісши до системи електронного адміністрування суму від'ємного значення податкового кредиту з ПДВ, здійснила це необґрунтовано та своє рішення не спростувала, чим порушила вимоги чинного податкового законодавства та передбачені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципи, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги у частині зобов'язання Державної фіскальної служби України внести до системи електронного адміністрування суму від'ємного значення податкового кредиту з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступних звітних (податкових) періодів, зазначених в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно заявлених помилок в розмірі 691841,00 грн. поданим Приватним підприємством «Укрінтеркомпані».

Крім того, з аналізу норм податкового законодавства слідує, що система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні Державної фіскальної служби України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області не наділена повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ, отже, у даному випадку відсутні підстави для зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області відобразити показники (дані) від'ємного значення податкового кредиту з ПДВ, що зараховуються до складу податкового кредиту наступних звітних (податкових) періодів, визначені в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ (реєстраційний номер 9215379944) в розмірі 691841,00 грн., поданим позивачем з ПДВ в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку позивача.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов Приватного підприємства «Укрінтеркомпані» підлягає задоволенню частково.

Частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь позивача підлягають присудженню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства «Укрінтеркомпані» - задовольнити частково.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України внести до системи електронного адміністрування суму від'ємного значення податкового кредиту з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступних звітних (податкових) періодів, зазначених в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно заявлених помилок в розмірі 691841,00 грн. поданим Приватним підприємством «Укрінтеркомпані».

Присудити здійснені Приватним підприємством «Укрінтеркомпані» (код ЄДРПОУ 36339132) судові витрати в розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.О. Непочатих

Суддя Л.О. Житняк

Суддя І.І. Соломко