Ухвала

від 10.11.2016 по справі 15/65-1020

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" листопада 2016 р. Справа № 15/65-1020

Суддя Гирила І.М., розглянувши заяву №20680/03-41/09 від 03.11.2016 р. (вх. №19146 від 07.11.2016 р.) Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області про видачу дубліката наказу, у справі

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ 35, 03035

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль, 46000

про стягнення заборгованості в загальній сумі 2 871 318 грн 82 коп.

Встановив:

Рішенням господарського суду Тернопільської області № 15/65-1020 від 04.08.2010 р. позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" 28 138,52 грн пені, 437 818,47 грн інфляційних витрат, 138 998,59 грн - 3% річних, 7 621,63 грн державного мита та 70,53 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 2 013 116,57 грн основного боргу провадження у справі припинено. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2010 р. апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково. Рішення господарського суду Тернопільської області від 04.08.2010 р. по справі №15/65-1020 скасовано в частині зменшення пені, прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 281 385,19 грн пені; вирішено питання про розподіл судових витрат. В решті рішення залишено без змін.

27.10.2010 р. господарським судом Тернопільської області, на підставі ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), видано відповідний наказ про примусове виконання рішення суду у даній справі.

07.11.2016 року Тернопільський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області звернувся до суду із заявою №20680/03-41/09 від 03.11.2016 р. (вх. № 19146) про видачу дубліката наказу від 27.10.2010 р. по справі № 15/65-1020. В обґрунтування заяви стверджує, що згідно бази даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що 22.11.2010 р. на підставі ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №22756923 з примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 27.10.2010 р. №15/65-1020. Поряд із цим, при проведенні інвентаризації справ державного виконавця Ваврик Ю.П. ВП за №22756923 не виявлено і на даний час фактично виконавчий документ на виконанні не перебуває. В підтвердження наведеного долучає, зокрема, довідку органу ДВС про втрату наказу господарського суду Тернопільської області №15/65-1020 від 27.10.2010 р.

Пп. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, визначено, зокрема, що судові справи, за якими надійшли заяви (клопотання), пов'язані із виконанням судових рішень, передбачені ст. ст. 117, 119-121, 121-2, 122 ГПК України, передаються раніше визначеному в судовій справі головуючому судді.

У разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді у випадках, передбачених підпунктами 2.3.44-2.3.46 п. 2.3 цього Положення такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу (пп. 2.3.47 Положення).

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 07.11.2016 р., відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, зважаючи на закінчення у судді Чопка Ю.О. п'ятирічного строку призначення судді вперше, для розгляду заяви Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області про видачу дубліката наказу у справі №15/65-1020 було призначено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено суддю Гирилу І.М.

Розглянувши заяву №20680/03-41/09 від 03.11.2016 р. (вх. №19146) Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області про видачу дубліката наказу, господарський суд дійшов висновку про необхідність її повернення без розгляду, з огляду на наступне.

П. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" надає право державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження звертатися до суду, який видав виконавчий документ, зокрема, із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

Право державного виконавця звернутися до органу, який видав виконавчий документ, із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, передбачено і приписами ст. 120 ГПК України.

Поряд із цим, в силу приписів ч. 4 ст. 120 ГПК України, за видачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа сплачується судовий збір в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (п. 2 ч. 4. ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Однак заявником вказаної норми не виконано, доказів сплати судового збору за видачу дублікату наказу суду не надано.

Разом із цим, заявником подано клопотання № 20682/03-41/09 від 03.11.2016 р. (вх. № 19169 від 07.11.2016 р.) про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про видачу дублікату наказу №15/65-1020 від 27.10.2010 р. Вказане клопотання мотивоване відсутністю коштів на єдиному казначейському рахунку, з якого здійснюється сплата судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони , може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк , але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В розділі 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 р. №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Тобто, обов'язковою умовою для відстрочення судом сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість його сплати. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.

Разом з тим, слід звернути увагу заявника на те, що в силу приписів чинного законодавства, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольнити клопотання учасників судового процесу про відстрочення, розстрочення або звільнення їх від сплати судового збору. Тобто , вказана норма є суб'єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Дослідивши норми чинного законодавства, заяву № 20680/03-41/09 від 03.11.2016 р. та долучені до неї документи, судом встановлено, що заявником не надано жодних документальних підтверджень викладених у заяві обставин, зокрема факту відсутності в органу ДВС необхідних коштів для сплати судового збору за подання заяви про видачу дублікату наказу, а саме лише посилання у заяві на його неплатоспроможність не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

За даних обставин, зважаючи на те, що заявником не надано доказів на підтвердження викладених у клопотанні № 20682/03-41/09 від 03.11.2016 р. (вх. № 19169 від 07.11.2016 р.) обставин, клопотання про відстрочення сплати судового збору суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, заява Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про видачу дублікату наказу від 27.10.2010 р. у справі №15/65-1020 підлягає поверненню без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 86, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про видачу дублікату наказу від 27.10.2010 р. у справі №15/65-1020 та долучені до неї документи, всього на 9 (дев'яти) арк. повернути заявнику без розгляду.

Після усунення обставин, що спричинили повернення даної заяви, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.

Суддя І.М. Гирила