Постанова

від 07.11.2016 по справі 917/1534/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2016 р. Справа № 917/1534/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників:

позивача – не з'явився

відповідача – не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Підприємства "Медико-діагностичний науковий реабілітаційний центр "Співдружність", м. Полтава (вх. №2804 П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.09.16 у справі № 917/1534/15

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава

до Підприємства "Медико-діагностичний науковий реабілітаційний центр "Співдружність", м. Полтава

про стягнення 11 362, 69 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.09.2016 у справі № 917/1534/15 (суддя Сірош Д.М.) відмовлено в задоволенні заяви про прийняття додаткової ухвали про повернення судового збору.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.09.2016 у справі № 917/1534/15, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо повернення судового збору підприємству “Медико-діагностичний реабілітаційний центр “Співдружність” сплаченого ним за подання апеляційних скарг та касаційної скарги в справі № 917/1534/15.

Апеляційна скарга мотивована посиланням на норми ч. 2 ст. 44, ч. 2 ст. 81, п. 2 ч. 1 ст. 88 ГПК України, п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», а також п.п.4.4, 4.10 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач також своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористались, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, а наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, які передбачені частиною 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Розглянувши апеляційну скаргу та докази по справі на її підтвердження, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Позивач, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Підприємства "Медико-діагностичний науковий реабілітаційний центр "Співдружність", 11 362,69 грн. збитків у вигляді не отриманих коштів за несплату вартості теплової енергії, спожитої на опалення нежитлового приміщення по майдану Незалежності, 24.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Полтавської області від 03.09.2015 у справі № 917/1534/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015, позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 11362, 69 грн. збитків.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив рішення від 03.09.2015 та постанову від 07.10.2015 скасувати, у позові відмовити.

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 у справі № 917/1534/15 скасовано повністю. Справу № 917/1534/14 передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Постанова касаційної інстанції мотивована посиланням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.09.2016, за клопотанням позивача, залишено позов без розгляду, а також повернуто ПАТ "Полтаватеплоенерго" з державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

Дана ухвала не була оскаржена відповідачем в установленому законом порядку.

23.09.2016 відповідач звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про прийняття додаткової ухвали, в якій, посилаючись на положення ч. 2 ст. 44, ч. 2 ст. 81, п. 2 ч. 1 ст. 88 ГПК України, п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», просив постановити ухвалу про повернення судового збору Підприємству "Медико-діагностичний науковий реабілітаційний центр "Співдружність", сплаченого ним за подання апеляційної та касаційної скарги в справі № 917/1534/15.

Відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про прийняття додаткової ухвали про повернення судового збору, суд першої інстанції, виходячи з положень п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 7, Закону України «Про судовий збір», а також зважаючи на те, що апеляційна скарга не була повернута чи залишена без розгляду, провадження в апеляційній та касаційній інстанціях не припинилось, дійшов висновку про відсутність підстав для повернення судового збору.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають нормам процесуального права, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір"(в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015), на яку позивач посилається в обґрунтування своїх доводів, відповідно до якої сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Перелік підстав для повернення судово го збору є вичерпним.

Так, повернення судового збору передбачається саме у випадках не здійснення судом розгляду справи (заяви) по суті, за виключенням випадків, якщо справу не розглянуто через дії (бездіяльність) самого позивача, в т.ч. внаслідок його відмови від позову, якщо така відмова прийнята судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ГПК України, про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафу, передбаченого у пунктах 4 і 5 частини 2 статті 83 цього Кодексу.

Отже, у разі за лишення заяви позивача без розгляду відповідач мав право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

При цьому, як зазначено в п. 5 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013, питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Виходячи з наведених положень, заява відповідача про повернення судового збору мала бути зроблена або в письмовій, або в усній формі під час судового засідання до винесення ухвали про закриття проваджен ня у справі, в даному випадку до винесення ухвали про залишення позову без розгляду.

Однак, з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено, що до вирішення питання про залишення позову без розгляду, відповідач звертався до суду з відповідним клопотанням або заявою про повернення судового збору.

Крім того, відповідач не оскаржив ухвалу від 13.09.2016 у справі № 917/1534/15 в установленому законом порядку.

Разом з цим, від повернення судового збору слід відрізняти стягнення його у складі судових витрат на користь особи, що сплатила судовий збір і виграла справу, зі сторони, проти якої постановлене рішення (ч. 1 ст. 88 ЦПК).

Згідно зі ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Однак, в даному випадку суд першої інстанції не приймав рішення у справі, тому відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат в порядку ст. 88 ГПК України, з урахуванням також того, що апеляційна та касаційна скарга відповідача була розглянута, а провадження у справі не було закрито.

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про прийняття додаткової ухвали про повернення судового збору.

За таких обставин, ухвала господарського суду Полтавської області від 27.09.16 у справі № 917/1534/15 прийнята з без порушень норм процесуального права, вона обґрунтована, відповідає обставинам справи, яким суд надав належну правову оцінку, а тому підлягає залишенню без змін.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Підприємства "Медико-діагностичний науковий реабілітаційний центр "Співдружність", м. Полтава залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.09.16 у справі № 917/1534/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Медуниця О.Є.