Рішення

від 08.11.2016 по справі 922/3291/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р.Справа № 922/3291/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області до 1. Дворічанського ліцею Дворічанської районної ради Харківської області , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Східагроконтракт" про повернення ділянки набутої без достатньої правової підстави за участю представників сторін:

прокурор - не з'явився;

представник позивача - ОСОБА_1, довіреність №32-20-14-1553/0/19-16 від 20.01.2016 р.;

представник 1-го відповідача - ОСОБА_2, довідка №01-23/1511 від 17.10.2016 р.;

представник 2-го відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - Дворічанського ліцею Дворічанської районної ради Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Східагроконтракт", в якій просить суд:

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Східагроконтракт" земельну ділянку державної форми власності площею 33,4152 га з кадастровим номером 6321855100:04:001:0128, розташовану та території Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області (за межами населеного пункту) загальною вартістю 911 259,42 грн. та повернути її Дворічанському ліцею Дворічанської районної ради Харківської області шляхом підписання акту прийому - передачі;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Східагроконтракт" земельну ділянку державної форми власності площею 2,0455 га з кадастровим номером 6321855100:04:001:0129, розташовану та території Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області (за межами населеного пункту) загальною вартістю 55 782,43 грн. та повернути її Дворічанському ліцею Дворічанської районної ради Харківської області шляхом підписання акту прийому - передачі;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Східагроконтракт" земельну ділянку державної форми власності площею 14,5393 га з кадастровим номером 6321855100:06:001:0190, розташовану та території Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області (за межами населеного пункту) загальною вартістю 396 498,43 грн. та повернути її Дворічанському ліцею Дворічанської районної ради Харківської області шляхом підписання акту прийому - передачі.

В обґрунтування позову зазначив, що Договір про співпрацю №1-С від 01 лютого 2014 року, укладений між Дворічанським ліцеєм Дворічанської районної ради Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східагроконтракт", не відповідає вимогам п. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України, як такий, що не спрямований на настання обумовлених наслідків. Фактично між сторонами укладений Договір оренди земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2016 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №922/3291/16.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18 жовтня 2016 року розгляд справи було відкладено на 01 листопада 2016 року.

В судовому засіданні 01 листопада 2016 року судом було оголошено перерву до 08 листопада 2016 року.

04 листопада 2016 року електронною поштою від Прокуратури Харківської області надійшли пояснення (вх. №2160), в яких зазначено, що факт передачі в користування ТОВ "Східагроконтракт" спірної земельної ділянки підтверджено доказами, які наявні в матеріалах справи. Відсутність акту прийому-передачі є способом, завдяки якому досягається мета приховання фактичної передачі земельної ділянки у користування 2-ому відповідачу. Також, матеріалами справи підтверджується факт систематичної сплати ТОВ "Східагроконтракт" за користування спірною земельною ділянкою.

Прокурор в судове засідання 08 листопада 2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений у попередньому судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позов прокурора підтримав частково. Зазначив, що Головне управління як юридична особа утворена у травні 2015 року, тому не приймало будь-якої участі у підготовці та прийнятті зазначених розпоряджень щодо земельних ділянок, вказаних у позовній заяві. Крім того, Головне управління не здійснює перевірки розпоряджень голів районних державних адміністрацій. Як на час виникнення спірних правовідносин, так і на теперішній час Головне управління не наділено повноваженнями контролюючого органу щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття та реалізації права на землю, як це закріплено у статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Представник 1-го відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений у попередньому судовому засіданні. В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву (вх. №33839 від 01.11.2016 р.), в якому Дворічанський ліцей Дворічанської районної ради Харківської області заперечує проти позовних вимог та вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Присутній у судовому засіданні представник 2-го відповідача проти задоволення позовних вимог прокурора заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні 08 листопада 2016 року учасники судового процесу не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень.

За висновками суду, в матеріалах справи № 922/3291/16 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі розпорядження Дворічанської райдержадміністрації від 17 червня 2008 року №240 Дворічанському ліцею-інтернату Дворічанської районної ради Харківської області передано в постійне користування земельні ділянки площею 33,4152 га з кадастровим номером 6321855100:04:001:0128, площею 2,0455 га з кадастровим номером 6321855100:04:001:0129 та площею 14,5393 га з кадастровим номером 63211855100:06:001:0190 (всього загальною площею 50,0000 га) на території Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області, що підтверджується державними актами на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №316507, серії ЯЯ №316508, серії ЯЯ №316513, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (т. 1, арк. с. 22-24).

З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2014 року між Дворічанським ліцеєм Дворічанської районної ради Харківської області (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східагроконтракт" (Сторона 2) було укладено Договір про співпрацю №1-С (надалі - Договір), відповідно до предмету якого сторони здійснюють співпрацю у сфері сільськогосподарського виробництва протягом терміну дії цього договору на земельній ділянці Сторони 1. В рамках співпраці Сторони для дослідних та навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства здійснюють вирощування сільськогосподарських культур не заборонених законодавством з урахуванням сівозмін, не допускаючи погіршення екологічно стану, зниження плодючості земельної ділянки площею 50 га (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що при здійсненні співпраці згідно дійного договору Сторони мають право у відповідності до виду діяльності фонди, які включають в себе грошові кошти, обладнання, техніку, інвентар, посівний матеріал, паливо-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, а також технології, які належать стронам:

- фінансування проведених робіт;

- самостійно виконувати види робіт в рамках дійсного договору;

- проводити своєчасно розрахунки за вирощену продукцію при проведенні дослідницьких робіт;

- матеріали дослідів узагальнюються і вивчаються учнями при опануванні програмовим матеріалом з біології, технологій та географії за окремим планом заходів відповідних предметів.

Розділ 3 Договору встановлено порядок розрахунків, а саме Сторони щорічно по закінченню комплексу сільгосробіт, але не пізніше 15 грудня, проводять аналіз результатів співпраці. Сторона 2 надає матеріальну підтримку Стороні 1 в розмірі не менше між 400 грн. за га, у вигляді компенсації за вирощену продукцію при проведенні дослідницьких та навчальних робіт. Розмір матеріальної підтримки може бути змінений у напрямку збільшення за згодою обох сторін. Матеріальна підтримка може надаватися як у грошовій формі, через перерахування на спеціальний рахунок, та іншими видами допомоги, що оформлюється відповідними актами (пункти 3.1., 3.2., 3.3. Договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року (пункт 4.1. Договору).

Звертаючись до господарського суду із відповідним позовом, керівник Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області зазначив, що основною ознакою спірного договору про співпрацю є платне володіння та користування на певний строк земельною ділянкою, що свідчить про його удаваність, оскільки фактично, на думку прокурора, був укладений договір оренди земельної ділянки. Посилаючись на приписи статей 203,235 Цивільного кодексу України, просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Східагроконтракт" спірні земельні ділянки шляхом підписання акту прийому-передачі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до приписів статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207, 237 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Для вчинення удаваного правочину необхідна спільна мета двох сторін приховати інший правочин, який бажають вчинити обидві сторони та настання відповідних результатів.

Таким чином, обов'язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин ніж ті, щодо яких його було оформлено.

Пленум Верховного Суду України в пункті 25 постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 зазначив, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Оскільки при вчиненні удаваного правочину настання його мети приховати інший правочин, бажають досягти обидві сторони, то до відносин цих сторін застосовуються правила того правочину, якому відповідала внутрішня воля сторін і який вони насправді вчинили.

До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Як вбачається зі змісту Договору про співпрацю №1-С від 01 лютого 2014 року, основною метою договору є вирощування сільськогосподарських культур не заборонених законодавством з урахуванням сівозмін для дослідних та навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських відносин, що не суперечать законодавству України.

Приписи цієї статті кореспондуються з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Земельні ділянки, які є предметом спірного Договору, належать Дворічанському ліцею Дворічанської районної ради Харківської області на праві постійного користування на підставі Державних актів серії ЯЯ №316507, серії ЯЯ №316508, серії ЯЯ №316513 загальною площею 50,0000 га (т. 1, арк. с. 22-24).

З вищезазначених Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, Дворічанський ліцей Дворічанської районної ради Харківської області є постійним користувачем земельних ділянок на підставі розпорядження Дворічанської райдержадміністрації від 17 червня 2008 року №240; земельні ділянки розташовані на території Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області; цільове призначення (використання) земельної ділянки - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Відповідно до пункту 1.8. Статуту Дворічанського ліцею Дворічанської районної ради Харківської області, ліцей самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України та власним статутом (т. 1, арк. с. 31).

Розділом V Статуту передбачено, що матеріальна-технічна база ліцею знаходиться в оперативному управлінні і включає: будівлі, землю, комунікації, обладнання, меблі та інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі закладу. Ліцей, відповідно до рішення Виконавчого комітету Дворічанської селищної ради від 06.06.2000 р. №115 протоколом №7 має в постійному користуванні із земель Дворічанської селищної ради 50 га землі.

У пункті 6.8. Статуту визначено, що ліцей має право укладати угоди про співробітництво, встановлювати прямі зв'язки з навчальними закладами, науковими установами, організаціями, громадськими об'єднаннями як на території України, так і за її межами.

Згідно статті 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Землі сільськогосподарського призначення передаються у користування, зокрема, сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди досвіду ведення сільського господарства.

Обов'язками землекористувачів, відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, є, зокрема, забезпечення використання землі за цільовим призначенням; додержання вимог законодавства про охорону довкілля; підвищення родючості грунтів та збереження інших корисних властивостей землі.

Між сторонами Договору про співпрацю №1-С від 01 лютого 2014 року було затверджено та погоджено Робочу програму Дворічанського ліцею Дворічанської районної ради Харківської області на 2014-2018 роки для дослідних та навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (т. 1, арк. с. 69-74).

Також, на виконання умов спірного Договору між сторонами складені Акти про виконання договору про співпрацю від 29.12.2014 та від 28.12.2015 (т. 1, арк. с. 75-76).

Згідно зі статтею 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Частиною 2 ст. 1131 Цивільного кодексу України передбачено, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до ст. 1134 Цивільного кодексу України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором або законом.

При укладанні спірного договору сторони визначили мету, права та обов'язки сторін, у зв'язку з чим суд вважає, що договір був укладений з метою створити певні правові наслідки.

Умови договору про строковість, платність та отримання у користування певної земельної ділянки, є елементом договору про співпрацю на земельній ділянці, наявність яких в договорі не змінює правової природи такого договору.

Посилання прокурора на те, що фактично мало місце укладення договору оренди, є необґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 Закону України "Про оренду землі").

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

За своїм змістом інститут оренди передбачає перехід предмета оренди в користування орендаря, у якого виникає зустрічне зобов'язання сплачувати орендну плату за користування ним.

Прокурором та позивачем не надано доказів досягнення між відповідачами домовленості по всіх перелічених вище істотних умовах договору оренди та відображення їх в оспорюваному договорі про співпрацю.

Посилання прокурора на платне користування земельною ділянкою, як на одну із ознак договору оренди землі, суд вважає необґрунтованим, оскільки за спірним договором земельна ділянка в користування другому відповідачу не передавалась (відсутній акт приймання-передачі).

Як вже було зазначено вище удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Суд дійшов висновку, що укладений між відповідачами договір про співпрацю відповідає приписам ст.ст.1130, 1131 Цивільного кодексу України.

До того ж, договір про співпрацю №1-С від 01 лютого 2014 року сторонами договору по теперішній час фактично виконується, що підтверджується наявними в матеріалах справи складеними за результатами актами про виконання договору про співпрацю від 29.12.2014 та від 28.12.2015.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення між відповідачами договору оренди, всупереч діючих норм права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області є безпідставними, недоведеними, а тому такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, України, покладаючи судові витрати зі сплати судового збору на прокурора.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 202, 203, 205, 207 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 26, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області до Дворічанського ліцею Дворічанської районної ради Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Східагроконтракт" про повернення ділянки набутої без достатньої правової підстави - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_3

справа №922/3291/16