Постанова

від 08.11.2016 по справі 922/4402/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 922/4402/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників: прокуратури Рядник А.В. - ст. прокурор відділу ГПУ, позивача Болотова Е.І. - дов. від 25.10.2016 р., відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" на постанову за заявою провід 18.08.2016 Харківського апеляційного господарського суду Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та заміну сторони правонаступником у справі№922/4402/14 Господарського суду Харківської області за позовомХарківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця"

до за участю Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" Алчевського міського відділу державної виконавчої служби простягнення коштів ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та ДП "Південна залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень" ДП "Південна залізниця" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" про стягнення 77875 грн. штрафу за неправильне зазначення в залізничній накладній адреси одержувача, що за приписами статей 118, 122 Статуту залізниць України є підставою для стягнення штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати.

Відповідач у відзиві на позов заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні. Водночас у клопотанні про зменшення спірної суми штрафу, посилаючись на пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, просив зменшити спірний штраф.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.10.2014 р. (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" на користь ДП "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень" 77875 грн. штрафу.

Мотивуючи рішення, місцевий господарський суд виходив з наявності підстав для притягнення відповідача до відповідальності за неправильне оформлення перевізних документів. Водночас, суд не встановив виняткових обставин для зменшення спірної суми штрафу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 р. (судді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду було залишено без змін з тих же підстав.

Господарським судом Харківської області 05.01.2015 р. був виданий наказ у цій справі, зі строком пред'явлення його до виконання до 16.12.2015 р.

Позивач звертався до ВДВС Алчевського МУЮ із заявою від 30.11.2015 р. №ДН-2-06-06/364/1 по відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 05.01.2015 р. у справі №922/4402/14.

Постановою державного виконавця державної виконавчої служби Алчевського МУЮ від 23.12.2015 р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з виконання наказу господарського суду Харківської області 05.01.2015 р. у цій справі із зв'язку з пропуском встановленого строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання на підставі статей 22, 24, пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".

ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" 08.02.2016 р. звернулося до господарського суду з заявою (з урахуванням пояснень) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та заміну сторони правонаступником, посилаючись на те, що пропуск строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання стався з поважних і незалежних від заявника причин та вказував на те, що ДП "Південна залізниця" реорганізована в регіональну філію ДП "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" і остання є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП "Південна залізниця".

Заявник зазначав, що у зв'язку з початком проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 р. Відділ державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції припинив здійснювати свої повноваження, а з 22.07.2014 р. було припинено і пересилання поштових відправлень до м. Алчевськ; що лише у листопаді 2015 року йому стало відомо про місцезнаходження ВДВС Алчевського МУЮ, а тому позивач не мав можливості вчасно пред'явити спірний наказ до виконання з поважних та незалежних від нього причин.

Відповідач у запереченнях на вказану заяву просив відмовити у її задоволенні в частині відновлення позивачу строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, вважаючи що підстави для такого відновлення відсутні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2016 р. (суддя Жельне С.Ч.) здійснено заміну позивача у цій справі - Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

Іншою ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2016 р. (суддя Жельне С.Ч.) було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" щодо відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Харківської області від 05.01.2015 р. у цій справі до виконання.

Мотивуючи ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність заявником поважних причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання.

За апеляційною скаргою ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" (на ухвалу від 07.06.2016 р. щодо відмови в поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання) Харківський апеляційний господарський суд (судді: Крестьянінов О.О., Тарасов І.В., Шевель О.В.), переглянувши ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 18.08.2016 р. залишив її без змін з тих же підстав.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Харківської області від 05.01.2015 р. у цій справі до виконання, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом статей 43, 53, 115, 116, 119 Господарського процесуального кодексу України, статей 22, 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник наголошує на тому, що він тривалий час був позбавлений можливості направити вказаний наказ до ВДВС Алчевського МУЮ, оскільки Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. № 405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", наказом антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 р. № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення" Донецька та Луганська області з 07.04.2014 р. визначені районами проведення АТО.

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р "Про затвердження населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" м. Алчевськ Луганської області було визначено населеним пунктом, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та призупинено з 22.07.2014 приймання пересилання поштових відправлень у зв'язку з проведенням бойових дій в зоні АТО.

Відповідно до листа Харківської дирекції УДПЗ "Укрпошта" від 26.09.2014 № 07-13-2213 у зв'язку з загостренням суспільно-політичної ситуації на території Луганської області, проведенням бойових дій в зоні АТО, підвищення ризику виникнення загрози життю та здоров'ю працівників поштового зв'язку, станом на 26.09.2014 до окремої вказівки призупинено приймання до пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів, які є непідконтрольними державній владі, в тому числі до м. Алчевськ.

Відтак, як зазначає, скаржник у нього була відсутня можливість вчасно звернутися до ВДВС Алчевського МУЮ з наказом господарського суду і пред'явити його до виконання у зв'язку з припиненням пересилання пошти до м. Алчевськ, проведенням АТО та відсутністю інформації щодо переміщення ВДВС Алчевського МУЮ в інший населений пункт.

Крім цього, скаржник посилається на те, що наказ Головного управління юстиції у Луганській області від 25.11.2014 № 46-В "Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області" є локальним актом та не є в загальному доступі.

Поза тим скаржник наголошує на тому, судові рішення є обов'язковими до виконання; що строк пропуску є незначним та у даному випадку ним було пропущено лише 2 дні строку для звернення з наказом до виконавчої служби для пред'явлення його до виконання.

Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, з мотивів у них викладених, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників прокуратури і позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За приписами частини 1 статті 116 вказаного Кодексу, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, відповідно до якого підлягають виконанню такі виконавчі документи, як-то судові накази (пункт 3 частини 2 вказаної норми).

Статтею 22 цього Закону встановлені строки пред'явлення виконавчих документів до виконання та передбачено, що протягом року, якщо інше не передбачено законом, вказаний строк встановлюється для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ господарського суду Харківської області від 05.01.2015 р. на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.10.2014 р. у цій справі, що набрало законної сили 15.12.2014 р., дійсний для пред'явлення до виконання до державної виконавчої служби до 16.12.2015 р.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України унормовано поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та встановлено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.

Тобто, господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження.

При цьому визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання є встановлення моменту з якого стягувач мав реальну можливість пред'явити відповідний наказ до виконання.

Проте, відмовляючи позивачу у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу суду у цій справі до виконання, з огляду на недоведеність останнім поважних причин пропуску такого строку, господарські суди попередніх інстанцій викладеного не врахували, не встановлювали момент, з якого стягувач мав реальну можливість звернутися до державної виконавчої служби для пред'явлення наказу до виконання, не надали належної оцінки всім наведеним у клопотанні стягувача (про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу) підставам та доводам, з яких було пропущено такий строк.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" наголошувало на наявності поважних причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання та вказувало на те, що пропуск цього строку зумовлений обставинами, які від нього не залежали, посилаючись на те, що товариство тривалий час не мало можливості направити наказ до відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції у зв'язку з проведенням на території Луганської області антитерористичної операції, визначенням м. Алчевськ Луганської області населеним пунктом, на території якого органи державної влади (в тому числі і названий відділ державної виконавчої служби) тимчасово не здійснюють свої повноваження, та вказуючи на призупинення з 22.07.2014 р. приймання пересилання поштових відправлень у зв'язку з проведенням бойових дій в зоні АТО.

Позивач також наголошував на тому, що про переміщення ВДВС Алчевського МУЮ з тимчасово непідконтрольних територій до м. Лисичанськ Луганської області йому стало відомо лише наприкінці листопада 2015 року у зв'язку з чим він звернувся до вказаного відділу виконавчої служби із заявою від 30.11.2015 р. №ДН-2-06-06/364/1 про відкриття виконавчого провадження; що строк пропуску на пред'явлення наказу до виконання є незначним (2 дні).

Проте вказані доводи у повному обсязі, як того вимагають приписи статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарськими судами оцінені та досліджені не були.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (стаття 32 цього Кодексу).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки в силу статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 р. у справі № 922/4402/14 та ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2016 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л.Рогач