Рішення

від 10.11.2016 по справі 314/1335/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у. № 317/1593/14

Провадження № 22-ц/778/3740/16

Головуючий у 1-й інстанції: Ачкасов О.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від30 червня 2016 року по справі за позовом Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, треті особи: ОСК Гриф-2006 , Державна інспекція сільського господарства у Запорізькій області, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6В про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки та повернення її власнику,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року Запорізька місцева прокуратура №2 Запорізької області звернулася до суду в інтересах держави в особі органа уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах: Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з уточненим позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Запорізької РДА Запорізької області (сектор з питань державної реєстрації Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області), про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки та повернення її власнику, посилаючись на те, що проведеною перевіркою за участю спеціалістів Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області встановлені порушення земельного законодавства при виділенні земельних ділянок на території Долинської сільської ради. В результаті чого, розпорядження голови Запорізької РДА від 03.03.2007 року №2/51, на виконання якого, членам ОСК Гриф-2006 було передано у власність земельні ділянки за рахунок земель ОСК Гриф-2006 , зокрема ОСОБА_4 (в районі пр. Радянського у м. Запоріжжі), передано у власність земельну ділянку № 22 площею 0, 1 000 га, кадастровий номер 2322183500:12:001:0621) для ведення садівництва, було скасовано постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. У подальшому, на підставі зазначеного розпорядження, ОСОБА_4 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 703015, який було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010726000349 від 20.03.2007року.

Посилаючись на вищевикладене прокурор вважав, що ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку в порушення норм ст.ст. 118, 123 ЗК України, у зв'язку з чим державний акт серії ЯГ № 703015 підлягає визнанню недійсним, оскільки ОСОБА_4 було відведено земельну ділянку, яка не перебувала у його користуванні, на підставі технічної документації із землеустрою та без розроблення проекту землеустрою.

Надалі ОСОБА_4 передав спірну земельну ділянку за договором купівлі-продажу ВМІ № 624870 від 31.07.2009 року на користь ОСОБА_5, про що було зроблено відповідну позначку про перехід права власності. На данний час ОСОБА_5 є власником спірної земельної ділянки.

Виходячи з вищевикладеного, прокурор просив суд: визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯГ № 703015 від 20.03.2007 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договору оренди землі №010726000349; скасувати запис про державну реєстрацію вказаного державного акту; визнати недійсним державний акт ЯГ № 703015 від 20.03.2007 року виданий на ім'я ОСОБА_4, переоформленого на ім'я ОСОБА_5

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 30 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, заступник прокурора Запорізької області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції в частині підстав для відмови у задоволенні позову, виключивши мотивувальну частину судового рішення починаючи з абзацу 3 сторінки 3 по 1 абзац сторінки 8 включно, визначивши наступне мотивування для відмови у задоволенні позову:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2012 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 у справі № 0870/645/12 задоволено позов Запорізького міжрайонного прокурора з нагляду за застосуванням законів у природоохоронній сфері, визнано незаконним і скасовано розпорядження Запорізької райдержадміністрації від 03.03.2007 № 2/51 Про безоплатну передачу громадянам - членам ОСК Гриф-2006 у власність земельних ділянок для ведення садівництва .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права .

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації від 03.03.2007 року №2/51 членам ОСК Гриф-2006 було передано у власність земельні ділянки за рахунок земель ОСК Гриф-2006 , зокрема ОСОБА_4, передано у власність земельну ділянку №22 площею 0,1000 га , кадастровий номер 2322183500:12:001:0621) для ведення садівництва. На підставі зазначеного Розпорядження, ОСОБА_4 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 703015 , який було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010726000349 від 20.03.2007 року, в подальшому, земельну ділянку було відчужено за договором купівлі-продажу ВМІ № 624870 від 31.07.2009 року на користь ОСОБА_5., про що було зроблено відповідну позначку про перехід права власності. На данний час ОСОБА_5 . є власником спірної земельної ділянки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації від 03.03.2007 року № 2/51 Про безоплатну передачу громадянам - членам ОСК Гриф-2006 у власність земельних ділянок для ведення садівництва - скасоване. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Але на час розгляду справи постановою Вищого адміністративного суду України від 21.05.2015 року, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 року було скасовано та ухвалено нове рішення , яким у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство України не містить нормативного закріплення про недійсність з моменту ухвалення розпорядження суб'єкта владних повноважень у випадку визнання його незаконності та скасування. Скасоване через сім років після прийняття розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 03.03.2007 року №2/51 не може бути підставою для витребування землі від добросовісного набувача, оскільки, воно були чинним на момент укладення оскаржуваної угоди.

Оскільки позовні вимоги щодо визнання недійсними та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та вимога скасувати реєстрацію державного акту права власності на земельну ділянку заявлено з підстав недійсності угоди, за якою здійснювалося відчуження земельної ділянки, то відсутність підстав для задоволення вимог позову щодо угоди за якою здійснювалося відчуження земельної ділянки спростовує правові підстави для визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та вимоги про скасування реєстрації державного акту права власності на земельну ділянку, відтак, такі похідні вимоги позивача про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та вимоги про скасування реєстрації державного акту права власності на земельну ділянку також задоволенню не підлягають.

Також районним судом зазначено про те, що скасування розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 03.03.2007 року № 2/51 не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, оскільки вони не відповідають загальним принципам права, тому що відповідачем по справі, на реалізацію скасованого розпорядження райадміністрації вже було отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку.

Зазначене рішення про надання земельної ділянки у власність за своєю природою є індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовним актом індивідуальної дії), який за юридичними наслідками відноситься до правоконстатуючих актів, і який є виконаними в силу самого його прийняття.

За висновками суду ОСОБА_5 набула спірну земельну ділянку на законних підставах, за відплатним договором, який було укладено з дотриманням вимог чинного законодавства, крім того, судом встановлено, що Розпорядження голови Запорізької районної адміністрації є виявленням волі розпорядника землі, а отже, підстав застосовувати статтю 388 ЦК України немає.

Вимогам закону в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог судове рішення не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами перевірки, проведеної Запорізькою міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері у 2012 році, встановлено що розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 03.03.2007 № 2/51 Про безоплатну передачу громадянам - членам ОСК Гриф-2006 у власність земельних ділянок для ведення садівництва на думку позивача винесено у порушення ст. ст. 118, 123 Земельного кодексу України та ст.ст. 20, 50 Закону України Про землеустрій .

Прокурор звернувся з позовом про визнання незаконним та скасування вказаного розпорядження.

На підставі розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 03.03.2007 № 2/51 ОСОБА_4 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1 га для ведення садівництва, яку відчужено на користь ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 31.07.2009 .

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2012 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 у справі № 0870/645/12 задоволено позов Запорізького міжрайонного прокурора з нагляду за застосуванням законів у природоохоронній, визнано незаконним і скасовано розпорядження Запорізької райдержадміністрації від 03.03.2007 № 2/51.

У подальшому прокурор звернувся з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акта на право власності на землю, отриманого на підставі скасованого розпорядження Запорізької райдержадміністрації від 03.03.2007 № 2/51 та витребування спірної земельної ділянки у останнього власника.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.05.2015 скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанцій у адміністративній справі № 0870/645/12 та винесено нове рішення про відмову в задоволенні позову прокурора щодо незаконності розпорядження Запорізької райдержадміністрації від 03.03.2007 № 2/51 Про безоплатну передачу громадянам - членам ОСК Гриф-2006 у власність земельних ділянок для ведення садівництва .

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином судом першої інстанції не враховано те, що отримання ОСОБА_4 державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1 га для ведення садівництва, яку відчужено на користь ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 31.07.2009 поєднано із прийнятим розпорядженням Запорізької райдержадміністрації від 03.03.2007 № 2/51 Про безоплатну передачу громадянам - членам ОСК Гриф-2006 у власність земельних ділянок для ведення садівництва .

Відповідно до правової позиції, визначеної у постанові Верховного Суду України від 23.10.2013 у справі № 6-93цс13, право, посвідчене державним актом на право власності на землю, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність, а тому з огляду на приписи ч.1 ст.16 ЦК України та ст. 152 Земельного кодексу України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей акт не визнано недійсним (незаконним) у встановленому законом порядку.

Таким чином, на момент постановлення рішення Запорізького районного суду від 03.08.2016 розпорядження Запорізької райдержадміністрації від 03.03.2007 № 2/51 є чинним, тому державний акт на право власності на землю, виданий ОСОБА_4 на його підставі, не може бути визнаний недійсним, а спірна земельна ділянка витребуваною у останнього власника.

Саме зі вказаних підстав суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні позову.

Окрім цього визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Саме таких висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 20.04.2016 у справі № 6-2824цс15.

Вирішення позовних вимог щодо витребування майна є похідним від вирішення питання недійсності держаного акту на право власності, а підстави для витребування земельної ділянки на користь держави необхідно вирішувати , із застосуванням положень ст. 388 ЦК України, відсутні.

Так, частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав роз'яснено, що відповідно до положень ч. 1 ст. 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Таким чином, право на витребування майна у добросовісного набувача має саме власник, за умови, що це майно вибуло з володіння поза його волею.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та матеріалам справи , доказам по справі дана неналежна оцінка і тому судове рішення підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307,309,317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 30 червня 2016 року змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді: