Рішення

від 10.11.2016 по справі 910/11756/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2016Справа №910/11756/15

За позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах

держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та

мисливського господарства

До 1) Київської обласної ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект»

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1) Великоснітинська сільська рада Фастівського району Київської області

2) Дідівщинська сільська рада Фастівського району Київської області

3) Томашівська сільська рада Фастівського району Київської області

4) Пришивальницька сільська рада Фастівського району Київської області

5) Дорогинська сільська рада Фастівського району Київської області

6) Малоснітинська сільська рада Фастівського району Київської області

7) Великогуляківська сільська рада Фастівського району Київської області

8) Мотовилівськослобідська сільська рада Фастівського району Київської

області

9) Червономотовилівська сільська рада Фастівського району Київської

області

10) Державне підприємство «Фастівське лісове господарство»

про визнання незаконним і скасування рішення та визнання недійсним договору

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія»

До 1) Київської обласної ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект»

Про визнання незаконним та скасування рішення

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від прокуратури Гущесова О.В. посвідчення № 030751 від 12.12.2014

від позивача не з'явився

від відповідача-1 Попадюк О.В. - по дов. № 2338/07 від 31.10.2016

від відповідача-2 Журавель А.Ю. - по дов. № б/н від 14.08.2014

від третіх осіб-1,2,3,4,5,6,7,8,9 не з'явилися

від третьої особи-10 Василенко Т.М. - по дов. 471 від 15.12.2015

Бурий В.В. - по дов. 292 від 09.08.2016

від третьої особи з самостійними вимогами Журавльов О.С. - по дов. № 23 від 07.11.2016

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства до Київської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект» про:

- визнання незаконним та скасування рішення Київської обласної ради № 140-07-УІ від 30.06.2011 «Про надання в користування мисливських угідь на території Київської області»;

- визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011, укладеного між Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект»;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект» повернути Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового та мисливського господарства мисливські угіддя загальною площею 15356 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 всупереч вимогам статей 22, 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» прийняв рішення № 140-07-VІ від 30.06.2011 «Про надання в користування мисливських угідь на території Київської області» без погодження надання у користування мисливських угідь з усіма учасниками і користувачами земельних ділянок, на території яких вони розташовані, що призвело до незаконного припинення права користування мисливськими угіддями ДП «Фастівський лісгосп» та укладання договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011. При цьому прокуратура вказує на те, що неправомірні дії відповідачів порушують державні інтереси, оскільки ними проігноровано встановлену законом процедуру надання мисливських угідь у користування.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/11756/15 від 17.11.2015 (Головуючий суддя Домнічева І.О., судді Балац С.В., Сташків Р.Б.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/11756/15 від 06.06.2016 рішення Господарського суду міста Києва № 910/11756/15 від 17.11.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України № 910/11756/15 від 03.08.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 у справі № 910/11756/15 скасовано та справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/11756/15 були отримані Господарським судом міста Києва 11.08.2016.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 за № 04-23/1632 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.08.2016 визначено суддю Балац С.В.

Ухвалою від 12.08.2016 задоволено самовідвід судді Балац С.В., оскільки останній не може брати участі в новому розгляді справи.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15.08.2016 визначено суддю Сівакова В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 розгляд справи № 910/11756/15 було призначено на 23.08.2016, зобов'язано сторони подати пояснення з урахуванням обставин викладених в постанові Вищого господарського суду України від 03.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Великоснітинську сільську раду Фастівського району Київської області (третя особа-1), Дідівщинську сільську раду Фастівського району Київської області (третя особа-2), Томашівську сільську раду Фастівського району Київської області (третя особа-3), Пришивальницьку сільську раду Фастівського району Київської області (третя особа-4), Дорогинську сільську раду Фастівського району Київської області (третя особа-5), Малоснітинську сільську раду Фастівського району Київської області (третя особа-6), Великогуляківську сільську раду Фастівського району Київської області (третя особа-7), Мотовилівськослобідську сільську раду Фастівського району Київської області (третя особа-8), Червономотовилівську сільську раду Фастівського району Київської області (третя особа-9) та у зв'язку з нез'явленням представників позивача та відповідачів розгляд справи № 910/11756/15 було відкладено до 22.09.2016.

Від третьої особи-3 до суду надійшло звернення, в якому третя особа-3 позовні вимоги прокуратури підтримує та просить суд розглядати справу без участі його представника.

Прокуратурою 14.09.2016 до відділу діловодства суду подано докази надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів залученим третім особам.

Від третьої особи-7 до суду 19.09.2016 надійшло звернення, в якому третя особа-7 зазначає, що до неї не надходили звернення від ТОВ «Укрмістобудпроект» щодо погодження надання у користування мисливських угідь на території Фастівського району та відповідні ніякі рішення з цього питання не приймались; позовні вимоги прокуратури підтримує та просить суд розглядати справу без участі його представника.

Від третьої особи-2 до суду 19.09.2016 надійшло звернення, в якому третя особа-2 зазначає, що до неї не надходили від ТОВ «Укрмістобудпроект» не надходило звернення щодо погодження надання у користування мисливських угідь.

Прокуратурою 22.09.2016 до відділу діловодства суду подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу у справі № 910/11756/15 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Прокуратурою 22.09.2016 до відділу діловодства суду подано пояснення з урахуванням обставин викладених в постанові Вищого господарського суду України № 910/11756/15 від 03.08.2016, в яких просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Прокуратурою 22.09.2016 до відділу діловодства суду подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 910/11756/15.

Позивачем 22.09.2016 до відділу діловодства суду подано пояснення, в яких просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач-1 у поданих в судовому засіданні 22.09.2016 поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 клопотання прокуратури про призначення колегіального розгляду справи залишено без задоволення.

В судовому засіданні 22.09.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 27.09.2016.

Позивачем 26.09.2016 до відділу діловодства суду подано пояснення, в яких просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Прокуратурою 27.09.2016 до відділу діловодства суду подано пояснення.

Прокуратурою 27.09.2016 до відділу діловодства суду клопотання про витребування доказів.

Дане клопотання прокуратури судом задоволено.

Відповідачем-2 27.09.2016 до відділу діловодства суду подано заяву про застосування позовної давності до вимог прокуратури.

Державне підприємство «Фастівське лісове господарство» звернулось до суду 27.09.2016 із заявою про залучення його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Прокуратурою 27.09.2016 до відділу діловодства суду подано відзив на письмові пояснення відповідача-1.

Позивачем в судовому засіданні 27.09.2016 подано клопотання про витребування доказів.

В задоволенні даного клопотання позивача судом відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Фастівське лісове господарство», витребувано в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України у Київської обласної ради додаткові докази та розгляд справи відкладено до 04.10.2016.

Прокуратурою 04.10.2016 до відділу діловодства суду подано відзив на заяву відповідача-2 про застосування строків позовної давності.

Третя особа-10 у поданому в судовому засіданні 04.10.2016 відзиві позовні вимоги прокуратури підтримує повністю.

В судовому засіданні 04.10.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 11.10.2016.

Позивачем 11.10.2016 до відділу діловодства суду подано пояснення щодо строків позовної давності.

Позивачем в судовому засіданні 11.10.2016 було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 910/11756/15 на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 910/11756/15 на 15 днів.

В судовому засіданні 11.10.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 18.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2016, у зв'язку з нез'явленням в засідання суду представників позивача, відповідача-1 та третіх осіб -1, -2, -3, -4, -5, -6, -7, -8, -9, невиконанням третіми особами -1, -2, -3, -4, -5, -6, -7, -8, -9 вимог суду, розгляд справи № 910/11756/15 було відкладено до 25.10.2016.

18.10.2016 Сільськогосподарський виробничий кооператив «Мрія» звернувся до Господарського суду з заявою про вступ до участі у справі третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та позовною заявою до Київської обласної ради (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект» (відповідач-2) про визнання незаконним та скасування рішення. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що СВК «Мрія», як законний користувач земельною ділянкою, не надавало погодження ТОВ «Укрмістобудпроект» щодо надання мисливських угідь у користування на території, що належить підприємству. Таким чином Київська обласна рада прийняла рішення від 30.06.2011 № 140-07-УІ без погодження СВК «Мрія», що суперечить Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 допущено до участі у справі третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Мрія» та позовну заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» до Київської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект» про визнання незаконним та скасування рішення прийнято до провадження.

Третьою особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору 24.10.2016 до відділу діловодства суду подано заяву, у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну предмету позову, відповідно до якої просить

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської обласної ради від 30.06.2011 № 140-07-УІ «Про надання в користування мисливських угідь на території Київської області»;

- визнати недійним договір про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011, укладений між Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект».

Від позивача 25.10.2016 на адресу суду надійшло звернення, в якому позивач просить розглядати справу без участі його представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11756/15 від 25.10.2016, у зв'язку з нез'явленням в засідання суду представників позивача, відповідача-2 та третіх осіб -1, -2, -3, -4, -5, -6, -7, -8, -9, невиконанням третіми особами -1, -2, -3, -4, -5, -6, -7, -8, -9 вимог суду, розгляд справи було відкладено до 08.11.2016.

Від третьої особи-3 до суду 26.10.2016 надійшло звернення, в якому третя особа-3 позовні вимоги прокуратури підтримує та просить суд розглядати справу без участі його представника.

Від третьої особи-2 до суду 07.11.2016 надійшло звернення, в якому третя особа-2 позовні вимоги прокуратури підтримує та просить суд розглядати справу без участі його представника.

Від третьої особи-8 до суду 07.11.2016 надійшло звернення, в якому третя особа-8 просить суд розглядати справу без участі його представника.

Від позивача 08.11.2016 на адресу суду надійшло звернення, в якому позивач просить розглядати справу без участі його представника.

Відповідачем-1 до відділу діловодства суду 08.11.2016 подано письмові пояснення.

В судовому засіданні 08.11.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 10.11.2016.

Позивач в судове засідання 10.11.2016 не з'явився.

Треті особи -1, -2, -3, -4, -5, -6, -7, -8, -9 в судове засідання 10.11.2016 не з'явилися, вимоги ухвали суду від 23.08.2016 не виконали.

В судовому засіданні 10.11.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Статтями 13, 14 і 16 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ).

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про тваринний світ» охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання об'єктів тваринного світу.

Основним завданням мисливського господарства як галузі стаття 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначає охорону, використання та відтворення мисливських тварин.

Дотримання норм законодавства при набутті права на користування мисливськими угіддями є одним із основних засобів забезпечення державою законності використання природних об'єктів, охорони та збереження тваринного світу.

Рішенням Київської обласної ради № 140-07-VІ від 30.06.2011 «Про надання в користування мисливських угідь на території Київської області» надано у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпрект» мисливські угіддя загальною площею 15356 га в межах згідно з додатком для ведення мисливського господарства терміном на 25 років.

В даному рішенні встановлено опис меж мисливських угідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпрект» (в межах Фастівського району), а саме:

з півночі: від села Соснівка правим берегом річки Ірпінь вниз за течією до гирла річки Унава. Від гирла Унава вгору проти течії до північно-східної околиці села Кощіївка, далі струмком у напрямку села Червона Моговилівка, далі залізницею до селища міського типу Борова,

зі сходу: від селища міського типу Борова автомобільною дорогою Борова-Фастів до кільцевої Фастівської автомобільної дороги,

з півдня: кільцевою Фастівською автомобільною дорогою навкруги міста Фастів до автомобільної дороги Фастів-Бишів,

із заходу: автомобільною дорогою Фастів-Бишів до повороту на село Вишня, далі автомобільною дорогою через село Вишня до лісового масиву Снітинського лісництва Фастівського держлісгоспу, далі польовою дорогою до автомобільної дороги Фастів-Дідівщина, далі цією дорогою до річки Ірпінь, далі вниз за течією річки Ірпінь до села Соснівка.

07.07.2011 на підставі зазначеного рішення між Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект» укладено договір про умови ведення мисливського господарства (далі-договір).

Додатковою угодою від 05.02.2013 внесено зміни до договору, а саме змінено найменування - Київське обласне управління лісового та мисливського господарства на Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними , Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Статті 78, 79 Земельного кодексу України передбачають, що право власності на землю є правом володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земельна ділянка є частиною земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правилами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Частина 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначає право власності як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із Конституцією України (ч. 2 ст. 14), право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 134 Господарського кодексу встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» мисливські угіддя є ділянками суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Таким чином, запровадження на законодавчому рівні погоджень всіх землекористувачів зумовлене необхідністю узгодження реалізації власниками земельних ділянок, на яких знаходиться мисливське угіддя, прав на землю з реалізацією користувачем мисливських угідь права на ці угіддя.

При цьому слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» власники та користувачі земельних ділянок мають переважне право на користування мисливськими угіддями.

Отже, для ведення мисливського господарства необхідні погодження всіх без виключення власників та користувачів земель, на яких планується ведення такого мисливського господарства.

Згідно довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за землекористувачами, угіддями № 1062 від 15.05.2014, наданою Управлінням Держземагенства у Фастівському районі Київської області, в користуванні відповідача-2 знаходяться мисливські угіддя, які розташовані на території Великогуляківської, Дідівщинської, Томашівської, Пришивальницької, Дорогинської, Малоснітинської, Великоснітинської, Мотовилівськослобідської та Червономотовильської сільських рад Фастівського району Київської області, що також підтверджується відповідними картографічними матеріалами щодо меж мисливських угідь.

Вказана довідка містить перелік юридичних осіб та фізичних осіб, яким належать на праві власності або користування земельні ділянки, що знаходяться на території мисливських угідь, що надані ТОВ «Укрмістобудпроект» та розташовані на території вказаних вище рад.

Статтею 10 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить, зокрема, вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь.

На момент прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення, з Мотовилівськослобідською (лист-відповідь № 92 від 21.05.2014), Малоснітинською (лист-відповідь № 151 від 31.05.2014), Дідівщинською (лист-відповідь № 72 від 22.05.2014) сільськими радами не було погоджено ведення ТОВ «Укрмістобудпрект» мисливського господарства в їх межах.

В матеріалах справи відсутні погодження з власниками та користувачами земельних ділянок, вичерпний перелік яких станом на 30.06.2011 зазначено в довідці Держземагенства у Фастівському районі Київської області № 1062 від 15.05.2014.

Натомість в матеріалах справи містяться пояснення окремих власників та користувачів, земельні ділянки яких надані ТОВ «Укрмістобудпрект», стосовно того, що з ними не було погоджено такого надання.

Отже, всупереч ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» погодження на передачу спірних мисливських угідь надано не всіма землевласниками та землекористувачами, чим порушено право решти власників та користувачів цих земель на волевиявлення щодо можливості користування їх земельними ділянками та отримання цих мисливських угідь у користування.

Таким чином, доводи відповідача-2 стосовно того, що Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства було направлено подання щодо надання ТОВ «Укрмістобудпрект» у користування мисливських угідь разом з повним пакетом документів, який відповідає нормам чинного законодавства, спростовується матеріалами справи.

Частиною 6 ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» встановлено, що відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами, однак відповідачем-2 не надано належних та допустимих доказів укладення ним договорів з власниками та користувачами земельних ділянок, на яких знаходяться мисливські угіддя.

Крім того, у п. 1 спірного рішення зазначено, що у зв'язку з добровільною відмовою від користування припинити ДП «Фастівський лісгосп» право користування мисливськими угіддями площею 15 356 га, закріпленими за ним на підставі підпункту 1.11 п. 1 рішення Київської обласної ради народних депутатів № 102-09-ХХІІ від 05.08.1997 «Про закріплення мисливських угідь на території Київської області».

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються за поданням місцевих органів спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання або у галузі охорони навколишнього природного середовища тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь.

В матеріалах справи відсутні відповідні подання Київського обласного управління лісового та мисливського господарства або Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області про припинення права користування спірними мисливськими угіддями попереднього користувача - ДП «Фастівський лісгосп».

Таким чином, Київська обласна рада не виконавши вимоги ст. 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», прийняла оспорюване рішення пунктом 1 якого припинила ДП «Фастівський лісгосп» право користування мисливськими угіддями площею 15 356 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.

Оскільки на момент прийняття Київською обласною радою рішення № 140-07-VІ від 30.06.2011 про надання у користування ТОВ «Укрмістобудпрект» мисливських угідь площею 15 356 га для ведення мисливського господарства були відсутні відповідні погодження власників та користувачів земельних ділянок, що є прямим порушенням ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», а також не були укладені відповідачем-2 передбачені ч. 6 ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» договори з власниками та користувачами земельних ділянок, на яких знаходяться мисливські угіддя, суд дійшов до висновку про незаконність рішення Київської обласної ради № 140-07-VІ від 30.06.2011 «Про надання в користування мисливських угідь на території Київської області».

Також визнанню недійсним підлягає договір про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011, виходячи з наступного.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з Положенням про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 458/2011 Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Основними завданнями Держлісагентства України є: внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства; реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства підпорядковується Держлісагентству України та є його територіальним органом.

Дане управління на підставі оспорюваного рішення Київської обласної ради 07.07.2011 уклало договір про умови ведення мисливського господарства з ТОВ «Укрмістобудпрект», який не відповідає положенням Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним, оскільки порушення, які були допущені при укладанні спірного договору про умови ведення мисливського господарства є істотними та суперечать нормам чинного законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що був порушений охоронюваний законом інтерес держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства внаслідок прийняття Київською обласною радою спірного рішення та укладення спірного договору.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на викладене, вимоги прокуратури про повернення мисливських угідь площею 15 356 га Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового та мисливського господарства підлягають задоволенню.

Стосовно поданої відповідачем-2 заяви про застосування строку позовної давності слід відзначити наступне

В обґрунтування заяви відповідач-2 посилається на те, що позивач до прийняття Київською обласною радою спірного рішення розглядав всі зібрані ТОВ «Укрмістобудпроект» документи, готував пояснювальну записку до проекту спірного рішення, а в подальшому підписав спірний договір, тому перебіг позовної давності почався 30.06.2011 щодо визнання рішення недійсним та 07.07.2011 щодо визнання договору недійсним, яка на момент поданого прокурором позову сплила.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства створено на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 401 від 12.11.2012 утворено шляхом перетворення Київського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Подання Київського обласного управління лісового та мисливського господарства від 15.06.2011 за № 03-01/876 не містить інформації щодо надання переліку додатків, що надсилаються разом із ним (лише зазначено «до подання додаються всі необхідні документи»).

Слід зазначити, що в силу Закону України «Про мисливське господарство та полювання» питання щодо надання права користування мисливськими угіддями належить саме до компетенції обласної ради, а отже на останню покладено обов'язок щодо перевірки наявності погоджень всіх без виключення землевласників та землекористувачів мисливських угідь.

Про виявлені порушення вимог законодавства при наданні Київською обласною радою спірних мисливських угідь у користування ТОВ «Укрмістобудпрект» прокуратурі та позивачу стало відомо під час проведеної прокуратурою у 2014 році перевірки за фактами недодержання умов ведення мисливського господарства, а тому прокуратура звернулась до суду з даним позовом (06.05.2015) в межах строків, передбачених ст. ст. 257, 261 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається порівну на відповідачів.

Стосовно позовних вимог Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» як третьої особи із самостійними вимогами

Вимоги третьої особи обґрунтовані тим, що СВК «Мрія», як законний користувач земельною ділянкою, не надавало погодження ТОВ «Укрмістобудпроект» щодо надання мисливських угідь у користування на території, що належить підприємству. Таким чином Київська обласна рада прийняла рішення від 30.06.2011 № 140-07-УІ без погодження СВК «Мрія», що суперечить Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги третьої особи не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.09.2014 у справі № 911/2774/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2015, розірвано договір про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011, укладеного між Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект».

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів .

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено в чому полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів оспорюваними рішенням та договором, який вже розірвано в судовому порядку.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про визнання іпотечного договору недійсним.

Таким чином, позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» безпідставні та задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської обласної ради № 140-07-УІ від 30.06.2011 «Про надання в користування мисливських угідь на території Київської області».

3. Визнати недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011, укладеного між Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект».

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект» (01001, м. Київ, пров. Музейний, 3, літ Б, код ЄДРПОУ 34979792) повернути Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового та мисливського господарства (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 30, код ЄДРПОУ 35278561).

5. Стягнути з Київської обласної ради (01196, м. Київ, пл. Л.Українки, 1, код ЄДРПОУ 24572267) в доход Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект» (01001, м. Київ, пров. Музейний, 3, літ Б, код ЄДРПОУ 34979792) в доход Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

7. В задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» відмовити повністю.

Повне рішення складено 17.11.2016.

СуддяВ.В.Сівакова