Ухвала

від 21.04.2017 по справі 910/11756/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 квітня 2017 року Справа № 910/11756/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Коробенка Г.П., Кравчука Г.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі№910/11756/15 Господарського судуміста Києва за позовомФастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства до 1. Київської обласної ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" треті особи 1. Великоснітинська сільська рада 2. Дідівщинська сільська рада 3. Томашівська сільська рада 4. Пришивальницька сільська рада 5. Дорогинська сільська рада 6. Малоснітинська сільська рада 7. Великогуляківська сільська рада 8. Мотовилівськослобідська сільська рада 9. Червономотовилівська сільська рада 10. Державне підприємство "Фастівське лісове господарство" про визнання незаконним і скасування рішення та визнання недійсним договору, повернення мисливських угідь, за позовомСільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія" до 1. Київської обласної ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" провизнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016, в задоволенні позову Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства про визнання незаконним і скасування рішення та визнання недійсним договору, повернення мисливських угідь, відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 вказані судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи Сільськогосподарський виробничий кооператив "Мрія" звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про вступ до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та позовною заявою до Київської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" про визнання незаконним та скасування рішення і визнання недійним договору, яка була прийнята і розглянута судом разом з первісним позовом.

Рішенням Господарського міста Києва від 10.11.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017, позов Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства задоволено повністю. В задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія" відмовлено.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" просить скасувати рішення Господарського міста Києва від 10.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору та порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору передбачено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пп.2 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 5 статті 6 наведено Закону за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Крім того, із наведених приписів Закону передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Отже, за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення скаржник повинен був сплатити судовий збір окремо з кожної немайнової вимоги включаючи і вимоги, заявлені Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Мрія".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги, додана квитанція № ПН39692С1 від 03.03.2017 про сплату збору у розмірі 4384,80 грн., яка не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Отже касаційна скарга підлягає поверненню у зв'язку із не поданням до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Згідно статті 111 13 цього кодексу ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу (ч.1). Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду (ч.2).

В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2017.

У зв'язку із не однаковим застосуванням судами положень Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення однакового застосування норм права та відповідно до положень статті 36 частини другої п.п.2, 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 24 жовтня 2011 року №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України" роз'яснив, що у разі подання касаційної скарги на процесуальний документ, який не приймався та відсутній в матеріалах справи, то відповідні обставини виключають перегляд судових рішень у касаційному порядку.

Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 05.05.2011 у справі "Редакція газети "Правоє дєло" та Штекель проти України" загальний підхід національних судів у відповідних справах може бути застосований судами.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний господарський суд такої ухвали, про яку зазначено у касаційній скарзі, не приймав, тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості переглянути процесуальний документ, який у справі не приймався. При цьому, суд касаційної інстанції не вправі переглядати у касаційному порядку судові рішення, які не оскаржувались.

Виходячи з викладеного, оскільки касаційна скарга подана на процесуальний документ суду, який у справі не приймався, підстави для її прийняття відсутні.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі Господарського суду міста Києва №910/11756/15, повернути особі, що її подала, а справу - до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук