Ухвала

від 06.11.2017 по справі 910/11756/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 листопада 2017 року Справа № 910/11756/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Коробенка Г.П., Кравчука Г.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі№910/11756/15 Господарського судуміста Києва за позовомФастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства до 1. Київської обласної ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" треті особи 1. Великоснітинська сільська рада 2. Дідівщинська сільська рада 3. Томашівська сільська рада 4. Пришивальницька сільська рада 5. Дорогинська сільська рада 6. Малоснітинська сільська рада 7. Великогуляківська сільська рада 8. Мотовилівськослобідська сільська рада 9. Червономотовилівська сільська рада 10. Державне підприємство "Фастівське лісове господарство" провизнання незаконним і скасування рішення та визнання недійсним договору, повернення мисливських угідь, за позовомСільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія" до 1. Київської обласної ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" провизнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору,

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Відповідач вже звертався з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017, однак ухвалою Вищого господарського суду України від 21.04.2017, касаційну скаргу повернуто на підставі п.4 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку не доданням до неї доказів сплати судового збору у встановленому розмірі. Примірники вказаної ухвали суду касаційної інстанції були надіслані учасникам судового розгляду 24.04.2017, що підтверджується відміткою на зворотному боці останнього аркушу вказаної ухвали.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що повертаючи касаційну скаргу до матеріалів справи було приєднано її копію та копію квитанції №ПН39692СІ від 03.03.2017. Оригінал касаційної скарги разом із оригіналом вказаної квитанції та копією ухвали Вищого господарського суду України від 21.04.2017 було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект".

З касаційною скаргою особа, що її подала, повторно звернулась лише 30.08.2017, тобто через чотири місяці після надіслання учасникам судового процесу примірників ухвали суду касаційної інстанції про повернення касаційної скарги, про що свідчить відмітка Київського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

У повторно поданій касаційній скарзі заявник просить відновити пропущений строк на касаційне оскарження, обґрунтовуючи клопотання тим, що про винесену по справі ухвалу йому стало відомо лише 23.08.2017 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Однак із матеріалів справи та касаційної скарги не вбачається, що причини пропуску строку на касаційне оскарження є поважними, з огляду на наступне.

До повторно поданої касаційної скарги додано оригінал квитанції №ПН39692СІ від 03.03.2017, що була повернута разом із оригіналом касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 21.04.2017.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" посилаючись як на підставу для відновлення пропущеного строку на те, що про винесену по справі ухвалу про повернення касаційної скарги йому стало відомо лише 23.08.2017 з Єдиного державного реєстру судових рішень, не надало пояснень тій обставині, що поштовим відправленням за чотири місяці до повторної подачі касаційної скарги на його адресу було надіслано копію ухвали про повернення касаційної скарги та оригінал вказаної квитанції, який ним і додано до повторно поданої касаційної скарги.

При цьому повторно із касаційною скаргою товариство звернулося більше ніч через чотири місяці після повернення касаційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Суд касаційної інстанції не вбачає, що причини пропуску строку на подання повторно касаційної скарги є поважними, оскільки статтею 110 Господарського процесуального кодексу України встановлено 20-денний строк для оскарження судового рішення апеляційного господарського суду, а у клопотанні про відновлення цього строку не міститься пояснень стосовно істотних обставин, про які зазначено вище.

При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи "Устименко проти України", дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Оскільки у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави у порядку, визначеному ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, клопотання про відновлення цього строку належить відхилити відповідно до п.5 ч.1 ст.111 3 цього кодексу.

Керуючись статтями 53, 86, 110, пунктом 5 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмістобудпроект" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі №910/11756/15 Господарського суду міста Києва відхилити, касаційну скаргу повернути особі, що її подала, а справу - до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук