Рішення

від 16.11.2016 по справі 903/697/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 листопада 2016 р. Справа № 903/697/16 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі"

до відповідача: Малого приватного підприємства "Оксеол"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

- Рожищенська міська рада

про зобов'язання вчинити дії

Суддя: С.В. Бондарєв

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №28 від 30.08.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 07.10.2016р. б/н

від третьої особи: ОСОБА_3, дов. №1120/02-17/2-16 від 16.11.2016р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін та третьої особи роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.ст. 22, 27 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки.

В судовому засіданні 16.11.2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Цунамі"- звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Малого приватного підприємства "Оксеол"- про зобов'язання вчинити дії, в якому просив суд зобов'язати МПП "Оксеол" знести аварійну будівлю-котельню (С-3), що знаходитьяся за адресою: вул. Селянська, буд. 46, м. Рожище, Волинська обл.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що ТзОВ "Цунамі" є власником земельної ділянки за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, буд. 48, а МПП "Оксеол" є власником майна (котельня (С-3)) на суміжній земельній ділянці, що розташована за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, буд. 46, проте свої обов'язки щодо належного утримання аварійних будівель власник МПП "Оксеол" жодним чином не виконує.

На сусідній до позивача території знаходиться аварійно-небезпечна будівля, яка загрожує життю та здоров'ю людей через попадання на ділянку уламків будинку, будівельного сміття. Згідно висновку експертного дослідження №О-88/1 від 22.08.2016р. встановлено, що загальний технічний стан будівлі котельні (С-3) загальною площею 747,7кв.м. по вул. Селянська, буд. 46, м. Рожище, Волинська обл. є аварійним та непридатним до експлуатації.

14.09.2016р. Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області надало позивачу відповідь про те, що для проведення контрольних заходів щодо аварійних будівель у них немає повноважень, а також зазначило, що у разі порушення прав та інтересів ТзОВ "Цунамі", товариство вправі звернутися за захистом своїх прав та інтересів у встановленому процесуальному порядку до суду.

В правове обгрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. 41 Конституції України, ст.ст. 20, 133, 147 ГК України, ст.ст. 1, 2 , 4, 12, 13, 22, 33, 34, 36, 54, 56, 64, 65 ГПК України та ст.ст. 15, 16, 386, 391 ЦК України.

Ухвалою суду від 26.09.2016р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 10.10.2016р. на 14:30год.

03.10.2016р. через відділ документального забезпечення та контролю суду від позивача надійшли до суду додаткові пояснення до позовної заяви б/н від 03.10.2016р. (вх.№01-54/8913/16), в яких він позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити їх в повному обсязі, вказавши, що 29.09.2016 року позивач отримав лист-відповідь від Управління Держпраці у Волинській області щодо заяви ТзОВ "Цунамі" про проведення позапланової перевірки стану промислової безпеки та охорони праці на підприємствах, в установах і організаціях. У листі зазначено, що Управління направило необхідні документи у Держпраці для отримання права на проведення позапланової перевірки МПП "Оксеол", а також копії наданих документів переадресовано до Рожищенської РДА і ОСОБА_4 інспекції Держархбудконтролю.

Зазначив, що 29.09.2016 року Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області поінформувало позивача, що відповідальність за дотримання містобудівних, екологічних, санітарних, землевпорядних вимог в ході здійснення діяльності суб'єктів господарювання покладено на їх власників (керівників). Одночасно було повідомлено, що об'єкт права власності МПП "Оксеол" не є підконтрольним Держпродслужбі і тому в.о. начальника управління ОСОБА_5 порекомендував вирішити зазначені ТзОВ "Цунамі" у заяві питання в судовому порядку.

Долучив до матеріалів справи копії статуту ТзОВ "Цунамі" (нова редакція), який затверджений зборами учасників ТзОВ "Цунамі" 09.11.2009р. протоколом №33, зареєстрований виконкомом Луцької міської ради народних депутатів, розпорядження №244-РВ 25.07.2001р. р.№04051327Ю0060757, листа №1228 від 22.09.2016р. ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, адресованого генеральному директору ТзОВ "Цунамі" ОСОБА_6 та листа №2037/01-06 від 20.09.2016р. Управління Держпраці у Волинській області, адресованого Генеральному директору ТзОВ "Цунамі" ОСОБА_6

03.10.2016р. через відділ документального забезпечення та контролю суду від відповідача надійшли до суду заперечення на позовну заяву б/н від 03.10.2016р. (вх.№01-54/8898/16), в яких він позов заперечив, вказавши, що основним документом, на який посилається у своїх позовних вимогах позивач є Висновок експертного дослідження №О-88/1, виконаний на замовлення позивача ОСОБА_4 торгово-промисловою палатою.

Разом з тим, ні позивачем, ні експертом не було отримано дозволу від відповідача на доступ до його приватної власності та не було повідомлено про намір здійснити огляд такого приміщення.

Таким чином, експертом та представником позивача здійснено адміністративне правопорушення, передбачене статтею 186 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У відповідності до ч.3 ст. 70 ЦК України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Таким чином, Висновок експертного дослідження №О-88/1 від 22.08.2016 року, не може братися до уваги як доказ, оскільки отриманий з порушенням закону.

Зауважив, що позивач у своїй позовній заяві зазначає, що спірна будівля (котельня) нібито загрожує життю та здоров'ю людей через попадання на ділянку уламків будинку, будівельного сміття тощо.

Однак, з ситуаційної схеми місця розташування земельної ділянки та будівель на ній, вбачається, що ділянка, на котрій розташована котельня, межує з землями загального користування (проїзд), відстань до котрих від котельні становить близько 10 метрів, та з земельною ділянкою позивача, відстань до якої становить близько 12 метрів. Таким чином, попадання уламків (навіть якби вони були у наявності) на територію позивача чи на територію загального користування, неможливе, а відтак, неможливе і завдання шкоди працівникам позивача чи стороннім особам.

Навіть у Висновку експертного дослідження, на котрий посилається позивач, експертом зазначено, що небезпечним є перебування людей безпосередньо в зоні конструкцій котельної. Таким чином, загроза працівникам позивача чи стороннім особам відсутня, оскільки доступ в зону конструкцій віддалений як від земельної ділянки позивача, так і від земель загального користування.

Таким чином, позивачем не наведено доказів порушення чи можливого порушення його прав, а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими.

Посилання позивача на ухвалу Верховного Суду України від 02.04.2008 року є некоректним, оскільки предмет спору у вказаній справі відрізняється від даного спору.

Так, відповідачем 29.05.2007 року було придбано готову споруду, котельню С-3, зведену з дотриманням усіх технічних норм та відстані від сусідніх споруд, та з виготовленням усіх належних документів, технічного паспорта тощо . У справі ж, на яку посилається позивач, будівля була зведена у безпосередній близькості від частини будинку заявника та без отримання відповідних дозволів і узгодження проекту, з порушенням будівельних, санітарних та протипожежних норм, та з використанням без введення в експлуатацію нежитлового приміщення. Таким чином, наведена судова практика не може ототожнюватися зі спором, що розглядається.

Верховний Суд України, в узагальненні на тему "ОСОБА_2 деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ", посилається на цю ж справу, додатково зазначаючи, що "відповідно до положень норм стст.16, 391, 386 ЦК власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право". Натомість, навіть у Висновку експертного дослідження, виготовленому за кошти та на замовлення позивача, вказано, що приміщенню необхідні "заходи до попередження аварій (влаштування тимчасових кріплень, розвантаження конструкцій), необхідний капітальний ремонт з підсиленням або заміною пошкоджених конструкцій в цілому або окремих елементів". Таким чином, необхідності саме у знесенні будівлі - не вбачається.

Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач свідомо зловживає правом на захист своїх нібито порушених інтересів, приховуючи за позовними вимогами свою справжню мету.

Так, у доданих до суду документах міститься згадка про дві проведені експертизи. Стосовно другої експертизи, проведеної на сусідню будівлю (гараж), що також належить відповідачу, подано позов з аналогічними позовними вимогами до Рожищенського районного суду. Як вбачається з наведених фактів, метою позивача є зобов'язання відповідача знести належні йому будівлі, для припинення права власності на них, оскільки таке право власності дає відповідачу переважне право купівлі земельної ділянки, на котрій вказані будівлі знаходяться. Позивач, в свою чергу, є власником двох сусідніх, більших земельних ділянок, та має на меті шляхом судових позовів набуття у власність земельної ділянки, зайнятої будівлями відповідача.

Таким чином, позивач вводить суд в оману та надає недостовірну інформацію, для отримання вигідного позивачу рішення.

Земельна ділянка, кадастровий номер 0724510100:06:019:0039, на котрій знаходиться належна відповідачу будівля, наразі перебуває в комунальній власності.

Таким чином, відповідач не має можливості огородити зазначену будівлю від доступу сторонніх осіб та розпочати капітальну реконструкцію будівлі, оскільки не має права власності на вказану ділянку.

Однак, відповідачем надані необхідні документи, для набуття такого права власності, сплачено авансові платежі та отримано рішення Рожищенської міської ради від 27.09.2016 року "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Рожище, вул. Селянська, 46 МПП "Оксеол"".

Таким чином, найближчим часом відповідач завершить процедуру набуття права власності на земельну ділянку та зможе розпочати роботи по огородженню території та реконструкції будівель, для чого наразі розробляється відповідний договір на проведення робіт та виконується пошук підрядної організації.

Посилався на рішення Європейського суду з прав людини (рішення від 23.09.1982р. у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11.03.2003р. -"Новоселецький проти України", від 01.06.2006р. - "Федоренко проти України"), в яких вказано, що особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Долучив до матеріалів справи копії свідоцтва про реєстрацію МПП "Оксеол" серії А00 №539448, статуту МПП "Оксеол", зареєстрованого Рожищенською районною адміністрацією 31.12.1998р., розпорядження №387, плану відведення земельної ділянки кадастровий номер-0724510100:06:019:0039, договору купівлі-продажу від 29.05.2007р., витягу з Державного реєстру правочинів №4051418 від 29.05.2007р., витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25665156 від 24.03.2010р., технічного паспорту на котельню С-3, договору №16 про оплату авансового внеску від 23.02.2016р., платіжного доручення №35 від 02.03.2016р., рішення Рожищенської міської ради №11/16 від 27.09.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні 10.10.2016р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Крім того, звернувся до суду з клопотанням №1 від 10.10.2016р. (вх.№01-68/80/16 від 10.10.2016р.), в якому на підставі ст. 27 ГПК України просив суд залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Рожищенську міську раду (Волинська обл., м. Рожище, вул. Незалежності, 60).

Водночас, звернувся до суду з клопотанням від 10.10.2016р. №2 (вх. №01-81/111/16 від 10.10.2016р.), в якому у зв'язку з необхідністю доведення не лише аварійності будівлі котельні (С-3), а й небезпеки, яку вона становить для людей і майна, просив суд призначити у даній справі судову будівельно-технічну експертизу будівлі котельні (С-3), що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, 46, проведення якої доручити експертам ОСОБА_4 відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення даної експертизи просив поставити наступні питання:

1. Чи відповідає будівля котельні (С-3), що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, 46, проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

2. Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) будівлі котельні (С-3), що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, 46?

3. Чи є котельня (С-3), що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, 46 аварійною будівлею?

4. Яке функціональне призначення будівлі котельні (С-3), що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, 46?

5. Чи використовується будівля котельні (С-3), що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, 46 за своїм функціональним призначенням?

6. Яка матеріальна шкода може бути завдана будівлею котельні (С-3), що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, 46, об'єктам власності розташованим по сусідству?

7. Чи несе загрозу для життя і здоров'я людей технічний стан будівлі котельні (С-3), що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, 46?

8. Чи підлягає будівля котельні (С-3), що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, 46 ремонту та/або реставрації?

Долучив до матеріалів справи копії акту №1 від 07.10.2016р., свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 25.02.2011р. та фотографії.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.10.2016р. позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях.

В судовому засіданні 10.10.2016р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 03.11.2016р. до 11:00год. в зв'язку з необхідністю представлення сторонами додаткових доказів по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 03.11.2016р. та в додаткових поясненнях б/н від 02.11.2016р. (вх.№01-54/9885/16 від 03.11.2016р.) позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити останні в повному обсязі, вказавши, що 17.10.2016р. відповідач повідомив ТзОВ "Цунамі", що МПП "Оксеол" наразі здійснює процедуру набуття у власність земельної ділянки кадастровий номер 0724510100:06:019:0039 та найближчим часом змушене буде огородити територію біля своїх будівель для запобігання проникнення на цю територію сторонніх осіб та транспортних засобів та повідомило, що буде розпочато роботи по реконструкції приміщень.

Однак, відповідач, жодним чином, не навів фактів, які б підтверджували, що: по-перше, вжиті ним заходи унеможливлять завдання шкоди для життя й здоров'я людей, працюючих у розташованих поряд компаніях, а також майну позивача; по-друге, що будівлі, які належать відповідачу підлягають реконструкції та ремонту; по-третє, не вказав часових меж щодо вжиття зазначених вище заходів.

Повідомив, що 11 жовтня 2016 року позивач також звернувся із заявою до Рожищенської районної державної адміністрації здійснити перевірку фактів аварійності будівлі котельні (С-3) та вжити невідкладних заходів щодо зобов'язання власника аварійної будівлі знести небезпечний для життя та здоров'я людей непридатний до експлуатації об'єкт, а також створити спільно із Рожищенською міською радою комісію, яка буде здійснювати обстеження аварійних будівель у місті Рожище, в тому числі зазначеної у заяві .

24 жовтня 2016 ТзОВ "Цунамі" отримало відповідь від Рожищенської районної державної адміністрації, у якій зазначено, що питання знесення об'єкта приватної власності, який розташований на приватній земельній ділянці, може бути вирішене лише в судовому порядку.

Зазначив, що 25 жовтня 2016 року на адресу ТзОВ "Цунамі" та на адреси власників підприємств, що розташовані по сусідству надійшло повідомлення від відповідача, про те, що земельна ділянка кадастровий номер 0724510100:06:019:0039 перебуває у приватній власності МПП "Оксеол".

Крім того, представнику ТзОВ "Цунамі" відомо, що у Рожищенському районному суді Волинської області розглядається справа № 167/1002/16-ц за позовом громадянина ОСОБА_7, щодо знесення аварійної будівлі - гаража на 20 автомашин (ї-2), яка є теж власністю МПП "Оксеол" і знаходиться за адресою: вул. Селянська, 46, м. Рожище, Рожищенський район, Волинська область. В даному випадку, вказана вище будівля та будівля котельні (С-3), яка виступає предметом спору у справі №903/697/16, розташовані по сусідству.

Зауважив, що 24 жовтня 2016 року Рожищенський районний суд Волинської області виніс ухвалу про залучення до справи Рожищенської міської ради у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Долучив до матеріалів справи копії повідомлення від 17.10.2016р., заяви від 11.10.2016р., відповіді Рожищенської РДА від 24.10.2016р., повідомлення від 25.10.2016р., ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 24.10.2016р. у справі №167/1002/16-ц, відповіді Рожищенської міської ради від 12.09.2016р., технічного паспорту на корпус №5 в м. Рожище, вул. Селянська, 48, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13487538, плану поверхів будівлі корпус №5 в м. Рожище, вул. Селянська, 48, план території, на якій розміщені будівлі позивача, відповідача та компаній розташованих поряд (М 1:500) та фотографії.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.11.2016р. та в додаткових поясненнях б/н від 31.10.2016р. (вх.№01-54/9909/16 від 03.11.2016р.) проти задоволення судом позовних вимог заперечив, вказавши, що наразі, відповідачем вже завершено процес набуття земельної ділянки, кадастровий номер 0724510100:06:019:0039, на якій знаходиться будівля котельні С-3, у власність.

Крім того, у ході судового засідання 10 жовтня 2016 року, представником ТзОВ "Цунамі" було заявлено клопотання про проведення судово-технічної експертизи будівлі, а саме котельні С-3, що розташована на земельній ділянці кадастровий номер 0724510100:06:019:0039.

Підставою заявлення такого клопотання став акт, складений працівниками ТзОВ "Цунамі", про нібито пошкодження автомобіля уламком шиферу. До вказаного акту додаються фотографії.

Зазначив, що під час огляду вказаного акту та фотографій у судовому засіданні, було встановлено, що автомобіль знаходився між приміщенням котельні та приміщенням гаража на 20 місць, що також знаходиться у власності МПП "Оксеол". Це місце розташування було підтверджено представником ТзОВ "Цунамі". Представниками відповідача було здійснено виїзд на місце, та встановлено, що ТзОВ "Цунамі" у веденні своєї господарської діяльності використовує земельну ділянку відповідача кадастровий номер 0724510100:06:0190039, розміщує на ній товари, піддони, приймає автомобільний транспорт, між будівлями МПП "Оксеол" у робочий час постійно знаходяться працівники та відвідувачі ТзОВ "Цунамі", про що позивачу було направлено листа від 17 жовтня 2016 року. Таким чином, позивач безпідставно користується чужою земельною ділянкою, внаслідок чого працівники та автомобілі позивача та його відвідувачів постійно знаходяться на мінімальній відстані від будівель відповідача, а подекуди навіть в цих будівлях (наприклад, в будівлі авто гаража на 20 місць, працівники позивача демонтували ворота авто гаража та ставлять там свої автомобілі).

Зауважив, що є очевидним, що небезпека для транспорту та працівників позивача, якщо і існує - то лише через самовільне використанням позивачем чужої земельної ділянки та чужого майна. Враховуючи вищевикладене, задля захисту нібито порушених прав позивача- позивачу достатньо лише припинити незаконне користування чужим майном, та не вести свою господарську діяльність на чужій території. Таким чином, будь-які підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Повідомив, що відповідач після набуття права власності на земельну ділянку, розпочав роботи по огородженню території та замовленню робіт по реконструкції будівель, про що повідомив сусідні підприємства та міську раду. Таким чином, доступ сторонніх осіб та транспорту до земельної ділянки та будівель відповідача буде закритий, що забезпечить як збереження майна відповідача, так і гарантуватиме безпеку третіх осіб і їх транспорту. Закриття доступу до земельної ділянки відповідача не утрудняє доступ позивача до своєї території, оскільки всі ці земельні ділянки мають прямий доступ до земель проїзду.

Долучив до матеріалів справи копії витягу з реєстру на земельну ділянку кадастровий номер 0724510100:01:019:0039, листа від 17.10.2016р., листа від 25.10.2016р., фотографій та зображення з кадастрової карти.

Проти задоволення судом клопотань позивача про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Рожищенської міської ради та призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи будівлі котельні (С-3), що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, 46 заперечив.

Ухвалою суду від 03.11.2016р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі, а також залучення до участі в справі третьої особи.

В порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Рожищенську міську раду.

Зобов'язано сторін представити суду: позивача- докази направлення на адресу третьої особи копії позовної заяви та доданих до неї доказів; відповідача -додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог з врахуванням додаткових пояснень позивача та пояснень представника позивача, в т.ч. щодо клопотання про призначення експертизи; докази направлення на адресу третьої особи письмових пояснень; додаткові пояснення щодо оформлення земельної ділянки; копію технічної документації щодо виділеної земельної ділянки; додатково надати суду картографічні зображення щодо оформленої земельної ділянки; третю особу-письмові пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

В судовому засіданні 16.11.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити останні в повному обсязі.

В судовому засіданні 16.11.2016р. та в додаткових поясненнях б/н від 16.11.2016р. (вх.№01-54/10364/16 від 16.11.2016р.) представник відповідача позов заперечив, вказавши щодо кадастрового номеру земельної ділянки, набутої у власність відповідачем, то наразі вказана ділянка, на якій знаходиться, зокрема, будівля котельні С-3, має кадастровий номер 0724510100:01:0190039, котрий міститься у всіх документах щодо виділу, надання дозволу на придбання, договорах стосовно придбання, витягах з реєстру прав власності тощо.

Однак, станом на 2013 рік, вказана ділянка була віднесена до іншої підгрупи у межах населеного пункту Рожище, та, відповідно, мала кадастровий номер 0724510100:06:0190039. Таким чином, вказані кадастрові номери позначають одну й ту саму земельну ділянку площею 0,908 га, розташовану за адресою: м. Рожище, вулиця Селянська, 46.

Повідомив, що 09 серпня 2013 року щодо вказаної земельної ділянки встановлено межі, та передано на зберігання відповідачу межові знаки, про що у відповідному акті №1 від 09.08.2013р. розписалися власники сусідніх земельних ділянок, зокрема, позивач.

Стосовно заявленого клопотання позивача щодо проведення судової будівельно-технічної експертизи зауважив, що вважає таке клопотання необгрунтованим, а його задоволення - недоцільним, з огляду на наступне:

У своїй позовній заяві позивач стверджує, що стан будівлі нібито може загрожувати стороннім особам та автомобільному транспорту. Однак, у разі порушення прав цих третіх осіб, вони не позбавлені можливості самостійно звернутися за захистом своїх прав до суду, таким чином, подаючи позовну заяву в інтересах невизначеного кола третіх осіб, позивач зловживає своїми процесуальними правами.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів, будівля котельні не є самовільно збудованою, а навпаки, має всі необхідні документи, технічний паспорт тощо. Посилаючись на ст.ст. 67, 68 Кодексу цивільного захисту України зазначив, що належним способом захисту прав позивача було б звернення до Центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а у разі відсутності належного, на думку позивача, реагування - оскарження дій чи бездіяльності цього органу у судовому порядку.

Зважаючи на те, що компетенція стосовно складення приписів на усунення порушень техногенного характеру та звернення до суду щодо зупинення експлуатації будівель, належить виключно Центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, вважає, що призначення судової будівельно-технічної експертизи у рамках даного спору є недоцільним.

Зауважив, що позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що біля будівлі відповідача постійно знаходяться треті особи, проїжджають автомобілі тощо. Однак, як вбачається з наданих раніше до справи матеріалів, а також додатково підтверджується викопіюваннями з карт населеного пункту, по земельній ділянці відповідача, та біля його будівель проїзду не передбачено, між територією відповідача та позивача знаходиться паркан, збудований позивачем, а єдиний передбачений проїзд (комунальні землі) знаходиться у більш ніж 10 метрах від котельні, що унеможливлює завдання шкоди третім особам та їх автомобілям.

Зазначив, що відповідачем здійснено позначення своєї території, та до початку будівництва капітального огородження периметр земельної ділянки промарковано стрічкою та інформаційними табличками.

Долучив до матеріалів справи копії акту №1 передачі межових знаків від 09.08.2013р., схеми прив'язки межових знаків, викопіювання з карт з позначенням проїзду, фотографії та оригінал витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.11.2016р.

В судовому засіданні 16.11.2016р. та в письмових поясненнях б/н від 16.11.2016р. (вх.№01-54/10363/16) представник третьої особи-Рожищенської міської ради вказав, що відповідач МПП "Оксеол" є власником майна (котельня С-3) з 2007 року, земельна ділянка під будівлю тривалий період використовувалась без правовстановлюючих документів, в 2010 році МПП "Оксеол" звернулося з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду та дозволом виготовлення проекту відведення. Однак, рішення не було виконане та втратило чинність.

Рішенням сесії міської ради від 16.08.2016р. №10/15, було вирішено продати земельну ділянку несільськогосподарського призначення в м. Рожище, вул. Селянська, 46, МПП "Оксеол", відповідно звіту про експертну грошову оцінку, було сплачено авансовий внесок.

11.10.2016р. було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки між Рожищенською міською радою та МПП "Оксеол". На підставі вищевикладеного, будівля-котельня (С-3) та земельна ділянка знаходиться у приватній власності МПП "Оксеол". Відповідно відповідальність за дотримання містобудівних, екологічних, санітарних, землевпорядних вимог покладено на їх власників, тобто керівників підприємства. Орган місцевого самоврядування не має повноважень щодо втручання в підприємницьку діяльність суб'єкта господарювання.

Щодо призначення у даній справі експертизи повідомив, що покладається на розсуд суду.

Стосовно заявленого клопотання позивача щодо проведення судової будівельно-технічної експертизи суд ваажає таке клопотання необгрунтованим, а його задоволення - недоцільним, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза-це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань (ч.1 ст.41 ГПК України). Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Як судом було зазначено вище, предметом даного спору є знесення спірного об'єкту- будівлі (котельні С-3). Проте, в матеріаліах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті, виходячи з даного предмету спору-про зобов'язання знести будівлю.

За таких обставин, клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи залишається судом без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору, господарський суд, -

встановив:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме договору купівлі-продажу від 29.05.2007р., МПП "Оксеол" (відповідач у даній справі) є власником майна (котельня (С-3)) на земельній ділянці, що розташована за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, буд. 46.

Земельна ділянка площею 0,908га кадастровий номер 0724510100:01:019:0039, на якій розташована спірна будівля знаходилась в комунальній власності, проте 11 жовтня 2016 року згідно договору купівлі-продажу від 11.10.2016р., на підставі рішення Рожищенської міської ради №10/15 від 16.08.2016р. була передана відповідачу-МПП "Оксеол" у власність, що стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.10.2016р.

З Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія АГ №539868 вбачається, що позивач у даній справі-ТзОВ "Цунамі" є власником суміжної земельної ділянки площею 3,6489га, що розташована за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянсьа, 48.

Звертаючись до суду з позовом про знесення аварійної будівлі-котельні (С-3), що знаходитьяся за адресою: вул. Селянська, буд. 46, м. Рожище, Волинська обл. позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Цунамі"-вказав, що свої обов'язки щодо належного утримання аварійних будівель власник МПП "Оксеол" жодним чином не виконує.

На сусідній до позивача території знаходиться аварійно-небезпечна будівля, яка загрожує життю та здоров'ю людей через попадання на ділянку уламків будинку, будівельного сміття. Згідно висновку експертного дослідження №О-88/1 від 22.08.2016р. встановлено, що загальний технічний стан будівлі котельні (С-3) загальною площею 747,7кв.м. по вул. Селянська, буд. 46, м. Рожище, Волинська обл. є аварійним та непридатним до експлуатації.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

До господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Водночас за змістом вказаної статті порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд повинен відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайногвого або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1); власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.2); власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ч. 5).

Засади захисту прав власності, закріплені в ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, встановлюють, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень норм ст.ст. 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Дана правова позиція відображена в ухвалі Верховного Суду України від 02.04.2008р.

Відповідно до ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В пункті 33 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" зазначено, що застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.

Основним документом, на який посилається у своїх позовних вимогах позивач є Висновок експертного дослідження №О-88/1, виконаний на замовлення позивача ОСОБА_4 торгово-промисловою палатою.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що спірна будівля (котельня С-3) загрожує життю та здоров'ю людей через попадання на ділянку уламків будинку, будівельного сміття тощо, однак будь-яких доказів в підтвердження суду не надано.

З ситуаційної схеми місця розташування земельної ділянки та будівель на ній, вбачається, що ділянка, на котрій розташована котельня, межує з землями загального користування (проїзд), відстань до котрих від котельні становить близько 10 метрів, та з земельною ділянкою позивача, відстань до якої становить близько 12 метрів. Таким чином, попадання уламків (навіть якби вони були у наявності) на територію позивача чи на територію загального користування, неможливе, а відтак, неможливе і завдання шкоди працівникам позивача чи стороннім особам.

Навіть у Висновку експертного дослідження, на котрий посилається позивач, експертом зазначено, що небезпечним є перебування людей безпосередньо в зоні конструкцій котельної. Таким чином, загроза працівникам позивача чи стороннім особам відсутня, оскільки доступ в зону конструкцій віддалений як від земельної ділянки позивача, так і від земель загального користування, доказів в підтвердження протилежного суду не надано.

Тому, твердження про існування небезпеки для життя позивача, та інших осіб суд визнає безпідставними, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами.

При цьому суд зазначає, що реалізація будь-якою особою її права на життя вимагає від неї прояву обачності в розумних межах, що, зокрема передбачає уникнення перебування у безпосередній близькості до об'єктів, які, на думку особи, становлять явну небезпеку.

Таким чином, позивачем не наведено доказів порушення чи можливого порушення його прав.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, наданих ним матеріалів та не заперечується представником ТзОВ "Цунамі", позивач без погодження відповідача на території, що належить МПП "Оксеол", розмістив та зберігає товари та відходи деревинно-обробної промисловості, піддони, металобрухт, деталі та запчастини для виробничих ліній, та на території відповідача знаходяться працівники позивача.

Посилання позивача на ухвалу Верховного Суду України від 02.04.2008 року є некоректним, оскільки предмет спору у вказаній справі відрізняється від даного спору.

Так, відповідачем 29.05.2007 року було придбано готову споруду, котельню С-3, зведену з дотриманням усіх технічних норм та відстані від сусідніх споруд, та з виготовленням усіх належних документів, технічного паспорта тощо . У справі ж, на яку посилається позивач, будівля була зведена у безпосередній близькості від частини будинку заявника та без отримання відповідних дозволів і узгодження проекту, з порушенням будівельних, санітарних та протипожежних норм, та з використанням без введення в експлуатацію нежитлового приміщення. Таким чином, наведена судова практика не може ототожнюватися зі спором, що розглядається.

Верховний Суд України, в узагальненні на тему "ОСОБА_2 деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ", посилається на цю ж справу, додатково зазначаючи, що "відповідно до положень норм стст.16, 391, 386 ЦК власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право". Натомість, навіть у Висновку експертного дослідження, виготовленому за кошти та на замовлення позивача, вказано, що приміщенню необхідні "заходи до попередження аварій (влаштування тимчасових кріплень, розвантаження конструкцій), необхідний капітальний ремонт з підсиленням або заміною пошкоджених конструкцій в цілому або окремих елементів". Таким чином, необхідності саме у знесенні спірної будівлі -на думку суду позивач не довів.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні не заперечує незадовільний стан об'єкту нерухомого майна, необхідність його ремонту та реконструкції. Проте, категорично заперечує проти знсення спірної будівлі.

Позивач не наводить жодної правової норми в обгрунтування позову про знесення аварійної будівлі, яка б передбачала обов'язок позивача знести таку будівлю у даному випадку.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини (рішення від 23.09.1982р. у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11.03.2003р. -"Новоселецький проти України", від 01.06.2006р. - "Федоренко проти України"), в яких вказано, що особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Також, в своїй позовній заяві позивач посилався на акт, складений працівниками ТзОВ "Цунамі", про пошкодження автомобіля уламком шиферу. До вказаного акту додаються фотографії.

Проте, під час огляду вказаного акту та фотографій у судовому засіданні, було встановлено, що автомобіль знаходився між приміщенням котельні та приміщенням гаража на 20 місць, що також знаходиться у власності МПП "Оксеол". Це місце розташування було підтверджено представником ТзОВ "Цунамі". Представниками відповідача було здійснено виїзд на місце, та встановлено, що ТзОВ "Цунамі" у веденні своєї господарської діяльності використовує земельну ділянку кадастровий номер 0724510100:01:0190039, розміщує на ній товари, піддони, приймає автомобільний транспорт, між будівлями МПП "Оксеол" у робочий час постійно знаходяться працівники та відвідувачі ТзОВ "Цунамі", про що позивачу було направлено листа від 17 жовтня 2016 року та в судовому засіданні 16.11.2016р. представником позивача було повідомлено про звільнення ним самовільно розміщених на території відповідача обєктів до 30.11.2016р. Таким чином, як вбачається з пояснень представників сторін позивач безпідставно користується чужою земельною ділянкою, внаслідок чого працівники та автомобілі позивача та його відвідувачі постійно знаходяться на мінімальній відстані від будівель відповідача, а подекуди навіть в цих будівлях (наприклад, в будівлі авто гаража на 20 місць).

Суд зауважує на підставі викладеного, що небезпека для транспорту та працівників позивача, якщо і існує - то лише через самовільне використанням позивачем чужої земельної ділянки та чужого майна.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, останній після набуття права власності на земельну ділянку, розпочав роботи по огородженню території та замовленню робіт по реконструкції будівель, про що повідомив сусідні підприємства та міську раду. Таким чином, доступ сторонніх осіб та транспорту до земельної ділянки та будівель відповідача буде закритий, що забезпечить як збереження майна відповідача, так і гарантуватиме безпеку третіх осіб і їх транспорту. Закриття доступу до земельної ділянки відповідача не утрудняє доступ позивача до своєї території, оскільки всі ці земельні ділянки мають прямий доступ до земель проїзду.

Щодо кадастрового номеру земельної ділянки, набутої у власність відповідачем, то наразі вказана ділянка, на якій знаходиться, зокрема, будівля котельні С-3, має кадастровий номер 0724510100:01:0190039, котрий міститься у всіх документах щодо виділу, надання дозволу на придбання, договорах стосовно придбання, витягах з реєстру прав власності тощо.

Як встановлено судом, станом на 2013 рік, вказана ділянка була віднесена до іншої підгрупи у межах населеного пункту Рожище, та, відповідно, мала кадастровий номер 0724510100:06:0190039. Таким чином, вказані кадастрові номери позначають одну й ту саму земельну ділянку площею 0,908 га, розташовану за адресою: м. Рожище, вулиця Селянська, 46.

09 серпня 2013 року щодо вказаної земельної ділянки встановлено межі, та передано на зберігання відповідачу межові знаки, про що у відповідному акті №1 від 09.08.2013р. розписалися власники сусідніх земельних ділянок, зокрема, позивач.

Крім того, суд зауважує, що відповідачем здійснено позначення своєї території, та до початку будівництва капітального огородження периметр земельної ділянки промарковано стрічкою та інформаційними табличками.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України встановлено принцип непорушності права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, позивач звертаючись до суду з вимогами про знесення будівлі (котельні С-3), фактично просить суд позбавити права власності відповідача, який набув це право на законних підставах.

На думку суду, власник нерухомого майна вправі сам приймати рішення щодо того, як саме здійснювати капітальний ремонт чи реконструкцію належного йому майна.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем в порушення приписів ст.33 ГПК України не доведено відповідними доказами підстави для зобов'язання відповідача знести будівлю, що належить йому на праві власності, то в задоволенні позову слід відмовити.

Підстави віднесення судових витрат на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України відсутні.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

В позові відмовити.

Повний текст рішення складено

21.11.2016

Суддя С. В. Бондарєв