cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА
17.11.2016Справа № 915/731/16
За позовом Приватного підприємства «Вікінг-Дено-Плюс»
До Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» в особі філії «Снігурівська Птахофабрика»
Про стягнення 161 824,05 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Калінчук М.О. представник за довіреністю № б/н від 30.05.16.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємства «Вікінг-Дено-Плюс» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» в особі філії «Снігурівська Птахофабрика» про стягнення 162 407,87 грн., з яких: 157 523,63 грн. - основного боргу, 902,16 грн. - 3% річних, 3 982,08 грн. - інфляційних втрат.
Господарським судом Миколаївської області порушено провадження у справі № 915/731/16 та призначено її до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.09.16. направлено до Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматичного розподілу справу № 915/731/16 передано на розгляд судді Ващенко Т.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.16. прийнято справу № 915/731/16 до свого провадження та призначено її до розгляду на 29.09.16.
В судовому засіданні 29.09.16. судом було розглянуто заяву позивача «про зміну позовних вимог», розцінено її як заяву про зменшення розміру позовних вимог та прийнято в частині стягнення 161 824,05 грн., з яких: 157 523,63 грн. - основного боргу, 2 124,00 грн. - 3% річних, 2 176,42 грн. - інфляційних втрат. В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 23 878,31 грн. суд відмовив позивачу в задоволенні (прийнятті) заяви.
Отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Вказане також викладено в п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Крім того, у вказаній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 800,00 грн. вартості оплати юридичних послуг, 689,00 грн. судового збору за заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, 2 436,63 грн. судового збору за подання позовної заяви та 515,94 грн. вартості квитків для прибуття в судове засідання.
В судовому засіданні 29.09.16. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 18.10.16.
18.10.16. відповідачем через відділ діловодства суду було подано письмові заперечення по справі та заперечення на заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.
В судовому засіданні 18.10.16. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 15.11.16.
В судовому засіданні 15.11.16. позивачем було підтримано заяву, подану 15.07.16., про вжиття на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та на грошові кошти на розрахункових рахунках.
Відповідач в судовому засіданні 15.11.16. проти задоволення вказаної заяви заперечував.
Розглянувши в о засіданні 15.11.16. заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
Заяву обґрунтовано тим, що оскільки відповідач знаходиться в скрутному матеріальному становищі та не бажає повертати борг, позивач припускає, що відповідач намагатиметься здійснити відчуження належного йому майна та зняти грошові кошти з рахунків.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з п. 1.1 роз'яснення Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.06. «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
При цьому, відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вказана правова позиція була підтримана й Вищим господарським судом України при винесенні постанови у справі № 6/166 від 13.08.08.
Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що необхідність накладення арешту на грошові кошти та майно не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.
Таким чином, заявником не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а тому заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвокати та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, враховуючи положення ст. 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", так як заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 689,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.
В судовому засіданні 15.11.16. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 17.11.16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.16. на підставі ст. 69 ГПК України за заявою відповідача було продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.
Позивач в судове засіданні 17.11.16. не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
При цьому судом встановлено, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 15.09.16. не подано документально підтверджених письмових пояснень щодо розрахунку між сторонами, придатної для читання копії договору та додатків до нього.
Відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 15.09.16. не подано контррозрахунку ціни позову та доказів погашення пред'явлених до стягнення сум.
Крім того, дослідивши в судовому засіданні 17.11.16. матеріали справи № 915/731/16, суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів.
Так, відповідно до ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 4 3 ГПК України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (ст. 38 ГПК України).
Разом з тим, за змістом системного аналізу приписів ст.ст. 43, 104 ГПК України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.
Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте як суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Зокрема, пунктом 4 ч. 1 ст. 65 ГПК України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в ході підготовки справи до розгляду в необхідних випадках витребує від сторін, інших підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, їх посадових осіб документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.
Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.
Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Крім того, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.
На підставі викладеного, з метою повного та всебічного розгляду справи, керуючись ст. ст. 43, 65 ГПК України, суд вважає за необхідне витребувати від сторін докази, що мають значення для вірного вирішення спору по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є неподання витребуваних доказів, необхідність витребування нових доказів.
Враховуючи необхідність надання сторонами необхідних документів, та з зв'язку з невиконанням вимог суду в даній справі сторонами, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи.
Керуючись ст. ст. 65, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. Розгляд справи № 915/731/16 відкласти на 29.11.16 о 09:50 год.
Викликати для участі у судовому засіданні представників сторін. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького 44-Б, зал судових засідань № 18.
2. Зобов'язати повторно позивача надати суду:
- документально підтверджені письмові пояснення щодо розрахунків між сторонами, виклавши їх наступним чином:
Дата (число, місяць, рік), коли повинна здійснюватися оплата, зазначити кожний місяць окремоСума, яка підлягає сплаті (вказати підставу та вид платежу: (рахунок №___ від___ за ___ або п. __договору №___ від___)Сума, яка надійшла від відповідача (вказати номер банківського витягу з рахунку, його дату, призначення платежу) Різниця (сума боргу) Всього
- викласти належним чином позовні вимоги, з врахуванням того, що відповідачем по справі є Приватна науково-виробнича компанії «Інтербізнес» в особі філії «Снігурівська Птахофабрика».
Крім того, зобов'язати позивача надати суду належні докази часткового погашення відповідачем заборгованості за спірний період (банківські виписки з яких би вбачались суми та дати здійснених відповідачем проплат).
4. Зобов'язати повторно відповідача надати суду контррозрахунок ціни позову та докази погашення пред'явлених до стягнення сум.
Крім того, зобов'язати відповідача надати суду належні докази часткового погашення нимзаборгованості за спірний період (банківські виписки з яких би вбачались суми та дати здійснених відповідачем проплат).
5. За відсутності витребуваних доказів надати обґрунтовані письмові пояснення з даного приводу.
6. Учасникам судового процесу оформити письмові докази відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.
7. Учасникам судового процесу ЗАВЧАСНО подати витребувані судом докази з супровідним листом через відділ діловодства Господарського суду міста Києва (п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
8. Звернути увагу учасників судового процесу на положення ст. 87 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку отримання процесуальних документів.
9. Попередити учасників судового процесу, що за ухилення від вчинення дій, покладених на них господарським судом, можуть бути застосовані санкції, встановлені приписами п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
11. Попередити позивача про передбачені п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України правові наслідки.
12. Зобов'язати учасників судового процесу направити в судове засідання своїх повноважних представників, надавши їм відповідні довіреності, які будуть залучені до матеріалів справи.
Суддя Т.М. Ващенко
ДО ВІДОМА СТОРІН: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОВІВТОРКА ТА ЩОЧЕТВЕРГА з 16:00 до 18:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого через канцелярію суду клопотання , у якому просимо зазначити дату та час з'явлення представника до суду для ознайомлення з матеріалами справи. Після подачі клопотання НЕОБХІДНО ЗАТЕЛЕФОНУВАТИ НА СЕКТОР для узгодження дати та часу ознайомлення. Коли представник з'явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал довіреності та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи. Інформацію щодо руху справи можна отримати в ІНФОРМАЦІЙНОМУ ЦЕНТРІ Господарського суду міста Києва по тел. 284-18-98 та на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно: Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2016 |
Оприлюднено | 25.11.2016 |
Номер документу | 62846702 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ващенко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні