Ухвала

від 16.11.2016 по справі 7/126-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

16.11.2016 Справа № 7/126-2010

Суддя господарського суду Закарпатської області О.Ф. Ремецькі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Сокирницький цеолітовий завод», м. Мукачево від 07.11.2016р. б/н про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області,

розглянувши матеріали справи № 7/126-2010

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк м. Хуст Закарпатської області»

до Державного підприємства «Сокирницький цеолітовий завод»

про стягнення 95800,00грн.

За участю представників:

від заявника (боржника) - не з'явився;

від стягувача - ОСОБА_1, представник за довіреністю №09-32/2/05 від 12.01.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2011 року у справі №7/126-2010 стягнуто з ДП "Сокирницький цеолітовий завод" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хуст Закарпатської області" заборгованість (основний борг) в сумі 95800,00 грн за кредитним договором від 09.11.2007 № 491, а також 1194,00 грн. у відшкодування судових витрат (в т.ч. по держмита в сумі 958,00грн, інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн).

На примусове виконання рішення суду від 19.01.2011 року Господарським судом Закарпатської області 01.02.2011 року видано наказ.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.05.2013 року у справі №7/126-2010 видано дублікат наказу в зв'язку з втратою виконавчого документа.

27.05.2013 постановою головного державного виконавця ВДВС Хустського РУЮ відкрито виконавче провадження №38142632 з примусового виконання дублікату наказу Господарського суду Закарпатської області у справі №7/126-2010.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2016 року у справі №7/126-2010 заяву ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження у справі №7/126-2010 задоволено. Замінено боржника - ДП "Сокирницький цеолітовий завод" у справі №7/126-2010 з виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 01.02.2011 про стягнення з ДП "Сокирницький цеолітовий завод" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" суми 95800,00 грн заборгованості (основний борг) за кредитним договором від 09.11.2007 № 491, а також суми 1194,00 грн. у відшкодування судових витрат (в т.ч. по держмиті в сумі 958,00 грн, по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 236,00 грн) на правонаступника - ТОВ "Сокирницький цеолітовий завод".

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокирницький цеолітовий завод», м. Мукачево звернулося до суду з заявою про відстрочку виконання вказаного рішення суду. В обґрунтування своїх доводів заявник вказує на те, що на даний час і до кінця року є наявними обставини, які унеможливлюють виконання рішення, а саме відсутність можливості акумулювання коштів для погашення боргу, оскільки значна кількість примусових проваджень унеможливлює діяльність товариства та забезпечення виконання своїх зобов'язань перед контрагентами. В той же час протягом року товариство має на меті фінансово оздоровитися шляхом збільшення статутного капіталу та реалізації нових інвестиційних проектів. Також вказує, що внаслідок девальвації національної валюти та нестабільної економічної ситуації в державі протягом останніх кількох років, а також у зв'язку з проведенням на території України антитерористичної операції, товариство фактично не отримує прибутку. Відтак, просить відстрочити виконання рішення на один рік до 07.11.2017р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.11.2016р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сокирницький цеолітовий завод», м. Мукачево від 07.11.2016р. б/н про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області було призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.11.2016р.

Заявник свого повноважного представника в судове засідання не направив, однак його неявка не є перешкодою у розгляді заяви по суті.

Представник стягувача заперечує з приводу обґрунтованості доводів боржника, та у поданому суду письмовому запереченні вказує на те, що важке фінансове становище в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду (такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові №10/1994 від 24.03.09). З огляду на викладене, вважає, заяву про надання відстрочки необґрунтованою і не підтвердженою належними доказами, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду та винятковість обставин.

Вивчивши подані письмові докази, СУД прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача у справі, з огляду на наступне:

Відповідно до вимог ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, п.1 ч.3 ст.129 Конституції України, суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на Відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Суд вважає, що відстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Вирішуючи питання про відстрочку, розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку рішення, суд враховує інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Відповідача у виниклому спорі, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р.).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Однак, Суд зазначає, що товариства з обмеженою відповідальністю «Сокирницький цеолітовий завод», м. Мукачево в заяві про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2011 року у справі №7/126-2010 не доведено наявність обставин, в розумінні частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, з якими пов'язана можливість відстрочення виконання рішення.

Зокрема, в жодних доказів у підтвердження обставин процесу девальвації національної валюти та нестабільної економічної ситуації в державі протягом останніх кількох років, а також про проведення на території України антитерористичної операції до заяви про відстрочення виконання рішення, боржником не долучено, суду не подано. Крім того, заявником не вказано обставин, що перешкоджали йому виконати рішення суду протягом такого тривалого часу (з 2011 року рішення боржником не виконується навіть частково). Також судом взято до уваги той факт, що складна економічна ситуація в державі стосується не тільки відповідача, але також і позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Сокирницький цеолітовий завод», м. Мукачево від 07.11.2016р. б/н про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2011 року у справі №7/126-2010 відмовити .

Суддя О.Ф. Ремецькі