Ухвала

від 23.08.2017 по справі 7/126-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

23.08.2017 Справа № 7/126-2010

Суддя господарського суду Закарпатської області О.Ф. Ремецькі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Сокирницький цеолітовий завод» , м. Мукачево від 27.07.2017р. №28 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області,

у справі № 7/126-2010

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк м. Хуст Закарпатської області»

до Державного підприємства «Сокирницький цеолітовий завод»

про стягнення 95800,00грн.

За участю представників:

від заявника (боржника) - не з'явився;

від стягувача - ОСОБА_1, представник за довіреністю №09/12/2 від 10.01.2017.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2011 року у справі №7/126-2010 стягнуто з ДП "Сокирницький цеолітовий завод" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хуст Закарпатської області" заборгованість (основний борг) в сумі 95800,00 грн за кредитним договором від 09.11.2007 № 491, а також 1194,00 грн. у відшкодування судових витрат (в т.ч. по держмита в сумі 958,00грн, інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн).

На примусове виконання рішення суду від 19.01.2011 року Господарським судом Закарпатської області 01.02.2011 року видано наказ.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.05.2013 року у справі №7/126-2010 видано дублікат наказу в зв'язку з втратою виконавчого документа.

27.05.2013 постановою головного державного виконавця ВДВС Хустського РУЮ відкрито виконавче провадження №38142632 з примусового виконання дублікату наказу Господарського суду Закарпатської області у справі №7/126-2010.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2016 року у справі №7/126-2010 заяву ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження у справі №7/126-2010 задоволено. Замінено боржника - ДП "Сокирницький цеолітовий завод" у справі №7/126-2010 з виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 01.02.2011 про стягнення з ДП "Сокирницький цеолітовий завод" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" суми 95800,00 грн заборгованості (основний борг) за кредитним договором від 09.11.2007 № 491, а також суми 1194,00 грн. у відшкодування судових витрат (в т.ч. по держмиті в сумі 958,00 грн, по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 236,00 грн) на правонаступника - ТОВ "Сокирницький цеолітовий завод".

31.07.2017 товариство з обмеженою відповідальністю «Сокирницький цеолітовий завод» , м. Мукачево звернулося до суду з заявою від 27.07.2017 №28 про відстрочку виконання вказаного рішення суду. В обґрунтування своїх доводів заявник вказує на те, що під час реалізації інвестиційних проектів ним вжито заходів щодо працевлаштування визначеного кола осіб. З метою запуску виробництва було прийнято рішення придбати обладнання українського виробника, що сприятиме укріпленню партнерських стосунків та економіки України. Однак, при придбанні обладнання для переробки цеоліту йому було поставлено Українськими поставниками обладнання неналежної якості та продукції, у зв'язку з чим, на даний час триває низка судових процесів, а вироблення продукції неналежної якості призвело до неможливості реалізації готової продукції по належних цінах.

Вказує на те, що неналежне виконання зобов'язань має місце не з його вини, а також те, що звернення стягнення на майно підприємства призведе до подальшого банкротства підприємства, примусового звільнення працівників, ненадходження податків та зборів до бюджетів, а сама процедура реалізації майна може затягнутися на тривалий термін. Беручи до уваги, що в Україні проводиться Антитерористична операція, вважає, що приведення підприємства до банкрутства негативно вплине на інвестиційний клімат в регіоні. Відтак, просить відстрочити виконання рішення на один рік до 07.11.2017.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2017 розгляд заяви було призначено на 14.08.2017.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.08.2017 розгляд заяви було відкладено на 23.08.2017.

Заявник свого повноважного представника в судове засідання не направив, однак його неявка не є перешкодою у розгляді заяви по суті.

Представник стягувача заперечує з приводу обґрунтованості доводів боржника, та у поданому суду письмовому запереченні вказує на те, що звертаючись до господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду ТОВ Сокирницький цеолітовий завод не надав доказів які б свідчили про неможливість виконання ним рішення суду та винятковість обставин, які б перешкоджали виконанню рішення суду. В заяві про відстрочку виконання рішення суду заявник, як на підставу задоволення вимог, посилається на неналежну якість поставленого контрагентами обладнання та продукції що призвело до виготовлення підприємством продукції неналежної якості яку неможливо реалізувати, нестабільну економічну ситуацію та проведення на території України антитерористичної операції, відсутність у прибутку тощо, що на думку стягувача не є підставою для вістрочки виконання рішення суду.

Крім того, в розумінні ст. 121 ПІК України, важке фінансове становище та неналежне виконання обов'язків контрагентами підприємства не може бути підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду (такої правої позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 24.03.2009 року № 10/1994).

Вивчивши подані письмові докази, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, п.1 ч.3 ст.129 Конституції України, суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на Відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Суд вважає, що відстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Вирішуючи питання про відстрочку, розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку рішення, суд враховує інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Відповідача у виниклому спорі, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012 р.).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Однак, суд зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю Сокирницький цеолітовий завод , м. Мукачево в заяві про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 19.01.2011 року у справі №7/126-2010 не доведено наявність обставин, в розумінні частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, з якими пов'язана можливість відстрочення виконання рішення.

Зокрема, відсутність прибутку від підприємницької діяльності, не є підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення. Придбавши в 2013р. єдиний майновий комплекс ДП Сокирницький цеолітовий завод з усіма активами та пасивами згідно з актом інвентаризації, крім пасивів приватизованого підприємства ТОВ Сокирницький цеолітовий завод , боржнику було передано й активи у вигляді нерухомого та рухомого майна значної вартості, що підтверджується зведеним актом інвентаризації затвердженим РВ ФДМУ 10.12.2012р. та акту передачі об'єкта державної власності від 07.06.2013р. Також судом взято до уваги той факт, що заявником не вказано обставин, що перешкоджали йому виконати рішення суду протягом такого тривалого часу (з 2011 року рішення боржником не виконується навіть частково), оскільки бездіяльність боржника завдає значної шкоди майновим інтересам стягувача.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Сокирницький цеолітовий завод , м. Мукачево від 27.07.2017 №28 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2011 року у справі №7/126-2010 відмовити .

Суддя О.Ф. Ремецькі