Постанова

від 21.11.2016 по справі 14/31

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.11.2016 справа №14/31

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін:

від скаржника: від відповідачів: від держвиконавця:ОСОБА_5 - довір. не прибув ОСОБА_6 - довір. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 06 жовтня 2016 р. у справі№ 14/31 (суддя Ю.В. Бокова) за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ до відповідачів 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелагос", м. Донецьк 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукройл", м. Донецьк 3.Малого приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Богатир", м. Донецьк 4.Відкритого акціонерного товариства "Іловайськнафтопродукт", м. Іловайськ Донецької області про та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: до відповідачів про за скаргою на діїстягнення 2550057,70 грн. та 142181153,59 рос.руб. та звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ОСОБА_7, що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду Світанокнедиверсифікованого виду закритого типу 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелагос", м. Донецьк 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукройл", м. Донецьк 3.Малого приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Богатир", м. Донецьк 4.Відкритого акціонерного товариства "Іловайськнафтопродукт", м. Іловайськ Донецької області стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 42 798 842,79грн., про стягнення зазначеної вище суми заборгованості шляхом звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", м. Київ Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.10.2016р. по справі №14/31 було відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ОСОБА_7, м. Київ на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 20.11.2013р. про визнання дій відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови (ВП № 44519317) від 30.06.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ВП № 44519317) від 30.06.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", м. Київ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 06.10.2016р. по справі №14/31 та прийняти нове рішення, яким скасувати постанову від 30.06.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скаржник вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Вважає, що ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» лише зупиняє заходи щодо реалізації іпотечного майна, однак не є перешкодою для подальших виконавчих дій державним виконавцем, таких як опис та арешт майна, проведення оцінки, тощо. Зазначив, що с. Калинове Красноарміського району Донецької області, що є адресою місця розташування нерухомого майна боржника не входить до переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р.

Позивач у судове засідання 21.11.2016р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Відповідачі у судове засідання 21.11.2016р. не прибули, причини неявки не повідомили.

Скаржник у судовому засіданні 21.11.2016р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Держвиконавець у судовому засіданні 21.11.2016р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Донецької області від 14.10.2013 р. по справі № 14/31 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Харцизьк Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пелагос, Товариства з обмеженою відповідальністю „Росукройл, ОСОБА_8 приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир та Відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт про стягнення 2550057,70 грн. та 142 181 153,59 рос.руб. та звернення стягнення на майно - відмовлено.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі ЛайфВ» , Київ, що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду „СвітанокВ» недиверсифікованого виду закритого типу до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПелагосВ» , Товариства з обмеженою відповідальністю „РосукройлВ» , ОСОБА_8 приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „БогатирВ» та Відкритого акціонерного товариства „ІловайськнафтопродуктВ» про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 42 798 842,79грн. та стягнення зазначеної вище суми заборгованості шляхом звернення стягнення на майно - задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Пелагос, ОСОБА_8 приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир та Відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ОСОБА_7, що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного фонду Світанок недиверсифікованого виду закритого типу за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 від 14.09.2007р. заборгованість за кредитом 37241790,27 грн., з них 35029904,27 грн. є гривневим еквівалентом заборгованості в сумі 129851000,00 рос.руб., відсоткову заборгованість в сумі 3100041,17 грн., з яких 2797043,10 грн. є гривневим еквівалентом заборгованості в сумі 10368251,10 рос.руб., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 71850,88 грн. та 652740,03 грн., що є гривневим еквівалентом 2539844,47 рос.руб., інфляційну складову індексації заборгованості з відсотків за користування кредитом, наданим в гривні, в сумі 329279,32 грн., інфляційну складову позичкової заборгованості за кредитом, наданим в гривні, в сумі 63918,18 грн., 3% річних від простроченої заборгованості за кредитом та відсотками в сумі 623364,19 грн. про що 20.11.2013р. було видано відповідні накази.

Стягнення вищевказаної заборгованості з ОСОБА_8 приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „БогатирВ» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 87, ЄДРПОУ 20376210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі ЛайфВ» , що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного фонду В«СвітанокВ» недиверсифікованого виду закритого типу (03040, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 92/1, ЄДРПОУ 35379813) здійснити за рахунок нерухомого майна, переданого в іпотеку на підставі іпотечного договору № 22/3 від 19.09.2007 р., а саме будинок правління, РПВН 20326575, загальною площею 646,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с. Калинове, вул. без назви, будинок б/н, встановивши початкову ціну його продажу в розмірі 2 970 800,00 гривень та спосіб реалізації - шляхом продажу з прилюдних торгів.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі ЛайфВ» звернулось 26.08.2014р. до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 20.11.2013р.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 29.08.2014р. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 20.11.2013р. по справі №14/31.

Також, державним виконавцем було прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.08.2014р., якою було накладено арешт на нерухоме майно, передане в іпотеку на підставі іпотечного договору № 22/3 від 19.09.2007р., а саме будинок правління, РПВН 20326575, загальною площею 646,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, Красноармійський район та оголошення заборони на його відчуження, с. Калинове, вул. без назви, будинок б/н у межах суми звернення стягнення 42082984,04 грн. та накладено заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_8 приватному підприємству «Науково-виробнича фірма «Богатир».

В подальшому, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30.06.2016р. було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, а саме наказу господарського суду Донецької області від 20.11.2013р. по справі №14/31 на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись із винесеною державним виконавцем вищевказаної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.06.2016р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ОСОБА_7, м.Київ звернулось до місцевого господарського суду із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 20.11.2013р., в якій скаржник просив: 1) визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови (ВП № 44519317) від 30.06.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними; 2) скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ВП № 44519317) від 30.06.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За приписами ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі: Закону) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За приписами ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Донецької області від 14.10.2013р. стягнуто заборгованість за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №22 від 14.09.2007р. з ОСОБА_8 приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 87, ЄДРПОУ 20376210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ОСОБА_7, що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного фонду Світанок недиверсифікованого виду закритого типу (03040, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 92/1, ЄДРПОУ 35379813) за рахунок нерухомого майна, переданого в іпотеку на підставі іпотечного договору № 22/3 від 19.09.2007 р., а саме будинок правління, РПВН 20326575, загальною площею 646,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с. Калинове, вул. без назви, будинок б/н, встановивши початкову ціну його продажу в розмірі 2 970 800,00 гривень та спосіб реалізації шляхом продажу з прилюдних торгів.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власником будинку правління, РПВН 20326575, загальною площею 646,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с. Калинове, вул. без назви, будинок б/н є ОСОБА_5 приватне підприємство „Науково-виробнича фірма „Богатир".

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції , що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки) , статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Як вбачається з вказаного переліку, с. Калинове, Красноармійського району Донецької області, що є адресою місця розташування нерухомого майна боржника до нього не входило.

В той же час, розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р. затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло с. Калинове, Красноармійського району Донецької області.

Тобто, с. Калинове, Красноармійського району Донецької області на території якого розташовано предмет іпотеки - будинок правління, РПВН 20326575, загальною площею 646,4 кв.м. увійшло до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Таким чином, до спірних правовідносин застосовуються положення ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо зупинення реалізації права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки стосовно нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва, про що було вірно зазначено місцевим господарським судом.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що Закон України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань та не позбавляє стягувача отримати виконання за спірним рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки , а лише є правовою підставою, що не дає змоги державному виконавцю провадити необхідні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання такого рішення стосовно окремої категорії боржників, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності .

Як вже зазначалось вище, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено спірну постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.06.2016р.

Вищезазначена постанова була прийнята на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». В мотивувальній частині постанови зазначено, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької області та відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 2015 року № 254-VIII, Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України» від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», здійснення перевірки майнового стану боржника ОСОБА_8 приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Богатир» за відомою адресою у м. Донецьку та області і здійснення заходів примусового виконання щодо арешту та опису виявленого майна боржників на даний час є неможливим. Будь-яке інше рухоме та нерухоме майно за боржником не зареєстровано. Кошти на виявлених рахунках боржника у банках чи фінансових установах відсутні. Всі здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку боржника або його майна виявилися безрезультатними.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, зокрема, у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Таким чином, приписи п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють необхідність повернення державним виконавцем виконавчого документу стягувачу, в разі наявності встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника (в даній справі таким законом є Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»).

Колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що зазначення державним виконавцем в мотивувальній частині постанови від 30.06.2016р., в якості підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві посилань на відсутність зареєстрованого за боржником рухомого та нерухомого майна, відсутність коштів на рахунках боржника у банках чи фінансових установах, неможливість здійснення перевірки майнового стану боржника за відомою у місті Донецьку адресою і здійснення заходів примусового виконання щодо арешту та опису виявленого майна на даний час є неможливим, з огляду на розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» є безпідставними, враховуючи наступне:

- порядок стягнення заборгованості за рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.2013р. по справі №14/31 чітко встановлений зазначеним виконавчим документом, відповідно до якого стягнення заборгованості з ОСОБА_8 приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „БогатирВ» здійснюється за рахунок нерухомого майна, переданого в іпотеку на підставі іпотечного договору № 22/3 від 19.09.2007 р., а саме будинок правління, РПВН 20326575, загальною площею 646,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с. Калинове, вул. без назви, будинку б/н шляхом продажу з прилюдних торгів. Таким чином, стягнення заборгованості з ОСОБА_8 приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „БогатирВ» на користь стягувача здійснюється за рахунок предмета іпотеки, яке розташовано в с. Калинове Донецької області та не потребує здійснення додаткових виконавчих дій щодо розшуку майна за юридичною адресою боржника в м. Донецьку;

- рішення про зміну порядку або способу виконання вищезазначеного рішення місцевого господарського суду в даній справі не приймалось;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» не містить в собі с. Калинове Донецької області, на території якого розташовано предмет іпотеки, за рахунок якого повинно здійснюватись погашення заборгованості;

- ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» пов'язує тимчасову заборону стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки), що розташоване саме на території проведення антитерористичної операції, а не на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

В той же час, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що вищезазначені посилання державного виконавця не призвели до прийняття незаконної постанови, оскільки останнім в якості правової підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві було зазначено п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» яка передбачає повернення виконавчого документа в разі наявності встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, у зв'язку із чим постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.06.2016р. є законною.

Враховуючи наведене, з огляду на порядок та майно, за рахунок якого підлягає стягненню заборгованість з ОСОБА_8 приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир" на користь стягувача відповідно до наказу господарського суду Донецької області від 20.11.2013р. по справі №14/31, неможливість на теперішній час реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки стосовно нерухомого майна боржника, розташованого на території проведення антитерористичної операції відповідно до ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскаржувана постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.06.2016р. є законною та такою, що прийнята у відповідності до вимог діючого законодавства, що зумовлює відмову в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ОСОБА_7.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження та є такими, що прямо суперечать матеріалам справи та положенням законодавства, у зв'язку із чим колегія апеляційної інстанції не знаходить підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту місцевого господарського суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Донецької області від 06.10.2016р. по справі №14/31 є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.10.2016р. по справі №14/31 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 06.10.2016р. по справі №14/31 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: А.М. М'ясищев

ОСОБА_3