Ухвала

від 07.10.2019 по справі 14/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

07.10.2019 Справа № 14/31

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Говоруна О.В., Величко Н.В., при секретарі судового засідання Барбаш Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» № 112 від 24.09.2019 на дії державного виконавця Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевнікова Миколи Івановича (85300, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Степана Бовкуна, будинок 7; код ЄДРПОУ: 34941051 ).

у справі за позовом: публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, місто Київ, провулок Шевченка, будинок 12; код ЄДРПОУ: 00039002)

до відповідачів:

1)товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос» (83005, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Араратська, будинок 1; код ЄДРПОУ: 24315984);

2)товариства з обмеженою відповідальністю «Росукройл» (83086, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Артема, будинок 4-Г; код ЄДРПОУ: 32208910);

3)малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма „Богатир» , (83001, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Артема, будинок 87; код ЄДРПОУ: 20376210);

4)відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт» (86793, Донецька обл., місто Харцизьк, місто Іловайськ, вулиця Ломоносова, будинок 191; код ЄДРПОУ: 03483938).

про стягнення 2 550 057,70 грн. та 142 181 153,59 рос.руб. та звернення стягнення на майно

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» , що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду «Світанок» недиверсифікованого виду закритого типу (03040, м.Київ, проспект 40-річчя жовтня, будинок 92/1; код ЄДРПОУ: 35379813)

до відповідачів:

1)товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос» (83005, Донецька обл., місто Донецьк, ВУЛИЦЯ АРАРАТСЬКА, будинок 1; код ЄДРПОУ: 24315984);

2)товариства з обмеженою відповідальністю «Росукройл» (83086, Донецька обл., місто Донецьк, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 4-Г; код ЄДРПОУ: 32208910);

3)малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма „Богатир» , (83001, Донецька обл., місто Донецьк, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 87; код ЄДРПОУ: 20376210);

4)відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт» (86793, Донецька обл., місто Харцизьк, місто Іловайськ, вулиця Ломоносова, будинок 191; код ЄДРПОУ: 03483938).

про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 42 798 842,79грн., про стягнення зазначеної вище суми заборгованості шляхом звернення стягнення на майно,-

За участю представників сторін:

скаржник: не з`явився;

від ДВС: не з`явився;

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився;

від відповідача 4: не з`явився

В С Т А Н О В И В

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.10.2013 р. по справі № 14/31 у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , м.Київ в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Харцизьк Донецької області» до товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос» , товариства з обмеженою відповідальністю «Росукройл» , малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Богатир» та відкритого акціонерного товариства «Іловайськнафтопродукт» про стягнення 2 550 057,70 грн. та 142 181 153,59 рос.руб. та звернення стягнення на майно відмовлено.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» , м.Київ, що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду «Світанок» недиверсифікованого виду закритого типу до товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос» , товариства з обмеженою відповідальністю «Росукройл» , малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Богатир» та відкритого акціонерного товариства «Іловайськнафтопродукт» про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 42 798 842,79 грн. та стягнення зазначеної вище суми заборгованості шляхом звернення стягнення на майно задоволено частково.

Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос» , малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма «Богатир» та відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами «Ізі Лайф» , що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного фонду «Світанок» недиверсифікованого виду закритого типу за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 від 14.09.2007 заборгованість за кредитом 37 241 790,27 грн., з них 35 029 904,27 грн. є гривневим еквівалентом заборгованості в сумі 129 851 000,00 рос.руб., відсоткову заборгованість в сумі 3 100 041,17 грн., з яких 2 797 043,10 грн. є гривневим еквівалентом заборгованості в сумі 10 368 251,10 рос.руб., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 71 850,88 грн. та 652 740,03 грн., що є гривневим еквівалентом 2 539 844,47 рос.руб., інфляційну складову індексації заборгованості з відсотків за користування кредитом, наданим в гривні, в сумі 329 279,32 грн., інфляційну складову позичкової заборгованості за кредитом, наданим в гривні, в сумі 63 918,18 грн., 3% річних від простроченої заборгованості за кредитом та відсотками в сумі 623 364,19 грн.

Стягнення вищевказаної заборгованості з малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Богатир» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» , що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного фонду «Світанок» недиверсифікованого виду закритого типу здійснити за рахунок нерухомого майна, переданого в іпотеку на підставі іпотечного договору № 22/3 від 19.09.2007, а саме будинок правління, РПВН 20326575, загальною площею 646,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Калинове, вул. без назви, будинок б/н, встановивши початкову ціну його продажу в розмірі 2 970 800,00 гривень та спосіб реалізації - шляхом продажу з прилюдних торгів.

Стягнення вищевказаної заборгованості з відкритого акціонерного товариства «Іловайськнафтопродукт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» , що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного фонду «Світанок» недиверсифікованого виду закритого типу здійснити за рахунок наступного майна, встановивши початкову ціну його продажу наступним чином:

- нерухоме майно, передане в іпотеку на підставі іпотечного договору № 22/6 від 12.10.2007 року, а саме майновий комплекс, РПВН 768912, загальною площею 1421,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Харцизьк, м. АДРЕСА_2 , вул. Ломоносова АДРЕСА_3 буд. АДРЕСА_4 , встановивши початкову ціну продажу 259256,00 грн.

- рухоме майно, передане в заставу на підставі договору застави № 22/7 від 11.10.2007 р., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, м. Іловайськ, вул. Ломоносова, буд. 191

Встановлено спосіб реалізації предметів застави та іпотеки - шляхом їх продажу з публічних торгів.

20.11.2013 на виконання вищевказаного рішення були видані відповідні накази.

На адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» № 112 від 24.09.2019 на дії державного виконавця Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевнікова Миколи Івановича, в якій скаржник просить:

- визнати незаконними дії головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевнікова Миколи Івановича, щодо винесення останнім повідомлення від 16.09.2019 року про повернення наказу господарського суду Донецької області по справі № 14/31 від 20.11.2013 стягувачеві без прийняття до виконання.

- повідомлення від 16.09.2019 року про повернення наказу господарського суду Донецької області по справі № 14/31 від 20.11.2013 стягувачеві без прийняття до виконання - скасувати.

- зобов`язати посадових осіб Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, до компетенції яких належить винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, відкрити виконавче провадження, щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області по справі № 14/31 від 20.11.2013 відносно боржника - малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Богатир» на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» № 99 від 27.08.2019.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що головним державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевніковим М.І. неправомірно було винесено повідомлення про повернення наказу господарського суду Донецької області по справі № 14/31 від 20.11.2013 без прийняття до виконання, оскільки право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Скаржник зазначає, що відповідно до наказу господарського суду Донецької області по справі № 14/31 від 20.11.2013 звернуто стягнення на майно МПП Науково-виробнича фірма Богатир , тобто ним правильно визначено місце відкриття виконавчого провадження - Покровський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відповідно до приписів ч. 1 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження .

У зв`язку із закінченням повноважень судді Уханьової О.О., розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області № 01-01/482 від 30.09.2019 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 14/31.

За результатами повторного автоматичного визначення складу колегії суддів від 30.09.2019 з метою розгляду цієї справи утворено новий колегіальний склад суду: головуючий суддя - Бокова Ю.В., судді Говорун О.В., Величко Н.В.

Ухвалою суду від 30.09.2019 вищезазначену скаргу призначено до розгляду та призначено судове засідання на 07.10.2019.

Представники скаржника, ДВС та учасників справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи до уваги, що розгляд скарг на дії приватного виконавця обмежений десятиденним строком, а відсутність належним чином повідомлених учасників справи про дату і час судового засідання не є перешкодою для вирішення відповідного питання, суд розглядає скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» № 112 від 24.09.2019 дії державного виконавця Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевнікова Миколи Івановича по суті.

Розглянувши матеріали скарги, господарським судом встановлено наступне.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням рішення здійснює суд.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України Про виконавче провадження . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Згідно статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява №38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно приписів ст.ст.339, 340 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За змістом ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.1 ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на час вчинення відповідних дій).

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" однією з основних стадій виконавчого провадження є відкриття виконавчого провадження.

Одночасно, системний аналіз правових норм Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що положеннями встановлений алгоритм дій державного виконавця на стадії пред`явлення до виконання виконавчого документа, а саме врегульований порядок встановлення державним виконавцем його відповідності вимогам закону з метою вирішення питання про відкриття виконавчого провадження.

Приписами ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", а також п.4 Інструкції встановлено вичерпний перелік підстав, за яких виконавець має право повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, про що орган державної виконавчої служби надсилає стягувачу відповідне повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Статтею 3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлений обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст.24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Статтею 26 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За приписами п.10 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Як вказувалось судом, на виконання рішення господарського суду Донецької області від 14.10.2013 по справі № 14/31 видано наказ від 20.11.2013 про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос» , малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма «Богатир» та відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами «Ізі Лайф» , що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного фонду «Світанок» недиверсифікованого виду закритого типу за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 від 14.09.2007 заборгованість за кредитом 37 241 790,27 грн., з них 35 029 904,27 грн. є гривневим еквівалентом заборгованості в сумі 129 851 000,00 рос.руб., відсоткову заборгованість в сумі 3 100 041,17 грн., з яких 2 797 043,10 грн. є гривневим еквівалентом заборгованості в сумі 10 368 251,10 рос.руб., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 71 850,88 грн. та 652 740,03 грн., що є гривневим еквівалентом 2 539 844,47 рос.руб., інфляційну складову індексації заборгованості з відсотків за користування кредитом, наданим в гривні, в сумі 329 279,32 грн., інфляційну складову позичкової заборгованості за кредитом, наданим в гривні, в сумі 63 918,18 грн., 3% річних від простроченої заборгованості за кредитом та відсотками в сумі 623 364,19 грн.

Встановлено спосіб звернення стягнення вищевказаної заборгованості - за рахунок нерухомого майна, переданого в іпотеку на підставі іпотечного договору № 22/3 від 19.09.2007, а саме будинок правління, РПВН 20326575, загальною площею 646,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Калинове, вул. без назви, будинок б/н, встановивши початкову ціну його продажу в розмірі 2 970 800,00 гривень та спосіб реалізації - шляхом продажу з прилюдних торгів.

Відтак, загальна сума, заявлена до стягнення, становить 42 082 984,04 грн.

Як вбачається зі змісту повідомлення б/н від 16.09.2019, головним державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області Клещевніковим М.І. повернуто стягувачу без прийняття до виконання наказ господарського суду Донецької області від 20.11.2013 з посиланням на приписи п.10 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

В якості підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження державний виконавець посилався на те, що виконання даного наказу не підсудне Покровському міськрайонному відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області з огляду на те, що сума стягнення за наказом становить більше 20 мільйонів гривень, а згідно п. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом від 02.04.2012 №512/5 Міністерства юстиції України та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 виконання таких рішень підвідомче відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Скаржник зазначає, що відповідно до наказу господарського суду Донецької області по справі № 14/31 від 20.11.2013 звернуто стягнення на майно малого приватного підприємства Науково-виробнича фірма Богатир , адреса місцезнаходження якого - Донецька область, Покровський (раніше Красноармійський район), с. Калинове, вул. без назви, будинок б/н, тобто він цілком законно скористався своїм правом та визначив місцем відкриття виконавчого провадження - Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Приписами п.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено певні критерії підвідомчості щодо рішень, які підлягають виконанню Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, зокрема, рішення, за якими сума зобов`язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті, тобто такі рішення, резолютивна частина яких передбачає стягнення грошових коштів у визначеному у вказаному підзаконному нормативно-правовому акті України, розмірі.

Слід зазначити, висновок суду по суті позовних вимог та розмір грошових сум, що підлягають стягненню, визначаються в резолютивній частині рішення суду, яке приймається за результатами розгляду справи по суті. Резолютивна частина рішення зазначається у виконавчому документі.

В абзаці 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред`явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов`язанням, господарським судом на кожного з боржників видається окремий наказ, який має містити застереження про те, що стягнення є солідарним.

Відповідно до ст.589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.19 Закону України „Про заставу» , ст.7 Закону України «Про іпотеку» .

У відповідності до ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Статтею 542 Цивільного кодексу України у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред`явити боржникові вимогу у повному обсязі.

Статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Виходячи за змісту вищезазначених норм саме кредитору належить право обирати обсяг виконання зобов`язання солідарними боржниками.

Як вже зазначалося, у наказі від 20.11.2013 по справі № 14/31 вказано про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Пелагос» , малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма «Богатир» та відкритого акціонерного товариства „Іловайськнафтопродукт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами «Ізі Лайф» , що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного фонду «Світанок» недиверсифікованого виду закритого типу за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22 від 14.09.2007.

Також зазначено про те, що стягнення вищевказаної заборгованості з малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Богатир» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» , що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного фонду «Світанок» недиверсифікованого виду закритого типу здійснити за рахунок нерухомого майна, переданого в іпотеку на підставі іпотечного договору № 22/3 від 19.09.2007, а саме будинок правління, РПВН 20326575, загальною площею 646,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Калинове, вул. без назви, будинок б/н, встановивши початкову ціну його продажу в розмірі 2 970 800,00 гривень та спосіб реалізації - шляхом продажу з прилюдних торгів.

Тобто, рішенням господарського суду Донецької області від 14.10.2013 визначено обсяг солідарної відповідальності боржника - малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Богатир» - в межах майна, що було передано в іпотеку на підставі іпотечного договору № 22/3 від 19.09.2007.

Разом із тим, під час винесення оскаржуваного повідомлення про повернення наказу без прийняття до виконання державним виконавцем враховано лише положення п. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом від 02.04.2012 №512/5 Міністерства юстиції України та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 з огляду на загальну суму заборгованості в розмірі 42 082 984,04 грн., що підлягає стягненню з солідарних боржників на користь скаржника. Обсяг солідарної відповідальності боржника - малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Богатир» , встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 14.10.2013, державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевнікова Миколи Івановича, враховано не було.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що приписами ст. 24 Закону України Про виконавче провадження встановлено обов`язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника, так само як право вибору стягувача місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби , що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, знаходження майна, на яке скаржник просив звернути стягнення, за висновками суду, головним державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевніковим Миколою Івановичем неправомірно було відмовлено у прийнятті виконавчого документа до виконання.

Оскільки вказане майно знаходиться на території Красноармійського району Донецької області (нині Покровський), за висновками суду, скаржником було правомірно визначено Покровський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Донецькій області для здійснення примусового виконання рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання незаконними дій головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевнікова Миколи Івановича, щодо винесення останнім повідомлення від 16.09.2019 року про повернення наказу господарського суду Донецької області по справі №14/31 від 20.11.2013 стягувачеві без прийняття до виконання.

Щодо вимоги про скасування повідомлення головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області Клещевнікова М.І. від 16.09.2019 року про повернення наказу господарського суду Донецької області по справі № 14/31 від 20.11.2013 стягувачеві без прийняття до виконання суд зазначає наступне.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження", пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у суду відсутні правові підстави скасовувати постанови органів Державної виконавчої служби чи/або приватних виконавців при розгляді скарг на їх рішення, дії чи/або бездіяльність.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

Таким чином, вимоги скаржника про скасування повідомлення від 16.09.2019 року про повернення наказу господарського суду Донецької області по справі № 14/31 від 20.11.2013 стягувачеві без прийняття до виконання, підлягають задоволенню шляхом визнання його недійсним.

Щодо вимоги про зобов`язання посадових осіб Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, до компетенції яких належить винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, відкрити виконавче провадження, щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області по справі № 14/31 від 20.11.2013 відносно боржника - малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Богатир» на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» № 99 від 27.08.2019, суд виходить з наступного.

Згідно п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р. зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому з огляду на приписи статті 343 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 02.04.2018 у справі № 17/116/2011.

Оскільки дії головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевнікова Миколи Івановича, щодо винесення останнім повідомлення від 16.09.2019 року про повернення наказу господарського суду Донецької області по справі №14/31 від 20.11.2013 стягувачеві без прийняття до виконання визнаються судом неправомірними, а повідомлення таким, що підлягає визнанню недійсним, суд, враховуючи положення ч.2 ст.ст.343 ГПК України, з метою усунення порушення та поновлення порушеного права скаржника, вбачає за необхідне зобов`язати посадових осіб Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, до компетенції яких належить винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, відкрити виконавче провадження, щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області по справі № 14/31 від 20.11.2013 відносно боржника - малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Богатир» .

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 у справі №914/3587/14.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Згідно ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» № 112 від 24.09.2019 на дії державного виконавця Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевнікова Миколи Івановича у повному обсязі.

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, заявником заявлені не були, а тому відповідно їх розподіл, в порядку ст.344 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом не здійснюється.

Зважаючи на викладені обставини, керуючись ст.ст. 234, 235, 326, 327, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» № 112 від 24.09.2019 - задовольнити.

Визнати незаконними дії головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Клещевнікова Миколи Івановича, щодо винесення останнім повідомлення від 16.09.2019 року про повернення наказу господарського суду Донецької області по справі № 14/31 від 20.11.2013 стягувачеві без прийняття до виконання.

Визнати недійсним повідомлення головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області Клещевнікова М.І. від 16.09.2019 року про повернення наказу господарського суду Донецької області по справі № 14/31 від 20.11.2013 стягувачеві без прийняття до виконання.

Зобов`язати посадових осіб Покровського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, до компетенції яких належить винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, відкрити виконавче провадження, щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області по справі № 14/31 від 20.11.2013 відносно боржника - малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Богатир» .

У судовому засіданні 07.10.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.10.2019.

У відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя О.В. Говорун

Суддя Н.В. Величко