Рішення

від 23.11.2016 по справі 414/599/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Назарова М.В.

Справа № 414/599/15-ц

Провадження № 22ц/782/784/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Романченка В.О., Яреська А.В.,

за участю секретаря Коротенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на повторне заочне рішення Кремінського районного суду Луганської області від 22 липня 2016 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_3, Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське», Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-98», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» (далі Банк) 26 березня 2015 року звернулося до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого посилалося на те, що 08.05.2014 року між ним та ОСОБА_4 фермерським господарством «Фортуна» був укладений кредитний договір №MKLVU2.236397.002, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_4 (фермерське) господарство «Фортуна» отримало кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії у розмірі 1200000,00 грн. на споживчі потреби, строком до 07.05.2015 року, з встановленням процентної ставки за користуванням кредитом в розмірі 21,5% річних.

В забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №MKLVU2.236397.002 від 08.05.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Фортуна» та ОСОБА_3 укладено Договір поруки №PX029031.112562.003 від 08.05.2014 року , згідно умов якого поручитель зобов'язувався відповідати в повному обсязі перед Банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Фортуна» зобов'язань за кредитним договором та у випадку невиконання останнім будь-якого зобов'язання за кредитним договором відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №MKLVU2.236397.002 від 08.05.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Фортуна» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Краснянське», укладено Договір поруки №PX029031.130095.009 від 08.05.2014 року , згідно умов якого поручитель зобов'язувався відповідати в повному обсязі перед Банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 фермерським господарством «Фортуна» зобов'язань за кредитним договором, та у випадку невиконання останнімбудь-якого зобов'язання за кредитним договором, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №MKLVU2.236397.002 від 08.05.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Фортуна» та Приватним сільськогосподарським підприємством «Агро-98» укладено Договір поруки №PX029031.130919.005. від 08.05.2014 року , згідно умов якого поручитель зобов'язувався відповідати в повному обсязі перед Банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Фортуна» зобов'язань за кредитним договором, та у випадку невиконання останнімбудь-якого зобов'язання за кредитним договором відповідачівідповідають перед позивачем як солідарні боржники.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №MKLVU2.236397.002 від 08.05.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Фортуна» ОСОБА_2 укладено Договір поруки №PX029031.236400.002 від 08.05.2014 року , згідно умов якого поручитель зобов'язувався відповідати в повному обсязі перед Банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Фортуна» зобов'язань за кредитним договором, та у випадку невиконання останнімбудь-якого зобов'язання за кредитним договором, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Фортуна» своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами станом на 27.01.2015 р. виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 1368098,36 грн., яка складається з: поточної заборгованості по тілу кредиту - 800000,00 грн., простроченої заборгованості по тілу кредиту - 400000,00 грн., поточної заборгованості за процентами - 13377,78 грн., простроченої заборгованості за процентами - 145052,79 грн., пені - 9667,79 грн.

Тому Банк просив суд стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства «Фортуна» та кожного з відповідачів окремо на користьПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитним договором №MKLVU2.236397.002 від 08.05.2014 року в розмірі 1368098,36 грн.

Заочним рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 19 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача 1368098,36 грн. заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 19 листопада 2015 року заочне рішення від 19 жовтня 2015 року скасоване.

Повторним заочним рішення Кремінського районного суду Луганської області від 22 липня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» задоволено частково та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське», Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-98», ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитним договором №MKLVU2.236397.002 від 08.05.2014 року в розмірі 1368098,36 грн. та вирішено долю судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду, посилаючись на порушення норм процесуального права під час ухвалення заочного рішення, неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Краснянське» та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги та просили скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 23 листопада 2016 року апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське» задоволено частково: повторне заочне рішення Кремінського районного суду Луганської області від 22 липня 2016 року в частині солідарного стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське», Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-98» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» стягнення 1368098,36 грн. та стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське», Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-98» на користь держави судових витрат по 730,80 грн. з кожного - скасовано та закрито провадження по справі в цій частині.

В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 підтримав доводи своєї апеляційної скарги, представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краснянське» погодився із скаргою, представник позивача скаргу не визнав.

Представники Селянського (фермерського) господарства «Фортуна», Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-98» та ОСОБА_3, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2, колегія суддів, заслухавши доповідача, осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.05.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Фортуна» був укладений кредитний договір №MKLVU2.236397.002, відповідно до умов якого вказаний відповідач отримав кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії у розмірі 1 200 000,00 грн. на споживчі потреби, з встановленням процентної ставки за користуванням кредитом в розмірі 21,5% річних та строком до 07.05.2015 року (а.с. 24-30 т. 1).

Згідно договорів поруки, укладених 08.05.2014 року між Банком та ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Фортуна» і окремо з кожним з відповідачів - №PX029031.112562.003 з ОСОБА_3 (а.с. 32 т. 1) та №PX029031.236400.002 з ОСОБА_2 (а.с. 31 т. 1) - поручителі зобов'язувалися відповідати в повному обсязі перед Банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Фортуна» зобов'язань за кредитним договором, та у випадку невиконання останнімбудь-якого зобов'язання за кредитним договором, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники з позичальником кожен окремо.

Внаслідок порушень виконання взятих на себе за кредитним договором №MKLVU2.236397.002 від 08.05.2014 року зобов'язань ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Фортуна» виникла заборгованість, яка згідно наданому розрахунку станом на 27.01.2015 року складає 1368098,36 грн., а саме: поточна заборгованість по тілу кредиту -800000,00 грн., прострочена заборгованість по тілу кредиту - 400000,00 грн., поточна заборгованість за процентами - 13377,78 грн., прострочена заборгованість за процентами - 145052,79 грн., пеня - 9667,79 грн. (а.с. 42-45 т. 1).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції з посиланням на застосування до спірних правовідносин вимог ст. 553, 554, 559, 1052, 1054 ЦК України встановив факт порушення позичальником умов кредитного договору, погодився з вказаним позивачем розміром заборгованості та дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідачів обов'язку про солідарну відповідальність.

Проте, повністю погодитися із такими висновками суду не можна з огляду на наступне.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання (частина перша статті 628 ЦК України).

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тому довід апеляційної скарги про самостійність кожного із поручителів як суб'єкта кредитних відносин заслуговує на увагу, а висновок суду про стягнення солідарно з поручителів суми заборгованості за кредитним договором не узгоджуються з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки, оскільки у справі, яка переглядається, встановлено, що зобов'язання забезпечувалося кількома поручителями, які надали поруку за різними самостійними договорами поруки. У такому випадку останні не несуть солідарної відповідальності перед кредитором. Кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, що ним і було зроблено (а.с. 1-5 т. 1).

Ураховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлена солідарна відповідальність поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України відсутні.

Саме такі висновки зроблені неодноразово Верховним Судом України у постановах від 11 березня 2015 року у справі №6-35цс15, від 24 червня 2015 року у справі №6-255цс15, від 11 листопада 2015 року у справі №6-511цс15 та інші.

Тому рішення суду в частині щодо способу стягнення заборгованості з поручителів за окремими договорами поруки підлягає зміні.

Довід апеляційної скарги про відсутність у справі ще однієї сторони - ПрАТ «СК «Страхові гарантії», яка є страхувальником заставного майна, і внаслідок настання страхового випадку та втрати заставного майна у зв'язку з проведенням АТО позивач повинен був звернутися до страхової компанії за отриманням грошових коштів, не заслуговує на увагу, оскільки чинним законодавством не передбачено черговості вимог, якщо одне зобов'язання забезпечене і порукою і заставою - в цьому випадку це є право позивача на власний розсуд звертатися до однієї особи чи обох одночасно, почергово або взагалі до однієї особи.

Крім того, суд позбавлений можливості самостійно вирішувати питання про залучення до участі у справі співвідповідачів - відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 ЦПК України це є виключно правом позивача, а редакція вказаної норми, на яку посилається апелянт, втратила чинність відповідно до Закону №2453-VI (2453-17) від 07.07.2010 року.

Помилковим і довід апеляційної скарги про припинення поруки з огляду на те, що позичальник ОСОБА_4 (фермерське) господарство «Фортуна» 07 серпня 2014 року припинило оплату відсотків, і за таких обставин позивач мав би звернутися до суду до 07 лютого 2015 року, а звернувся лише 24.02.2015 року. Пунктом 16 договору поруки №PX029031.236400.002 від 08 травня 2014 року, укладеного Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та поручителем ОСОБА_2 як фізичною особою і ОСОБА_4 (фермерським) господарством «Фортуна» як позичальником, визначено, що порука за цим договором припиняється після закінчення 5 (п'яти) років з дня настання терміну виконання основного зобов'язання.

Оскільки відповідно до п. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, а договором поруки він визначений як п'ять років, і порушення виконання зобов'язання мало місце 07 серпня 2014 року, то підстави для припинення поруки відповідача ОСОБА_2 відсутні.

Крім того, поза увагою суду залишилися вимоги ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», згідно якої на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Як свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості, нарахування пені здійснено за період з 01 вересня 2014 року (а.с. 42 т. 1) позичальнику за кредитним договором юридичній особі Селянському (фермерському) господарству «Фортуна», що провадило свою господарську діяльність на території Лутугинського району Луганської області, що відноситься до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р.

В порушення вказаних вимог закону позивач нарахував, а суд погодився із таким нарахуванням пені, що є підставою для зміни рішення суду в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розмір заборгованості відповідачем ОСОБА_2 не оспорюється.

Оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду, то повторне заочне рішення Кремінського районного суду Луганської області від 22 липня 2016 року суду в частині солідарного способу стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованості за кредитним договором №MKLVU2.236397.002 від 08.05.2014 року підлягає зміні.

Як підлягає зміні і розмір заборгованості, стягнутої з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» за кредитним договором №MKLVU2.236397.002 від 08.05.2014 року, на суму пені - 9667,79 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Повторне заочне рішення Кремінського районного суду Луганської області від 22 липня 2016 року в оскаржуваній частині змінити в частині способу стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як солідарних боржників та суми заборгованості, стягнутої з ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитним договором №MKLVU2.236397.002 від 08.05.2014 року у сумі 1358430,51 грн., що складається з: поточної заборгованості по тілу кредиту - 800000,00 грн., простроченої заборгованості по тілу кредиту - 400000,00 грн., поточної заборгованості за процентами - 13377,78 грн., простроченої заборгованості за процентами - 145052,79 грн.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий

Судді: