Ухвала

від 22.11.2016 по справі 904/4042/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.11.2016 Справа № 904/4042/16

< Текст > < Предмет спору >

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінгрін" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк", м. Дніпропетровськ

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит", м. Дніпропетровськ

2. Публічного акціонерного товариства "Джерело Страхування", м. Дніпропетровськ

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінгрін", м. Дніпропетровськ

про солідарне стягнення 6507222,42 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 05 від 04.01.2016;

від відповідача-1: представник ОСОБА_2, довіреність від 24.10.2016;

від відповідача-2: представник ОСОБА_2, довіреність від 12.07.2016;

від відповідача-3 (скаржника): представник ОСОБА_2, довіреність від 24.10.2016;

від ВПВР Управління Державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській обл.: головний державний виконавець Ванжа О.В., довіреність від 04.01.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк", м. Дніпропетровськ (позивач) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткредит", м. Дніпропетровськ (1-й відповідач), Публічного акціонерного товариства "Джерело Страхування", м. Дніпропетровськ (2-й відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінгрін", м. Дніпропетровськ (3-й відповідач) про солідарне стягнення заборгованості за кредитом в сумі 4000000,00 грн, 1233250,96 грн процентів, 1273971,46 грн пені, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання 1-м відповідачем умов кредитного договору № 213/ЮКР/0, укладеного між позивачем та 1-м відповідачем 01.07.2013, з урахуванням договорів поруки № 213/ЮКР/0-П2, укладеного між позивачем та 2-м відповідачем 01.07.2013 та № 213/ЮКР/0-П3, укладеного між позивачем та 3-м відповідачем 01.07.2013.

Рішенням суду від 07.07.2016 позов задоволено повністю.

З метою примусового виконання рішення на користь стягувача 08.08.2016 судом було видано накази від 03.08.2016.

27.09.2016 3-й відповідач звернувся до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови від 17.08.2016 ВП № 51906760 про стягнення з боржника виконавчого збору та просить суд вказану постанову визнати протиправною та скасувати.

Ухвалою суду від 29.09.2016 заяву було прийнято до розгляду та призначено у засіданні суду на 11.10.2016.

11.10.2016 скаржник подав заяву про зміну предмету позову, у якій просив суд:

визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо винесення постанови від 17.08.2016 ВП № 51906760 про стягнення з боржника виконавчого збору;

визнати постанову ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо винесення постанови від 17.08.2016 ВП № 51906760 про стягнення з боржника виконавчого збору недійсною.

В обгрунтування скарги заявник вказує, що 03.08.2016 року господарським судом Дніпропетровської області виданий наказ про примусове виконання рішення від 07.07.2016 по справі № 904/4042/16.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" звернулось до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про примусове виконання виконавчого документу.

10.08.2016 Відділом винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 51906687, якою встановлений строк самостійного виконання вимог виконавчого документа до 16.08.2016.

16.09.2016 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінгрін" отримано вказану постанову, про що проставлено підпис у журналі форми 8 у відділенні поштового зв'язку "Укрпошта" № 27 (м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1Б). Про отримання вказаної постанови саме 16.09.2016 Товариством 21.09.2016 надано до Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта" письмовий запит. Відповідь на запит не отримана.

Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження отримана Товариством вже після спливу строку, встановленого для його самостійного виконання.

Також 17.08.2016 Відділом винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, яка отримана скаржником також 16.09.2016 (про отримання цієї постанови саме 16.09.2016 також надано письмовий запит до Дніпропетровської дирекції УДППЗ "Укрпошта").

Дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору скаржник вважає неправомірними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України у зв'язку з тим, що про відкриття виконавчого провадження № 51906687 скаржник фактично дізнався в момент отримання постанови від 10.08.2016, тобто тільки 16.09.2016, що в свою чергу унеможливило добровільне погашення зобов'язання в терміни, визначенні в постанові.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Отже, для винесення постанови про стягнення виконавчого збору необхідні дві підстави: добровільне невиконання боржником у встановлені строки зобов'язання, про які боржник дізнався майже через місяць після спливу строку та вчинення державним виконавцем дій спрямованих на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Крім того, на даний час в господарському суді Дніпропетровської області розглядаються справи № 904/6099/16, № 904/6091/16 за позовом ПАТ "АБ "Радабанк" до ТОВ "Крендлз" про звернення стягнення на предмети іпотеки. ТОВ "Крендлз" є майновим поручителем перед ПАТ "АБ "Радабанк" за зобов'язаннями основного боржника - ТОВ "Інвесткредит" за кредитним договором №213/ЮКР/0 від 01.07.2013. Тому, при задоволенні позовної заяви ПАТ "АБ "Радабанк" та прийнятті рішення про звернення стягнення на предмети іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Інвесткредит" перед ПАТ "АБ "Радабанк" заборгованість за кредитним договором №213/КЖР/0 від 01.07.2013 може бути погашена або суттєво зменшена за рахунок вартості нерухомого майна переданого в іпотеку ПАТ "АБ "Радабанк". Відтак, відпаде підстава стягнення заборгованості або суттєво зменшиться розмір заборгованості, що в свою чергу не може не вплинути на розмір виконавчого збору.

Позивач надав до справи письмові пояснення, у яких вказав, що доводи заявника скарги є необґрунтованими, надуманими та не можуть заслуговувати на увагу суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 28 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку. За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

Відповідно до п.1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" (стара редакція закону) за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Отже, скаржник отримавши 16.09.2016 постанову про відкриття виконавчого провадження № 51906760 від 10.08.2016 мав право звернутися до Відділу з заявою про відкладення виконавчих дії строком на 10 днів, але даним правом скаржник не скористався. Крім того, станом на сьогоднішній день скаржник взагалі у добровільному порядку не погашає вищезазначену заборгованість.

Згідно ст. 28 Закону виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 2. ст. 11 Закону державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення та у спосіб та в порядку, встановленого виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями ст. 5 Закону передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З дати відкриття виконавчого провадження № 51906760 по сьогоднішній день державним виконавцем проведені майже всі необхідні виконавчі дії:

* видана постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

* видана постанова про арешт коштів боржника;

* направлені вимоги до наступних державних органів: Управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровськ Дніпропетровській області, Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державна інспекція сільського господарства у Дніпропетровській області, Головне управління держпраці у Дніпропетровській області;

* отримана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів.

Отже, інформація скаржника щодо не вчинення виконавчих дій державним виконавцем, не відповідає дійсності.

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надав аналогічні заперечення на скаргу, вважає свої дії такими, що відповідають чинному законодавству.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Матеріали справи, у тому числі зміст скарги свідчать, що скаржнику було відомо про наявність рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2016 по справі № 904/4042/16, яке набрало законної сили і відповідно до якого він солідарно з іншими боржниками має сплатити борг Публічному акціонерному товариству "Акціонерний банк "Радабанк". Рішення суду в добровільному порядку відповідачем не було виконано, тому позивач 09.08.2016 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про його примусове виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України № 606-ХІУ державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Виконавче провадження було відкрито постановою від 10.08.2016.

У п.п. 2, 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2016 було зазначено про необхідність боржнику добровільно виконати рішення суду в семиденний строк та повідомлено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк воно буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

Вищезазначена постанова була надіслана боржнику для виконання, стягувачу до відома що підтверджується супровідним листом від 10.08.2016, копія якого міститься у матеріалах виконавчого провадження.

В ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Суд наголошує на тому, що частиною 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено обов'язок виконавця повідомити боржника про необхідність виконати рішення у строк до семи днів саме з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження і це не ставиться в залежність від інших обставин, зокрема від дати повідомлення боржника про наявність постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України № 606-ХІУ у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 Закону України № 606-Х1У для самостійного його виконання у державного виконавця не існує правових підстав не виконувати імперативну норму (ч. 1 ст. 28 Закону України № 606-ХІУ), що у свою чергу спростовує доводи скаржника щодо протиправності дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови від 17.08.2016 про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до п.1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" (стара редакція закону) за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Отже, скаржник отримавши 16.09.2016 постанову про відкриття виконавчого провадження № 51906760 від 10.08.2016, мав право звернутися до Відділу з заявою про відкладення виконавчих дії строком на 10 днів, але даним правом скаржник не скористався. Крім того, до цього часу скаржник взагалі не виконує рішення суду в будь-якому порядку та не здійснює погашення заборгованості.

Слід зазначити, що змістом ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у попередній редакції передбачено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Вимогами п. 3.7.1. розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за № 512/5 передбачено, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення з боржника виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону України "Про виконавче провадження". Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону. В даному випадку державний виконавець виніс вказану постанову у строк та у порядку передбаченому вимогами Закону, так само як і постанову про відкриття виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджується факт вчинення державним виконавцем при виконанні рішення певного ряду виконавчих дій, але незважаючи на це, рішення суду боржниками не виконано.

Щодо доводів скарги про ймовірне погашення заборгованості за рахунок майна ТОВ "Кренделз", що є предметом спору в інших судових справах, слід зазначити, що органом державної виконавчої служби виконується рішення у цій справі, яке не містить ніяких альтернативних умов щодо можливості його невиконання або часткового виконання у зв'язку з можливою сплатою частини боргу товариством з обмеженою відповідальністю "Кренделз", тому наявність судових справ за участю ТОВ "Кренделз" ніяким чином не може вплинути на хід виконання цього рішення.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

В даному випадку за виконавчим провадженням 51906760 сторонами є стягувач - ПАТ "Акціонерний Банк "Радабанк" та боржник - ТОВ "Компанія з управління активами "Фінгрін", а підприємство ТОВ "Кренделз" жодного відношення до вказаного виконавчого провадження не має, у зв’язку з чим державним виконавцем не може братись до уваги факт можливого погашення в майбутньому боргу перед банком за рахунок майна ТОВ "Кренделз".

На підставі викладено слід визнати, що дії по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.08.2016 вчинені з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" у попередній редакції, тобто у межах дії його на момент винесення постанов.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З урахуванням обставин, доводів органу державної виконавчої служби суд вважає доводи скарги необгрунтованими та такими, що підлягають відхиленню.

Керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінгрін" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області при виконанні рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2016 по справі № 904/4042/16 про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови від 17.08.2016 ВП № 51906760 про стягнення з боржника виконавчого збору та визнання постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 17.08.2016 ВП № 51906760 про стягнення з боржника виконавчого збору недійсною відхилити.

Суддя ОСОБА_3